Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


√оловна п≥дгрупа ѕоб≥чна група




C 1s22s22p2

Si 1s22s22p63s23p2 Ti ¼ 3s23p63d24s2

Ge ¼3s23p63d104s24p2 Cr ¼ 4s24p64d25s2

Sn ¼ 4s24p64d105s25p2 Hf ¼ 5s25p65d26s2

јтоми елемент≥в головних п≥дгруп м≥ст€ть на зовн≥шньому р≥вн≥ валентн≥ електрони, к≥льк≥сть €ких дор≥внюЇ номеру групи. ѕоб≥чн≥ п≥дгрупи м≥ст€ть елементи, атоми €ких мають валентн≥ електрони на s-п≥др≥вн≥ останнього та d-п≥др≥вн≥ передостаннього р≥вн≥в.

“аким чином, елементи одн≥Їњ групи мають однакову к≥льк≥сть валент-них електрон≥в, але њхн≥й енергетичний стан р≥зний (ns2np2 та (n-1)d2ns2).

«алежно в≥д п≥др≥вн€, на €кий надходить останн≥й електрон розр≥зн€ють

s-, p-, d-, f-елементи.

¬ атомах s-елемент≥в заповнюютьс€ s-орб≥тал≥ зовн≥шнього енергетичного р≥вн€. ÷≥ елементи знаход€тьс€ в головних п≥дгрупах I, ѕ груп. ” в≥льному стан≥ вони Ї металами (кр≥м √≥дрогену та √ел≥ю).

¬ атомах p-елемегнт≥в заповнюютьс€ p-орб≥тал≥ зовн≥шнього р≥вн€. ÷≥ елементи знаход€тьс€ в головних п≥дгрупах Ў-VЎ груп. ѓхн≥ властивост≥ залежно в≥д к≥лькост≥ валентних електрон≥в зм≥нюютьс€ в≥д метал≥в до неметал≥в ≥ ≥нертних газ≥в.

¬ атомах d-елемент≥в заповнюютьс€ електронами d-орб≥тал≥ перед-останнього р≥вн€. ”с≥ вони належать до поб≥чних п≥дгруп ≥ у в≥льному стан≥ Ї металами. ÷≥ елементи називають перех≥дними.

¬ атомах f-елемент≥в заповнюютьс€ орб≥тал≥ 4f- або 5f-п≥др≥вн≥в.”с≥ вони у в≥льному стан≥ Ї металами. ѓх, €к ≥ d-елементи, називають перех≥дними.

” пер≥од≥ з≥ зб≥льшенн€м пор€дкового номера (тобто зб≥льшенн€м зар€ду €дра) зменшуЇтьс€ рад≥ус атома ≥ зростаЇ к≥льк≥сть зовн≥шн≥х електрон≥в. ѕри цьому прит€ганн€ зовн≥шн≥х електрон≥в до €дра посилюЇтьс€. “ому в пер≥од≥ в кожного нового елемента поступово посилюютьс€ неметал≥чн≥ властивост≥ та послаблюютьс€ метал≥чн≥.

” груп≥ з≥ зб≥льшенн€м пор€дкового номера зростають рад≥ус атома ≥ число енергетичних р≥вн≥в. ѕри цьому прит€ганн€ зовн≥шн≥х електрон≥в до €дра послаблюЇтьс€. “ому в групах з≥ зб≥льшенн€м пор€дкового номера елемент≥в њхн≥ метал≥чн≥ властивост≥ посилюютьс€, а неметал≥чн≥ послаблюютьс€.

«в≥дси випливаЇ, що найактивн≥ш≥ метали знаход€тьс€ в пер≥одичн≥й систем≥ зл≥ва внизу, а найактивн≥ш≥ неметали Ч справа зверху.

ѕо д≥агонал≥ м≥ж типовими металами та неметалами знаход€тьс€ ам-фотерн≥ елементи. ’арактер њхньоњ повед≥нки залежить в≥д реагенту та умов переб≥гу процесу.

ƒл€ к≥льк≥сноњ характеристики метал≥чних ≥ неметал≥чних властивостей використовують величини потенц≥ал≥в ≥он≥зац≥њ, спор≥дненост≥ до електрона та електронегативност≥.

≈нерг≥€ ≥он≥зац≥њ (≈≤) Ч це к≥льк≥сть енерг≥њ, необх≥дна дл€ в≥дриву в≥д атома найб≥льш слабко зв¢заного з ним електрона. ≈нерг≥ю ≥он≥зац≥њ вим≥рюють в електрон-вольтах на атом (ев/атом), або в к≥лоджоул€х на моль (кƒж/моль). Ѕагатоелектронн≥ атоми мають дек≥лька енерг≥й ≥он≥зац≥њ ≈≤1, ≈≤2, ≈≤3¼, €к≥ в≥дпов≥дають в≥дриву першого, другого ≥ т.≥н. електрон≥в, при цьому ≈≤1<≈≤2< ≈≤3¼, тому що, з≥ зб≥льшенн€м к≥лькост≥ в≥дданих електрон≥в зб≥льшуЇтьс€ за-р€д утвореного позитивно зар€дженого ≥она, €кий сильн≥ше прит€гуЇ електрон. Ќайменше значенн€ енерг≥њ ≥он≥зац≥њ мають лужн≥ метали. ≈нерг≥€ ≥он≥зац≥њ атом≥в ви€вл€Ї пер≥одичну залежн≥сть в≥д пор€дкового номера елемента (рис. 3).

 
 

–ис. 3. «м≥на перших потенц≥ал≥в ≥он≥зац≥њ в р€ду атом≥в елемент≥в перших

ƒвох пер≥од≥в.

 

—пор≥днен≥сть до електрона (≈—) Ч це к≥льк≥сть енерг≥њ, €ка вид≥л€Їтьс€ або поглинаЇтьс€ п≥д час приЇднанн€ одного електрона до нейтрального атома. —пор≥днен≥сть до електрона теж вим≥рюють у ев/атом, або кƒж/моль. Ќайб≥ль-ше значенн€ спор≥дненост≥ до електрона мають елементи головноњ п≥дгрупи сьомоњ групи (F, Cl, Br, I). —пор≥днен≥сть до електрона теж ви€вл€Ї пер≥одичну залежн≥сть в≥д пор€дкового номера елемента. јналог≥чний характер маЇ под≥б-на залежн≥сть ≥ дл€ температур кип≥нн€, плавленн€, коеф≥ц≥Їнта розширенн€ ≥

т. ≥н. ¬ластивостей, €к≥ не ви€вл€ють пер≥одичноњ залежност≥ в≥д пор€дкового номера, дуже мало.

≈нерг≥€ ≥он≥зац≥њ та спор≥днен≥сть до електрона у сукупност≥ характе-ризують здатн≥сть атома х≥м≥чного елемента прит€гувати до себе сп≥льн≥ електронн≥ пари. „им б≥льша енерг≥€ ≥он≥зац≥њ, тим важче електрону в≥ддал€тис€ в≥д €дра. „им б≥льша спор≥днен≥сть до електрона, тим сильн≥ше атом прит€гуЇ до себе електрони ≥ншого атома.

ќбидва ефекти узагальнюЇ характеристика елемента Ч електронегатив-н≥сть (≈Ќ). ¬она визначаЇтьс€ сумою його енерг≥й ≥он≥зац≥њ та спор≥дненост≥ до електрона. „им б≥льша електронегативн≥сть атома, тим сильн≥ше в≥н прит€гуЇ сп≥льну електронну пару.

¬≥дносн≥ електронегативност≥ елемент≥в(за шкалою ѕол≥нга)

 

ѕер≥- од √рупа
I II III IV V VI VII
  Ќ 2,1            
  Li 0,98 Be 1,5 B 2,0 C 2,5 N 3,07 O 3,5 F 4,0
  Na 0,93 Mg 1,2 Al 1,6 Si 1,9 P 2,2 S 2,6 Cl 3,0

 

≈лектронегативн≥сть також п≥дл€гаЇ пер≥одичному закону. ” пер≥од≥ електронегативн≥сть елемент≥в зростаЇ з≥ зб≥льшенн€м пор€дкового номера елемента. ¬ груп≥ електронегативн≥сть елемент≥в зменшуЇтьс€ з≥ зростанн€м пор€дкового номера. Ќайб≥льш електронегативним у пер≥одичн≥й систем≥ Ї ‘луор.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 890 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

1835 - | 1732 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.