Туристсько-рекреаційні ресурси. Види рекреації і туризму

В області зустрічаються корисні копалини, як металеві: ртуть, поліметали, золото, так і не металеві – алуніти, доломіт, каолін, барит, бентоніт, цеоліт, діорит, мармур, пісок, вапняк, глини, перліт, мінеральні фарби, вулканічний туф, кухонна сіль, а також горючі речовини – буре і кам'яне вугілля, сланці, природний газ, нафта.

Значну роль у формуванні рельєфу грає річка Тіса (вона починається злиттям Білої і Чорної Тіси, загальна довжина її, в межах Закарпаття, складає 223 км, впадає Тіса поблизу сербської столиці Бєлград в річку Дунай). Басейн Тіси складають всі річки краю. Гідросистема Закарпаття відокремлена від прікарпатських річок Вододільним хребтом. Достатньо значною є загальна кількість річок, струмків, струмочків Закарпаття – 9 429, серед яких 9 277 – малі потоки до 10 км, 152 річки, що мають довжину більше 10 км (Ріка, Теребля, Шопурка, Тересва, Іршавка, Синявка, Тячивец, Середня Ріка, Косивськая, Богдан, Лазещина, Турбат, Озерянка, Бертянка, Брустурянка, Репінка, Лужанка, Мокрянка, Апшица, Велика Вуглинки, Васькова, Тур'я, Жденівка, Візніца, Стара, Сарні, Чаронда, Цигань, Віля, Турічка, Ломованя, Піня, Віча, Свинка, Коропец, Сухар, Улічка, Яскравий, Боронява, Вільшанка, Яблуніца, Вільхивчик, Вербовец, Квасний, Чеховец, Бабічка, Гнилий, Воловец, Мошка), і 4 річки, довжина якої перевищує 100 км (Вже, Латоріца, Боржава, Тіса).

На відміну від безлічі швидких гірських річок, загальна кількість тихих озер Закарпаття невелике – 137, причому серед них тільки 32 водоймища – постійні озера. Найбільше озеро Закарпаття – Синевір, яке утворилося 10 тис. років тому на висоті 989 метрів. Його площа – 7 га, найбільша глибина –27 м, а температура води – від +12 до +18 градусів. У озері водиться веселкова, струмкова і озерна форель. Закарпатські озера розділяються на декілька типів, серед яких льодовиковий – карові озера: Апшинец, Марічейка, Несамовітоє, Бребенеськул, Бреськул, Ворожеська, Герашасськоє, Драгобратськоє Озерце, Нижнє, Верхнє, Мала Гропа; запрудниє озера: Солоне, Тереблянськіє озера, Синевір; антропогенні озера: Чорні озера, Солотвінськіє озера; вулканічні озера: Ліпчанськоє, Ворочивськоє, Синіше.

На території області сконцентровано 50 родовищ (понад 360 джерел) мінеральних вод різноманітних бальнеолікувальних профілів. Серед них: вуглекислі, кремнієві, сірководневі, залізисті, миш'яковисті, сульфідні, сульфатні, кальцієво-магнієві та інші типи води з багатим мікроелементним складом та мінералізацією від 4 до 35 г/дм3. Ці родовища унікальні, їх води не поступаються відомим водам Чехії, Польщі, Франції. Як відомий курортний район Закарпаття прославилося також завдяки гірськовулканічним, насиченим рідкісними мікроелементами, термальним водам з температурою до 30-35 °С, подібні до яких лише мінеральні терми угорського курорту Хайдусобосло та Піренейських гір.

Завдяки багатству та унікальному поєднанню різноманітних мінеральних вод, їх збалансованому мікроелементному складу, універсальності й вражаючій ефективності їх терапевтичного застосування, Закарпаття в історичних хроніках отримало назву "Срібна земля" як еталонний край екологічної чистоти і здоров'я.

Одним з унікальних оздоровчих факторів у краї є цілюще, багате фітонцидами гірське повітря Закарпаття та мікроклімат Солотвинских шахт і Солотвинські соляні озера, вода яких за концентрацією солей близька до води Мертвого моря в Ізраїлі.

Загалом в області нараховується близько 160 бальнеологічних санаторіїв і пансіонатів, будинків відпочинку готельного типу і туристичних баз, що можуть прийняти одночасно до 6,5 тис. туристів. У санаторіях і пансіонатах з лікуванням (їх нараховується 36) функціонують лікувально-діагностичні кабінети, кабінети масажу і лікувальної фізкультури, фізіотерапевтичні кабінети, водолікарні, інгаляторії, аеросолярії [5].

Достатньо розгалуженою на Закарпатті є мережа культурно-освітніх закладів: Ужгород (краєзнавчий музей-замок, музей архітектури і побуту, художній музей, меморіальні творчі музеї, зоологічний музей), Мукачево (краєзнавчий музей-замок), Зарічево (музей "Лемкивськая садиба"), Лісичево (музей "Кузня"), Колочава (музей Івана Ольбрахта), Синевір (музей сплаву лісу), Солотвіно (музей солекопів).

Що веде місце серед галузей невиробничої сфери займає курортний –рекреаційне і туристичне господарство: 15 санаторіїв, 16 санаторіїв –профілакторіїв, 3 пансіонати, 25 баз відпочинку.

У результаті дослідження можна сказати, що природні умови області сприяють розвитку всіх галузей туризму.

Закарпатська область має високий природно-рекреаційний і туристично-курортний потенціал. На її території виявлено понад 700 водопроявів мінеральних (у т.ч. термальних) вод біля 30 типів, які за своїми властивостями не поступаються відомим водам Кавказу, Чехії, Франції.

На сьогодні мережа санаторно-курортних та туристично-рекреаційних закладів нараховує 171 об’єкт, серед яких 36 санаторіїв та санаторіїв-профілакторіїв, 87 туристичних баз та баз відпочинку. Крім цього, в регіоні є 48 готелів (мотелів) та 57 суб’єктів підприємницької діяльності, що отримали дозволи (ліцензії) на надання туристичних послуг. Однак рівень розвитку галузі наочно доводить, що в контексті сталого розвитку Закарпаття природо-кліматичний, рекреаційний, соціально-економічний та історико-культурний потенціал області використовується в обсягах, значно менших від потенційних можливостей.

Отже, можна сказати, що серед видів рекреації та туризму зустрічаються: курортно-лікувальний, культурно-розважальний, діловий, пізнавальний, спортивний туризм; пішохідний, водний, лижний, гірський туризм. А рекреаційно-туристичний цикл – сезонний (зимовий, літній).

РОЗДІЛ 8