Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


√рош≥ €к грош≥ ≥ грош≥ €к кап≥тал.




 

«астосуванн€ грошей дл€ обслуговуванн€ процес≥в нагромадженн€ вартост≥ та њњ продуктивного використанн€ (≥нвестуванн€) ≥стотно зм≥нило њх сусп≥льне призначенн€. « простого засобу об≥гу, що обслуговував обм≥н товар≥в, вони перетворилис€ в нос≥€ самозростаючоњ вартост≥, тобто у форму кап≥талу. ¬они стали широко обслуговувати нагромадженн€ вартост≥, використанн€ њњ дл€ ф≥нансуванн€ розвитку виробництва, формуванн€ на ц≥й основ≥ маси позичкового кап≥талу та його руху. «абезпеченн€ самозростанн€ вартост≥ стало пр≥оритетною ц≥ллю руху грошей у процес≥ в≥дтворенн€, €ка ≥стотно впливаЇ на ≥нтереси економ≥чних субТЇкт≥в, на њх взаЇмов≥дносини.

ѕри застосуванн≥ у сфер≥ ≥нвестуванн€ грош≥ стають нос≥Їм кап≥талу, у звТ€зку з чим виникаЇ необх≥дн≥сть розр≥зн€ти грош≥ €к грош≥ ≥ грош≥ €к кап≥тал.

√–ќЎ≤ я  √–ќЎ≤ ¬» ќ–»—“ќ¬”ё“№—я ѕ≈–≈¬ј∆Ќќ ƒЋя –≈јЋ≤«ј÷≤ѓ Ќјя¬Ќќѓ —ѕќ∆»¬Ќќѓ ¬ј–“ќ—“≤, “ќЅ“ќ ѓ’ ÷≤Ћ№ќ¬≈ ѕ–»«Ќј„≈ЌЌя ќЅћ≈∆”™“№—я ѕќ—≈–≈ƒЌ»÷“¬ќћ ¬ ќЅћ≤Ќ≤.

√–ќЎ≤ я   јѕ≤“јЋ ¬» ќ–»—“ќ¬”ё“№—я ƒЋя «јЅ≈«ѕ≈„≈ЌЌя «–ќ—“јЌЌя Ќјя¬Ќќѓ ¬ј–“ќ—“≤. ƒл€ цього виготовлену варт≥сть потр≥бно реал≥зувати, нагромадити та використати так, щоб њњ не т≥льки зберегти, а й зб≥льшити. ÷≈ ћќ∆Ћ»¬ќ Ћ»Ў≈ «ј ”ћќ¬», ўќ √–ќЎ≤ ¬» ќ–»—“ќ¬”ё“№—я ƒЋя ‘ќ–ћ”¬јЌЌя ѕ–ќћ»—Ћќ¬ќ√ќ „» “ќ–√ќ¬≈Ћ№Ќќ√ќ  јѕ≤“јЋ” јЅќ я  ѕќ«»„ ќ¬»…  јѕ≤“јЋ.

√рош≥ стають кап≥талом переважно при њх нагромадженн≥, збер≥ганн≥ та продажу на грошовому ринку, оск≥льки це даЇ власнику грошей додатковий дох≥д у вигл€д≥ процента.

ѕри обслуговуванн≥ виробничого споживанн€ грош≥ одночасно Ї власне грошима ≥ кап≥талом, оск≥льки спри€ють реал≥зац≥њ товару та одержанню прибутку.

” межах вс≥Їњ економ≥ки на€вна сума грошей характеризуЇ лише масу њњ л≥кв≥дност≥ ≥ не Ї частиною обс€гу реального кап≥талу. «ростанн€ ц≥Їњ суми зумовлюЇ лише пол≥пшенн€ л≥кв≥дност≥ економ≥ки, зростанн€ р≥вн€ њњ монетизац≥њ, проте обс€г реального кап≥талу в≥д цього не зб≥льшуЇтьс€. якщо зростанн€ загальноњ маси грошей буде надм≥рним, це призведе лише до њх знец≥ненн€.

 

3. ‘орми грошей та њх еволюц≥€

 

√рош≥ пройшли тривалий ≥ складний шл€х розвитку з точки зору ур≥зноман≥тненн€ њх форм. ѕ≥д впливом зм≥ни сусп≥льних в≥дносин та ускладненн€ вимог ринку до грошей останн≥ пер≥одично скидали одну форму ≥ набували ≥ншоњ, б≥льш адекватноњ новим умовам.

≈волюц≥€ форм грошей в≥дбувалас€ в напр€м≥ в≥д повноц≥нних грошей до неповноц≥нних, €кими Ї сучасн≥ грош≥.

ѕовноц≥нними були грош≥, що мали внутр≥шню реальну варт≥сть, адекватну вартост≥ товару, €кий виконував функц≥њ грошей, чи вартост≥ того матер≥алу, з €кого грош≥ були виготовлен≥.

Ќеповноц≥нними Ї грош≥, €к≥ набувають своЇњ вартост≥ виключно в об≥гу, €ка може ≥стотно в≥дхил€тис€ в≥д вартост≥ того матер≥алу, з €кого вони виготовлен≥.

ћ≥ж пер≥одами використанн€ повноц≥нних ≥ неповноц≥нних грошей знаходитьс€ епоха використанн€ зм≥шаних форм, коли пор€д з повноц≥нними монетами нер≥дко використовувалис€ неповноц≥нн≥ Ч б≥лонн≥ Ч монети, а також паперов≥ знаки грошей (банкноти).

ѕочатковою висх≥дною формою повноц≥нних грошей були товарн≥ грош≥. —початку це були предмети першоњ необх≥дност≥ Ч худоба, с≥ль, зерно, риба, хл≥б тощо €к найб≥льш ходов≥ товари. “ак, худоба, що маЇ широкий спектр споживчих ознак, активно ≥ довго використовувалас€ в рол≥ грошей у багатьох стародавн≥х народ≥в Ч словТ€н, ≥нд≥йських племен, ≥нших кочових племен.

÷ей факт п≥дтверджуЇтьс€ тим, що в назвах сучасних грошей де€ких крањн збереглас€ старовинна назва худоби. “ак, у —тародавн≥й ≤нд≥њ худоба називалас€ Ђрупаї, а њњ сучасна грошова одиниц€ називаЇтьс€ руп≥€. ЌемаЇ сумн≥ву в тому, що худоба використовувалас€ €к грош≥ в до≥сторичн≥ часи на територ≥њ ”крањни. ™ письмов≥ п≥дтвердженн€ того, що ще в пер≥од  ињвськоњ –ус≥ любов до грошей називалас€ Ђскотолюб≥Їмї, казна Ч скотницею, а вираз Ђскотї застосовувавс€ в розум≥нн≥ грошей

Ќа зм≥ну предметам першоњ необх≥дност≥ в рол≥ грошей поступово прийшли предмети розкош≥, передус≥м прикраси: намисто з черепашок, перли, хутра, ≥нш≥ дорогоц≥нн≥ вироби. ÷е можна по€снити тим, що попит на предмети розкош≥ ви€вивс€ б≥льш динам≥чним, тривалим ≥ обТЇмним, н≥ж на предмети першоњ необх≥дност≥. “а й за своњми ф≥зичними даними вони були менш гро≠м≥здк≥, довше збер≥галис€, мали б≥льш сталу варт≥сть.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 332 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

740 - | 550 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.