Передньоголовне вставлення.

1. При зовнішньому вимірюванні прямий розмір голівки дорівнює 12 см і більше.

2. При вагінальному дослідженні велике і мале тім’ячка стоять на одному рівні.

3. Після народження голівка має баштову форму.

Біомеханізм пологів при передньоголовному вставленні: перший момент – розгинання голівки, внаслідок чого вона буде проходити всі площини таза прямим розміром (12 см, окружність 34 см); провідна точка – велике тім’ячко; другий момент – внутрішній поворот голівки потилицею до крижів, лобом до лона матері.

Третій момент – згинання голівки складається з двох підмоментів: а) згинання голівки; після прорізування тім’ячка і лоба ділянка перенісся підходить під лонну дугу, утворюючи першу точку фіксації, навколо якої відбувається згинання. Під час згинання народжується потилиця; б) розгинання голівки; при цьому точками фіксації є підпотилична ямка і верхівка куприка. Четвертий момент – внутрішній поворот плечків та зовнішній поворот голівки.

Лобне вставлення розпізнається при вагінальному дослідженні: виявляються надбрівні дуги, корінь носа, очні ямки.

Біомеханізм пологів при лобних вставленнях (голівка вставляється великим косим розміром 13-13,5 см, окружність 38-42 см) також складається з чотирьох моментів, як і при першому ступені розгинання, тільки точка фіксації у першому підмоменті третього моменту біомеханізму пологів міститься на верхній щелепі плода. Пологи завершуються у задньому виді при недоношеному плоді. Лобне вставлення – це показання до кесарського розтину.

Лицеве вставлення – крайній ступінь розгинальних вставлень.

Біомеханізм пологів при лицевому вставленні проходить при максимальному розгинанні голівки: провідною точкою є підборіддя, точка фіксації – ділянка під’язикової кістки. Голівка просувається через всі площини малого тазу вертикальним розміром (9 см, окружність 33 см), потилиця спрямована до крижів. При передньому виді пологи неможливі. Якщо голівка не фіксована щільно, показаний кесарів розтин, якщо вона у порожнині таза – краніотомія (звичайно, на мертвому плоді).

Варто зазначити, що пологи при розгинальних вставленнях мають затяжний перебіг, значно підвищують ризик травматизму матері і плода і можливі лише тоді, коли відбуваються у задньому виді.

Високе пряме стояння голівки

При поєднанні зменшення поперечних розмірів тазу і справжньої кон’югати часто утворюється високе пряме стояння голівки. Якщо потилиця обернена до симфізу, голівка невелика, пологова діяльність активна – голівка сильно згинається, проходить в зігнутому стані сагітальним швом в прямих розмірах через всі площини тазу і народжується як при передньому виді потиличного передлежання. Якщо потилиця повернута до крижа, поворот зігнутої голівки на 180⁰ може відбутися в порожнині тазу і вона прорізується в передньому або задньому виді.

Низьке поперечне стояння сагітального шва

Низьке поперечне стояння сагітального шва спостерігається при простому плоскому тазі. Голівка вступає в малий таз, не відбувається внутрішній поворот голівки в наслідок зменшення всіх прямих розмірів площин малого тазу, голівка опускається до виходу з малого тазу в поперечному розмірі. Голівка на тазовому дні здійснює поворот і народжується.

Лікарська тактика ведення пологів індивідуальна в залежності від зовнішнього та внутрішнього піхвового досліджень, прогнозу для матері і плоду, додаткових засобів діагностики.

При клінічно-вузькому тазі можливі слідуючі ускладнення:

· несвоєчасне вилиття вод;

· слабкість пологової діяльності;

· випадіння мілких частин;

· ущільнення м’яких тканин;

· інфікування;

· неправильні вставлення голівки;

· загроза розриву матки;

· розрив лонного з’єднання;

· асфіксія плода;

· смерть плода;

· розрив матки.

При вузькому тазі (I ступінь) пологи можуть відбутись без ускладнень (активна пологова діяльність, добра конфігурація голівки). При II ступені звуження і комбінацій: з переношеною вагітністю, крупним плодом, віком жінки, сідничним передлежанням, аномалії положення плоду, мертвонародженність,травма дитини в пологах, обтяжений гінекологічний анамнез – кесарський розтин.

При вузьких тазах в пологах зустрічаються такі ускладнення: в I періоді пологів (аномалії пологової діяльності, несвоєчасне відходження навколоплідних вод, випадіння мілких частин плоду, інфікування, ущемлення передньої губи); у II періоді пологів – вторинна слабкість пологової діяльності, клінічна невідповідність між розмірами плода та тазу, нетипічна пологова діяльність, розрив урази, некрози, нориці, розриви лобкового зчленування, гематоми, кефалогематоми, асфіксія плоду, кровотечі, відшарування плаценти та ін.

Своєчасне виявлення вузького тазу, своєчасна госпіталізація вагітної – умови благо приємного закінчення пологів.

 

Література.

1. Запорожан В.М., Цегельський М.Р., Рожковська Н.М. Акушерство і гінекологія. Підручник: у 2-х томах. Т.1. – Одеса.Одес.держ.мед.ун-т, 2005.-472с.

2. Запорожан В.М. Цегельський М.Р., Рожковська Н.М. Акушерство і гінекологія. Підручник: у 2-х томах. Т.1. – Одеса.Одес.держ.мед.ун-т, 2005.-420с.

3. Бодяжина В.И., Жмакин К.Н., Кирющенков А.П. Акушерство. – М., 1998. – С. 116-122, 3467-358.

4. Бодяжина В.И. и соавт. Неоперативная гинекология. – М., 1995. – С. 106-122, 225-232.

5. Крупко-Большова Ю.А., Корнигова А.И. Патология полового развития девочек и девушек. – К., 1990.

6. Серов В.Н., Стрижаков А.Н., Маркин С.А. Практическое акушерство: руководство для врачей. – М., 1997. – С. 402-412.

7. Степанковская Г.К. Справочник по акушерству и гинекологии. – К., 1997. – С. 499-508.

8. Бодяжина В.И., Жмакин К.Н., Кирющенков А.Т. Акушерство. – Курск, 1995.

9. Дуда И.В., Дуда В.И. Клиническое акушерство. – Минск, 1997.

10. Запорожан В.Н., Цегельский М.Р. Акушерство та гинекология. – К.: Здоров’я, 1996.

11. Наказ № 503 від 28.12.2002. Про удосконалення амбулоторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні. – Київ. – С. 8-22.

12. Ковский Б.М. Справочник акушера-гинеколога. – К.; Здоров’я, 1997.

13. Акушерство: Підручник для лікарів-інтернів / ред. Грищенко В., Артамонов В., Богдаликін М., Венцковський Б. – Харків: Основа, 2000.