Міжнародне приватне право ( І семестр)- 3 курс

Питання до екзамену з дисципліни

 

1. Поняття і місце міжнародного приватного права у правовій системі. “Іноземний елемент” та групи майнових відносин з “іноземним елементом” як ознака предмету міжнародного приватного права.

Міжнародне приватне право – це комплексна прав.система, що об*єднує норми нац.. законодавства, міжнар. права та регулює майнові та особисті немайнові відносини ускладнені іноз. елементом за допомогою колізійно-правового та матеріально-правого методу.(конспект)

Предметом МЧП є цивільно-правові, сімейні та трудові відносини ускладнені іноземним елементом.

Термін „іноземний елемент” введений у МЧП штучно, щоб підкреслити міжнародність характеру відносин. „Іноземний елемент” вказує на те, що відносини стосуються інтересів та просторової сфери юрисдикції декількох (більше ніж одна) держав: правову систему держави, де розглядається спір та правову систему держави до якої належить іноземний елемент.

Іноземний елемент – ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються законом україни «Про Міжн. Прив. Право.»

Групи іноземних елементів (відностн):

- суб’єкт (учасники правовідносин), який має іноземну належність (громадянство, місце проживання – щодо фізичних осіб; національність – для юридичних осіб). Держава – носій політичної влади. Але трапляється, що і держава стає суб’єктом МПрП.

- об’єкт (це те, на що спрямовані дії суб’єктів), який знаходиться на території іноземної держави; (Наприклад, коли майно заповідано громадянинові іншої держави);

- юридичний факт, що мав чи має місце за кордоном. (іноземний елемент у вигляді факту, наприклад, автопригода іноземного елементу в державі така Подія тягне деліктну відповідальність);

 

 

1. Предмет правового регулювання в міжнародному приватному праві. Система міжнародного приватного права.

Предметом МЧП є цивільно-правові, сімейні та трудові відносини ускладнені іноземним елементом.

Іноземний елемент – це ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються законом україни «Про Міжн. Прив. Право.»

…..

Групи іноземних елементів (відностн):

- суб’єкт (учасники правовідносин), який має іноземну належність (громадянство, місце проживання – щодо фізичних осіб; національність – для юридичних осіб). Держава – носій політичної влади. Але трапляється, що і держава стає суб’єктом МПрП.

- об’єкт (це те, на що спрямовані дії суб’єктів), який знаходиться на території іноземної держави; (Наприклад, коли майно заповідано громадянинові іншої держави);

- юридичний факт, що мав чи має місце за кордоном. (іноземний елемент у вигляді факту, наприклад, автопригода іноземного елементу в державі така Подія тягне деліктну відповідальність);

Система МЧП складається з загальної та особливої частини. Предметом розгляду загальної частини є:

Спеціальні:

1) Автономія волі …..

2) Режим найбільшого сприяння…

3) Національний режим…..

4) Взаємності….

5) Реторсія…..

Особлива частина складається з таких розділів:

o право власності іноземців;

o деліктні зобов'язання;

o зовнішньоекономічні угоди;

o міжнародні перевезення вантажів і пасажирів;

o міжнародні кредитно-розрахункові відносини;

o патентне право;

o авторське право;

o трудові відносини;

o сімейне право;

o спадкове право;

o міжнародний цивільний процес;

o міжнародний комерційний арбітраж.

1. Співвідношення міжнародного приватного та міжнародного публічного права. Зв’язок та відмінності міжнародного приватного та міжнародного публічного права.

На семинаре мі писали таблицу на доске. Она должна біть обязательно!!!! У кого нет пусть перепишет.

1. Уніфікація норм міжнародного приватного права. Види уніфікації норм міжнародного приватного права.

Важливою особливістю розвитку норм МЧП є приведення до єдності його норм шляхом розробки та заключення уніфікаційних міжнародних угод.

Однак уніфікація національно-правових норм може здійснюватися і в результаті впливу міжнародної системи на міжнародне приватне право окремих держав. Важливим інструментом такого впливу на внутрішньодержавне правове регулювання виступають акти рекомендаційного характеру, що розробляються міжнародними організаціями та їх органами у різних областях.

Так в рамках ВОІВ підготовлений Типовий закон про авторське право.

Завдання уніфікації полягає у створенні єдиних правових норм, які б однаково застосовувалися у всіх державах.