Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озм≥щенн€ цих кошт≥в в≥д свого ≥мен≥




¬еденн€ банк≥вських рахунк≥в своњх кл≥Їнт≥в.

 омплекс ≥з трьох базових операц≥й Ч депозитних, кредитних ≥ розрахункових Ч створюЇ первинну сферу банк≥вськоњ д≥€льност≥, а ф≥нансовий посередник, що виконуЇ цей комплекс, Ї банк≥вським ≥нститутом, банком в економ≥чному розум≥нн≥.

Ѕанки, кр≥м базових, можуть виконувати й багато ≥нших, потр≥бних дл€ грошового ринку операц≥й. ѕри цьому вони не перестають бути банками, тому що забезпечують комплекс базових операц≥й. “ак≥ банки заведено називати ун≥версальними.

якщо ф≥нансовий посередник виконуЇ не вс≥ базов≥ операц≥њ, а т≥льки одну чи дв≥ з них, то так≥ банки називають спец≥ал≥зованими.

якщо ж посередник грошового ринку не виконуЇ жодноњ з названих базових операц≥й, в≥н належить до небанк≥вських ф≥нансових ≥нституц≥й.

”н≥версальн≥сть економ≥чноњ сутност≥ банку.

¬изначенн€ сутност≥ банку через базов≥ його операц≥њ поширюЇтьс€ на вс≥ види банк≥в Ч €к на комерц≥йн≥, так ≥ на центральн≥. јдже центральн≥ банки приймають депозити, видають позички ≥ зд≥йснюють розрахунки, т≥льки мають справу не з господарюючими субТЇктами, а з самими банками.

‘ункц≥њ банк≥в.

Ѕудучи самост≥йними субТЇктами грошового ринку, банки виконують певн≥ економ≥чн≥ функц≥њ, в €ких конкретизуЇтьс€ њх сутн≥сть та призначенн€.

Ѕанки виконують так≥ функц≥њ:

Ј трансформац≥йну;

Ј ем≥с≥йну.

“рансформац≥йна функц≥€ банк≥в пол€гаЇ в зм≥н≥ (трансформац≥њ) таких €к≥сних характеристик грошових поток≥в, що проход€ть через банки, €к р≥вень ризикованост≥, строков≥сть, обс€ги та просторове спр€муванн€.

ћожна вид≥лити так≥ напр€ми ц≥Їњ функц≥њ:

Ј трансформац≥€ ризик≥в;

Ј трансформац≥€ строк≥в;

Ј трансформац≥€ обс€г≥в;

Ј просторова трансформац≥€.

“рансформац≥€ ризик≥в пол€гаЇ в тому, що банки, д≥€льн≥сть €ких повТ€зана з високим ризиком, вживаючи в≥дпов≥дних заход≥в, можуть звести ц≥ ризики дл€ своњх вкладник≥в та акц≥онер≥в до м≥н≥муму. ƒо таких заход≥в належать: диверсиф≥кац≥€ активних операц≥й, створенн€ резерв≥в, диференц≥ац≥€ процентних ставок залежно в≥д ризикованост≥ кредит≥в, страхуванн€ депозит≥в тощо.

“рансформац≥€ строк≥в означаЇ, що, моб≥л≥зуючи значн≥ обс€ги короткострокових кошт≥в ≥ пост≥йно поповнюючи њх, банки одержують можлив≥сть де€ку њх частину спр€мовувати в довгостроков≥ позички та ≥нш≥ довгостроков≥ активи.

“рансформац≥€ обс€г≥в кап≥тал≥в ви€вл€Їтьс€ в тому, що, моб≥л≥зуючи велик≥ обс€ги др≥бних вклад≥в, банки д≥стають можлив≥сть акумулювати велик≥ маси кап≥талу дл€ реал≥зац≥њ масштабних проект≥в.

ѕросторова трансформац≥€ означаЇ, що банки можуть акумулювати ресурси з багатьох рег≥он≥в ≥ нав≥ть з ≥нших крањн ≥ спр€мувати на ф≥нансуванн€ проект≥в одного рег≥ону, одн≥Їњ крањни, одного обТЇкта.

≈м≥с≥йна функц≥€ банк≥в пол€гаЇ в тому, що т≥льки вони можуть створювати додатков≥ плат≥жн≥ засоби ≥ спр€мовувати њх в оборот, зб≥льшуючи пропозиц≥ю грошей, або ж вилучати њх з обороту, зменшуючи пропозиц≥ю грошей. ÷ю функц≥ю виконуЇ €к центральний банк, ем≥туючи гот≥вков≥ та депозитн≥ грош≥, так ≥ комерц≥йн≥ банки, ем≥туючи депозитн≥ грош≥ через механ≥зм грошово-кредитного мультипл≥катора.

—воњ функц≥њ комерц≥йн≥ банки реал≥зують через виконанн€ певного набору операц≥й. ѕерел≥к операц≥й, €к≥ може зд≥йснювати сучасний комерц≥йний банк, зм≥нюЇтьс€ залежно в≥д крањни та виду банку.

 

 

–ис. 1. ќсновн≥ види операц≥й та послуг сучасного ун≥версального
комерц≥йного банку (на приклад≥ Ќ≥меччини)

–оль банк≥в.

« функц≥€ми банк≥в безпосередньо повТ€зана њх роль в економ≥ц≥.

” трансформац≥йн≥й функц≥њ банки впливають на прискоренн€ обороту кап≥талу в процес≥ в≥дтворенн€, спри€ють розширенню обс€г≥в ≥ п≥двищенню ефективност≥ сусп≥льного виробництва.

¬ ем≥с≥йн≥й функц≥њ банки спри€ють забезпеченню потреб обороту в плат≥жних засобах, зм≥цненню догов≥рноњ ≥ плат≥жноњ дисципл≥ни в господарств≥, удосконаленню та зм≥цненню грошового обороту.

Ѕанки €к ф≥нансов≥ посередники реал≥зують свою роль передус≥м через три види базових операц≥й: депозитн≥, позичков≥ ≥ розрахунков≥. ѕроте обмежитис€ т≥льки цими операц≥€ми в сучасних умовах банки просто не можуть. ѕ≥д тиском своњх конкурент≥в, загостренн€ ф≥нансових ризик≥в, проникненн€ небанк≥вських посередник≥в у сферу д≥€льност≥ банк≥в останн≥ змушен≥ все глибше проникати у вузькоспец≥ал≥зован≥ сегменти грошового ринку ≥ нав≥ть у сферу пр€мого ф≥нансуванн€, виступаючи там у рол≥ звичайних брокер≥в та дилер≥в.

 

12.3. Ѕанк≥вська система: сутн≥сть, принципи побудови та функц≥њ. ќсобливост≥ побудови банк≥вськоњ системи в ”крањн≥

 

Ѕанк≥вська система -законодавчо визначена, ч≥тко структурована та су≠бординована сукупн≥сть ф≥нансових посередник≥в, €к≥ зд≥йснюють банк≥вську д≥€льн≥сть на пост≥йн≥й профес≥йн≥й основ≥ ≥ функц≥онально взаЇмоповТ€зан≥ в самост≥йну економ≥чну структуру.

—амост≥йн≥сть банк≥вськоњ системи €к економ≥чноњ структури маЇ подв≥йне спр€муванн€:

Ј в≥дносно окремих банк≥в €к њњ структурних елемент≥в;

Ј в≥дносно ≥нших под≥бних великих систем, €к≥ функц≥онують в економ≥ц≥ паралельно з банк≥вською.

¬≥дносно окремих банк≥в самост≥йн≥сть системи про€вл€Їтьс€ у специф≥чних ц≥л€х та функц≥€х њњ пор≥вн€но з ц≥л€ми та функц≥€ми банк≥в.

Ќа перше м≥сце в систем≥ виход€ть ц≥л≥:

Ј забезпеченн€ сусп≥льного нагл€ду ≥ регулюванн€ банк≥вськоњ д≥€льност≥ з метою узгодженн€ ≥нтерес≥в окремих банк≥в ≥з загальносусп≥льними ≥нтересами. ÷€ ц≥ль вступаЇ в певну суперечн≥сть ≥з забезпеченн€м прибутковост≥ €к ключовою ц≥ллю комерц≥йних банк≥в;

Ј забезпеченн€ над≥йност≥ ≥ стаб≥льност≥ функц≥онуванн€ окре≠мих банк≥в та банк≥вськоњ системи в ц≥лому з метою стаб≥л≥зац≥њ грошей та безпереб≥йного обслуговуванн€ економ≥ки.

∆одна з цих ц≥лей не п≥д силу окремому банку, €ким би економ≥чно могутн≥м в≥н не був. “≥льки скоординоване обТЇднанн€ њх у систему, зор≥Їнтовану на зазначен≥ ц≥л≥, робить дос€гненн€ њх реальним.

Ќе менш виразно про€вл€Їтьс€ в≥дм≥нн≥сть функц≥й банк≥вськоњ системи €к самост≥йноњ структури в≥д функц≥й окремих банк≥в.

Ѕанк≥вська система спроможна виконувати три так≥ функц≥њ:

Ј трансформац≥йну;

Ј створенн€ плат≥жних засоб≥в та регулюванн€ грошового обороту (ем≥с≥йну);

Ј забезпеченн€ стаб≥льност≥ банк≥вськоњ д≥€льност≥ та грошового ринку (стаб≥л≥зац≥йна).

“рансформац≥йна функц≥€ банк≥вськоњ системи базуЇтьс€ на аналог≥чн≥й функц≥њ окремих банк≥в. ѕроте вона не Ї сумою механ≥чного складанн€ под≥бноњ функц≥њ вс≥х банк≥в

÷е зумовлюЇтьс€ двома обставинами:

Ј по-перше, в трансформац≥йний процес активно включаЇтьс€ центральний банк, €кий зд≥йснюЇ вс≥ види трансформац≥йних процес≥в на м≥жбанк≥вському р≥вн≥.

Ј по-друге, система ≥стотно п≥двищуЇ трансформац≥йний потенц≥ал вузькоспец≥ал≥зованих банк≥в. ”монтован≥ в систему, вони д≥стають можлив≥сть виконувати цю функц≥ю в кооперац≥њ з ун≥версальними банками.

‘ункц≥€ створенн€ плат≥жних засоб≥в ≥ регулюванн€ грошового обороту (ем≥с≥йна) пол€гаЇ в тому, що банк≥вська система оперативно зм≥нюЇ масу грошей в об≥гу, зб≥льшуючи чи зменшуючи њњ в≥дпов≥дно до зм≥ни попиту на грош≥. ≤ншими словами, банк≥вська система управл€Ї пропозиц≥Їю грошей.

‘ункц≥€ забезпеченн€ стаб≥льност≥ банк≥вськоњ д≥€льност≥ та грошового ринку (стаб≥л≥зац≥йна) повТ€зана з надзвичайно високою ризикован≥стю банк≥вськоњ д≥€льност≥. Ѕанки, на в≥дм≥ну в≥д ≥нших економ≥чних субТЇкт≥в, криють у соб≥ п≥двищену загрозу дестаб≥л≥зац≥њ власноњ д≥€льност≥, розладу усього грошового ринку, про≠вокуванн€ загальноеконом≥чноњ кризи. “ому кожний окремий банк не може виконувати стаб≥л≥зац≥йноњ функц≥њ, а скор≥ше навпаки.

¬иконанн€ банк≥вською системою стаб≥л≥зац≥йноњ функц≥њ про≠€вл€Їтьс€ дво€ко:

¾ у прийн€тт≥ низки закон≥в та ≥нших нормативних акт≥в, що регламентують д≥€льн≥сть ус≥х њњ ланок Ч в≥д центрального банку до вузькоспец≥ал≥зованих комерц≥йних банк≥в;

¾ у створенн≥ д≥йового механ≥зму державного контролю ≥ нагл€ду за дотриманн€м цих закон≥в та за д≥€льн≥стю банк≥в узагал≥.

Ќа ц≥й п≥дстав≥ створюютьс€ спец≥альн≥ механ≥зми забезпеченн€ стаб≥льност≥ банк≥вськоњ д≥€льност≥, €к≥ включають:

Ј страхуванн€ банк≥вських ризик≥в, передус≥м кредитних;

Ј страхуванн€ банк≥вських депозит≥в, насамперед ф≥зичних ос≥б;

Ј створенн€ внутр≥шньобанк≥вських резерв≥в дл€ покритт€ збитк≥в в≥д кредитних ризик≥в;

Ј створенн€ механ≥зму обовТ€зкового резервуванн€ банк≥вських депозит≥в;

Ј централ≥зоване встановленн€ економ≥чних норматив≥в з тих на≠пр€м≥в банк≥вськоњ д≥€льност≥, €к≥ повТ€зан≥ з найб≥льшими ризиками;

Ј створенн€ централ≥зованого нагл€ду ≥ контролю за банк≥вською д≥€льн≥стю;

Ј створенн€ механ≥зму централ≥зованого реф≥нансуванн€ комерц≥йних банк≥в;

Ј узаконенн€ р≥зних механ≥зм≥в централ≥зац≥њ банк≥вського кап≥талу (створенн€ консорц≥ум≥в, картел≥в, трест≥в, концерн≥в, холдинг≥в).

ѕор≥внюючи банк≥вську п≥дсистему з ≥ншими системними структурами, можна ви€вити в н≥й риси, €к≥ сп≥льн≥ дл€ њх ус≥х, що п≥дтверджуЇ њњ системний характер, а також суто специф≥чн≥ риси, €к≥ п≥дкреслюють њњ банк≥вську специф≥чн≥сть.

ƒо таких загальних рис можна в≥днести:

Ј поЇднанн€ багатьох однотипних елемент≥в, €к≥ п≥дпор€дковуютьс€ однаковим ц≥л€м. ” банк≥вськ≥й систем≥ такими елементами Ї окрем≥ банки; однаков≥сть ц≥лей ус≥х банк≥в ви€вл€Їтьс€ в боротьб≥ кожного з них за прибутков≥сть ≥ л≥кв≥дн≥сть;

Ј динам≥чн≥сть системи. Ѕанк≥вська система пост≥йно розвиваЇтьс€, адаптуючись до зм≥ни економ≥чноњ ситуац≥њ в крањн≥;

Ј закрит≥сть системи. Ѕанк≥вська система Ї системою Ђзакритого типуї, що про€вл€Їтьс€ в концентрац≥њ уваги њњ субТЇкт≥в переважно на специф≥чн≥й д≥€льност≥, повТ€зан≥й з грошовою сферою;

Ј саморегул€ц≥€ системи. Ѕанк≥вська система теж маЇ здатн≥сть до самонастроюванн€, саморегулюванн€: €кщо один ≥з банк≥в банкрутуЇ, його Ђн≥шуї негайно займають ≥нш≥ банки; €кщо зм≥нюЇтьс€ економ≥чна ситуац≥€ в крањн≥, банки негайно адекватно зм≥нюють методи д≥€льност≥.

ƒо специф≥чних рис, €к≥ характерн≥ т≥льки дл€ банк≥вськоњ системи ≥ вид≥л€ють њњ з р€ду ≥нших, можна в≥днести:

¾ двор≥вневу побудову;

¾ поглиблене централ≥зоване регулюванн€ д≥€льност≥ кожного банку окремо ≥ банк≥вськоњ д≥€льност≥ в ц≥лому;

¾ централ≥зований механ≥зм контролю ≥ регулюванн€ руху банк≥вських резерв≥в;

¾ на€вн≥сть загальносистемноњ ≥нфраструктури, що забезпечуЇ функц≥ональну взаЇмод≥ю окремих банк≥в;

¾ гнучке поЇднанн€ високого р≥вн€ централ≥зованоњ керованост≥ банк≥вськоњ системи з≥ збереженн€м повноњ економ≥чноњ самост≥йност≥ ≥ в≥дпов≥дальност≥ за результати своЇњ д≥€льност≥ кожного окремого банку, що входить у систему.

ƒвор≥внева побудова Ч ключовий принцип побудови банк≥вських систем у ринкових економ≥ках, њх вир≥шальна €к≥сна ознака, що безумовно в≥др≥зн€Ї њх в≥д ≥нших систем. ќднор≥внева побудова можлива лише в тотал≥тарних економ≥ках, ≥ в докап≥тал≥стичних, слаборинкових економ≥ках, коли кожний банк виконував весь наб≥р функц≥й Ч ≥ ем≥с≥йно-касових, ≥ кредитно-розрахунко≠вих.

ѕри двор≥внев≥й побудов≥ на першому р≥вн≥ перебуваЇ один банк (або к≥лька банк≥в, обТЇднаних сп≥льними ц≥л€ми ≥ завданн€ми, €к, наприклад, ‘–— у —Ўј). “ак≥й установ≥ надаЇтьс€ статус центрального банку.

Ќа другому р≥вн≥ банк≥вськоњ системи перебуваЇ решта банк≥в, €к≥ в ”крањн≥ заведено називати комерц≥йними банками.

Ќа в≥дм≥ну в≥д центрального комерц≥йн≥ банки покликан≥ обслуговувати економ≥чних субТЇкт≥в Ч учасник≥в грошового обороту: ф≥рми, с≥мейн≥ господарства, державн≥ структури.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 358 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

786 - | 639 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.021 с.