Сутність та необхідність управління грошовими коштами корпорації

Індивідуальне науково-дослідне завдання

із навчальної дисципліни

«Корпоративні фінанси»

на тему:

«Моделі управління грошовими коштами»

 

Перевірила: Виконала:

к.е.н., доц. Ясіновська І.Ф., студентка 405-ф групи

__________________________ Глушко Марта

^{(підпис)}

 

ЛЬВІВ – 2015

ПЛАН

ВСТУП

1. Сутність та необхідність управління грошовими коштами корпорації

2. Характеристика моделей управління грошовими коштами

3. Проблеми управління грошовими коштами

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Навряд чи сьогодні знайдуться опоненти твердженню, що позитивні грошові потоки та їх збільшення — неодмінний атрибут будь-якого розвиненого підприємства, зокрема корпорації країни. Управління коштами корпорації є складовою загального управління, головною метою якого є зростання вартості капіталу і добробуту акціонерів. Західні автори підкреслюють, що управління грошовими коштами є наріжним каменем, основою господарської діяльності будь-якої фірми — і корпорації, і невеликого індивідуального підприємства.

Актуальність теми. Дослідження проблеми грошових коштів корпорації набуває все більшої актуальності на сучасному етапі розвитку економіки України. Це обумовлено тим, що відбувається прискорена глобалізація світового господарства. Ризик втрати фінансової стійкості та платоспроможності корпорації існує постійно під впливом різних чинників.

Метою даного дослідження є поглиблення розуміння сутності грошових коштів та їх управління, дослідження теоретичного підґрунтя в цій галузі, встановлення суті та необхідності аналізу моделей управління грошовими потоками, визначення проблем та необхідних заходів, спрямованих на забезпечення задовільного стану корпорації.

Об’єктом дослідження є теоретичні засади грошових коштів. Предметом роботи виступає дослідження моделей управління грошовими коштами.

Основні дослідники та їх результати. Фундаментальні теоретичні, методологічні і практичні аспекти аналізу моделей управління грошових коштів знайшли відображення в роботах багатьох вітчизняних і закордонних учених, зокрема, Шубіна С.В., Авакян М.Ю., Барабаш Н.С., Никонович М.О., Харченко В.А., Мартякова О.В. та інших. Їм вдалося створити ґрунтовне теоретичне підґрунтя для розроблення керівниками ефективної моделі управління грошовими коштами.

Сутність та необхідність управління грошовими коштами корпорації

Управління грошовими коштами або залишком грошових коштів, що постійно знаходяться в розпорядженні підприємства є невід’ємною частиною управління оборотними активами.

Грошові кошти становлять у середньому 1,5—3 % від загальної суми активів. У балансі корпорації вони звичайно позначаються як «грошові кошти та їх еквіваленти» (Cash and cash equivalents). Причини зберігання частини активів у грошовій формі зводяться до такого.

По-перше, гроші (готівка або на рахунках) необхідні для розрахунків із контрагентами у встановлені терміни. З іншого боку, корпорація постійно одержує виторг від реалізації, що надходить на рахунки в банку. У результаті цих операцій на рахунку утвориться операційний залишок грошових коштів (transaction balance).

По-друге, грошові кошти необхідні для підтримання ліквідності корпорації. Грошові надходження і платежі часто мають непередбачений характер. Тому корпорація повинна мати на рахунках певні суми для непередбачених обставин — страхові резерви (precautionary balance).

По-третє, корпорація одержує кредити в комерційних банках, на їх вимогу вона повинна тримати на своєму рахунку спеціальну суму, що називається компенсаційним залишком (compensating balance).

По-четверте, деякі фірми нагромаджують так званий спекулятивний залишок, котрий може бути використаний у страхових цілях.

Суми грошових коштів визначаються корпорацією залежно від можливостей одержання короткострокового кредиту за прий нятними ставками, обсягу короткострокового боргу і термінів його погашення, ураховуються також комерційний ризик та інші непередбачені умови. Прогнозування розміру грошових коштів має велике значення, тому що надмірні залишки уповільнюють оборотність поточних активів, тим самим знижуючи норму прибутку. Як пише один з провідних економістів США в галузі фінансового управління корпорацій Алан Шапіро, основна робота менеджера з питань грошових фондів корпорації зводиться до того, щоб здійснювати платіж своїм контрагентам якомога повільніше, а одержувані платежі конвертувати в гроші якнайшвидше.

Важливим елементом платіжної системи є так званий «поплавець» (float), або поточні суми. Він визначається як сума інкасованих фондів і являє собою частину ресурсів корпорації — клієнта банку — у вигляді чеків, за якими платіж ще не отриманий. Виникає різниця в часі між випискою чека, кінцевою датою його клірингу і списання грошей з рахунка корпорації в банку. Тому бухгалтерські записи корпорації і клірингові суми банку, котрий ураховує чеки, не збігаються.

Розмір залишку грошових коштів на поточному валютному рахунках в касі корпорації визначає рівень його абсолютної платоспроможності, тобто готовність негайно розрахуватися по невідкладним фінансовим зобов’язанням (строк виконання до 1 місяця); впливає на тривалість виробничого циклу, а отже і на розмір фінансових коштів, інвестованих в оборотні активи. Управління грошовими коштами повинно здійснюватись на таких засадах:

- підтримка мінімального залишку грошових коштів для пезперебійного здійснення поточних розрахунків;

- створення резерву вільних грошових коштів на випадок можливого розширення обсягів виробництва;

- формування резерву грошових коштів для компенсації передбачених витрат і можливих втрат в процесі фінансово-господарської діяльності;

- своєчасна трансформація вільних грошових коштів у високоліквідні фінансові інструменти та їх зворотна конвертація для поповнення залишку грошових коштів.

Мінімальний розмір залишку грошових коштів визначається, виходячи з планового обсягу платіжного обороту та швидкості обороту грошових коштів.

Оптимізувати грошовий оборот підприємства можна шляхом корегування потоків платежів, запровадження режиму економії, зменшення потреби у фінансових ресурсах. До основних заходів щодо зменшення грошового обороту можна віднести: виключення зайвих платежів за сировину, матеріали за рахунок їх більш економного та раціонального використання; оптимізація бази оподаткування; придбання основних засобів на правах оренди та лізингу; купівля товарно-матеріальних цінностей на умовах відстрочки платежу; пролонгацію кредитів таперенесення строку окремих платежів за домовленністю з постачальниками та інші.

Прискорення оборотності грошових коштів може бути забезпечене за рахунок:

· зменшення тривалості операційного та фінансового циклів;

· своєчасної інкасації;

· зменшення обсягів готівкових розрахунків;

· скорочення питомої ваги тих форм розрахунків з постачальниками, які потребують тимчасового резервування грошових коштів на банківських рахунках, тобто застосування акредитивної форми розрахунків та розрахунків чеками.

Задача підвищення ефективності використання грошових коштів може бути досягнута шляхом інвестування у високоліквідні фінансові інструменти або зберігати тимчасово вільні грошові кошти у комерційному банку у формі депозитних рахунків

Таким чином, при високій впевненості у майбутніх грошових потоках можна тримати менший залишок грошових коштів на поточних рахунках. І навпаки, якщо існує значна невизначеність розміру майбутніх грошових потоків, доцільно тримати великий залишок грошових коштів, щоб бути впевненим у своєчасному виконанні поточних фінансових зобов'язань.