Основне завдання третього (проміжного) етапу відбору — виявлення здібностей спортсмена до досягнення найвищих спортивних результатів в обраному виді спорту, здатності до перенесення високих тренувальних і змагальних навантажень. До цього часу вже необхідно визначитися, в якому конкретному виді змагань буде спеціалізуватися спортсмен, виявити його сильні якості, за рахунок яких в основному і планується досягти високих спортивних результатів. Особливо це важливо для спортивних ігор, що пов'язано з вибором ігрового амплуа і відповідною орієнтацією всієї системи подальшої підготовки.
Істотною стороною відбору на даному етапі є оцінка техніки виконання різних спеціально-підготовчих вправ. Наприклад, в складнокоординаційних видах оцінюють володіння базовими і профілюючими елементами, кількісну, якісну і структурну різноманітність елементів, артистизм, елегантність, виразність і стабільність при їх виконанні. Про ефективність рухів в більшості циклічних видів спорту свідчить їх невисокий темп при великій довжині кроку і високій швидкості при проходженні коротких відрізків. Особливу прогностичність така манера рухів має при відборі та орієнтації підготовки спринтерів — бігунів, плавців і ковзанярів.
Ефективність відбору значною мірою пов'язана з оцінкою у спортсменів основних показників, що характеризують рівень їх спеціальної підготовленості і спортивної майстерності.
Оцінка перерахованих здібностей разом зі спортивними результатами повинна займати велике місце у відборі та орієнтації спортсмена на третьому етапі. При цьому увага повинна бути звернена не тільки на абсолютні показники тренованості і спортивних досягнень, але і на темпи їх приросту від одного етапу підготовки до іншого. Враховуючи те, що різні види спорту пред'являють неоднакові вимоги до статури і функціональних можливостей спортсмена, у процесі відбору необхідно орієнтуватися на ті якості, які найбільш важливі для даного виду спорту.
Перспективність юного спортсмена багато в чому пов'язана з досконалістю спеціалізованих сприйнять — комплексних психофізіологічних характеристик, до яких відносяться відчуття часу, відчуття темпу, відчуття зусиль, що розвиваються, відчуття води у плавців, відчуття снігу у лижників, відчуття льоду у ковзанярів і т. п. Ці характеристики, як відомо, відображають рівень сприйняття, усвідомлення та відтворення рухових дій.
На третьому етапі багаторічного відбору збільшується значення показників, що свідчать про особистісно-психічні якості — психічної надійності, мотивації, волі, прагненні до лідерства та ін. Відомо, що спортсмени високого класу відрізняються наполегливістю, відсутністю підозріливості, високою переносимістю навантажень. При оцінці відповідності юного спортсмена вимогам, що пред'являються до спортсменів високого класу, особливу увагу слід звертати на впевненість у своїх силах, стійкість до стресових ситуацій тренувальних занять, здатність і бажання до спортивної боротьби, бажання тренуватися і змагатися з сильними партнерами і суперниками. Особистісні та психічні якості спортсмена є не тільки критеріями оцінки перспективності, а й додатковими критеріями при оцінці схильності до спеціалізації в різних видах спорту.
Важливим показником для відбору перспективних спортсменів у спортивних іграх і єдиноборствах є здатність головного мозку до сприйняття і переробки інформації. У спортсменів високого класу, що спеціалізуються в цих видах спорту, пропускна здатність мозку може досягати 4-6 біт/с, у той час як для спортсменів інших видів характерні величини що не перевищують 3 біт/с. Здатність головного мозку до сприйняття і переробки інформації, будучи тісно пов'язаною з темпераментом, особливостями нейродинаміки і психомоторики, слабо схильна до тренування, що повинно враховуватися в процесі спортивного відбору та орієнтації, формуванні індивідуальних моделей змагальної діяльності (Сологуб, Таймазов, 2000).
Як і при первісному відборі, в процесі проміжного відбору велика увага приділяється медичному контролю. Оскільки до цього часу вже відбувся «відсів» дітей, що мають явні протипоказання до занять спортом, особлива увага приділяється виявленню прихованих захворювань, зокрема осередків інфекції в організмі. При їх наявності в період проведення тренувальних занять можуть виникнути загострення і різні ускладнення з боку внутрішніх органів. Важливо виявити і специфічні хвороби, до яких найбільшою мірою схильні представники того чи іншого виду спорту.
Важливою стороною відбору є всебічний аналіз попереднього тренування, визначення того, за рахунок яких зусиль юний спортсмен досяг даного рівня підготовленості. Перевагу слід віддавати тим, хто досяг відносно високого рівня тренованості і спортивних результатів за рахунок тренування з малим і середнім обсягом роботи, незначної змагальної практики, різнобічної технічної підготовки.
