Перелік ознак, необхідних для формування вибіркової сукупності малих підприємств

№ № з/п	Ознака
	Ідентифікаційний код підприємства (за ЄДРПОУ)
	Територія (за КОАТУУ)
	Основний вид економічної діяльності (за КВЕД)
	Код організаційно-правової форми господарювання (за КОПФГ)
	Обсяг реалізованої продукції за останній рік, що передує звітному
	Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за останній рік, що передує звітному
	Середня кількість позаштатних працівників (працюючі за договорами та зовнішні сумісники) за останній рік, що передує звітному

Побудова дизайну вибірки

Аналіз цільових ознак обстеження свідчить, що генеральна сукупність малих підприємств є неоднорідною за цими ознаками. Тому для отримання репрезентативної вибірки використовують стратифіковану вибірку, яка полягає в попередньому розподіленні основи вибірки на більш однорідні групи (страти) та відборі з кожної з них певної кількості одиниць для безпосереднього обстеження.

Побудова дизайну стратифікованої вибірки передбачає:

− стратифікацію сукупності підприємств;

− виявлення нетипових одиниць у стратах;

− об’єднання малих страт.

Першим етапом формування вибіркової сукупності є стратифікація (розшарування, групування). При цьому слід відзначити, що для кожної одиниці спостереження значення ознаки, за якою здійснюють стратифікацію, повинно бути присутнім у основі вибірки і актуалізуватись незалежно від того, чи були дані підприємства відібрані до вибіркової сукупності.

Стратифікацію одиниць спостереження основи вибірки здійснюють за основними та додатковими критеріями на відповідне число страт.

Визначення основних критеріїв стратифікації проведено із застосуванням однофакторного дисперсійного аналізу. Із використанням лінійного регресійного аналізу досліджено зв’язок між основними характеристиками підприємств малого бізнесу: обсягом реалізованої продукції та кількістю найманих працівників.

Факторний аналіз дозволяє знижувати розмірність простору вхідних змінних та проводити класифікацію вимірюваних ознак та досліджуваних об’єктів у просторі головних компонент. За методом факторного аналізу була опрацьована структура підприємств за видами економічної діяльності для інтерпретації розподілу підприємств за регіонами України.

Отже, на першому етапі формування вибіркової сукупності за результатами статистичного аналізу генеральної сукупності методами однофакторного дисперсійного, регресійного та факторного аналізу визначено основні та додаткові критерії стратифікації (розшарування).

 

Стратифікація підприємств

Стратифікація відбувається окремо для основної сукупності, незначних і новостворених підприємств.

Основна сукупність

Стратифікацію генеральної сукупності підприємств цієї сукупності проводять за такими критеріями:

1) основний вид економічної діяльності;

2) розмір підприємства (визначають за кількістю найманих працівників);

3) територіальна належність підприємства.

За результатами описаного вище дослідження основними критеріями стратифікації є вид економічної діяльності та розмір підприємств, додатковим – регіональна ознака.

За видом економічної діяльності виділено 60 груп, за кількістю найманих працівників – 4 групи. Враховуючи те, що стратифікація за 27 регіонами в поєднанні з видом економічної діяльності дає значну кількість дрібних страт, які в свою чергу не є більш однорідними, виконують об’єднання регіонів у 6 регіонально-локальних груп. При формуванні цих груп враховують структуру сукупності за обсягом реалізованої продукції за видами економічної діяльності за регіонами та кількість підприємств генеральної сукупності за регіонами.

Після формування страт файл, в якому міститься основна сукупність, агрегується за кодом страти, після чого для страт визначають такі показники (для обсягу реалізованої продукції): мінімальне, максимальне та середнє значення, середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації, а також кількість підприємств у страті. Зауважимо, що обсяг реалізованої продукції має значення лише для тієї частини одиниць основи, які потрапили у вибірку в попередньому до звітного році. Для решти одиниць пропуски заповнюють значеннями взаємопов’язаних показників із фінансової звітності.

У статистичній практиці розвинених країн щодо вибіркових обстежень підприємств прийнято, що коефіцієнт варіації ознаки не повинен перевищувати 3. Для зниження коефіцієнта варіації виконують процедури виявлення нетипових підприємств.

 

Новостворені та незначні підприємства

Для новостворених і незначних підприємств стратифікацію проводять за основним видом економічної діяльності.