Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ј3. ’≥м≥чний звТ€зок ≥ будова молекул




”творенн€ та типи х≥м≥чного звТ€зку. јтоми здатн≥ взаЇмод≥€ти м≥ж собою з утворенн€м б≥льш складних систем. —илу, €ка д≥Ї м≥ж атомами ≥ забезпечуЇ сполученн€ њх у молекулу або кристал, називають х≥м≥чним звТ€зком.

ќбоТ€зковою умовою утворенн€ х≥м≥чного звТ€зку Ї зниженн€ повноњ енерг≥њ системи (суми к≥нетичноњ ≥ потенц≥альноњ енерг≥й). јтоми, €к≥ приймають участь в утворенн≥ звТ€зку, прагнуть в≥ддати, одержати або розд≥лити з ≥ншими атомами електрони, щоб придбати ст≥йку восьми- або двоелектронну конф≥гурац≥ю типу благородних газ≥в.

’≥м≥чний звТ€зок характеризуЇтьс€ типом звТ€зку, енерг≥Їю, що зумовлюЇ його м≥цн≥сть, довжиною та напр€млен≥стю, тобто кутами м≥ж звТ€зками в молекулах, кристалах та ≥н.

–озр≥зн€ють так≥ типи внутр≥шньомолекул€рних х≥м≥чних звТ€зк≥в: кова-лентний, ≥онний та метал≥чний. “ип звТ€зку обумовлюЇтьс€ в≥дносним роз-под≥лом валентних електрон≥в атом≥в, €к≥ взаЇмод≥ють, що в свою чергу зале-жить в≥д значень електронегативностей даних елемент≥в. якщо величини елект-ронегативностей взаЇмод≥ючих елемент≥в однаков≥ або близьк≥, то утворюютьс€ сполуки з ковалентним типом звТ€зку. Ќаприклад, ЌCl (≈ЌH = 2.1, EHCl = 3). якщо молекула утворена атомами елемент≥в з р≥зко в≥дм≥нними величинами

≈Ќ, то утворюЇтьс€ сполука з ≥онним типом звТ€зку. Ќаприклад, NaCl (EHNa = =0.93, EЌCl = 3.0).

 овалентий звТ€зок. Ќайб≥льш поширеним типом х≥м≥чного звТ€зку Ї х≥м≥чний звТ€зок, що зд≥йснюЇтьс€ сп≥льними електронами. ƒл€ по€сненн€ його сут≥ розроблен≥ дв≥ теор≥њ: теор≥€ валентних звТ€зк≥в (¬«) та теор≥€ молекул€р-них орб≥талей (ћќ).

“еор≥€ валентних звТ€зк≥в виходить з того, що ковалентний звТ€зок утворюЇтьс€ двома неспареними електронами з антипаралельними сп≥нами.

–озгл€немо утворенн€ ковалентного звТ€зку на приклад≥ взаЇмод≥ючих атом≥в √≥дрогену, €к≥ складаютьс€ з €дра та одного електрона 1 H 1S1,.

 
 

≈лектронна хмара атома √≥дрогену маЇ сферичну симетр≥ю. ѕри зближенн≥ двох атом≥в √≥дрогену з антипаралельними сп≥нами њхн≥ електронн≥ хмари перекри-ваютьс€ (рис.4).

 

–ис.4. ѕерекриванн€ електронних хмар при утворенн≥ молекули водню.

 

” зон≥ перекриванн€ хмар п≥двищуЇтьс€ електронна густина ≥ зростають сили прит€ганн€ м≥ж атомами. ѕор€д з цим виникають ≥ сили в≥дштовхуванн€ м≥ж одно≥менно зар€дженими електронами двох атом≥в, а також њхн≥ми €драми. ќднак, загальна енерг≥€ системи Ќ2 знижуЇтьс€, що робить њњ б≥льш ст≥йкою.

≈нерг≥€, що вид≥л€Їтьс€ при утворенн≥ звТ€зку, називаЇтьс€ енерг≥Їю звТ€зку, а в≥дстань м≥ж €драми, що в≥дпов≥даЇ м≥н≥мальн≥й енерг≥њ системи, називаЇтьс€ довжиною звТ€зку (крива 1, рис.5). ¬≥дстань м≥ж €драми в молекул≥ водню становить 0.074 нм. ѕри подальшому наближенн≥ атом≥в на дуже малих в≥дстан€х починають переважати сили в≥дштовхуванн€ м≥ж електронами, внасл≥док чого енерг≥€ системи починаЇ зростати.

ѕри наближенн≥ атом≥в з паралельними сп≥нами електрон≥в спостер≥-гаЇтьс€ т≥льки њхнЇ в≥дштовхуванн€ ≥ енерг≥€ зростаЇ (крива 2, рис. 5).

ќднак теор≥€ ¬« не може по€снити ≥снуванн€ молекул€рного ≥она Ќ+2, €кий маЇ лише один звТ€зуючий електрон, а також ≥снуванн€ в≥льних радикал≥в, тобто частинок, що м≥ст€ть неспарен≥ електрони ≥ мають високу реакц≥йну здатн≥сть, а також багато ≥нших факт≥в.

Ѕ≥льш загальною та ун≥версальною Ї теор≥€ молекул€рних орб≥талей (ћќ). «г≥дно з ц≥Їю теор≥Їю електрони в молекул≥ знаход€тьс€ на молекул€рних орб≥тал€х, що охоплюють ус≥ €дра атом≥в у молекул≥.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 644 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

2103 - | 1928 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.