Історичний аспект харчування

Лекція 2. Харчування. Історичний аспект харчування. Режим харчування.

Історичний аспект харчування

Правильне харчування - необхідна умова нормального фізичного розвитку і працездатності людини. Кожна сім'я має забезпечити повноцінне і здорове харчування своїх членів.

Щоб зрозуміти принципи, що покладені в основу сучасних рекомендацій для здорового харчування, слід подивитись на проблему харчування через призму часу.

Перша людина з'явилась на землі більше мільйона років тому. Щоб вижити, наші пращури мусили вести активний спосіб життя мисливців-збирачів. їх дієта включала різноманітну їжу як тваринного, так і рослинного походження. При розподілі їжі існувала рівність, і тому переїдання було відсутнє. Якщо траплялось голодування, то воно не було довготривалим і відсутній вид їжі замінювався іншим. Давня людина зовсім не знала алкоголю і тютюну. Відсутнім був рафінований цукор, а сіль почали використовувати з часів неоліту для збереження і консервування залишків їжі.

Археологічні дослідження засвідчують те, що дієта наших пращурів була низькожировою, багатою на клітковину, вітаміни та мікроелементи. Дослідження стану здоров'я сучасних мисливців-збирачів-бушменів вказують на відсутність у них ожиріння, високого артеріального тиску, у них дуже низький рівень холестерину в крові, а також відсутній карієс. Харчування бушменів є змішаним, у ньому практично немає цукру (окрім меду), солі. Коли їжі вдосталь, не спостерігається дефіциту вітамінів та мікроелементів.

Такий характер мало харчування майже до X століття до нашої ери.

Зміни істотного характеру відбулися в той час, коли люди навчились вирощувати сільськогосподарські культури та приручати диких тварин. Настала ера селян-землеробів і скотарів. Все це привело до змін у харчуванні та способі життя давніх людей.

Зростаюча спеціалізація (землеробство переважно на Півдні, скотарство на Півночі) привело до того, що в одних районах харчування почало носити вегетаріанський характер, а в інших - м'ясоспоживчий.

Різноманітність їжі починає зникати. Нові технології обробки продуктів (наприклад, очищення зерна) призвели до виникнення дефіциту тих чи інших продуктів та появи пов'язаних з цим хвороб. За приклад можуть служити такі хвороби як бері-бері, яка виникає через дефіцит вітаміну Б внаслідок споживання очищеного рису, чи маразм, що виникає через дефіцит білка. Окрім того, спеціалізація на одному якомусь виді культури призводила до повної залежності від неї. Засуха чи пошкодження шкідниками вели до голоду.

Значний вплив на характер харчування здійснювала і релігія, яка накладала заборони на ті чи інші продукти постійно чи в певні періоди часу. Наприклад, у мусульманських країнах заборонено споживання свинини, у Росії існував піст, під час якого виключалось споживання продуктів тваринного походження, і тривав він майже 200 днів на рік. В Україні на ті ж пости відходило близько половини календарного року. Велика кількість пісних днів нерідко призводила до білково-вітамінного голодування, причому в людей розвивалась куряча сліпота, навіть цинга. У добрі ж роки, коли запаси риби, грибів, бобових були достатніми, коли буряків і капусти вистачало майже до нового урожаю, піст витримувався легше.

Коли в суспільстві існує нерівність його членів, то виникає основа і для переїдання, і, як наслідок, ожиріння. Негативно впливає на здоров'я і алкоголь, який почали виробляти із зернових.

Прогрес у сільському господарстві, у техніці й культурі, з одного боку, має позитивний вплив на харчування людей, роблячи його більш достатнім і надійним, а, з іншого боку, ще більше змінює його структуру.

У країнах з досить високим рівнем благоустрою харчування більшості людей відрізняється споживанням великої кількості м'яса, тваринних жирів, цукру, недостатнім споживанням продуктів, що містять складні вуглеводи. Маючи можливість вибирати, люди, як правило, віддають перевагу тим продуктам, які раніше вживалися на свята, чи консервованим, що містять підвищену кількість солі, цукру чи жирів.

Значно знизився рівень фізичної активності людей через такі блага цивілізації як транспорт, телебачення, побутові прилади та інше. Це в свою чергу відобразилось на стані здоров'я людей. Значна кількість людей продовжує помирати від таких захворювань як серцево-судинні, рак та діабет, виникнення яких має зв'язок з характером харчування і способом життя.

Все це служить підтвердженням думки про те, що принципові зміни в структурі харчування, які відбувались протягом декількох тисячоліть, не йшли на користь здоров'ю людини.