Конфлікти в батьківсько-дитячих стосунках

О. А. Карабанова дає визначення конфлікту в батьківсько-дитячих

відносинах як такого, що відображає внутрішні протиріччя розвитку, зокрема

між рівнем соціальної і розумової компетентності дитини, її мотивами,

потребами, ціннісними орієнтаціями й особливостями соціальної ситуації

розвитку – рівнем вимог, що пред’являються і які склалися системою

спілкування та взаємодії в сім'ї [5, с.209].

Конфлікт з батьками сприймається дитиною особливо гостро. Ситуації,

коли батьки ігнорують актуальні потреби дитини, не визнають її права на

власний вибір, забороняють цікаві справи, змушують до виконання певних

обов’язків, несправедливо карають тощо, з позицій дитини вважаються

проявом нелюбові, недостатньої турботи до неї. У таких випадках дитина

часто починає демонструвати поведінку, якою хоче привернути до себе

увагу, заслужити схвалення. Батьки ж не завжди адекватно сприймають такі

дії дитини, інтерпретуючи їх як непокору, протест, впертість, грубощі,

вередування, загрозу власному авторитету. Разом з тим, у складних життєвих

ситуаціях дитина потребує допомоги дорослих, насамперед батьків, очікує

від них безумовного прийняття, емоційної підтримки, участі, співчуття.

Якщо ж вона не отримує відгуку на свої очікування, залишається з

проблемою сам на сам, то виникає емоційне відчуження, почуття самотності,

тривоги, недовіри, що може зумовити конфліктні стосунки з батьками.

Однак, необхідно враховувати, що однією з передумов виникнення

конфлікту є індивідуальні особливості його суб’єктів, у нашому випадку

дітей та батьків.

Л. С. Славіна підкреслює, що молодші школярі мають схильність до

гострих афективних станів (грубість, запальність, емоційна нестійкість,

неврівноваженість) і пояснює це розбіжністю між прагненнями дитини і

можливостями їх задовольнити. Якщо вчасно дитині не надати допомогу, це

може призвести до формування негативних рис характеру. У молодшому

шкільному віці конфліктність ще не є рисою характеру, а виявляється тільки

як реакція на ситуацію і переживання, що в ній виникають [2].

Б. М. Бєхтєрєв, О. Р. Лурія, В. М. Мясищев підкреслювали, що

міжособистісний конфлікт психологічно важко й болісно переживається

дітьми і відзначали, що конфлікти можуть мати різний вплив на дитину. З

одного боку, вони ускладнюють психологічне життя дитини, сприяють її

переходу на нові, більш складні рівні її функціонування, з іншого – можуть

призвести до порушення гармонії взаємин з оточуючими людьми, затримати

процес соціалізації особистості.

Соціологічний та психологічний підходи до аналізу конфліктів

Практичні методи соціологічного аналізу конфлікту полягають у тому, щоб з'ясувати, як саме конфліктуючі сторони оцінюють конфлікт. З цією метою використовується метод експертного інтерв'ю.