Аналіз фінансової стійкості підприємства

 

Фінансова стійкість підприємства характеризується ступенем його фінансової незалежності від зовнішніх кредиторів та інвесторів. Інформаційним забезпеченням аналізу фінансової стійкості підприємства є форма № 1 «Баланс».

Виконання аналізу фінансової стійкості підприємства передбачає розрахунок абсолютних та відносних показників. В табл. 7 представлено абсолютні показники фінансової стійкості підприємства.

 

Таблиця 7

Абсолютні показники фінансової стійкості

підприємства у 200_ - 200_ роках

Показник	Джерело інформації (форма № 1) або формула для розрахунку	На початок 1-го періоду, тис.грн.	На початок 2-го періоду, тис.грн.	На початок 3-го періоду, тис.грн.	На початок 4-го періоду, тис.грн.
1. Постійні пасиви

Продовження табл. 7

 

2. Активи, що важно реалізуються
3.Власні обігові кошти
4.Довгострокові зобов’язання
5.Наявність постійних та довгострокових пасивів для фінансування запасів
6.Короткострокові кредити банків	р. (500 + 510)
7.Загальна сума основних джерел фінансування запасів
8 Запаси	р. (100 + … + 140)
9. Надлишок (нестача) власних обігових коштів
10.Надлишок (нестача) власних обігових коштів та довгострокових зобов’язань
11.Надлишок (нестача) основних джерел фінансування запасів

 

За результатами аналізу даних табл. 7 на основі даних табл. 8 визначається тип фінансової стійкості підприємства: як по кожному звітному періоду, так і за досліджуваний період взагалі.

 

Таблиця 8

Типи фінансової стійкості підприємства

Абсолютна фінансова стійкість	Нормальна фінансова стійкість	Нестійкий фінансовий стан	Кризовий фінансовий стан

 

Абсолютна фінансова стійкість характеризується тим, що підприємство своєчасно виконує всі розрахунки, водночас у нього залишаються грошові кошти для закупівлі сировини, матеріалів, напівфабрикатів тощо, тобто для забезпечення наступного виробничого процесу матеріальними ресурсами.

Нормальна фінансова стійкість відбиває можливість підприємства своєчасно та в повному обсязі розрахуватися із кредиторами та інвесторами. Однак, такому підприємству може не вистачити грошових коштів для придбання виробничих запасів.

Нестійкий фінансовий стан пов’язаний з порушенням платоспроможності. Її відновленню може спонукати додаткова емісія акцій, залучення довгострокових кредитів банків тощо.

Кризовий фінансовий стан вказує на імовірність банкрутства підприємства.

В табл. 9 представлено відносні показники фінансової стійкості підприємства.

Коефіцієнт автономії (коефіцієнт концентрації власного капіталу) характеризує частку власних коштів підприємства (власного капіталу) у загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більш фінансово стійким, стабільним і більш незалежним від зовнішніх кредиторів є підприємство. Вважається, що в підприємство з високою часткою власного капіталу кредитори швидше вкладають кошти, оскільки воно має можливість погасити борги за рахунок власних коштів. Практика свідчить, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто джерела фінансування підприємства повинні бути хоча б наполовину сформовані за рахунок власних коштів. Таким чином., критичне значення коефіцієнта автономії повинне складати 0,5.

 

Таблиця 9

Алгоритм розрахунку відносних показників фінансової стійкості

підприємства

Показник	Формула для розрахунку	Джерело інформації, ф. №1	Рекомендоване значення
Коефіцієнт автономії			³0,5, збільш.
Коефіцієнт фінансової залежності			£2, зменш.

Продовження табл. 9

 

Коефіцієнт фінансового ризику			£0,5, крит. - 1
Коефіцієнт маневреності власного капіталу			>0, збільш.
Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень			-
Коефіцієнт довгострокового залучення коштів			0,4
Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел			0,6

 

Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до попереднього коефіцієнта. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансування підприємства, тобто втрату фінансової незалежності.

Коефіцієнт фінансового ризику показує співвідношення залучених коштів і власного капіталу. За цим коефіцієнтом здійснюють найбільш загальну оцінку фінансової стійкості. Він показує, скільки одиниць залучених коштів припадає на одиницю власних. Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів та кредиторів, тобто про зниження фінансової стійкості і навпаки. Оптимальне значення 0,5, критичне значення 1.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу знаходиться у обігу, тобто в тій формі, яка діє можливість вільно маневрувати цими коштами, а яка – капіталізована. Для забезпечення гнучкості у використання власних коштів необхідно, щоб коефіцієнт маневреності був достатньо високим. Позитивним буде незначне зростання даного коефіцієнту в динаміці. Для визначення його оптимального значення необхідно даний показник по конкретному підприємству порівняти з його середнім значенням по галузі або у конкурентів.

Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень показує, яка частина необоротних активів підприємства профінансована зовнішніми інвесторами. Зростання цього показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів.

Коефіцієнт довгострокового залучення коштів та коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих вкладень у сумі дають 1 і характеризують структуру довгострокових пасивів підприємства, що складаються з власного капіталу та довгострокових зобов’язань. Зростання коефіцієнту довгострокового залучення коштів в динаміці є негативною тенденцією і означає, що з позиції довгострокової перспективи підприємство все у більшій мірі залежить від зовнішніх факторів.

Відповідно до матеріалів табл. 9 заповнюється таблиця на зразок табл. 6 і надаються висновки щодо отриманих даних.