Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќовий ≥м≥дж дестинац≥њ / п≥дприЇмства




—“јЋ»… –ќ«¬»“ќ 

 

–ис. 5.1.  онцептуальна схема орган≥зац≥њ стратег≥чного управл≥нн€ сталим розвитком туризму нар≥зних ≥Їрарх≥чних р≥вн€х


 




           
   
     
 
 
 

¬изначенн€ м≥с≥њ орган≥зац≥њ

SNW/SWOT-

ќц≥нка умов ≥ зовн≥шнього середовища
¬нутр≥шн≥й анал≥з орган≥зац≥њ

¬иб≥р напр€му

јнал≥з та д≥агностика

‘ормуванн€ ц≥лей

‘ормуванн€

*■ –озробка альтернативних стратег≥й
¬иб≥р стратег≥њ

стратег≥њ

–еал≥зац≥€ стратег≥њ

–еал≥зац≥€ стратег≥њ

ќц≥нка ≥ контроль

–ис. 5.2. ќсновн≥ стад≥њ процесу розробленн€ стратег≥њ управл≥нн€ суб 'Їктом господарюванн€ у сфер≥ туризму

—тратег≥чне управл≥нн€ забезпечуЇ туристичне п≥дприЇмство: а) ≥нструментар≥Їм дл€ координац≥њ й ≥нтегруванн€ операц≥й, €к≥ часто можуть бути диверсиф≥кован≥ та географ≥чно розр≥знен≥; б) засобами передбаченн€ й адаптац≥њ до зовн≥шн≥х зм≥н; в) механ≥змом створенн€ необх≥дного зв'€зку м≥ж формуванн€м ≥ реал≥зац≥Їю стратег≥њ.

¬ усп≥шно функцонуючих туристичних п≥дприЇмствах визначен≥ перспективи д≥€льност≥. ћенеджери вищоњ ланки управл≥нн€ мають ч≥тке у€вленн€ про стратег≥чн≥ напр€ми та центри зосередженн€ зусиль (стратег≥чн≥ зони господарюванн€), прийн€тт€ управл≥нських р≥шень. њх л≥дерство ≥ заповз€тлив≥сть поЇднуютьс€ з≥ знанн€м мотивац≥њ та повед≥нки споживач≥в ≥ тенденц≥й ринку. ¬они ірунтовно розгл€дають програму д≥й щодо п≥двищенн€ ефективност≥ д≥€льност≥ туристичного п≥дприЇмства, формулюючи нов≥ ≥дењ з урахуванн€м потреб споживач≥в, спектр €ких у туризм≥ дуже широкий. “аким чином, менеджери розгл€дають конкурентн≥ переваги п≥дприЇмства €к ключ до високого р≥вн€ прибутковост≥ та довгострокового усп≥ху.

як≥сть дос€гненн€ ц≥лей формуЇтьс€ на вс≥х етапах процесу розробки стратег≥њ та њњ реал≥зац≥њ. –азом з тим результати досл≥джень св≥дчать, що б≥льш≥сть туристичних п≥дприЇмств не мають ч≥тко визначеноњ та задекларованоњ м≥с≥њ. «а ц≥Їњ причини ≥снують складност≥ регулюванн€ та забезпеченн€ ц≥лей ≥ завдань перспек≠тивного њх розвитку. ѕри- цьому не враховуЇтьс€, що стратег≥чне управл≥нн€ не можна зд≥йснювати частинами.


” кер≥вник≥в туристичних п≥дприЇмств виникають певн≥ труднощ≥ у формуванн≥ ц≥лей п≥дприЇмств, а, надал≥ ≥ стратег≥й р≥зного р≥вн€ через недостатньо повний анал≥з умов ≥ зм≥н у зовн≥шньому та внутр≥шньому середовищ≥ орган≥зац≥њ. ќсновними причинами такого становища Ї в≥дсутн≥сть €к≥сного мон≥торингу навколишнього середовища, недостатнЇ розум≥нн€ кер≥вниками власного потенц≥алу орган≥зац≥њ, часова обмежен≥сть горизонту стратег≥чного плануванн€ 2-3 роками (цього €вно не досить дл€ п≥дприЇмств такоњ складноњ галуз≥, €к туристична), недосконал≥сть процедур реал≥зац≥њ план≥в.

—л≥д визнати, що б≥льш≥сть в≥тчизн€них п≥дприЇмств сфери туризму лише нещодавно почали освоювати технолог≥ю стратег≥чного управл≥нн€. “ому часто досконал≥ на папер≥ стратег≥чн≥ плани, на п≥дготовку €ких п≥дприЇмства витрачали багато часу та кошт≥в (у тому числ≥, запрошуючи зовн≥шн≥х консультант≥в), у результат≥ залишаютьс€ нереал≥зованими, тобто на€вн≥сть стратег≥њ ще не означаЇ, що туристичне п≥дприЇмство зд≥йснюЇ стратег≥чне управл≥нн€. ” свою чергу формальне ≥снуванн€ стратег≥чного менеджменту не убезпечуЇ туристичне п≥дприЇмство в≥д невдач.

ќсновними причинами неефективноњ реал≥зац≥њ стратег≥й на п≥дприЇмствах окремих сегмент≥в туристичноњ ≥ндустр≥њ за нашими спостереженн€ми, Ї: риг≥дн≥сть ≥снуючих орган≥зац≥йних структур, €к≥ слабо п≥ддаютьс€ зм≥нам в≥дпов≥дно до обраноњ стратег≥њ та обірунтуванн€ стратег≥чних зм≥н; недостатнЇ розум≥нн€ менеджерами конкретних завдань ≥ терм≥н≥в дос€гненн€ ц≥лей, а також того, €к≥ конкретн≥ зм≥ни необх≥дн≥ в повед≥нц≥ та д≥€х кожного з них; низька ефективн≥сть механ≥зм≥в мон≥торингу результативност≥ реал≥зованих стратег≥й ≥ внесенн€ необх≥дних корегувань при ви€вленн≥ в≥дхилень; недостатнЇ опрацюванн€ питань ≥дентиф≥кац≥њ, забезпеченн€ ≥ розпо≠д≥лу необх≥дних ресурс≥в дл€ реал≥зац≥њ стратег≥й, у тому числ≥ ф≥нансових, ≥нформац≥йних, людських ≥ ресурс≥в часу; в≥дсутн≥сть системи колективного прийн€тт€ р≥шень про напр€ми стратег≥чного розвитку п≥дприЇмства, €к≥ обумовлюють в≥дсутн≥сть у колектив≥ почутт€ в≥дпов≥дальност≥ за дос€гненн€ стратег≥чних ц≥лей впродовж усього пер≥оду њх реал≥зац≥њ; неготовн≥сть кер≥вник≥в до подоланн€ опору, пов'€заного з новими стратег≥чними зм≥нами.

ƒо групи ≥нших фактор≥Ї, що визначають складн≥сть реал≥зац≥њ стратег≥й на п≥дприЇмствах туристичного сектору, належать:

Х висока диференц≥ац≥€ психолог≥чних тип≥в споживач≥в, що суттЇво в≥др≥зн€Ї ≥ндив≥дуальне ставленн€ кожного споживача до туристичних продукт≥в;

Х комплексн≥сть складу туристичного продукту та висока залеж≠н≥сть його €кост≥ в≥д репутац≥њ туристичного п≥дприЇмства та д≥€ль-


 




ност≥ численних виробник≥в послуг (засоби розм≥щенн€, транспортн≥ орган≥зац≥њ, заклади ресторанного господарства, розваг тощо);

Х недостатн€ ефективн≥сть збутовоњ д≥€льност≥ туристичних ≥ агент≥в щодо реал≥зац≥њ туристичного продукту, виробленого турис≠тичним оператором;

Х висока диференц≥ац≥€ туристичних продукт≥в за асортиментом, каналами збуту та просуванн€м на ринку, що обумовлюЇ рекламо-м≥стк≥сть туристичного продукту та потребуЇ р≥знор≥дних форм рекламних операц≥й, дотриманн€ р≥зних вимог до розпод≥лу реклам≠них зусиль у час≥;

Х нев≥дпов≥дн≥сть у циклах розм≥щенн€ рекламних замовлень на р≥зн≥ туристичн≥ продукти сезонним коливанн€м њх реал≥зац≥њ, що призводить до втрат потенц≥йноњ економ≥њ часу та кошт≥в на обробку замовлень;

Х висок≥ витрати, пов'€зан≥ з переор≥Їнтац≥Їю виробництва та реал≥зац≥Їю окремих послуг ≥з одних на ≥нш≥ у склад≥ туристичного продукту, а в окремих випадках - комплексного туристичного про≠дукту (непередбачуван≥ под≥њ та р≥зк≥ зм≥ни у пропозиц≥њ або попит≥ у сфер≥ туризму).

ќтже, результати досл≥джень св≥дчать про на€вн≥сть резерв≥в у
процес≥ розробленн€ та реал≥зац≥њ стратег≥й, використанн€ €ких спри€≠
тиме зростанню ефективност≥ д≥€льност≥ суб'Їкт≥в господарюванн€ в
туризм≥. ”досконаленн€ стратег≥чного управл≥нн€ створить переду≠
мови стаб≥л≥зац≥њ розвитку п≥дприЇмств туристичноњ ≥ндустр≥њ в
довгостроков≥й перспектив≥ на €к≥сно нових концептуальних засадах >

сталост≥, адаптац≥њ механ≥зм≥в њх функц≥онуванн€ до орган≥зац≥йно-економ≥чного механ≥зму д≥ючоњ економ≥чноњ системи.

” зв'€зку з необх≥дн≥стю своЇчасного реагуванн€ на сигнали зовн≥шнього середовища актуальними дл€ туристичних п≥дприЇмств Ї стратег≥њ ≥нтеграц≥њ, концентрац≥њ, диверсиф≥кац≥њ та конкурентних переваг. ѕри цьому першочерговими Ї т≥, що спри€ють забезпеченню конкурентоспроможност≥ в≥тчизн€ного туристичного продукту ≥ в≥дпов≥дно суб'Їкт≥в господарюванн€ у так≥й фрагментарн≥й галуз≥, €к туризм.

Ќа стаб≥льн≥сть б≥знесу туристичних п≥дприЇмств суттЇво впливаЇ
виб≥р ефективних стратег≥й, €к≥ Ї одним ≥з визнача€ьних фактор≥в,

стратег≥чного розвитку, зумовленого в≥дпов≥дною трансформац≥Їю зов≠н≥шнього середовища. јктуальн≥сть таких зм≥н пов'€зана з об'Їктивними сучасними процесами, що визначають перспективи розвитку ринку.

—тратег≥чн≥ зм≥ни €к- основний конструктивний зм≥ст будь-€коњ стратег≥њ Ї головними нос≥€ми новоњ €кост≥ в ход≥ розвитку орган≥зац≥њ ≥ €вл€ють собою ключовий об'Їкт управл≥нн€ у процес≥ реал≥зац≥њ


кожноњ функц≥ональноњ та спец≥ал≥зованоњ, а також корпоративноњ стратег≥њ в ц≥лому.

—тратег≥чн≥ зм≥ни обумовлюють перех≥д п≥дприЇмства з одного стратег≥чного стану в ≥нший. —тратег≥чний розвиток п≥дприЇмств пол€гаЇ в зм≥н≥ €кост≥ його д≥€льност≥ в результат≥ ланцюга таких посл≥довних переход≥в, в≥дображаючи безперервн≥сть трансформац≥й. ѕри чому ефективний стратег≥чний розвиток п≥дприЇмства характеризуЇтьс€ тим, що в ход≥ пост≥йного переходу в≥д одного стану до ≥ншого в≥дбуваЇтьс€ пол≥пшенн€ його €кост≥, забезпечуЇтьс€ ст≥йкий розвиток.

јнал≥з розвитку туристичного б≥знесу в св≥т≥ св≥дчить про загостренн€ конкуренц≥њ й адекватну реакц≥ю п≥дприЇмств на ц≥ €вища.  онкуренц≥€ обумовлюЇ процеси концентрац≥њ кап≥талу шл€хом форму≠ванн€ власного кап≥талу або злитт€ з ≥ншими п≥дприЇмствами, в≥домими торговими марками, об'Їднанн€ п≥дприЇмств р≥зних вид≥в д≥€льност≥, зростанн€ к≥лькост≥ транснац≥ональних корпорац≥й.

¬≥дпов≥дно до тенденц≥й теор≥њ та практики стратег≥чного управ≠л≥нн€ у систем≥ стратег≥й розвиту туристичних п≥дприЇмств пр≥о≠ритетними на сучасному етап≥ Ї стратег≥њ ≥нтеграц≥њ, концентрац≥њ, диверсиф≥кац≥њ та забезпеченн€ конкурентних переваг. Ќами узагаль≠нено та з застосуванн€м матричного методу диференц≥йовано основн≥ стратег≥њ та субстратег≥њ дл€ р≥зних за масштабами та ступенем ≥нтеграц≥њ об'Їкт≥в управл≥нн€ в туризм≥ (табл. 5.1). “ак, догов≥рн≥ об'Їднанн€ та аль€нси представлен≥ у вигл€д≥ груп об'Їднань на р≥вн≥ стратег≥чних зон господарюванн€ та окремих п≥дприЇмств з корпо≠ративною структурою управл≥нн€ у сфер≥ туризму. ќб'Їднанн€ крањн ≥ туристичних рег≥он≥в представлен≥ у вигл€д≥ груп об'Їднань на р≥вн≥ дестинац≥й €к суб'Їкт≥в господарюванн€ та крањн-дестинац≥й. ѕо вертикал≥ матриц≥ стратег≥њ ≥ субстратег≥њ згрупован≥ у кластери за ц≥льовою функц≥Їю стратег≥чного управл≥нн€ ≥ плануванн€.

ѕри цьому пропонуЇтьс€ використовувати в≥домий ≥нстру≠ментар≥й стратег≥чного анал≥зу (у квадрантах матриц≥), застосуванн€ €кого набуваЇ специф≥чного зм≥сту в туристичному б≥знес≥.

јктуальн≥ стратег≥њ розвитку п≥дприЇмств, €к≥ характерн≥ дл€ р≥зних галузей економ≥ки та ринку розвинених дестинац≥й, не завжди притаманн≥ суб'Їктам туристичноњ д≥€льност≥ окремих крањн. “ак, стратег≥њ ≥нтеграц≥њ та концентрац≥њ пов'€зан≥, €к правило, з верти≠кальним ≥ горизонтальним њх зростанн€м за рахунок процедур злитт€ ≥ поглинанн€ п≥дприЇмств. ” в≥тчизн€ному туризм≥ це може бути характерним дл€ м≥кроп≥дприЇмств ≥ в окремих рег≥онах, але до певноњ меж≥ через обмеженн€ туристичноњ ≥нфраструктури.


S о-

II


!< 2, а- ѕ! с€
њ&

≤Ќ≥
Ў≥
!ћў1
І1 в- з и *
 

2 g La d

XiciHacod

≥-

а

vc



—.й г

≤≤Ў≤

 

FlLi

&S

II

'&£

ќ p

 

ѓњ

 

Hi

ѕЌ

U- P

IfHHElOOdE

олонваом≥физнзњй ≥ luaxedio гаомнис≥-онг≥ваох


 

a s ге-
≈.и- н Ў ■
≥. ≤

ш\
II

Ќ≥

 
І ¬

Ў

II,

H
cm;

Ў

B a

I

Si

ќЋќ№ћу—нз≥ »≤гећ≥фи«Ќ«≤Ќ≤ ijjaJBdlQ


Ќеобх≥дно зазначити, що на сучасному етап≥ на в≥тчизн€ному ринку туристичних послуг функц≥онують п≥дприЇмства переважно мал≥ за розм≥ром. —творенн€ великих п≥дприЇмств-посередник≥в у туристичн≥й галуз≥ взагал≥ не Ї характерним €вищем. Ќезважаючи на зростанн€ конкуренц≥њ на в≥тчизн€ному ринку туристичних послуг, р≥вень њњ значно в≥дстаЇ в≥д св≥тового, а це Ї визначальним фактором процес≥в концентрац≥њ та ≥нтеграц≥њ. “ому у в≥тчизн€них умовах переважаючими у розвитку п≥дприЇмств можуть бути стратег≥њ конкуренц≥њ (низьких витрат), стратег≥њ диверсиф≥кац≥њ туристичного продукту та д≥€льност≥ за видами та рег≥ональними напр€мами.

Ќа в≥дм≥ну в≥д туристичних на ринку готельних послуг ”крањни спостер≥гаютьс€ тенденц≥њ ≥нтеграц≥њ та концентрац≥њ, пов'€зан≥ з проникненн€м ≥ноземного кап≥талу та загостренн€м конкуренц≥њ. “ак, створено перший готельний ланцюг в ”крањн≥ ЂPremier Hotelsї; в≥дкрит≥ та функц≥онують готел≥ ЂRadison SASї та ЂRixosї в≥домих готельних ланцюг≥в —Ўј та “уреччини за участю украњнського кап≥талу. ≤снують ≥нвестиц≥йн≥ пропозиц≥њ в≥д в≥домих готельних мереж ЂHiltonї, ЂSheratonї, ЂKempinski Hotels Ђ, ЂAccordї.

√отельний б≥знес нев≥дд≥льний в≥д туристського потоку, що забезпечуЇ завантажен≥сть засоб≥в розм≥щенн€. ѕр€ма вертикальна ≥нтеграц≥€ в готельному господарств≥ маЇ зд≥йснюватис€ у напр€м≥ ство≠ренн€ орган≥зац≥йних структур холдингового типу, концерн≥в у форм≥ стратег≥чних аль€нс≥в тощо. [246]. Ќасамперед необх≥дно розгл€дати можливост≥ сп≥вроб≥тництва з≥ туристичними п≥дприЇмствами. якщо ≥н≥ц≥атором ≥нтеграц≥њ Ї готельне п≥дприЇмство з≥ ст≥йкою ф≥нансовою позиц≥Їю та в≥домою торговою маркою (сильним брендом), а турис≠тичне п≥дприЇмство входить до його складу €к доч≥рн€ структура, ≥нтеграц≥€ маЇ модиф≥кац≥ю пр€моњ д≥њ.

” випадку, коли туристичне п≥дприЇмство контролюЇ цей технолог≥чний ланцюг гостинност≥ та готельне п≥дприЇмство входить до його структури, розвиваЇтьс€ зворотна вертикальна ≥нтеграц≥€.

ƒиверсиф≥кац≥ю у готельному господарств≥ доц≥льно зд≥йсню≠вати у форм≥ концентричноњ в напр€мах поглибленн€ сп≥вроб≥тництва з ≥ншими складовими ≥нфраструктури ≥ндустр≥њ гостинност≥: турис≠тичними агентствами, екскурс≥йними бюро, страховими компан≥€ми, торговельними п≥дприЇмствами, рекламними агентствами, спортив≠ними закладами, транспортною сферою та ≥н.

Ќа нашу думку, диверсиф≥кац≥€ у готельному господарств≥ Ї обгрунтованою (особливо, €кщо можливост≥ ≥нтенсивного зростанн€ в межах господарства вичерпан≥ внасл≥док деф≥циту платоспроможного


попиту та низького р≥вн€ завантаженн€ готел≥в) ≥ може виконувати функц≥ю забезпеченн€ сталого розвитку.

–озвиток стратег≥чних аль€нс≥в серед п≥дприЇмств набуваЇ активного поширенн€ €к у форм≥ ≥нтеграц≥њ, так ≥ диверсиф≥кац≥њ д≥€льност≥. Ќаприклад, в япон≥њ розповсюджен≥ так зван≥ Ђкьюретсаї (keiretsu) - п≥дприЇмства, в €ких партнери мають невеликий (3-5%) обс€г кап≥талу, що не загрожуЇ њх автоном≥њ. ” результат≥ партнери зац≥кавлен≥ в отриман≥ синерг≥чного ефекту завд€ки сп≥льним зусилл€м щодо розвитку п≥дприЇмства [415].

ƒоц≥льн≥сть створенн€ стратег≥чних аль€нс≥в у готельному б≥знес≥ у вигл€д≥ сп≥льних п≥дприЇмств ≥ роб≥т за контрактом управл≥нн€ ірунтовно розгл€нуто у прац≥ англ≥йського науковц€ ћ. ќльсена Ђ—тратег≥чний готельний менеджментї [267]. —учасн≥ модел≥ розвитку ≥нтеграц≥йних процес≥в розкрито украњнським вченим „ужиковим ¬.≤. [354].

 онгломератна (латеральна) диверсиф≥кац≥€ передбачаЇ вих≥д п≥дприЇмств готельного господарства за меж≥ ринку готельних послуг. “акий тип розвитку потребуЇ значного ф≥нансового забезпе≠ченн€ ≥ тому на сьогодн≥ не характерний дл€ готельного господарства. —истема стратег≥чних зм≥н повинна в≥дпов≥дати певн≥ш вимогам. ¬она маЇ бути досить ун≥кальною, €к ≥ стратег≥€ в ц≥лому мати характерн≥ риси п≥дприЇмства в конкретн≥й б≥знес-ситуац≥њ, охоп≠лювати вс≥ значн≥ аспекти њњ д≥€льност≥, а також забезпечувати комплексний ≥ орган≥чний перех≥д з одного стратег≥чного стану в ≥нший. “ому правильно орган≥зована реал≥зац≥€ стратег≥чних зм≥н означаЇ зд≥йсненн€ вс≥х вид≥в стратег≥й п≥дприЇмства, у тому числ≥ функц≥ональних ≥ спец≥ал≥зованих, а також д≥ловоњ стратег≥њ €к Їди≠ного ц≥лого. —аме такий процес характеризуЇ розвиток ус≥Їњ системи стратег≥чного управл≥нн€ п≥дприЇмством у ц≥лому.

—истема стратег≥чних зм≥н маЇ бути досить гнучкою й адек≠ватною до зовн≥шнього середовища п≥дприЇмства. ѕри цьому стра≠тег≥чн≥ перетворенн€ повинн≥ мати здатн≥сть не т≥льки адаптуватис€ до зм≥н цього середовища €к до загроз, але й ум≥ти њх ефективно використовувати €к нов≥ можливост≥ дл€ дос€гненн€ усп≥ху в б≥знес≥.

ѕ≥дприЇмство, на нашу думку, н≥коли не повинно зд≥йснювати стратег≥чн≥ зм≥ни спонтанно. ”сп≥шна реал≥зац≥€ будь-€коњ стратег≥њ залежить в≥д вдалоњ реал≥зац≥њ адекватноњ системи стратег≥чних зм≥н.

” процес≥ управл≥нн€ стратег≥чними зм≥нами в туризм≥ на сучасному етап≥ необх≥дно.враховувати високу динам≥чн≥сть ≥ ступ≥нь невизначеност≥ зовн≥шнього середовища, р≥зну масштабн≥сть об'Їкт≥в управл≥нн€ ≥ високий р≥вень диференц≥ац≥њ вид≥в економ≥чноњ д≥€льност≥


в туристичн≥й ≥ндустр≥њ, зм≥стовну багатогранн≥сть вид≥в туристськоњ д≥€льност≥ та слабк≥ стартов≥ позиц≥њ входженн€ в≥тчизн€них п≥дприЇмств на св≥товий туристичний ринок.

—талого розвитку туризму можна дос€гти р≥зними шл€хами. Ѕагатовар≥антн≥сть напр€м≥в ≥ метод≥в дос€гненн€ певного результату Ї передумовою вибору оптимального його значенн€ ≥ нерозривно пов'€зана ≥з дотриманн€м певних принцип≥в у процес≥ виробленн€ стратег≥й управл≥нн€ ≥ забезпеченн€ сталого розвитку такого склад≠ного об'Їкта, €ким Ї туризм. ƒо них належать: оптимальн≥сть та наукова обірунтован≥сть, системн≥сть, об'Їктивн≥сть, динам≥чн≥сть, безперервн≥сть, конструктивн≥сть, посл≥довн≥сть ≥ наступництво.

ќптимальн≥сть. ¬≥дпов≥дно до принципу оптимальност≥ д≥€льн≥сть п≥дприЇмства €к об'Їкта управл≥нн€ повинна бути не т≥льки передумовою забезпеченн€ сталого розвитку туризму. ѕ≥дприЇмство €к ≥нституц≥йна одиниц€ Ї головною ланкою оц≥нюванн€ ступен€ ефективност≥ дос€гненн€ такого розвитку. Ѕудь-€кий регулюючий (або управл≥нський) вплив, пов'€заний ≥з забезпеченн€м сталост≥ розвитку системи, може бути оц≥нений з позиц≥й оптимальност≥ за тим чи ≥ншим критер≥Їм. ” туризм≥ це може бути гранична к≥льк≥сть туристських прибутт≥в у дестинац≥ю, п≥двищенн€ €кост≥ послуг у склад≥ туристичного продукту в≥дпов≥дно до вимог м≥жнародних регламент≥в з еколог≥њ та функц≥онуванн€ об'Їкт≥в туристичноњ ≥нфраструктури, ефективн≥сть туристичноњ д≥€льност≥ та рац≥ональн≥сть використанн€ туристично-рекреац≥йних ресурс≥в. ѕри цьому дос€гненн€ оптимального р≥вн€ ≥ндикатор≥в за одним ≥з критер≥њв Ї не обов'€зковим й одночасно маЇ зумовити опти≠мальний або хоча б прийн€тний результат за ≥ншим бажаним критер≥Їм.

“ому принцип оптимальност≥ повинний припускати комплексну оц≥нку шл€х≥в дос€гненн€ визначених сталих позиц≥й розвитку з урахуванн€м розм≥ру витрат, пов'€заних ≥з реал≥зац≥Їю регульованих вплив≥в (фактор≥в) на систему, а також потенц≥йних витрат, спр€мованих на п≥дтримку та розвиток њњ сталост≥ у перспектив≥. ¬ир≥шенн€ проблеми передбачаЇ розробку та дотриманн€ критер≥ю оптимальност≥ сталого розвитку на р≥вн≥ п≥дприЇмства у взаЇмозв'€зку з загальним критер≥Їм сталого розвитку. ѕри цьому важливо враховувати к≥льк≥сн≥ параметри комплексу витрат ≥ можлив≥сть одержанн€ необх≥дного результату в р≥зн≥ пер≥оди часу при на€вност≥ суперечливих або альтернативних ц≥лей стратег≥й.

Ќаукова обірунтован≥сть. ѕринцип науковоњ обірунтованост≥ базуЇтьс€ на дотриманн≥ закон≥в ≥ тенденц≥й науково-техн≥чного та


соц≥ально-економ≥чного розвитку туризму, його т≥сному взаЇ≠мозв'€зку з соц≥ально-економ≥чною системою нац≥онального ≥ св≥тового господарств у ц≥лому. ¬≥н враховуЇ об'Їктивн≥ умови та специф≥чн≥ риси функц≥онуванн€ ≥ розвитку будь-€кого суб'Їкта господарюванн€ в туризм≥ незалежно в≥д формат≥в його д≥€льност≥. –≥вень науковоњ обгрунтованост≥ й оптимальност≥ прийн€тих р≥шень п≥двищуЇтьс€ з розвитком теор≥њ менеджменту й удосконалюванн€м њњ метод≥в у взаЇмозв'€зку з ≥ншими галуз€ми наукових знань.

—истемн≥сть. ѕринцип системност≥ - один ≥з найважлив≥ших щодо виробленн€ стратег≥й. ќсобливу роль в≥н в≥д≥граЇ в анал≥з≥ ≥снуючих позиц≥й досл≥джуваного об'Їкта й у прогнозуванн≥ майбут≠ньоњ можливоњ його позиц≥њ в умовах збурюючих вплив≥в зовн≥шнього середовища. ¬ивченн€ проблем сталого розвитку елемент≥в турис≠тичноњ системи у взаЇмозв'€зку м≥ж собою та середовищем маЇ велике значенн€ внасл≥док виникненн€ синерг≥чного ефекту.

 омплексн≥сть. ќдним ≥з аспект≥в системност≥ Ї комплексн≥сть, п≥д €кою потр≥бно розум≥ти не т≥льки необх≥дн≥сть врахуванн€ й анал≥зу впливу всього спектра фактор≥в зовн≥шнього середовища, але й в≥дпов≥дного поЇднанн€ застосовуваних метод≥в. ÷ей принцип використовують дл€ розроблювальних програм, план≥в ≥ метод≥в њх взаЇмного узгодженн€, а також бюджетноњ збалансованост≥ план≥в. ÷е дос€гаЇтьс€ застосуванн€м балансового методу в ус≥х сферах ≥ на вс≥х р≥вн€х управл≥нн€ об'Їктом стосовно стратег≥чного плануванн€ матер≥ального, трудового, ф≥нансового, ≥нформац≥йного й ≥нших вид≥в ресурсного забезпеченн€ туристичноњ системи (п≥дсистеми) €к об'Їкта управл≥нн€.

ƒосл≥дженн€ економ≥чноњ складовоњ сталого розвитку туризму повинно м≥стити в соб≥ р≥зн≥ оц≥нки, що характеризують т≥Їю чи ≥ншою м≥рою €вище, €ке анал≥зуЇтьс€. “акими оц≥нками можуть бути: на€вн≥сть, р≥вень залученого та стратег≥чного потенц≥алу ≥ндустр≥њ, галуз≥, дестинац≥њ, п≥дприЇмства; ступ≥нь реал≥зац≥њ стратег≥чного потенц≥алу; конкурентн≥ позиц≥њ; ступ≥нь гнучкост≥ й адаптац≥њ суб'Їкта господарюванн€. ѕринцип системност≥ може бути застосований ≥ при розгл€д≥ функц≥й туристичного п≥дприЇмства, у тому числ≥ стратег≥чного плануванн€, а також функц≥й системи менеджменту, зокрема анал≥зу п≥дсистем управл≥нн€ п≥дприЇмством.

ќб'Їктивн≥сть. ѕринцип об'Їктивност≥ пол€гаЇ в тому, що виб≥р напр€м≥в розвитку стратег≥й повинен базуватис€ на достов≥рн≥й ≥нформац≥њ про позиц≥ю суб'Їкта господарюванн€ в умовах впливу фактор≥в внутр≥шнього та зовн≥шнього середовища орган≥зац≥њ. ќсновою застосуванн€ зазначеного принципу Ї пор≥вн€нн≥сть оц≥нок,


тому його ще називають принцип пор≥вн€нност≥, €кий пол€гаЇ в адекватному вибор≥ бази пор≥вн€нн€ дл€ анал≥зу. ѕри цьому базовими вар≥антами можуть бути середньогалузев≥ показники щодо досл≥джуваного €вища або показники п≥дприЇмства-л≥дера. ќчевидно, що вар≥ант ≥з л≥дируючим п≥дприЇмством буде кращим, тому що в≥н дозвол€Ї б≥льшою м≥рою ви€вити резерви щодо вдосконалюванн€ д≥€льност≥ суб'Їкта господарюванн€ у майбутньому зг≥дно з обраною стратег≥Їю.

Ѕазов≥ пор≥вн€нн€ повинн≥ зд≥йснюватись т≥льки серед п≥дпри≠Їмств, €к≥ мають под≥бн≥ ринков≥ позиц≥њ, та враховувати так≥ фактори: час зд≥йсненн€ анал≥зу; сегмент ринку (характеристика спо≠живач≥в); характеристику об'Їкта за структурою, видами ≥ напр€мами д≥€льност≥, асортиментом туристичного продукту; масштабн≥сть об'Їкта (обс€г виробництва ≥ реал≥зац≥њ туристичного продукту або характеристика виробничоњ потужност≥); ступ≥нь зр≥лост≥ об'Їкта (цикл розвитку п≥дприЇмства); умови функц≥онуванн€ п≥дприЇмства ≥ реал≥зац≥њ туристичного продукту; р≥вень ≥нфл€ц≥њ; ступ≥нь ризику та невизначеност≥.

¬ажливим фактором при анал≥з≥ цього принципу Ї необх≥дний ≥ достатн≥й обс€г одержанн€ ≥ використанн€ релевантно! ≥нформац≥њ.

ƒинам≥чн≥сть. ќдним ≥з важливих принцип≥в, €к≥ враховують при вибор≥ стратег≥чних напр€м≥в розвитку туристичного п≥дпри≠Їмства, Ї принцип динам≥чност≥. —пециф≥ка передач≥ ≥нформац≥њ у простор≥ та час≥ ставить до об'Їкт≥в в≥дпов≥дн≥ вимоги щодо ст≥йкост≥. якщо статичн≥ оц≥нки ф≥ксують стан об'Їкта у визначен≥ пром≥жки часу, тобто дискретно, то дл€ процесу функц≥онуванн€ ≥ розвитку системи необх≥дн≥ оц≥нки в час≥, динам≥ц≥, €к≥ можна одержати т≥льки шл€хом анал≥зу динам≥чного р€ду дискретних величин.

ƒинам≥чн≥сть реакц≥њ на в≥дхиленн€ у процес≥ функц≥онуванн€ або зм≥н внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х фактор≥в означаЇ гнучк≥сть системи управл≥нн€ ≥ прийн€тт€ необх≥дних р≥шень. ѕри цьому гнучк≥сть характеризуЇ здатн≥сть системи адекватно реагувати на про€ви випадкових фактор≥в у виробничих процесах, враховувати слабк≥ та сильн≥ сторони п≥дприЇмства, в≥ддзеркалювати ризики та можливост≥ усп≥ху, €к≥ властив≥ ринков≥й економ≥ц≥.

Ѕезперервн≥сть. –озвиток п≥дприЇмства повинен характери≠зуватис€ не т≥льки збереженн€м ст≥йкост≥ при вплив≥ динам≥чних фактор≥в зовн≥шнього та внутр≥шнього середовища, але й безперерв≠н≥стю, тому що дискретн≥ оц≥нки не дають можливост≥ пом≥тити стрибкопод≥бн≥ випадков≥ в≥дхиленн€ (флуктуац≥њ), €к≥ виникають п≥д впливом зазначених фактор≥в. —воЇчасне ви€вленн€ неприпустимих


(небажаних) в≥дхилень дозвол€Ї керуюч≥й п≥дсистем≥ (або систем≥) почати необх≥дн≥ д≥њ ≥ в≥дрегулювати безперервн≥сть виробничого процесу. “ому виникаЇ необх≥дн≥сть орган≥зовувати на п≥дприЇмств≥ в≥дпов≥дн≥ системи мон≥торингу, €к≥ забезпечують оперативне вир≥≠шенн€ не т≥льки виникаючих проблем ст≥йкост≥, але ≥ виконуванн€ завдань стратег≥чноњ спр€мованост≥ щодо сталост≥.

“аким чином принцип безперервност≥ м≥стить у соб≥ два аспекти: поступальн≥сть ≥ взаЇмозв'€зок поточних ≥ перспективних план≥в, а також вимогу пост≥йного зд≥йсненн€ планових розрахунк≥в в≥дпов≥дно до умов, €к≥ пост≥йно зм≥нюютьс€, ≥ виникаючих в≥дхилень.

–еал≥зац≥€ принципу безперервност≥ знаходить найб≥льш повне вираженн€ в концепц≥њ зм≥нного плануванн€, у €кому довгостроков≥ стратег≥чн≥ розрахунки на 5-7 рок≥в розробл€ютьс€ щор≥чно й усп≥шно поЇднуютьс€ з короткостроковими (поточними) детальними планами [86, 202]. ƒом≥нуванн€ стратег≥чних аспект≥в у плануванн≥ випливаЇ з довгострокового характеру результат≥в ≥ њхньоњ життЇвоњ значущост≥ дл€ забезпеченн€ конкурентоспроможност≥ та ст≥йкост≥ п≥дприЇмства. “ака ор≥Їнтац≥€ на в≥ддален≥ результати вимагаЇ обо≠в'€зкового використанн€ специф≥чних форм стратег≥чного плану≠ванн€ та ≥нновац≥йних процес≥в на п≥дприЇмств≥, а також п≥дпор€д≠куванн€ йому вс≥х ≥нших вид≥в плануванн€.

ѕосл≥довн≥сть ≥ наступництво. ¬ажливим компонентом, що визначаЇ розвиток досл≥джень, Ї наступництво - принцип, €кий базуЇтьс€ на кращих традиц≥€х ≥ дос€гненн€х р≥зних шк≥л менеджменту з урахуванн€м внеску в≥тчизн€них вчених у науку управл≥нн€. Ќаступництво Ї одним ≥з про€в≥в д≥алектики запереченн€ заперечень ≥ закону переходу к≥льк≥сних зм≥н у €к≥сн≥. Ќаступництво Ї категор≥Їю об'Їктивною ≥ загальною [86].

 онструктивн≥сть. ѕринцип конструктивност≥ визначаЇтьс€ теоретичною ≥ практичною спр€мован≥стю проведеного стратег≥чного анал≥зу в≥дпов≥дно до поставленоњ мети ≥ на основ≥ допустимост≥ визначених завдань, €к≥ спри€ють дос€гненню конкретного р≥вн€ ст≥йкост≥ та прогресивного розвитку. ¬ основу цього принципу покладено базову побудову лог≥ки управл≥нських д≥й.

« метою забезпеченн€ сталого розвитку туризму сл≥д визнати його не декларативно, а реально пр≥оритетним сектором нац≥ональноњ економ≥ки. ƒл€ цього, на нашу думку, необх≥дно запровадити м≥жв≥домчу та м≥жрег≥ональну координац≥ю д≥€льност≥; розвивати загальну та спец≥альну ≥нфраструктуру туризму; створювати та реал≥зувати туристичн≥ продукти та послуги, €к≥ мають попит на


св≥товому ринку; застосовувати б≥льш швидкими темпами нов≥ технолог≥њ туроперейтингу, у тому числ≥ Internet, розроблювати меха≠н≥зми регулюванн€ дестинац≥й та розвитку суб'Їкт≥в у них за конкретними форматами сталого розвитку.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 528 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

836 - | 620 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.041 с.