Уривок із поеми «Перебендя» читає Олександр Тимощук

До слова запрошується Завідуюча Сільської Бібліотеки Ольга Іванівна Василенко

Ведуча: Ти зорею сіяєш у прийдешнім віку,

Сходиш хлібом духовним на рушнику.

У розкриллі земних і заобрійних трас

Височієш над світом, великий Тарас.

Вірш «Доля» читає Анастасія Кобиль

Ведуча: Року 1814, з 26 на 27 лютого старого стилю 9 березня за новим стилем, темної ночі,перед світом, в селі Моринцях на Звенигородщині, в хаті

Григорія Шевченка, кріпака пана Енгельгарда,блиснув у вікні єдиний на все село огник, народилась нова панові кріпацька душа,а Україні – її великий співець – Тарас Шевченко…

Ведучий: Не на шовкових пелюшках,

Не у величому палаці-

В хатині бідній він родивсь

Серед неволі,тьми і праці!

Ведуча: Нещасна мати сповила

Його малого…й зажурилась…

І цілу ніченьку вона

За сина-кріпака молилась.

В вікні сивіла ранку мла,

А батько слав панам прокляття,

Не знав,що мужнього орла

Він виростить в кріпацькій хаті.

Ведучий: Не знала й мати, що Тарас

Вогнистим віршем, мов стрілою,

Зразить панів у грізний час,

Покличе скривджених до бою.

Ведуча: І виріс він, і кобзу взяв,

І струн її торкнувсь рукою -

І пісня дивно полилась,

Повита вічною журбою.

Вірш «Думка (Нащо мені «Чорні Брови»)читають Аліна Макарова та Анастасія Бікшаєва

Ведучий: Вірші Шевченко почав писати ще до звільнення з кріпацтва. Вісім творів було об’єднано у збірці «Кобзар»,що побачила світ навесні 1840 року. Невеличка збірочка стала епохальним явищем в історії духовного життя українського народу.

Вірш «Думи мої» читає Олексієвець Артем

Ведуча: У 1841 році окремим виданням вийшла поема «Гайдамаки». Поет звертається до героїчної історії українського народу,закликає сучасників згадати минулу славу та братися до боротьби за свободу.

Уривок із поеми «Гайдамаки»читає Віктор Коломієць

Ведучий: Уже в ранній період творчості виявляється головна риса його поезій – глибока народність. Усе життя поет був відданий своєму народові.

Уривок із поеми «Княжна» читає Кучер Анастасія

Ведуча: «Я по плоті і духу син і рідний брат нашого безталанного народу» - писав Т.Шевченко.

Ведучий: Тому так просто й безпосередньо відтворював поет думи і почуття простих українців

Вірш «Я не не здужаю нівроку»Читає Лінчак Анастасія

Ведуча: Перебуваючи в ув’язненні та на засланні, поет лише думкою на Україну, малює в уяві рідні серцю пейзажі.

Вірш «Садок вишневий коло хати»Читає Стрічан Денис

У виконанні Світлани Єгоренко прозвучить пісня «Вітер з гаєм розмовляє» (3)

Уривок із поеми «Перебендя» читає Олександр Тимощук

Учениця Я маленька українка, (Бондаренко Вікторія)

8 років маю,

А про Т.Шевченка

Вже багато знаю.

Він дитя з під стріхи,

Він в подертій свиті

Він здобув нам славу Як ніхто на світі.

А та наша слав Наш Т.Шевченко. Сонце України.

Пісню «Зацвіла в долині» виконує Інна Головата (4)

Ведучий: Тим він рідний кожному серцю.

Що народові душу свою віддав.

Тим і сучасний у всякий час він –

Вінок із пісень народ йому склав.

Ведуча: І мрії всі його здійсняться знову!

Ми віримо, що в наш нелегкий час

Як заповіт, ми збережемо рідну мову,

Найкращу мову, що любив Тарас.

Ведучий: Провіснику волі,великий титане,

Справдилися думи пророчі твої,

Приймай же данину любові і шани

Од рідної Вкраїни – твоєї сім’ї!

Чолом тобі, славний Кобзарю, чолом!

Спи тихо й спокійно над сивим Дніпром!

Ведуча: 10 років заслання за революційні поезії, що викривали царський уряд,підірвали здоров’я нашого поета.10 березня 1861 року перестало битися його гаряче серце. Тарас був похований на Смоленському кладовищі у Петербурзі, а потім було перевезено його тіло на Чернечу гору в Канів (як і заповідав поет).

Ведучий: Багато літ минуло з того часу

Праправнуки вивчають Заповіт”

У Каневі вклоняється Тарасу Не тільки Україна – цілий світ.

Пісню «На високій дуже Кручі» виконує Світлана Єгоренко (5)

Ведучий: Він поет наш,він поет народний, він національний поет. У ці дні, святкуючи день народження Великого Кобзаря,ми ще раз звертаємося до його творчості,до його прекрасних віршів і поем, до його прекрасного образу.

Хотілося б жити так,як Шевченко. Хотілося б творити так, як Шевченко. Хотілося б любити талановиту,співучу,мальовничу Україну так, як Шевченко.

Ведуча: Ми чуємо тебе Кобзарю

Крізь століття

І голос Твій нам душу окриля

Встає в новій красі забувши лихоліття

Твоя, Тарасе, звільнена земля

Ведучий: У росяні вінки заплетені суцвіття

До ніг тобі титане кладемо

Ми чуємо тебе Кобзарю

Крізь століття

Разом: Тебе своїм сучасником звемо.

Пісня «про Кобзаря» (6)

“Заповіт” мелодія. (7)