Управління тимчасово вільними грошовими коштами

Бюджет руху грошових коштів надає інформацію про те, яким буде запас грошей на кінець кожного місяця (декади, тижня) планового періоду. За умови, коли запас перевищує максимальний, постає завдання ефективного використання тимчасово вільних грошей. Воно моє декілька рішень: або залишити гроші на поточному рахунку (безстроковому депозиті), або покласти їх на строковий банківський депозит і отримувати певні відсотки, або придбати короткострокові високоліквідні цінні папери. Рішення залишити гроші на поточному рахунку сприяє зменшенню ризику абсолютної ліквідності: підприємство зможе негайно погасити більшу частку боргів. Одначе за безстроковими депозитами банки, як правило, не сплачують відсотки, а якщо і сплачують, то незначні. Отже, захищаючись від ризику, підприємство втрачає певну суму прибутку. Тому, якщо його платоспроможність є прийнятною, не має цензу відмовлятися від додаткових вигод.

Існують різні підходи до управління тимчасово вільними грошовими коштами. Один із них базується на моделі Міллера-Орра. Відповідно до неї фінансовий менеджер, приймаючи рішення про використання тимчасово вільних грошей, повинен керуватися такими параметрами: мінімальний (), оптимальний () і максимальний () запас грошей. Для їх визначення рахується розмах варіації залишку коштів (R):

 

 

Мінімальний запас приймається на рівні компенсаційного або більшого за нього – страхового запасу. Тоді:

 

 

Оптимальний запас дорівнює:

 

 

Якщо запасгрошових коштів перевищує максимальний, то доцільно частіш у грошей конвертувати у високоліквідні цінні папери. При цьому на рахунку повинна залишатися сума, не менша за Якщо ж запас наближається до мінімального, його необхідно поповнити за рахунок надходження коштів від реалізації цінних паперів до рівня . Отже, точка є точкою повернення.

Розглянемо питання управління тимчасово вільними грошима в практичному аспекті. Нехай дисперсія щоденних грошових надходжень на поточний рахунок підприємства становить 1,3 тис. грн. Якими будуть параметри політики управління тимчасово вільними коштами, якщо витрати на одну конверсію цінних паперів становлять 50 грн., безризикова ставка 8%, а компенсаційний залишок - 1,1 тис. грн.?

Спочатку звернемо увагу на те, що ставка 8% є річною, а для розрахунку розмаху варіації запасу грошей необхідна щоденна ставка. її можна визначити, скориставшись принципом еквівалентності. Відповідно до нього: (1+г)=(1+г)³⁶⁰, тобто (1+0,08)=(1+г)³⁶⁰. З даного рівняння щоденна ставка становить 0,021%. Тепер можна визначити розмах варіації:

Оскільки мінімальний запас грошей дорівнює 1,1 тис. грн., то максимальний запас становить 19,5 тис. грн.(1,1+18,4), а оптимальний - 7,2 тис. грн. (1,1+18,4/3).

Якщо запас грошей на поточному рахунку і в касі підприємства досягне рівня, наприклад, 19 тис. грн., то для отримання додаткового прибутку можна придбати високоліквідні цінні папери на суму 11,8 тис. грн. (19-7,2).

Якщо ж через певний час залишок грошей наблизиться до 1,1 тис. грн., то необхідно реалізувати цінні папери на суму 6,1 тис. грн. (7,2-1,1), щоб поповнити запас.

Література: 9, 14, 15, 17, 19, 24, 26, 27.

 

Контрольні питання

1. Що таке компенсаційний залишок грошових коштів?

2. Яким є практичне значення бюджету руху грошових коштів?

3. Як складається бюджет руху грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності?

4. Що представляє собою бюджет руху грошових коштів від операційної діяльності?

5. За даними яких графіків складається бюджет руху грошових коштів у результаті операційної діяльності?

6. Як складаються графіки грошових надходжень; виплат для поповнення виробничих запасів; виплати заробітної плати, сплати податку з доходів фізичних осіб, утримань та відрахувань на соціальні заходи; сплати податків?

7. Який бюджет є узагальнюючим?

8. У яких випадках доцільно здійснювати фінансові інвестиції за рахунок тимчасово вільних грошових коштів?