Порядок виконання та структура курсових робіт

Глухівський державний педагогічний університет

 

 

Навчально-дослідна робота

у вищих педагогічних навчальних закладах

 

Навчально-методичний посібник

 

Глухів: РВВ ГДПУ

ББК 74.58

М 54

Друкується відповідно до рішення вченої ради Глухівського державного педагогічного університету (протокол № 5 від 4 березня 2004 р.).

 

 

Навчально-дослідна робота у вищих педагогічних навчальних закладах: Навчально-методичний посібник / Укладачі: В.П.Зінченко, В.Б.Харламенко, І.М.Коренева. – Глухів: РВВ ГДПУ, 2006. – 23 с.

 

 

Рецензенти:

Янцур Микола Сергійович, кандидат педагогічних наук, професор;

Зайцева Ольга Миколаївна, кандидат педагогічних наук, доцент.

 

 

В роботі викладено поради щодо написання та оформлення рефератів, курсових і магістерських (дипломних) робіт з педагогіки. Посібник призначено для студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

 

Кафедра педагогіки, 2006

© РВВ ГДПУ, 2006

Зміст

Вступ.................................................................................................................................. 4

1. Реферат.......................................................................................................................... 7

2. Курсова робота........................................................................................................ 11

2.1. Порядок виконання та структура курсових робіт.................................... 11

2.2. Складання списку літературних джерел.................................................... 12

2.3. Методи зведення і обробки результатів емпіричного дослідження.... 19

2.4. Застосування методів математичної статистики

в педагогічних дослідженнях................................................................................. 25

2.4.1. Вимірювальні шкали.................................................................................. 25

2.4.2. Міри центральної тенденції.................................................................... 26

2.4.3. Кумулятивний графік частоти................................................................. 28

2.4.4. Методи порівняння результатів дослідження..................................... 30

2.4.5. Методи встановлення зв’язку.................................................................. 37

2.5. Правила оформлення курсових робіт.......................................................... 44

2.6. Критерії оцінки курсової роботи.................................................................. 49

3. Магістерська (дипломна) робота........................................................................ 51

3.1. Основні вимоги до магістерської (дипломної) роботи............................ 51

3.2. Зміст та структура магістерської роботи................................................... 52

3.3.Організація емпіричного дослідження або педагогічного

експерименту.............................................................................................................. 64

3.4. Оформлення літератури та додатків........................................................... 67

3.5. Літературне оформлення магістерської роботи....................................... 68

3.6. Орієнтовний графік роботи над магістерським дослідженням............. 70

3.7. Керівництво роботою та підготовка до захисту....................................... 71

3.8. Порядок захисту............................................................................................... 72

3.9. Критерії оцінювання магістерських робіт.................................................. 71

Література...................................................................................................................... 73

Додатки........................................................................................................................... 75

 

Вступ

Високого рівня професійної діяльності може досягнути учитель, вихователь, здатний до всебічного, глибокого осмислення педагогічної реальності, до її критичного аналізу та вдосконалення. Умовою і показником такого рівня виступає готовність вчителя до науково-методичного пошуку, до вирішення проблемних педагогічних і науково-дослідних завдань.

Однією з важливих функцій в діяльності вчителя є дослідницька (гностична). Педагог проводить наукове дослідження з метою виявлення ефективних засобів, методів, форм навчання та виховання. Тільки в цьому випадку він буде розвиватись як професіонал-майстер. Науково-дослідна діяльність студентів сприяє поглибленню і розширенню знань з усіх дисциплін психолого-педагогічного циклу, стимулює розвиток творчого потенціалу особистості. Вона здійснюється протягом усього періоду навчання у вищому педагогічному закладі.

Діяльність - вид людської активності, спрямованої на свідому зміну та перетворення об'єктивної реальності на основі її пізнання.

Уже в самому визначенні діяльності закладене вивчення, дослідження об'єктів, на які вона спрямована.

Але слід відрізняти термін "дослідження" від поняття "діагностика".

Діагностика (від грецького diagnosis - розпізнавання) - виявлення стану об'єкта, процесу чи явища.

Дослідження ж передбачає на основі встановленого стану об'єкту виявлення причин даного стану та способів впливу на нього. Тобто педагогічна діагностика є компонентом дослідження.

Діяльність педагога спрямована на зміни у особистості вихованця, навчальному процесі, колективі.

Людина - цілий світ. У її свідомості відображається навколишня дійсність, переломлюючись через неї. Вивчення особистості, колективу - надзвичайно складне завдання. Саме тому підготовка майбутніх педагогів до дослідницької діяльності - важливе завдання вищої школи.

Майбутній учитель, вихователь повинен знати: зміст і організаційну структуру наукових досліджень в Україні; систему організації науково-дослідної роботи студентів вищого педагогічного навчального закладу; основні вимоги до вчителя-дослідника; етапи організації педагогічного дослідження, їх зміст; методику роботи над курсовим (бакалаврським, дипломним, магістерським) дослідженням; вимоги до студентських наукових робіт; основні методи дослідження педагогічних явищ; методику педагогічного експерименту; сутність педагогічної діагностики як обов'язкової складової наукового дослідження; способи статистичної обробки та зведення кількісних показників результатів дослідження; основні вимоги до оформлення наукових робіт; проблематику, рівні, етапи, методологічні основи психолого-педагогічних досліджень; правила формування наукового апарату, теоретичні та емпіричні методи дослідницької роботи; методи математичної статистики; правила оформлення наукових праць. Повинен уміти: формувати науковий апарат дослідження (актуальність, проблему, мету, об'єкт, предмет, гіпотезу, завдання); розробляти програму, використовувати теоретичні та емпіричні методи дослідження; застосовувати методи математичної статистики (знаходження мір центральної тенденції, визначення показників розсіяння, критеріїв порівняння вибірок, визначення зв'язків між об'єктами і явищами, перевірка статистичних гіпотез та ін.) для обробки отриманих даних та формулювання висновків; оформляти наукові роботи. працювати з науковою літературою; самостійно здобувати й застосовувати знання про педагогічний процес, передавати свій досвід колегам; проводити планування науково-педагогічного дослідження; розробляти науковий апарат конкретної педагогічної теми дослідження; користуватися різноманітними методами дослідження, оптимально поєднуючи їх; аналізувати основні поняття з проблеми, що досліджується; аналізувати, узагальнювати і впроваджувати в практику педагогічний досвід учителів; користуватися діагностичними методиками вивчення педагогічних явищ; виконувати статистичну обробку та представлення результатів дослідження; робити науково обґрунтовані висновки за результатами дослідження; оформляти відповідно до вимог наукові праці.

Протягом навчання студент педагогічного ВНЗ включається в різні види дослідницької діяльності:

1. Дослідження, пов’язані з виконанням навчальних завдань (лабораторних, практичних робіт, семінарських занять, самостійної та індивідуальної роботи).

2. Дослідження під час педагогічних практик.

3. Науково-дослідна робота у позанавчальний час (студентські наукові гуртки, проблемні групи; участь у дослідженнях кафедр, наукових лабораторій тощо).

Для того, щоб бути педагогом-дослідником і забезпечити високий теоретичний і методичний рівень наукової роботи, необхідно :

· уміти знаходити нове в педагогічних явищах, виявляти в них приховані зв’язки та закономірності;

· оволодіти основними науковими поняттями;

· точно описувати факти та явища з використанням загальноприйнятої термінології;

· підбирати споріднені факти за їх суттєвими ознаками, групувати їх у відповідності до загальнонаукових правил;

· проводити аналіз фактів і явищ, виділяти з них загальне й одиничне, суттєве та другорядне;

· передбачати тенденції розвитку, можливі зміни досліджуваних явищ та процесів.

Основи професійно-орієнтованої наукової підготовки майбутнього вчителя закладаються з першого року навчання і культивуються впродовж усього терміну навчання у процесі вивчення фундаментальних та фахових дисциплін шляхом залучення до написання рефератів, індивідуальних науково-дослідних завдань, виступів на студентських науково-практичних конференціях, підготовки та захисту курсових робіт. Завершальним етапом науково-методичної підготовки студентів стає написання і захист дипломних, магістерських робіт.

Усі означені види пошукової, науково-методичної діяльності ґрунтуються на логіці наукового дослідження, вимагають із кожною наступною формою наукової роботи все глибшого опанування поняттями наукового апарату та методами дослідження.

 

У педагогічному ВНЗ склалась певна наступність етапів та форм наукової діяльності:

І - ІІ курс - підготовка рефератів, участь у роботі проблемних груп, виступи на студентських науково-практичних конференціях;

ІІІ курс - написання курсових робіт із психолого-педагогічних і фахових дисциплін;

ІV курс - написання курсових робіт зі спеціальних фахових дисциплін (на основі активної педагогічної практики);

V курс - написання і захист дипломних або магістерських робіт.

 

У пропонованому посібнику розглядаються особливості різних видів студентської навчально-дослідної діяльності.

Реферат

 

Написання реферату є одним з необхідних елементів підготовки студентів до науково-дослідної роботи і застосовується на всіх етапах навчання.

Реферат — (з латинської refero). — “доповідаю, повідомляю” короткий виклад у письмовому вигляді змісту наукових праць з певної теми. Згідно з визначенням, реферат має являти собою результат аналізу декількох наукових праць (книжок, статей, підручників, матеріалів конференцій тощо) з певного наукового напрямку. В самому простому випадку він містить стислий огляд основного змісту цих джерел. Але, справжній науковий реферат містить ще й порівняння підходів різних дослідників, а також висловлення власного ставлення до їх позицій.

 

Види рефератів:

§ проблемний — огляд і аналіз наукових джерел, присвячених певній проблемі (структурі педагогічної діяльності, активізації навчання, формуванню культури спілкування тощо);

§ оглядовий – аналіз і описання проблематики певного виду літературних джерел (журналів, підручників, програмних продуктів тощо);

§ пошуковий — виклад змісту наукової роботи, що висвітлює відповідну інформацію та включає елементи самостійного пошуку;

§ автореферат — виклад результатів власного дослідження, що міститься у кваліфікаційній науковій роботі (дипломна, магістерська) або дисертації на здобуття наукового ступеня.

 

Робота над рефератом спрямована на вироблення у студентів уміння аналізувати, зіставляти та узагальнювати різні підходи, погляди, конкретний матеріал, уміння розкривати своє ставлення до досліджуваних проблем, формувати на цій основі правильні обґрунтовані висновки.

Мета написання рефератів:

· розширення кругозору студентів та поглиблення їх знань з того чи іншого предмету;

· формування умінь логічного мислення (аналіз, синтез, порівняння, класифікація, абстрагування, ранжування, формалізація);

· розвиток основних практичних умінь наукової роботи (дослідницькі вміння, уміння знаходити та працювати зі спеціальною літературою, складати список використаних джерел і оформляти опрацьований матеріал);

· оволодіння стилем наукового мовлення та етикою наукового диспуту.

 

Вибір теми реферату обов'язково узгоджується з викладачем. Реферат викладається українською мовою, в окремих випадках іноземною.

Реферат може бути написаний від руки, обов‘язково чітким розбірливим почерком, або набраний у текстовому редакторі на комп‘ютері і роздрукований на принтері.

Формат паперу - А4 (210*297 мм).

Обсяг реферату написаного від руки - 14-18 сторінок

Обсяг реферату, надрукованого на принтері 10-15 сторінок.

Текст набирають у редакторі Word for Windows. Формат паперу А4. Поля: ліве - 30 мм, праве - 10 мм, верхнє - 20 мм, нижнє - 20 мм. Текст набирається шрифтом Times New Roman 14, між рядками інтервал - 1,5 (30 рядків на сторінку). Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

 

Структура реферату з обов’язковими елементами:

1. Титульний лист

2. Зміст реферату (з позначенням сторінок)

3. Вступ

4. Основні ідеї, викладені в аналізований літературі, порівняння поглядів різних дослідників на проблему.

5. Власні висновки та своє ставлення до аналізованих творів.

6. Список використаних джерел: підручників, монографій, статей (не менше 10 джерел).

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, вказується ступінь її розробленості, ставляться завдання дослідження, які необхідно вирішити.

В основній частині слід подати короткі біографічні відомості про вченого, педагога, передати зміст його основних ідей, показати ступінь їх актуальності, порівняти з іншими.

У висновках стисло подаються результати дослідження, підводяться його підсумки. Найкраще викладати висновки за поставленими завданнями.

У списку використаних джерел слід додержуватись такої форми:

Прізвище та ініціали автора. Назва роботи. - Місце видання: Назва видавництва, рік видання. - Сторінки. Наприклад: Петренко С.І. Методи педагогічної діагностики. - Київ: Наука, 1998. - 212 с.

Посилання на літературу в тексті роботи здійснюється таким чином: в квадратних дужках вказується номер джерела зі списку і сторінку, на якій міститься текст цитати, або основні ідеї, про які йде мова. Наприклад: [4, 19].

В сучасних умовах студенти можуть користуватись для написання рефератів послугами глобальної комп‘ютерної мережі Інтернет. В цьому випадку також здійснюються посилання на розміщення інформації в Інтернеті таким чином: Прізвище та ініціали автора. Назва роботи. - Назва сайту. - Електронна адреса документу. Дата розміщення матеріалу на сайті (якщо вона є). - Дата зчитування інформації з сайту.

 

Як писати реферат

1. Визначити тему.

2. Підібрати літературу: (монографії, наукові статті, документи, довідники, інші матеріали).

3. Ґрунтовно вивчити літературу. Опрацьовуючи літературні джерела, необхідно робити виписки, анотації, конспекти основних положень і підходів автора.

4. Скласти план реферату.

5. Систематизувати опрацьований матеріал.

6. Остаточно продумати та уточнити план реферату.

7. Визначити необхідну додаткову інформацію і знайти її в літературі.

8. Скласти список використаної літератури.

9. Оформити реферат згідно вимог.

 

Для підготовки реферату необхідне поглиблене вивчення літератури, включаючи додаткову. Реферат повинен продемонструвати знання і розуміння обраної студентом теми. Особлива увага має приділятися репрезентації джерел, з якими працював студент.

Для підготовки реферату необхідно критично ставитись до наукової літератури, зважаючи на те, що існує велика кількість як нових, так і морально застарілих публікацій, які розглядають психолого-педагогічні проблеми однобічно. Переглядаючи літературу, слід спочатку зупинитися на першоджерелах та монографіях, бажано останніх років видання. Потім можна звернутися до журнальних статей, словників, енциклопедій. Найдоступнішим та найпоширенішим методом пошуку літератури вважається бібліотечний каталог (алфавітний і систематичний). В алфавітному каталозі необхідну книгу шукають або за її назвою, або за прізвищем її автора. У систематичному – за тематичним принципом. Тут можна підібрати літературу з конкретної теми.

Під час роботи над книгою неможливо запам'ятати усе прочитане, тому необхідно стисло законспектувати ті положення, що торкаються теми. Конспект може бути викладенням суті прочитаного, може містити в собі власні міркування та ідеї, а може бути у вигляді дослівних виписок, що мають безпосереднє відношення до теми, яка вивчається. В останньому випадку слід помічати джерело та сторінку, оскільки в подальшій роботі виписка може бути використана у вигляді цитати. У цілому після роботи з книгою студент повинен мати загальне уявлення про її зміст, правильно зрозуміти думки автора, відібрати все найбільш цінне відповідно до мети своєї роботи. Для цього важливо виділити ключові поняття, проблеми, питання навколо яких буде будуватися розкриття теми. Наводячи різні точки зору з того чи іншого питання, слід демонструвати власну позицію. Висловлюючи будь-які положення, бажано підкріплювати їх достатніми аргументами. Викладення матеріалу має бути творчим. Не варто перевантажувати реферат цитатами.

Написання реферату повинне підтвердити вміння студента:

· генерувати і обґрунтовувати нові наукові ідеї, розраховані на близьку або далеку перспективу, самостійно проводити дослідження;

· використовувати набуті в процесі навчання теоретичні знання, практичні навички для вирішення певної культурологічної проблеми;

· аналізувати літературні, наукові джерела;

· узагальнювати матеріали та застосовувати сучасну методику наукових досліджень при вирішенні визначеної проблеми.

У роботі необхідно логічно і аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникаючи загальних слів і бездоказових тверджень.

Стиль викладення змісту розділів реферату характеризує вміння студента стисло, логічно та аргументовано викладати матеріал у відповідності до встановлених вимог. Викладення матеріалу основної частини підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

Мові та стилю реферату необхідно приділяти істотну увагу. Найбільш характерною особливістю письмової наукової мови є формально-логічний спосіб викладення матеріалу. Для наукового тексту характерна смислова завершеність і цілісність. Якостями, що визначають культуру наукової мови, є точність, ясність і стислість. Основне місце у науковій мові займають форми недоконаного виду дієслова теперішнього часу, оскільки вони не виражають відношення дії, що описується, до моменту висловлювання (наприклад: «У даній роботі розглядаються...»). Крім того, поширення отримали вказівні займенники («цей», «той», «такий»), які не тільки конкретизують предмет, але і виражають логічні зв'язки між частинами висловлювання (наприклад: «Наведені факти є достатньою основою для висновку...»). Займенники «щось», «дещо», «що-небудь» внаслідок невизначеності їх значення в тексті реферату використовувати не рекомендується. Також для уникнення категоричності висловлювань (особливо при демонструванні власної позиції) рекомендується вживати наступні вислови: «вірогідно», «можливо», «на нашу думку» тощо.

Обов'язковою умовою об'єктивності викладення матеріалу є вказівка на те, яким є джерело повідомлення, ким висловлена думка, кому належить той або інший вислів. У тексті ця умова може бути реалізована за допомогою використання спеціальних слів і словосполучень («на думку», «згідно із», «за даними» тощо).

Стиль письмової наукової мови – це, найчастіше, безособовий монолог. Тому виклад (в основному) ведеться від третьої особи, оскільки увага зосереджена на змісті та логічній послідовності тексту, а не на особі автора. Інколи вживається форма першої особи множини займенників.

Курсова робота

Курсова робота є обов'язковою складовою частиною процесу науково-методичної й професійної підготовки вчителя. Це досить складна форма самостійної, творчої роботи студента. Курсова робота перевіряє не лише теоретичну й методичну підготовку майбутнього вчителя, але і його вміння працювати з літературою, досліджувати, аналізувати, систематизувати, узагальнювати педагогічний та науковий досвід, вести науково-педагогічні дослідження під керівництвом викладача.

Підготовка цих робіт дає можливість студентам: систематизувати здобуті теоретичні знання, перевіряти їх якість, науково і креативно мислити, розвивати пізнавальну активність, аналізувати та порівнювати різні підходи щодо розв'язання вченими певної проблеми.

Наукова робота виявляє здатність студента до самостійного осмислення проблеми; розвиває вміння вести педагогічний експеримент, чітко й логічно викладати свою думку; перевіряє здатність застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, рівень володіння навичками сучасних методів дослідження, а також уміння формулювати висновки, рекомендації; оформляти результати; дає навички наукового дослідження.

Навчально-методичний посібник розкриває основні положення про організацію, підготовку, написання та захист курсових робіт у вищих педагогічних закладах освіти.

 

 

Порядок виконання та структура курсових робіт

Готуючись до виконання курсової роботи, студент обирає тему. Тема повинна зацікавити студента, викликати прагнення глибоко вивчити її суть. Після визначення теми проводять першу настановчу консультацію з науковим керівником. Під час консультації визначаються: загальні вимоги до роботи, порядок її виконання, орієнтовний план, джерела, які підлягають вивченню, зміст та методика проведення конкретного дослідження, визначається термін виконання етапів роботи. Курсова робота передбачає такі етапи:

· добір теми, настановча консультація;

· затвердження графіку виконання роботи;

· складання бібліографії з теми;

· вивчення літературних джерел із теми дослідження;

· затвердження плану курсової роботи;

· формування наукового апарату;

· додаткове вивчення літератури;

· збір емпіричного матеріалу (проведення спостережень, опитування, тестування, експерименту);

· підготовка першого варіанту роботи;

· перевірка керівником першого варіанту роботи;

· внесення змін до плану та змісту роботи;

· оформлення роботи згідно вимог;

· подача курсової роботи до захисту.

Структура курсової роботи

Курсова робота повинна містити:

· титульний аркуш;

· зміст;

· вступ;

· основну частину (розділи та підрозділи);

· висновки;

· список використаних джерел;

· додатки (при необхідності).