Модуль 3. Неопубліковані документи і документи з особливим способом публікування. Видання як вид документа. 1 страница

Документознавство

3.3. Зміст самостійної роботи студентів

№ п/п	Зміст завдань для самостійної роботи	К-сть годин
	Індивідуальна робота 1 Тема 1. Документознавство як наукова і навчальна дисципліна. Історіографія документознавства. Еволюція документа та знань про документ 1. Підготувати повідомлення, реферат, конспект Еволюція розвитку документа. Накопичення емпіричних уявлень про документ, його місце і роль у суспільстві, для держави. Специфіка донаукового знання. Складання та розвиток галузей знань про документ. Розвиток протодокументознавчих дисциплін у ХІХ–ХХ ст. 2. Визначити основні етапи еволюції сучасного документознавства У вигляді поступальної, логічно вибудованої схеми подати основні процеси, явища з історії науки, документознавства. 3. Узагальнити у формі конспекту зародження документаційної науки за схемою: П. Отле (“Трактат про документацію”), А. Лафонтен і документація. Міжнародна інституалізація документознавчої науки. Науково-організаційна діяльність Міжнародного бібліографічного інституту (1895- 1931) та його трансформація в «Міжнародний інститут документаціцїї (1931-1938) й подальша реорганізація в Міжнародну раду (пізніше федерацію) інформації і документації» (1938-1995). Праці Сюзанни Бріє та Семуеля Бредфорда. Поль Отле як основоположник документаційної науки. «Документація» (1913) та її російськомовний переклад І.Ф. Поповим з трансформованою назвою «Руководство к админитрированию» (1924) «Трактат про документацію» (1934) як віддзеркалення змісту науки про документ. Вузьке і розширене розуміння поняття «документ» Полем Отле. Книга, часопис, «адміністративна документація», фотографія, кінострічка, брошура, рукопис, карта, естамп, гравюра, мікрофільм тощо як репрезентти єдиного документального ряду його вузького розуміння, зорієнтованого на будь-який запис інформації. Будь-який матеріальний об’єкт для передачі інформації у суспільстві як репрезент розширеного розуміння документа (проби, зразки, моделі предметів у натуральну величину і у зменшеному вигляді). Розмежування понять «книга» і «документ» Полем Отле. Книга як різновид документа. Ядерні компонети терміноелемента «документ» у репрезентації Поля Отле та їхнє дефінітивне розуміння науковцем (документ, документація, документаліст, документувати, документальний, документарій, документотехніка). Термінологічні авторські пошуки науки про документ. Синонімічний ряд інтерпретації терміноелемента «документологія» як узагальнюючої науки про документ у Поля Отле (книгоархівомузеєзнавство, бібліологія, документаційна наука, документація). Трактування документації Полем Отле як самостійної науки і технології у складі бібліологічних (документологічних) наук. Бібліографія, книгознавство, бібліотечна технологія й економічка бібліотечної справи як структурні складники документації. Концепційний підхід Поля Отле до перспективних напрямів розвитку документології (бібліології) як узагальнюючого наукового вчення про документ. Фактори утворення бібліології у розуміння Поля Отле (інтеграційні зв’язки між різними галузями знань, поглиблення предметної сфери досліджень, математизація науки, послаблення відмінностей між теоретико-фундаментальними і прикладними науками). Структрні компоненти документології. Риторика, бібліотекознавство, бібліографія, книгодрукування як основні складника документологічного знання. Міждисциплінарні зв’язки документології-бібліології (лінгвістика, технологія, логіка, психологія, соціологія) та їх інтеграційні утворення (бібліологічна лінгвістика, бібліологічна логіка, бібліологічна філософія, бібліологічна психологія або психологія і діяльність розуму, бібліологічна педагогіка тощо). Визначення науковцем об’єктно-предментої парадигми бібліологічної лінгвістики (документної лінгвістики, лінгвістичних основ документознавства). Соціалізація та психологізація наукового знання про документ Полем Отле та її вплив на формування наукових векторів подальшого дослідження документа. Технологічні новації Поля Отле. Бібліотехнологія, бібліоекономіка як раціональна організація виробництва книги і документа. Принципи, методи організації документів, професійної підготовки фахівців,задіяних у різних сферах. Трактування Полем Отле адміністративної документації. Вимоги до тексту адміністративної документації в «Руководстве к админитрированию» (1924). Уніфікаціята стандартизація документування, розповсюдження та функціонування документів. Методологічні засади уніфікації у розумінні Поля Отле. Принцип єдності, універсальності, раціоналізації, нормалізації, стандартизації, тривалості й безперервності, відкритості (гласності), проголошені в «Трактаті про документацію» (1934). Етапи «життя документа»: складання, реєстрація і розподіл, каталогізація, аналіз та витримка, передача на місце і зберігання, довідки й використання, прийомка, передача і знищення. Функції управлінських документів у трактуванні Поля Отле. Відзеркалення організації та діяльності установи, її структурних підрозділів; підтримка зв’язку між керуючими і керованими; збереження і поширення інформації як соціокомунікативноінформаційна функція службового управлінського документа. Конструктивні пропозиції Поля Отле щодо класифікація документів на рівні установ. Класифікування документів за напрямами (вхідні, вихідні) Полем Отле. Каталогізація складу документів як засіб ефективного організування роботи з документами. Стурктура загального адміністративного каталогу. Вплив організаційних, теоретичних проектів та ідей Поля Отле на розвиток науки про документ ХХ ст. 4. Узагальнити у формі конспекту тему « К. Мітяєв і концепція документознавства» за схемою: Започаткування терміна «документознавство» (рос. «документоведение») у значенні науки та визначення іі пріотриетів (документування, організація документів на рівні установи, їх класифікація та історія. Нова редакція навчальної програми «Теорія і практика архівної справи (1940). К. Г. Мітяєв як засновник класичного документознавства. Трансформація документознавчої науки у серединні ХХ ст. Науковий документознавчий доробок К.Д.Мітяєва. «Історія організації діловодства в СРСР (1959). Історіографічні питання розвитку діловодства. Періодизація діловодства. Дореволюційне (діловодство від Киїівської Русі до утворення Російської держави (ІХ- ХV) ст.; Російської централізованої держави (ХV- ХІІ ст..); розклад феодалізму і формування буржуазних відносин (перша половина ХІХ ст..); період промислового капіталізму та імперіалізму друга половина ХІХ ст.. – поч..ХХ ст.) та радянське (радикальна організація діловодства 20-ті роки ХХ ст. та доба зміцнення радянського діловодства 30-50-ті роки ХХ ст.). Закономірності еволюції діловодства, його термінології, загальних і спеціальних систем документації в «Теорії і практиці архівної справи» (1946)., технологічна єдність діловодства та архівної справи. «Діловодство і архіви» (1954). Змістове окреслення загального докуменознавства як наукового знання, що вивчає історію документів і «норми, що стосуються, питання класифікації та систематизації документальних матеріалів та їх експертизи». Управлінські загальні і спеціальні (статистичні, комерційні, дипломатичні, військові, документація бухгалтерського обліку тощо) як об’єкт дослідження документознавста. Завдання діловодства (документознавства) в авторській концепції. Розроблення К.Г.Мітяєвим методологічних засад класифікації та експертизи документів. « Делопроизводство и архивы» (1954), «К методологии классификации и экспертизы документов (1967), «О принципах и критериях экспертизы наукчной и практической ценности документальных маетриалов» (1958). Розроблення єдиної системи класифікація та індексації службової документації як пріоритетне завдання документознавства. Переліки-класифікатори. Перелік документальних матеріалів із зазначенням терміну зберігання. Розроблення К.Г.Мітяєвим методологічних засад класифікації документів (принцип історизму і формальної логіки) як єдності еволюційних змін змісту, форми документів їх організації та користування ними на основі об’єктивного знання. Окреслення К.Г.Мітяєвим об’єктно-предметної парадигми документознавства та його остаточне утвердження як наукової дисципліни, що вивчає документи, теорію і практику документування,раціональну організацію документальних систем. «Документозведение, его задачи перспективы развития» (1964). Змістовне оклеслення напрямів дослідження документознавства: історія, теорія документа, загальні і спеціальні системи документування, способи і засоби забезпечення скдадання документів, розробляння експертизи їхньої цінності, класифікації, уніфікації та стандартизації; особливості докуменаційного обслуговування, зв’язки документознавства з іншими галузями знань – як магістральні напрями розвитку класичного документознавства. Терміноелемент «документ» як об’єкт документознавства в інтерпретації К.Г.Мітяєва. Текстовий та нетекстовий документ. Ознаки, властивості, функції документа. Визнання автором матеріальності документа, поліфункційності та засобу комунікації та джерела інформації. Рерпзентація діловодства як сукупності процесів документування та обслуговування управлінської:(адмінітративної)діяльності. Загальне і спеціальне діловодство (судове, дипломатичнее, військове, бухгалтерське) тощо. Вплив теоретичних узагальнень К. Г. Мітяєва на окреслення концептів майбутніх теоретичних досліджень 5. Визначити основні досягнення в галузі вітчизняного документознавства в 60–80-х рр. ХХ ст. Дати характеристику якісного стану документознавства у вказаний проміжок часу Самостійна робота 1 Тема: Документознавство як наукова і навчальна дисципліна. Історіографія документознавства. Еволюція документа та знань про документ Дати відповіді на запитання: Що стало основним чинником виникнення документа? Які основні ознаки типології письма? Які первісні способи, засоби закріплення та передачі інформації? Які сучасні системи письма? Як відбувалося накопичення емпіричних знань про документ? Як складалися традиції з’ясування основної теми змісту документа, визначення жанрово-тематичної специфіки документа, його уніфікації, підтвердження оригінальності? Які праці про вимоги до мови, стилістики, синтаксичної конструкції документа, його форм епохи античності дійшли до нашого часу? Чим пояснюється зростання статусу документа у в епоху середньовіччя? Як еволюціонізують матеріальні основа, конструкція документа, способи техніки фіксації інформації? Як розвивалися знання про документ в часи середньовічної схоластики та в епоху Відродження? Чим пояснюється видове урізноманітнення документів світського, церковного життя в епоху середньовіччя та раннього нового часу? У чому полягає значення діяльності ерудитів для накопичення знань про документ? Чим зумовлено складання спеціальних систем документації? Як вплинула канцелярська практика королівських історіографів, державних антикваріїв на формування та вдосконалення інституту реквізитів, ієрархії документів? Як складалися перші галузі знань про документ? Які зміни відбулися в ХІХ ст. у галузях знань, що вивчають документ? Чим це було зумовлено? Як вплинули історико-філологічні, бібліографічні, книгознавчі, бібліологічні дослідження на розвиток знань про документ? Які наукові передумови формування уявлень про документ як системний об’єкт? Які наукові товариства, гуртки, навчальні заклади ХІХ ст. займалися вивченням документів? Якою є роль архівів у розвитку знань про документ? Чим пояснюється зростання ролі діловодних служб у суспільстві, державі XVIII–XIX ст.? Які державні нормативні акти, тематичні праці про регламентацію діловодства у XVIII–XIX ст. Вам відомі? Який внесок П. Отле у розвиток документаційної науки? Яку схему класифікації документів запропонував П. Отле? Як П. Отле та його сподвижники пояснювали зміст понять „документологія”, „документаційна наука”, „книго-архіво-музеєзнавство”? Як називається фундаментальна праця П. Отле з документаційної науки? Праці яких науковців сприяли утвердженню широкого тлумачення документа? Що уможливили структурно-лінгвістичні студії Ф. Де Соссюра у вивченні документа? В якому році в Московському державному історико-архівному інституті почали викладати курс „Загальне документознавство”? Як називалась основоположна робота з сучасного документознавства К. Мітяєва? Коли було засновано Всесоюзний науково-дослідний інститут документознавства та архівної справи? Які магістральні напрями діяльності Всеросійського науково-дослідного інституту документознавства та архівної справи? Яким чином аргументується належність документознавства до історичних наук? Що сприяло появі новаційних підходів до вивчення документа у 1970–1980-х роках? Чим пояснюється тяжіння змісту документознавства в 1970-х рр. до інформаційних наук? Як відбулося юридичне оформлення документознавства як наукової спеціальності? Які зміни сталися з документознавством під впливом новаційних досліджень у галузі документаційної науки й інформатики? Як називається монографія С. Кулешова з історії й теорії документознавства (2000 р.)? Якого року в Україні відбулося юридичне оформлення документознавства як наукової спеціальності? Хто став автором першого в Україні підручника з документознавства? Коли було засновано Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства? Які основні напрями його діяльності у галузі документознавства? Коли і де було відкрито першу в Україні Спеціалізовану вчену раду для захисту дисертацій за спеціальністю 07.00.10 – документознавство, архівознавство, соціальні комунікації 27.00.02? Як розвивається сучасна зарубіжна наука про документ? Чим відрізняється документаційна наука, інформатика, керування документаційними процесами від сучасного вітчизняного документознавства?
	Індивідуальна робота 2 Тема 2. Основні етапи розвитку та головні концепції документознавства. Об’єкт, предмет та структура класичного документознавства. Концепція С.Г.Кулешова 1. Підготувати повідомлення, реферат, конспект Історичні передумови складання документознавства. Концепція документознавства С. Кулешова та її пізнавальний потенціал для діловодства. Сучасний стан документознавства в Україні. Наукові напрями і школи в сучасному вітчизняному та зарубіжному документознавстві Роль і значення Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства для розвитку наук документально-комунікаційного циклу. „Студії з архівної справи та документознавства” як перше фахове видання з документознавства. Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній та зарубіжній традиції. Сучасні дослідження документознавства в Україні. Історіографічний огляд. 2. Ознайомитися з тематичними працями К. Мітяєва, В. Банасюкевича, В. Автократова, А. Сокової, М. Ілюшенко, Г. Воробйова, С. Кулешова, В.Бездрабко, Н. Кушнаренко, Г. Швецової-Водки, М. Слободяника. З’ясувати та порівняти тлумачення документознавства згаданими науковцями. Виявити спільне та відмінне у їх баченні змісту документознавства. 3. Виходячи з множинності тлумачень змісту документознавства, визначити його функції як наукової та навчальної дисципліни. 4. Здійснити порівняльний аналіз уявлень про об’єкт і предмет документознавства в концепціях К.Г.Мітяєва, А.М.Сокової, С.Г.Кулешова та ін.. авторів, подавши порівняльну таблицю із заголовакми: прізвище ім`я науковця, джерело інформації, об’єкт і предмет документознавства. 5. Проаналізувати класичну концепцію документознавства С.Г. Кулешова за схемою: Структура документознавства. Загальне і спеціальне документознавство. Загальне документознавство (документологія) як наука, що розробляє питання теорії документа, досліджує походження та еволюцію документа, процес його створення, збереження та проблеми функціонування. Основні напрями наукових досліджень загального і спеціального документознавства. Трактування документології як сукупності знань із різних наук документально-комунікаційного циклу, їх загальнотеоретичних положень, методологічних засад, підходів. Пропедевтичний характер документології у концептуальному погляді С.Г.Кулешова. Документ як головний об’єкт документознавства, сфери його створення та функціонування ‑ основні об’єкти документознавчих досліджень. Структура загального документознавства: теорія (концепції, функції, типологія документа та ін.), історія документа, документально-комунікаційної діяльності. Об’єкт, предмет, мета, завдання, методичні засади, функції загального документознавства. Спеціальне документознавство як наука про теорію, історію окремих видів документів, їх створення та функціонування. Структура спеціального документознавства, його об’єкт, предмет, мета, завдання, методичні засади, функції. Основні напрями дослідження спеціального документознавства: теорія, історія, практична робота зі спеціальними видами документів. Класифікація та типологія об’єктів дослідження спеціального документознавства. Системи документації: базові, інфраструктурні, дисциплінарні. Спеціальне документознавство та теорія, практика менеджменту управління; теорія комунікації. Види спеціальних документознавств за ознакою змісту (науково-технічне, управлінське, юридичне, медичне); знаковою характеристикою інформації (картографічне, нотне); характеристиками зовнішньої форми, матеріального носія інформації (кодикологія, аудіовізуальне, електронне документознавство); жанровою ознакою (епістолологія, літописознавство, дипломатика) тощо. Управлінське документознавство як єдиний конституйований вид спеціального. Основні наукові завдання управлінського документознавства ‑ історія управлінського документа, його створення та функціонування як носія і джерела інформації; розроблення загальної теорії управлінського документа; з’ясування місця і ролі документації у суспільстві; розкриття характеристики основних етапів розвитку управлінського документознавства як спеціального виду, визначення його місця та функцій серед інших дисциплін документально-комунікаційного циклу. Самостійна робота 2 Тема: Основні етапи розвитку та головні концепції документознавства. Об’єкт, предмет та структура документознавства в концепції С.Г.Кулешова Дати відповіді на запитання: Що вивчає загальне документознавство? Що досліджує спеціальне документознавство? Що є об’єктом, предметом дослідження загального, спеціального, документознавства з точки зору С. Кулешова? Які дослідницькі завдання загального та спеціального документознавства? Якою є структура загального, спеціального документознавства? Яким чином класифікуються об’єкти дослідження спеціального документознавства? Які існують системи документації? Які основні напрями дослідження спеціального документознавства? Яка відмінність між загальним документознавством і документологією; загальним документознавством і документознавством? Які співвідношення ідей «документознавсто-документологія» можете проілюструвати? Що становить об’єкт, предмет документознавства? Які основні теоретичні, науково-методичні завдання документознавства? Які функції виконує документознавство? Що за нормативні документи складають джерельну базу курсу „Документознавство”? Які класичні праці з документознавства Вам відомі?
	Індивідуальна робота 3 Тема: Об’єкт, предмет і структура документознавства в трактуванні «нової версії» документознавства 1. Підготувати повідомлення, реферат, конспект 2. Проаналізувати об’єкт, предмет та структура документознавства за схемою Об’єкт, предмет і структура документознавства в трактуванні «нової версії» документознавства. Зв’язок «нової версії»документознавства з традиційним документознавством, науковою та соціальною інформатикою, теорією соціальної інформаційної комунікації. Зв’язок визначення об’єкта і предмета наукових досліджень документознавства з уявленнями про структуру документознавства. Н. М. Кушнаренко про об’єкт і предмет документознавства загалом, його структуру, об’єкт і предмет окремих складових документознавства. Структура документознавства за С. Г. Кулешовим; об’єкти і предмети загального і спеціального документознавства. Об’єкт документознавства в концепції Г.М. Швецової-Водки: документ як явище інформаційно-комунікаційної сфери діяльності суспільства. Предмет документознавства — визначення видів, структури і властивостей документа, закономірностей його створення та функціонування у суспільстві. Структура документознавства як пересічення двох напрямів його диференціації: аспектного і об’єктного. 3. Проаналізувати документологічні ідеї в документознавстві. Документологія як єдина науки (чи метанаука) про історію, теорію документа та практику роботи. Причини, історичні витоки формування альтернативного документознавства. Сприйняття документології як інтегральної науки про документ у в 1970–1980-х рр. (В. М. Автократов, К. Б. Гельман-Виноградов, Б. С. Ілізаров, О. П. Коршунов, В.С. Мінгальов, А.М. Сокова та ін.) та 1990-х рр. (Г.В. Боряк, Л.А. Дубровіна, С.Г. Кулешов, Н.М. Кушнаренко, Г.М. Швецова-Водка). Новітня версія документознавства (Юрій Михайлович Столяров, Н.М.Кушнаренко). Документологія як теорія документа, частина загального документознавства. Відмінні твердження науковців про документологію, різні визначення сутності, виявлення структурних і еволюційних закономірностей розвитку документознавства та споріднених і суміжних галузей знань. Позиціювання документології вченими як перспективої науки (Г.М. Швецова-Водка, С.Г. Кулешов, Л.А. Дубровіна, Н.М. Кушнаренко) малоймовірної науки (Г.В. Боряка). 4. Проаналізувати документологія та документознавство Н.М.Кушнаренко Документологічна теорія Н.М. Кушнаренко та функціонування її теоретичних ідей у межах бібліотечної та бібліографічної сфери суспільної діяльності. Розуміння документознавства як науки про документ і документно-комунікаційну діяльність, яка вивчає закономірності створення і функціонування документів.розробляє принципи побудови документо-комунікаційних систем і методів їх діяльності. Комплексне вивчення спеціально створеного для зберігання і розповсюдження документа як об’єкт дослідження документознавства в репрезентації Н.М.Кушнаренко та документологічні студії щодо його розуміння. Структурне і змістовне окреслення документознавства Н.М. Кушнаренко. Загальне та особливе документознавство. Змістовне наповнення загального документознавства та особливого (спеціального і часткового) документознавства та наукові студії навколо нього. Документологія як метанаука для всіх дисциплін документно-комунікаційного циклу. Еволюція поглядів Н.М.Кушнаренко. Репрезентація структурної чотирьохкомпонентної моделі документознавства як інтегративного комплексу: документологія, загальне доекументознавство, часткове документознавство, спеціальне документознавство. Документологія як методологія документознавства та логічне завершення циклу документознавчих дисциплін. Розвідки Н.М.Кушнаренко про структуру і зміст документознавства. Документологія як складник соціальних комунікацій.Часткове зарахування документознавства в галузь науки «Соціальні комунікації». Зв’язки документознавства із соціокомунікативними дисциплінами. Особливості формування документознавства як соціально-комунікаційної науки, що комплексно вивчає характеристики документів, процеси створення, функціонування і зберігання, а також їх історію та методику організації й дослідження. Дисциплінарна самодостатність документознавства та перспективи наукових досліджень документонтно-комунікаційних систем. 5. Проаналізувати інформаційну теорію документознавства Г.М.Швецової-Водки. Документологічні ідеї Г.М. Швецової-Водки у сфері інформаційних наук. Документ як явище інформаційно-комунікаційної сфери діяльності суспільства як об’єкт документознавства, що спонукає до розширення спектру досліджень документальної інформаційної комунікації. Види, структура, властивості документа, закономірності його створення і функціонування як авторське предметне окреслення докумепнтознавства. Аспектно-об’єктна структура документознавства. Теорія документа, історія документа, організація документаційної діяльності, методика (технологія) документаційної діяльності. Репрезентація загальним документознавством наукового знання про документ загалом як явище інформаційно-комунікаційної сфери діяльності суспільства, та охоплення спеціальним документознавством окремих видів документації і систем документації, окремих процесів і операцій документаційної діяльності. Місце документознавства в системі суміжних галузей знання. Інформологія. Теорія інформації, Інформатика соціальна (ноокомунікатологія). Документологія як комплекс (цикл) наук про документальні комунікації (теорія журналістики, документознавство, архівознавство, бібліологія (книгознавство), інформатика наукова (науков про науково-інформаційну діяльність) як складинки документології. Методи документознавства. Окреслення змісту документології загальними поняттями теорії системи документальних комунікацій, документальних комунікаційних систем, документних потоків і масивів, документних ресурсів.законами документології пообіч концепцій, методології документознавчих досліджень, теорії інформаційних потоків. Документологія як метатеорія документальної комунікації (Аркадій Васильович Соколов) Визначити сісце документознавства в системі наук Методологія та методика документознавства Погляди різних учених щодо місця документознавства серед інших наук. Підручник Н. М. Кушнаренко про документознавство як «метанауку для всіх наук документно-комунікативного циклу», «інтегративну наукову дисципліну». С. Г. Кулешов про зв’язки загального документознавства з науками документально-комунікаційного циклу, семіотикою, інформологією, мовознавством, інформатикою, філософією, культурологією, соціологією, загальною теорією комунікації, історичним джерелознавством, історією писемності, історією культури, загальною теорією класифікації, психологією. Науки, з якими має зв’язки спеціальне документознавство: архівознавство, мовознавство (документна лінгвістика), теорія і практика менеджменту, правознавство, історичне джерелознавство, технологія справочинства, інформатика, інформологія, теорія комунікацій, теорія науково-інформаційної діяльності, історія справочинства, дипломатика, неодипломатика, філігранологія (історія паперу), сфрагістика, палеографія, кодикологія тощо. Спільність об’єкта дослідження (в деяких випадках), спільність проблематики, спільність методів тощо. Належність документознавства до різних циклів наук. Документознавство в комплексі інформологічних та документологічних наук. Інформологія як узагальнювальна наука для дисциплін, які використовують інформаційний підхід і вивчають інформаційні явища різного роду та в усіх аспектах. Структура інформології: теорія інформації, інформатика соціальна (ноокомунікологія) й інформатика прикладна (або комп’ютерна наука). Структура ноокомунікології: теорія соціальної інформації, документологія, наукова інформатика (наука про науково-інформаційну діяльність, яка частково перетинається з документологією), теорія журналістики (наука про підготовку інформації для засобів масової комунікації). Документологія як комплекс наук про документ, що розглядається як засіб передачі соціальної інформації. Структура документології: документознавство (наука про підготовку та функціонування документа), архівознавство (наука про архівну справу), бібліологія або книгознавство (наука про книжкову справу). Зв’язки документознавства із суміжними галузями знання. Зв’язок документознавства з інформатикою (соціальною), яка вивчає загальні проблеми інформаційних процесів; з книгознавством, зокрема із загальною теорією книги. Зв’язок із бібліотекознавством і бібліографознавством, які використовують основні положення і висновки документознавства. Зв’язки з дисциплінами історичного джерелознавства, архівознавством, теорією справочинства (діловодства), а також із багатьма науковими дисциплінами, які вивчають різні галузі діяльності, в яких створюються, функціонують і використовуються документи Зв’язок документознавства з історико-джерелознавчими галузями знань. Вплив історико-документознавчих тенденцій на зв’язок документознавства з науковими розвідками з «Дипломатики», «Палеографії», «Сфрагістики», «Філігранології», “Археографії”, “Герменевтики”, “Джерелознавства”, «Історії діловодства» та «Історії державних установ». Роль академічних інституцій, архівних установ, спеціалізованих кафедр університетів, фахової періодики та наукових форумів у розвитку історичного документознавства, вплив інформаційних наук на історико-документознавчі дослідження. Особливості формування документознавства як соціально-комунікаційної науки, що комплексно вивчає характеристики документів, процеси створення, функціонування і зберігання, а також їх історію та методику організації й дослідження. Дисциплінарна самодостатність документознавства та перспективи наукових досліджень документонтно-комунікаційних систем. Методологічні, методичні засади документознавства. Філософські, загальнонаукові, спеціальні й часткові методи документознавства. Методологічні засади документознавства (об’єктивність, системність, комплексність, історичність та ін.). Головні напрями наукових досліджень із документознавства (теоретико-фундаментальні, теоретико-прикладні, історичні, науково-технологічні). Самостійна робота № 3 Основні етапи розвитку та го Об’єкт, предмет і структура документознавства в трактуванні «нової версії» документознавства і концепції документознавства. Дати відповіді на запитання 1. Яка відмінність між загальним документознавством і документологією; загальним документознавством і документознавством? 2. Які співвідношення ідей «документознавсто-документологія» можете проілюструвати? 3. Якою є інформаційна теорія документознавства Г.М.Швецової-Водки? 4. Яких трансформацій зазнали наукові погляди на документознавсто/документологію Н.М.Кушнаренко?
	Індивідуальна робота 4 Тема:Історія розвитку термінології документознавства 1. Підготувати повідомлення, реферат, конспект Еволюція та сучасний стан терміносистеми документознавства. 2. Опрацювати навчальний матеріал за схемою: Формування термінів документознавства у межах практичної діяльності та різних наукових дисциплін, що вивчали процеси створення та функціонування документів. Терміносистема як мова спілкування науки та показник її розвитку. Сутність терміну та поняття як мовних категорій. Історичні передумови формування терміносистеми. Періодизація розвитку термінів документознавчої наукової системи. Термінологічна діяльність. Термінологічні студії у галузі документознавства 1960–1970-х рр. Розроблення терміносистеми документознавства як чільний напрямок діяльності Московського державного історико-архівного інституту, Всесоюзного науково-дослідного інституту документознавства та архівної справи. Нормативно-технічні документи з термінології документознавства: ГОСТ 16487–70 „Делопроизводство и архивное дело. Термины и определения”, ГОСТ 6.10.2–75 „Унифицированные системы документации. Термины и определения”. Перші термінологічні словники. „Краткий словарь архивной терминологии”(М., Л., 1968), „Краткий словарь видов и разновидностей документов” (М., 1974). Тематичні праці науковців В. Автократова, В. Банасюкевича, В. Воробйова, А. Єлпатьєвського, М. Ілюшенко, С. Каштанова, Я. Лівшиця, А. Сокової, Д. Сокальського та ін. Нові тенденції розвитку термінології документознавства у 1980-х рр. Наукова „ревізія” змісту документознавства. Розширення тлумачення фундаментального поняття наук документально-комунікаційного циклу – „документ”. Перегляд загальносоюзних термінологічних нормативних документів, апелювання до зарубіжного досвіду та розроблення першого вітчизняного стандарту – ДСТУ 2732–94 «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення». Діяльність Українського науково-дослідного інституту з архівної справи та документознавства у напрямку стандартизації терміносистеми документознавства. Термінологічний словник „Архівістика” (К., 1998). Уточнене тлумачення основних документознавчих, діловодних і архівних термінів, розширенням їх складу. Національний стандарт України ДСТУ 2732:2004 „Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять”. Термінологічний сегмент «Української архівної енциклопедії» як відображення розвитку документознавства і суміжних галузей знань упротовж 1990–2000-х рр. Міжнародний термінологічний стандарт «Інформація та документація. Словник» ДСТУ ISO 5127:2007 та його модифікація в Україні. Роль фахової періодики у становленні терміносистеми вітчизняного документознавства („Архівознавство. Археографія. Джерелознавство”, „Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія”, „Вісник Книжкової палати”, „Студії з архівної справи та документознавства” «Термінологічних студій з документознавства» та ін.). збірки наукових праць «Термінологія документознавства та суміжних галузей знань» (із 2007), які активізували студіювання низки питань, зокрема упорядкування терміносистеми документознавства. Аналіз документознавчих термінологічних студій (В.В. Бездрабко, К.І. Климова, Л.О. Драгомірова, С.Г. Кулешов, Г.М. Швецова-Водка, М.В. Комова та ін.) та теоретичні зрушення у розв’язанні загальних питань, уточненні змісту основоположних понять, кодифікації терміносистеми науки, визначенні особливостей вживання запозичених іншомовних термінів, специфіки оперування в документознавстві архівознавчими, книгознавчими, бібліотекознавчими, інформологічними та іншими лексемами. 3. Опрацювати термінологічні стандарти ГОСТ 16487–70, ГОСТ 6.10.2–75, ГОСТ 16487-83, ДСТУ 2732-94, ДСТУ 2732:2004. Порівняти їх структуру та кількість стандартизованих термінів. 4. Скласти словник основних документознавчих термінів, обсягом 10—15 термінів (крім терміна "документ"), що застосовуються в різних стандартах та наукових працях.: 5. Зробити висновки про розвиток терміносистеми документознавства у другій половині ХХ ст. – початку ХХІ ст., визначити якісні зміни, дати пояснення їх чинників. Самостійна робота 4 Тема:Історія розвитку термінології документознавства Дати відповіді на запитання 1. Як еволюціонізувало визначення поняття „документ”? 2. Які етапи розвитку пройшло українське термінознавство? 3. Праці яких сучасних науковців присвячені документознавчій термінологічній проблематиці? 4. Коли з’явилися перші державні стандарти з термінології споріднених галузей діяльності та знань? 5. Яку роль у становленні терміносистеми вітчизняного документознавства відіграла фахова періодика? 6. Який зміст понять „документ”, „реквізити документа”, „документальна інформація”, „документна інформація”, „електронний документ”, „онлайновий документ”? 7. Яка відмінність між документальною і документною інформацією? 8. Як тлумачаться загальні документознавчі поняття міжнародним стандартом ISO 5127/1–2001 ”Information and documentation: Vocabulary”?
	Індивідуальне заняття 5 Тема: Документ як наукове поняття та системне явище. Загальні документознавчі поняття 1. Підготувати повідомлення, реферат, конспект 2. Опрацювати навчальний матеріал за схемою: Різні трактування поняття «документ». Відмінності між Документом I — Документом VIII у матеріальній та знаковій складових, у функціях, джерелах (або причинах) виникнення і сфері застосування в концепції Г.М.Швецової-Водки. Значення Документа IV як «записаної інформації». Відмінності документа як об’єкта бібліотечної справи. Широке трактування виразу «записана інформація» (Н. М. Кушнаренко). Необхідні і достатні умови терміноелемента «документ». Місце документа в соціальному інформаційно-комунікаційному процесі. Документ як повідомлення в концепціях А. В. Соколова, Е. О. Плешкевича. Документ як єдність інформації і матеріального носія, що має форму стабільного речовинного об’єкта, призначеного для використання в соціальному інформаційно-комунікаційному процесі як канал комунікації. Стандартизовані визначення поняття «документ». Визначення документа Міжнародною організацією із стандартизації. Визначення документа у державному стандарті України ДСТУ 2732:2004 «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять». Вказівка на жанрові та/або номінальні характеристики запису інформації, що доповнює визначення документа. Достатні умови, за яких подана в документі інформація може використовуватися в соціальному інформаційно-комунікаційному процесі: стабільність документа як речовинного об’єкта, незмінність укладеної в ньому (або передаваної ним) інформації, можливість декодування отримуваної інформації реципієнтом. Додаткові вимоги до документа: ідентифікація інформації, що передається, мовою слів; відповідність передаваних повідомлень певним жанровим (видовим) критеріям; наявність реквізитів як обов’язкових елементів метаінформації, що відповідають виду документа. Поняття „зміст документа”. Інформація (потенційна, актуальна) та документ. Залежність інформації від характеру матеріального носія. Канали сприйняття інформації. Властивості інформації (атрибутивні, прагматичні). Поняття „документна інформація”, „документальна інформація”, їх зв’язок із поняттями „документ”, „інформація”, „соціальна інформація”. Текст документа, його характеристика. Рівні дослідження тексту документа: семіотичний, лексичний, семантичний (фактичний, контекстовий, інтертекстовий, концепційний). Текст в інформаційному просторі. Текст в екстралінгвістичному контексті. Інтерпретація тексту. Соціокомунікативна теорія тексту. Побутування тексту як зафіксованої інформації. Загальні документознавчі поняття: „документація”, „документальний (документаційний) фонд”, „документальний масив”, „документальний ресурс”, „документальний потік”, „документообіг” та ін. Документознавчі поняття у міжнародному стандарті ISO/1 5127–2001 ”Information and documentation: Vocabulary” та його модифікація в Україні 3. У формі таблиці здійснити порівняльний аналіз уявлень про документ, визначити підходи розуміння документа. Самостійна робота 5 1. Як еволюціонізувало визначення поняття „документ”? 2. Що склало історичні підмурки сучасної терміносистеми документознавства? 3. Праці яких сучасних науковців присвячені документознавчій термінологічній проблематиці? 4. Коли з’явилися перші державні стандарти з термінології споріднених галузей діяльності та знань? 5. Яку роль у становленні терміносистеми вітчизняного документознавства відіграла фахова періодика? 6. Який зміст понять „документ”, „реквізити документа”, „документальна інформація”, „документна інформація”, „електронний документ”, „онлайновий документ”? 7. Яка відмінність між документальною і документною інформацією?
	Індивідуальне завдання 6 Тема: Функції та властивості документа 1. Підготувати повідомлення, реферат, конспект 2. Опрацювати матеріал за схемою:. Функції документа. Зв’язок трактування функцій документа з його визначенням. Функції та властивості документа в концепціях ( А. В. Соколов, Н. М. Кушнаренко, Н. Б. Зінов’єва, М. С. Ларьков, Є. О. Плешкевич та ін.). Функціональна сутність документа як особливої форми каналу передачі інформації в системі соціальних комунікацій в концепції Г.М.Швецової-Водки. Комунікаційна та інформаційна функції документа як складові єдиної соціально-комунікаційно-інформаційної функції. Функції, обумовлені матеріальною формою документа: 1) фіксування (закріплення) інформації на матеріальному (речовинному, субстанціальному) носії, відчуженому від людини; 2) збереження інформації, тобто її передача в часі в незмінному вигляді, або забезпечення діахронної комунікації. Функції, обумовлені призначенням комунікації: пізнавальна, свідчення, меморіальна, культурна, управлінська. Властивості документа. Знаковість і семантичність. Відображення (втілення) розумової діяльності людини і відображення об’єктивної дійсності. Дискретність і безперервність. Збереження як змісту, так і матеріальної форми документа при його “споживанні”. Можливість охарактеризувати будь-який документ по формулі Ласуелла: “хто, що, яким каналом, кому, з яким ефектом повідомляє”. Діяльнісний характер документа. Цінність документа. Самостійна робота 6 Тема: Функції та властивості документа Дайте відповіді на запитання Запитання для самоперевірки 1. Які особливості документальної пам’ятки? 2. Які якісні, кількісні критерії експертизи цінності документів? 3. Які законодавчі акти України регулюють збереження історичних пам’яток? 4. Що спільного й відмінного між поняттями: „цінний документ”, „особливо цінний документ”, „унікальний документ”, „рідкісний документ”? 1. Що таке „документування інформації”? 2. Як розвивалися способи документування інформації? 3. Які існують сучасні способи документування інформації? 4. Що таке „система запису інформації”, „система відтворення інформації”, „система знищення інформації”? 5. Чим відрізняються знаки-символи, знаки-образи та знаки-ікони з позицій семіотики? 6. Як може бути оцінений візуалізований текст реклами з позицій семіотики (символьний, образний та іконічний)? 7. Що являє собою креолізований текст? Наведіть приклади креолізованих текстів. 8. Як може бути оцінений візуалізований текст службового управлінського документа з позицій семіотики (символьний, образний та іконічний) 9. Які паралінгвістичні засоби засостовуються використовують в документуванні службової управлінської інформації? 10. Як класифікували знаки С. Кулешов, О. Соколов? 11. Що собою представляє мовна система? 12. Які є схеми класифікації знаків штучної мови? 13. Який зміст понять „штучна мова”, „природна мова”? 14. Які є засоби фіксування інформації?
	Індивідуальна робота 7 Тема: Документування як процес створення документа. Документ як артефакт. Експертиза цінності документів 1. Підготувати повідомлення, реферат, конспект Документування як процес створення документа. Документ як артефакт. Експертиза цінності документів. 2. Опрацювати матеріал за схемою: Документування як процес створення документа. Загальні положення документування. Еволюція способів документування. Кодування інформації. Види кодів: абетковий, цифровий, абетково-цифровий, рельєфно-крапковий, матричний. Знаковий метод фіксування інформації. Класифікація знаків (С. Кулешов, О. Соколов). Символ і знак. Мовні і немовні знаки. Мова як засіб кодування інформації. Мови природні і штучні. Мовна система: лексика, синтаксис і семантика, прагматика. Документ як знакова система. Системи запису (ручний, механічний, магнітний, оптичний, фотографічний, електростатичний), відтворення (ручне, поліграфічне, механічне, магнітне, оптичне, електростатичне), знищення (ручне, магнітне, оптичне, теплове) інформації, історія їх становлення та розвитку. Документ як артефакт. Експертиза цінності документа Документ як артефакт. Поняття артефакту. Артефактні документи як документні пам'ятники світового, національного та місцевого значення. Цінність, унікальність артефакту. Цінний та рідкісний документ Артефактні цінності: матеріальна основа, спосіб закріплення інформації, текст. Артефакт загальносвітового, державного, місцевого значення Поняття „документальна пам’ятка”, її особливості.. Рекомендації ЮНЕСКО до захисту рухомих пам’яток історії та культури (1978). Українське законодавство про збереження культурних цінностей. Книжна пам'ятка як видання, що поєднує в собі кількісні та якісні ознаки рідкісної та цінної книги. Експертиза цінності документа. Критерії експертизи цінності документів: походження, зміст, зовнішні особливості та ін. Порядок надання документові статусу “цінний”, “особливо цінний”, “унікальний”, “рідкісний” документи. Основні напрями класифікації документальних пам’яток. Співвідношення понять “пам’ятка культури”, “цінний документ”, “унікальний документ”, “особливо цінний документ”, “рідкісний документ”. 3. Дати визначення поняттям „форма документа”, „зміст документа”, «реквізит документа», „матеріальна основа документа”, „матеріальна конструкція документа”. Розкрити еволюцію матеріальної основи документа, матеріальної конструкції документа. 4. Встановити співвідношення інформаційної складової документа та його матеріальної основи, матеріальної конструкції за Національним стандартом України „Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять. ДСТУ 2732:2004”. Простежити еволюція системних утворень документа – форми та змісту. Документ як цілісність інформації та матеріального об’єкта. 5. За вітчизняними, зарубіжними спеціальною законодавчою базою, стандартами, термінологічними словниками, дати визначення поняття «документування», встановити його еволюцію, складники, тенденції. 6. Розробити власну знакову систему кодування української абетки та закодувати текст. 7. Дати узагальнюючий висновок про: знакову природу інформації; системи запису інформації; ступінь знаковості інформаційної та матеріальної складових документа. 8. Документ як феномен цивілізації. Узагальнити та систематизувати систему заходів України щодо збереження документних національних пам’яток. 9. Дати визначення поняттям: „цінний документ”, „унікальний документ”, „рідкісний документ”, „особливо цінний документ”; Самостійне завдання 7 Тема: Документування як процес створення документа. Документ як артефакт. Експертиза цінності документів Дайте відповіді на запитання: 1. Що таке „документування інформації”? 2. Як розвивалися способи документування інформації? 3. Які існують сучасні способи документування інформації? 4. Що таке „система запису інформації”, „система відтворення інформації”, „система знищення інформації”? 5. Чим відрізняються знаки-символи, знаки-образи та знаки-ікони з позицій семіотики? 6. Як може бути оцінений візуалізований текст реклами з позицій семіотики (символьний, образний та іконічний)? 7. Що являє собою креолізований текст? Наведіть приклади креолізованих текстів. 8. Як класифікували знаки С. Кулешов, О. Соколов? 9. Що собою представляє мовна система? 10. Які є схеми класифікації знаків штучної мови? 11. Який зміст понять „штучна мова”, „природна мова”? 12. Які є засоби фіксування інформації? 13. Які особливості документальної пам’ятки? 14. Які якісні, кількісні критерії експертизи цінності документів? 15. Які законодавчі акти України регулюють збереження історичних пам’яток? 16. Що спільного й відмінного між поняттями: „цінний документ”, „особливо цінний документ”, „унікальний документ”, „рідкісний документ”?
	Індивідуальне заняття 8 Тема: Історія класифікації, типології документів Класифікація, типологія документів за матеріальною складовою за інформаційною складовою 1. Підготувати повідомлення, реферат, конспект Історія класифікації, типології документів Класифікація, типологія документів.Класифікація документів Н. Кушнаренко.Класифікація документів Г. Швецової-Водки. Класифікація документів С.Г.Кулешова. Дослідження класифікації документів: історіографічний огляд. 2. Опрацювати навчальний матеріал за схемою: Значення теоретичної класифікації документа. Типологічні ознаки класифікації. Дискусійність і розвиток класифікаційної схеми. Розроблення теорії класифікації у другій половині ХХ ст. Тлумачення понять „групування”, „систематизація”, „типологія”, „класифікація” документів; „рід”, „вид” („підвид”), „тип” („підтип”), „клас” („підклас”) документів Засади, ознаки класифікації, типології документів. Конституювання новітніх схем класифікації, типології документів у галузі документознавства. К.Рудельсон, Ю. Столяров, Н. Кушнаренко, С. Кулешов, Г. Швецова-Водка та ін. про класифікацію, типологію документів. Варіанти розбудови класифікаційних схем документів (ієрархічна, дихотомічна, фасетно-блочна, змішана). Вплив ознак класифікації документа на формування, зберігання, використання документів. Слабкість внутрішніх логічних зв’язків між видовими блоками багатоаспектних фасетних конструкцій, базисний принцип розкриття природи документа – єдність форми і змісту. Класифікація, типологія документів за матеріальною складовою Поняття „форма документа” / „матеріальна (фізична) складова документа” та можливості класифікації документів за ними. Класифікація, типологія документів за зовнішньою формою: вид документа за матеріальним носієм, матеріальною конструкцією. С. Кулешов про класифікацію документів за матеріальною складовою. Фасетно-блочні схеми класифікації документів Н. Кушнаренко (за матеріальним носієм (паперовий, плівковий, пластмасовий, комбінований) матеріальною конструкцією (аркушевий, кодексовий, картковий, стрічковий, дисковий, комбінований), Г. Швецової-Водки (матеріал носія інформації (паперовий, плівковий, пластинковий), форма носія інформації (стрічковий, картковий, аркушевий, блочний, дисковий, комбінований), форма (одномірний, двомірний, тримірний) і спосіб (ручний, друкований (машинописний, принтерний, поліграфічний, ротапринтний, ксерокопійований та ін.), технотронний (електронний, аудіозапис, фотографія, кінофільм і телефільм, діафільм і діапозитив, відеозапис), мікрографія, голографія) запису інформації, призначення для сприйняття (людиносприйманий, машиносприйманий), канал сприйняття (візуальний, аудіальний, тактильний, аудіовізуальний, комбінований, недоступний людському сприйняттю), спосіб декодування інформації за формою (призначений для читання, роздивляння, слухання, комплексного відтворення інформації), характером знакових засобів передачі інформації (символічний, іконічний, записаний шляхом зміни структури носія інформації), мовної системи, у якій втілено інформацію (вербальний, зображувальний, музичний, комплексний, матричний), приналежністю знаків запису до певних знакових систем (текстовий, нетекстовий, технічно-кодований). Перспективи розвитку класифікації, типології документа за матеріальною складовою документа. Класифікація, типологія документів за інформаційною складовою Поняття „зміст документа, „інформаційна складова документа” та можливості класифікації документів за ними. Класифікація, типологія документів за змістом Н. Кушнаренко (за характером знакових засобів фіксації інформації (текстовий, іконографічний, ідеографічний, звуковий, матричний, комплексний), мірністю запису інформації (одномірний, двомірний, тримірний), призначенням для сприйняття (людинозчитуваний, машинозчитуваний), каналом сприйняття (візуальний, тактильний, аудіальний, аудіовізуальний), ступенем його розповсюдження (опублікований, неопублікований, той, що не публікується), за способом документування (рукописний, друкований, механічний, магнітний, фотографічний, оптичний, лазерний, електронний), рівнем узагальнення інформації (первинний, вторинний) та Г. Швецової-Водки (за рівнями узагальнення інформації (первинний, вторинний), сферою виникнення інформації та об’єктом відображення (управлінський, політичний, науковий, художній, релігійний, економічний (комерційний, технологічний), побутовий, розважальний, спортивний, особовий). 3. Посилаючись на праці С. Кулешова, Н. Кушнаренко, К. Рудельсон, Ю. Столярова, Г. Швецової-Водки, дати визначення понять: „тип”, „вид”, „підвид”, „рід”, „клас” документа. Пояснити відмінність між цими визначеннями. 4. Порівняти фасетно-блочні схеми класифікації документів Н. Кушнаренко, Г. Швецової-Водки. У письмовому вигляді зробити висновки щодо логіки їх побудови та відповідного наповнення змісту. 5. Змістовні класифікації документів: предметна, тематична, систематична та ін. 6. Формальні класифікації документної інформації: алфавітна, мовна, хронологічна, форматна тощо.
	Самостійна робота 8 Тема: Історія класифікації, типології документів Класифікація, типологія документів за матеріальною та інформаційною складовими Дайте відповіді на запитання: 1. Як складалися традиції класифікації, типології документів у XVIII – на початку XX ст.? 2. Коли виникають перші теорії класифікації документів та хто був їх автором? 3. Які основоположні роботи науковців про класифікацію, типологію документів у галузі документознавства? 4. Що таке „групування”, „систематизація”, „типологія”, „класифікація” документів; „рід”, „вид” („підвид”), „тип” („підтип”), „клас” („підклас”) документів? 5. Які існують варіанти розбудови класифікаційних схем? 6. Які ознаки можуть застосовуватися для класифікації, типології документів? 7. Які особливості класифікації документів за матеріальною складовою? 8. Хто є автором класифікації документів за формою у сучасному документознавстві? 9. Які класи документів можна виокремити за матеріальним носієм інформації, матеріальною конструкцією документа? 10. Чи має переваги класифікація, типологія документів за формою порівняно з класифікаціями за іншими ознаками? 11. Що означають поняття „зміст документа”, „інформаційна складова документа”? 12. Які ознаки виокремлюють, здійснюючи класифікацію, типологію документів за змістом? 13. Які існують класифікаційні схеми, що застосовуються у різних галузях знань, сферах роботи з документами, побудовані на основі інформаційної складової документів? Індивідуальне завдання 9 Тема: Класифікації системи документації 1. Підготувати повідомлення, реферат, конспект 2. Опрацювати навчальний матеріал за схемою: Поняття „система документації”. Інформаційний компонент у схемах класифікації документів С. Кулешова, Н. Кушнаренко, Ю. Столярова, Г. Швецової-Водки та ін. Базові, інфраструктурні, дисциплінарні системи документації у трактуванні С.Г.Кулешова. Базові системи документації: наукова документація, виробничо-експлуатаційна документація, навчальна документація, економічна документація, громадсько-політична документація, судова документація, законодавча документація, військова-оборонна документація, документація органів внутрішніх справ країни, цивільно-реєстраційна документація, документація системи охорони здоров’я. Інфраструктурні системи документації: управлінська (організаційно-розпорядча; первинно-облікова; звітно-статистична; планова; бухгалтерсько-облікова), нормативна (документація з пожежної безпеки; документація з охорони праці; документація зі стандартизації; документації зі сертифікації), інформаційна (реєстраційно-облікова; документація систем інформаційного обслуговування) документації. Дисциплінарні системи документації: технічна (будівельна, транспортна, енергетична, житлово-комунальна), гуманітарна (соціологічна, етнографічна, археологічна), природнича (гідрологічна, метеорологічна та ін.) документації. Перспективи розвитку систем документації та оновлення схем класифікації. Класифікаційні схеми, що застосовуються у різних галузях знань, сферах роботи з документами: „Державний класифікатор управлінської документації”, „Десяткова класифікація” М. Дьюї, „Універсальна десяткова класифікація”, „Класифікація бібліотеки Конгресу США”, „Бібліотечно-бібліографічна класифікація”, „Генеральна схема класифікації документної інформації в систематичних каталогах державних архівів України” і т.д. Класифікатори технічно-економічної, сільськогосподарської, іншої спеціалізованої інформації). нормативних актів із систематизації документів. Принципи побудови, зміст і форма «Генеральної схеми класифікації документної інформації в систематичних каталогах державних архівів України» (2006). Вагомий внесок у класифікацію документів А.В. Бойка, Г.В. Боряка, М.Я. Варшавчика, І.Н. Войцехівської, Л.О. Драгомірової, Я.С. Калакури, С.Г. Кулешова, С.Ф. Павленко та ін. 3. Проаналізувати структуру „Державного класифікатора управлінської інформації” та „Переліку типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням строків зберігання документів”, Примірної номенклатури справ тощо зробити узагальнення щодо наповнення їх схеми, логіки побудови. 4. Зробити висновок щодо: а) структури, рівнів побудови класифікаторів; б) логічних закономірностей процесу класифікації документів. 5. Розробити фрагмент схеми класифікації документної інформації для із дотриманням усіх правил побудови схеми класифікації документів зафіксувати фрагмент класифікатора (на вибір студента) з теми „Освіта”, „Культура”, „Державний устрій. Державна влада та управління”. Самостійна робота 9 Тема: Класифікація, типологія документів Системні класифікації. Дайте відповіді на запитання: 1. Що таке „система документації”? 2. Як поділяють системи документації? 3. Що таке „базова система документації”, „інфраструктурна система документації”, „дисциплінарна система документації”? 4. Яка документація належить до базової, інфраструктурної, дисицплінарної системи документації. 5. У чому полягає сутність комбінаційних класифікацій? Наведіть приклади. 6. У чому полягає сутність фасетних класифікацій? Наведіть приклади. 7. Яких правил поділу документів слід дотримуватися? 8. Яка будова Таблиць класифікації ББК, УДК? 9. Яка структура ББК, УДК, Генеральної схеми класифікації документної інформації в систематичних каталогах державних архівів України? 10. Яка функційна характеристика управлінської документації, класи та підкласи ДУСУД?
	Модуль ІІІ. Неопубліковані документи і документи з особливим способом публікування. Видання як вид документа
	Індивідуальне завдання 10. Тема: Службові управлінські документи 1. Підготувати повідомлення, реферат, конспект 2. Опрацювати навчальний матеріал за схемою: Службові управлінські документи. Теоретичні моделі класифікації документів. Підготувати повідомлення, реферат, конспект Національний стандарт України ДСТУ 2732:2004 „Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять” як віддзеркалення сучасного стану терміносистеми документознавства та суміжних галузей знань. Концепції дослідження тексту службового управлінського документа. Терміносистема управлінського документознавства як мова науки. 3. Опрацювати навчальний матеріал за схемою: Управлінське документознавство як традиційний вид спеціального документознавства. Історія, загальна характеристика управлінського документа. Поняття „управлінський документ”. Класифікація управлінських документів за послідовністю створення, рівнем доступу, юридичною силою, напрямком діяльності, терміном зберігання та ін. ознаками. Диференціація службового документа в установі. Трактування понять офіційний та службовий документи: дотичність та відмінність. Регулятивність та нормативність управлінських документів. Юридична сила управлінських документів. Уніфікація та стандартизація управлінських документів. Історичні витоки уніфікації, стандартизації документів. Зміст уніфікації та стандартизації управлінських документів. Уніфікація документів як процес оптимального зменшення кількості елементів і забезпечення їхнього співпадання в об’єктах, що складають комплекс або систему. Стандартизація документів як процес розроблення та впровадження державних стандартів, у яких зафіксовано вимоги до створення документів, тобто складання їх текстів та оформлення. Основні напрями уніфікації управлінської документації: уніфікація інформаційної частини; уніфікація носія інформації. Основні види робіт при уніфікації документації. Державні уніфіковані системи документації (ДУСД). Структура ДУСД. Поділ уніфікованих систем документації в залежності від рівня затвердження: державні, галузеві уніфіковані форми документів; уніфіковані форми документів підприємств, установ і організацій. Уніфікація структури документа та методів контролю інформації в документах. Формуляр-зразок. Постійні, додаткові реквізити формуляра-зразка. Регламентація процесів уніфікації, стандартизації управлінської документації. Нормативні документи з уніфікації, стандартизації документів в Україні (ДСТУ 2732:2004 “Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення”; ДСТУ 3844–99 “Державна уніфікована система документації. Формуляр-зразок. Вимоги до побудови”; ДСТУ 3843–99 “Державна уніфікована система документації. Основні положення”; ДСТУ 4163–2003 “Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання”). Державний класифікатор управлінської документації (ДКУД) як нормативний документ державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації в Україні. Об’єкти класифікації ДКУД. Класи уніфікованої системи документації ДУД. Текст службового документа. Текстовий документ. Жанрово-видовий склад документів. Номінал документа. Вид номіналу документа. Заголовок до тексту службового документа. Уніфікація організації тексту. Формули представлення уніфікованих текстів. Бланки документів. Формуляр-зразок документа. Самостійне завдання 10
	Індивідуальне заняттяя 11 Тема: Депоновані наукові документи. Нормативні та патентні документи 1. Підготувати повідомлення, реферат, конспект Депоновані наукові документи. Неопублікований документ. Нормативні та патентні документи. Патентний документ та патентна система в Україні. Система стандартизації в Україні і за кордоном. 3. Опрацюйте матеріал за схемою: Депоновані наукові документи.Неопублікований документ. Нормативні і патентні документи Депоновані наукові документи Поняття неопублікованого документа. Звіт з науково-дослідної роботи та дослідно-конструкторської розробки, депонований рукопис, дисертація, науковий переклад, оглядово-аналітичний документ: їх характерні ознаки та загальна характеристика. Нормативний документ як документ, що містить правила, загальні принципи чи характеристику діяльності або її результатів у різних соціальних сферах. Історія та сучасний стан нормативного документа в Україні, за кордоном. Поняття “нормативний документ”, його зміст. Особливості нормативного документа. Нормативні, нормативно-методичні, нормативно-інструктивні документи. Основні види нормативних документів: нормативний документ зі стандартизації, каталог, прейскурант. Державна класифікація нормативних документів. Нормативний документ зі стандартизації: стандарт, технічні умови. Стандарт: визначення поняття, його сутність, функції. Типова структура стандарту: назва; вступ; основна частина; інформаційні дані; зміст. Оформлювання стандарту (правила означення стандарту, порядкового реєстраційного номера, нумерації сторінок, вимоги до формату носія та ін.). Вимоги до тексту стандарту. Класифікація стандартів. Міжнародний, міждержавний, національний стандарти. Види вітчизняних стандартів за межами поширення: державний, галузевий стандарти, стандарт підприємства, їх особливості. Основоположні стандарти. Стандарти на продукцію, процеси, методи контролю. Системи стандартизації. Основні принципи розбудови системи стандартизації. Правові основи стандартизації та служби стандартизації. Сучасна вітчизняна система стандартизації. Державний комітет України зі стандартизації, метрології, сертифікації та управління якості продукції (Держстандарт України), системи їх служб, функції. Український науково-дослідний інститут стандартизації, сертифікації та інформатики. Сучасні міжнародні, зарубіжні системи стандартизації. Міжнародні організації зі стандартизації, метрології та якості продукції. Функції та структура Міжнародної організації зі стандартизації (ІSO), її історія. Головні завдання та діяльність Міжнародної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації, Міжнародної електротехнічної комісії, Міжнародної організації законодавчої метрології, Європейської організації за контролем якості, Міжнародного бюро міри і вимірювань та ін. Стандарти Міжнародної організації зі стандартизації. Стандартизація документів у документальній сфері. Мета, завдання створення системи стандартів у документальній сфері. Міжнародні стандарти, державні стандарти України, які дають визначення поняттю “документ”. Стандарти, що використовуються в діяльності науково-технічної інформації, діловодства, архівної, бібліотечної, видавничої справи. Технічні умови як документ, що регламентує вимоги до відносин між поставником (розробником, винахідником) і споживачем (замовником) продукції. Поняття “технічні умови”, його сутність, функції. Структура технічних умов: вступ, основна частина: технічні вимоги, вимоги безпеки і охорони навколишнього середовища, правила прийому, методи контролю, транспортування і зберігання, вказівки до експлуатації, гарантії виробника. Реквізити технічних умов: назва, індекс документа, скорочена назва держави, код підприємства (організації) – власника оригіналу технічних вимог, порядковий реєстраційний номер, вихідні дані. Види технічних умов (технічні умови як частина комплекту нормативних документів на продукцію (вироби, послуги); технічні умови як самостійний документ). Каталог як нормативно-виробничий, довідковий документ, що містить систематизований перелік предметів і послуг. Поняття “каталог”, його сутність і багатоваріантність тлумачення. Форми каталогу: картка, аркуш, блок-картка. Види каталогів: видавничий, книготорговельний, номенклатурний, промисловий (номенклатурний, галузевий каталоги, аркуш-каталог, інформаційне повідомлення про промислові вироби) та ін. Номенклатурний каталог. Структура номенклатурного каталогу: зовнішнє оформлення, вступ, основна частина (найменування виробу згід