Короткі теоретичні відомості.

ЗМІСТ

 

 

	Вступ.............................................................................................................
	Основні вимоги техніки безпеки при виконанні практичних робіт…..
	Основні вимоги щодо оформлення практичних робіт..........................
	Перелік лабораторних робіт ………………………………….……………
	Практична робота № 1 Вантажні крани..............................................
	Практична робота № 2 Ознайомлення з машинами безперервної дії. Визначення основних показників стрічкового конвеєра для переміщення різних матеріалів…………………………………………
	Список літератури.....................................................................................
	Додаток А Крани.........................................................................................
	Додаток Б Конвеєри……………………………………………………….....

 

 

ВСТУП

Дані методичні вказівки щодо виконання практичних робіт складені на основі навчальної та робочої навчальної програми з дисципліни «Механоскладальні дільниці та цехи», «Механоскладальні дільниці та цехи у верстатобудуванні» для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності 7.05050301, 8.05050301 – “Металорізальні верстати та системи” (у тому числі скорочений термін навчання).

Метою виконання практичних робіт є закріплення і поглиблення студентами теоретичних знань з даної дисципліни, зокрема, про машини безперервної та циклічної дії, визначення основних експлуатаційних параметрів підйомно-транспортної установки – транспортера або механізму підйому крана; виконання розрахунків допоміжних пристроїв ПТМ – механізмів завантаження, пересування (переміщення матеріалів) або повороту.

Практичні роботи проводять у лабораторії з використанням макетів, робочих креслень машин або на полігоні на зразках підйомно-транспортних машин, причому всі необхідні розрахунки базуються на знаннях, отриманих при вивченні таких дисциплін як ТММ, «Деталі машин», «Металообробне обладнання».

Виконання кожної роботи розраховано на 8 години аудиторних занять.

 

ОСНОВНІ ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ

 

1. До виконання практичних робіт допускаються студенти, які ознайомилися з існуючою інструкцією з техніки безпеки та протипожежної безпеки, а також розписалися у спеціальному журналі, який зберігається в лабораторії.

2. Верстати та прилади, на яких лабораторні роботи не виконуються, самостійно вмикати заборонено.

3. Пристрої та верстати, які можуть використовуватися під час проведення практичних робіт, має вмикати учбовий майстер або викладач.

4. Категорично забороняється при ввімкненому електродвигуні проводити регуляцію приладів, усувати несправності, а також залишати їх без нагляду. Також забороняється підключати будь-які пристрої або обладнання під час руху машини та знаходитися в зоні дії робочого обладнання і на шляху машини.

5. Перед початком роботи залишити на робочому місці тільки ті інструменти та прилади, які необхідні для її виконання.

 

 

ОСНОВНІ ВИМОГИ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ

 

Кожну роботу необхідно виконувати на аркушах паперу форматом А4 в порядку відповідей на поставлені питання. Графічні роботи (рисунки, креслення, схеми, графіки), а також форма протоколу виконуються олівцем. Сторінки і рисунки слід пронумерувати. Після виконання завдання необхідно вказати дату виконання роботи, поставити свій підпис.

Після виконання повного практичного курсу студенти мають оформити роботи підшиванням їх у брошуру з використанням титульної сторінки.

У лабораторії дозволяється всю роботу виконувати на чернетці. Чистове оформлення роботи виконати вдома і подати викладачеві для перевірки в зазначений термін (не пізніше ніж через тиждень після її виконання).

Недбало оформлені практичні роботи та графічний матеріал викладачем не підписуються.

До захисту практичних робіт допускаються студенти, які виконали їх якісно (тобто правильно зроблені розрахунки та акуратно оформлені текстовий і графічний матеріали).

 

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ РОБІТ

 

Практична робота № 1

 

Тема. Вантажні крани

 

Мета роботи: навчити складати кінематичну схему механізму, підбирати просте пристосування періодичної дії, визначати основні параметри каната та вибирати його марку з довідкової літератури; також навчити визначати розміри барабана та блоків, які є основою для конструктивних рішень при проектуванні привода механізму підйому; закріпити вміння вести основні розрахунки (передавальне число, гальмівний момент та ін.) та вибирати за каталогом редуктор та двигун, а також перевірити електродвигун на перевантаження в період пуску; розрахувати та вибрати за ним гальмо для зупинки.

 

Короткі теоретичні відомості

 

Крани – це вантажопідйомні машини періодичної дії, які використовують для підйому та переміщення штучних, пакетних або сипких вантажів.

Основа будь-якого крану– остов (ферма) і механізми підйому та переміщення вантажу. Багато кранів мають механізми пересування і повороту, а також підйому своїх власних конструкцій.

Консольно – поворотний кран належить до кранів мостового типу.

Крани мостового типу або стаціонарні – такі, що не мають самохідного шасі і вмонтовуються в пунктах вантаження і розвантаження постійно або на тривалий час; без значних демонтажно-монтажних робіт їх неможливо перекинути з одного пункту на інший (мостові, козлові, крани – штабелери, кабельні, перевантажувальні мости, баштові, портальні та напівпортальні крани).

Особливістю мостових кранів є пересувний міст, виконаний у вигляді

жорсткої рами, ферми або балок. Такі крани переміщаються по шляхах, що розташовуються у верхній частині цеху, тому вони не займають корисної площі і вельми зручні для використання.

Так, консольні настінні крани пересуваються по рейках, укріплених на стіні будівлі (рис. 1). Крани цього типу проводять роботи на площі, розташованій уздовж підкранової рейки, і широко застосовуються в складальних цехах та цехах механічної обробки для передачі виробу з однієї операції на іншу.

Рис. 1 – Консольний настінний кран.

З метою зміни розміру вильоту крани обладнують візком або електроталлю, яка пересувається по горизонтальній стрілі (рис. 2).

В деяких конструкціях стріла може повертатися навколо вертикальної осі, що полегшує управління краном (рис. 3).

Продуктивність кранів знаходиться в прямій залежності від конструктивних якостей захватних пристроїв і правильного їх підбору до конкретного вантажу і умов роботи з ним. Тому до консольних кранів, а також до будь-яких мостових кранів використовують такі вантажозахватні пристосування – крюки, підйомні електромагніти, грейфери, спеціальні захоплювачі і тому подібні.

Також крани оснащають поліспастами, для роботи використовують талі.

Поліспаст – це сукупність рухомих і нерухомих блоків, що огинаються гнучким елементом (канатом або ланцюгом).

Талі – це підвісні вантажопідйомні пристрої з ручним, електричним або пневматичним приводом; їх конструкції відрізняються простотою, малими габаритами і невеликою власною масою. Їх підвішують до балок, козлів, триніг (стаціонарні) або спеціальних візків (пересувні).

Рис. 2 – Консольний кран з жорсткою консоллю

 

Рис. 3 – Консольний кран з поворотною консоллю