Проза Г.Квітки-Основ’яненка

1. Показ проблем тогочасного суспільства у „Письмах к издателю” Фалалея Повинухіна.

2. Проблеми освіти та виховання у „Письмах к издателю” Фалалея Повинухіна.

3. Українська шляхта ХVІІІ ст. у романі „Пан Халявский”.

4. Образ борця за соціальну справедливість у нарисі „Предание о Гаркуше”.

5. Полемічний характер україномовної прози Г.Квітки-Основ’яненка.

6. Образ наратора (оповідача) у повістях Г.Квітки-Основ’яненка.

7. Дидактизм прози Г.Квітки-Основ’яненка (на прикладі однієї з повістей).

8. Прийом сюжетно-розгорнутих трансформацій у бурлескно-реалістичних творах Г.Квітки-Основ’яненка.

9. Особливості використання сюжетів народних переказів і повір’їв у бурлескно-реалістичних творах Г.Квітки-Основ’яненка.

10. “Салдацький патрет” Г.Квітки-Основ’яненка як пародія на класичний анекдот.

11. Особливості композиції “Салдацького патрета” Г.Квітки-Основ’яненка.

12. Традиції українського вертепу у компонуванні “Салдацького патрета” Г.Квітки-Основ’яненка.

13. Роль зорових картин та описів звукових явищ у композиції “Салдацького патрета” Г.Квітки-Основ’яненка.

14. Особливості композиції повісті Г.Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”.

15. Ідейно-художня функція анафори у повісті Г.Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”.

16. Літературні традиції і новаторство у творенні образу Пістряка (“Конотопська відьма” Г.Квітки-Основ’яненка).

17. Народні перекази про відьом та їх використання у повісті Г.Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”.

18. Ознаки просвітницького реалізму у повісті Г.Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”.

19. “Конотопська відьма” Г.Квітки-Основ’яненка як сатирично-міфологічна повість.

20. Характер конфлікту у сентиментально-реалістичних повістях Г.Квітки-Основ’яненка.

21. Роль пейзажу у сентиментально-реалістичних повістях Г.Квітки-Основ’яненка.

22. Естетичний ідеал письменника у повісті „Маруся”.

23. Специфіка етнографічних описів у повісті Г.Квітки-Основ’яненка “Маруся”.

24. Культ “хорошого роду” у повісті Г.Квітки-Основ’яненка “Маруся”.

25. Іконографічна ідеалізація образів у повісті Г.Квітки-Основ’яненка “Маруся”.

26. Проблема пошуку людського щастя у повісті Г.Квітки-Основ’яненка “Щира любов”.

27. “Сердешна Оксана” Г.Квітки-Основ’яненка як соціально-етична повість.

28. Моралізаторство та психологізм оповідання „Перекотиполе”.

29. Образ „справжнього християнина” у сентиментально-реалістичних повістях Г.Квітки-Основ’яненка.

30. Ідейно-художній аналіз повісті Г.Квітки-Основ’яненка „Божі діти”.

 

 

№3. Творчість Є.Гребінки

 

1. Роздуми про покликання та суспільну роль поета у ліриці Є.Гребінки (“Недуг”, “Скала”, “Утешение”, “Моя месть”).

2. Ідейно-художній аналіз поезії Є.Гребінки “Українська мелодія”.

3. Історична тематика у поезії Є.Гребінки.

4. Образ човна у однойменній поезії Є.Гребінки.

5. Засоби творення образу Богдана Хмельницького у поемі Є.Гребінки “Богдан”.

6. Жанрово-композиційні особливості поеми Є.Гребінки “Богдан”.

7. Засоби передачі національного колориту у байках Є.Гребінки.

8. Сюжети І.Крилова та їх творче переосмислення у байкарській творчості Є.Гребінки (на прикладі 3-4-х текстів).

9. Народність байок Є.Гребінки.

10. Ідейно-художня функція прислів’їв і приказок у байках Є.Гребінки.

11. Особливості мовної характеристики персонажів у байках Є.Гребінки.

12. Ідейно-художній аналіз байки Є.Гребінки “Рожа і Хміль”.

13. Ідейно-художня функція любовної сюжетної лінії у “исторической были” Є.Гребінки “Нежинский полковник Иван Золотаренко”.

14. Романтичні прийоми у повісті Є.Гребінки “Нежинский полковник Иван Золотаренко”.

15. Образ полковника Івана як уособлення козацьких чеснот і лицарства у романі Є.Гребінки “Чайковский”.

16. Микита Прихвостень як узагальнений образ низового козацтва (за романом Є.Гребінки “Чайковский”).

17. Антитеза “минуле - сучасне” у романі Є.Гребінки “Чайковский”.

18. Козацький побут та звичаї у романі Є.Гребінки “Чайковский”.

19. Композиційно-сюжетні особливості роману Є.Гребінки “Чайковский”.

20. Жіночі образи у романі Є.Гребінки „Чайковский”.

21. Проблема “малої людини” у російськомовній прозі Є.Гребінки.

22. Жанрово-композиційні особливості оповідання Є.Гребінки “Кулик”.

23. Ідейно-художній аналіз повісті Є.Гребінки „Доктор”.

24. Ознаки “натуральної школи” у повісті Є.Гребінки “Приключения синей ассигнации”.

25. Росія першої половини ХІХ ст. очима синьої асигнації у повісті Є.Гребінки “Приключения синей ассигнации”.

26. Композиційний прийом мандрівки у російськомовних творах Є.Гребінки.

27. Побутові описи як засіб розкриття образів-персонажів у повісті Є.Гребінки “Приключений синей ассигнации”.

28. Ідейно-художня функція застосування форми щоденника у повісті Є.Гребінки “Записки студента”.

29. Особистість і соціальне середовище у повісті Є.Гребінки “Записки студента”.

30. Композиція та система образів повісті Є.Гребінки „Путевые заметки зайца”.

 

 

№4. Романтизм як літературний напрям.

Українська романтична поезія

 

1. Харківська школа українських романтиків.

2. Київська школа українських романтиків.

3. Петербурзька школа українських романтиків.

4. „Запорожская старина” І.Срезневського як мистецький маніфест українського романтизму.

5. Балада як жанр усної народної словесності та її вплив на розвиток української літературної балади.

6. Жанр елегії в українській романтичній поезії 20-40-х рр. ХІХ ст.

7. Жанр сонета в українській романтичній поезії 20-40-х рр. ХІХ ст.

8. Балади П.Гулака-Артемовського „Твардовський” та „Рибалка” як явище українського преромантизму.

9. Балада Л.Боровиковського „Молодиця”: художній аналіз.

10. Балада Л.Боровиковського „Маруся” як синтез запозиченого сюжету й українських фольклорно-етнографічних джерел.

11. Балада Л.Боровиковського „Чарівниця”: художній аналіз.

12. Образ України „козацьких часів” у поезії Л.Боровиковського („Козак”, „Гайдамаки”, „Палій”).

13. Образ козацької могили у поезії А.Метлинського.

14. Діалог поколінь у поезії А.Метлинського („Розмова з покійним”, „Кладовище”, „Гетьман”).

15. Романтичний образ народного співця у поезії А.Метлинського.

16. Козацьке минуле у баладах А.Метлинського.

17. Образ козака у поетичних творах А.Метлинського.

18. Засоби романтичного письма у поезії А.Метлинського.

19. Балада А.Метлинського „Підземна церква”: художній аналіз.

20. Балада А.Метлинського „Смерть бандуриста”: художній аналіз.

21. Збірка В.Забіли „Співи крізь сльози”: художній аналіз.

22. Поезія В.Забіли „Повіяли вітри буйні”: художній аналіз.

23. Жанр романсу у творчості В.Забіли.

24. Елегійність поезій В.Забіли „Човник”, „Сирота”, „Повіяли вітри буйні”, „Голуб”.

25. Жанри елегії та вірша-медитації у творчості М.Петренка.

26. Поезія М.Петренка „Дивлюсь я на небо”: художній аналіз.

27. Романтична двосвітність у циклі М.Петренка „Небо”.

28. Циклізація поетичних текстів у творчості М.Петренка (цикли „Небо”, „Слов’янськ”, „Недуг”).

29. Жанр послання у поезії О.Афанасьєва-Чужбинського („Шевченкові”, „Євгену Гребінці”).

30. Поезія О.Афанасьєва-Чужбинського „Осінь”: художній аналіз.