Основні терміни дисципліни. Амнезія– відсутність памʼяті (безпамʼятство), випадання з памʼяті подій, що стосуються певних періодів (часу).

Амнезія – відсутність памʼяті (безпамʼятство), випадання з памʼяті подій, що стосуються певних періодів (часу).

Галюцинації – мимоволі виникаючі на хворобливій основі предметні сприйняття без наявності реального обʼєкта, без якогось зовнішнього подразника, які сприймаються хворим за реальну дійсність. Хворий сприймає те, чого насправді немає.

Делірій – складний патологічно викривлений розлад свідомості з яскравими істинними галюцинаціями і психомоторним збудженням. маревним тлумаченням навколишньої дійсності, дезорієнтуванням у часі й оточенні при зберіганні орієнтування у власній особистості.

Дієздатність – усвідомлена здатність особи користуватися цивільними правами та обовʼязками, яка наступає з повноліттям.

Дереалізація – зовнішнє оточення сприймається хворим як примара, безкольорове, силуетне. Зʼявляються сумніви щодо реальності існуючого світу, предметів, людей. Близькими за змістом є феномени "ніколи не баченого", наприклад, знайома місцевість виглядає незнайомою; і "раніше баченого", коли в незнайомій місцевості виникає непоборне відчуття того, що раніше людина тут вже була, все це бачила.

Емоції –переживання, які повʼязані із задоволенням або незадоволенням потреб.

Ілюзії – помилкове, перекручене, порушене сприйняття, переважно зором і слухом, предметів або явищ, що реально існують, тобто таке сприйняття, при якому подразник є, але сприймається він спотворено, неправильно.

Конфабуляції (помилкові спогади) – заміщення провалів памʼяті вимислом; повідомлення про події, яких насправді не було.

Криптомнезії – таке порушення памʼяті, при якому переважно страждає процес впізнавання. Вичитані з книг або почуті від будь-кого думки сприймаються як власні або навпаки.

Мислення – це вища форма пізнавальної діяльності людини, це узагальнене пізнання обʼєктивної реальності за допомогою слів і понять.

Марення – помилкове, хибне переконання, судження, умовивід, що виникає без відповідних підстав і не відповідає дійсності. Воно не піддається корекції, незважаючи на те, що суперечить дійсності і всьому попередньому досвіду хворого.

Метаморфопсії – викривлене сприйняття розмірів і розташування в просторі реально існуючих предметів.

Навʼязливі стани – мимоволі і непереборно виникаючі думки, уявлення, спогади, сумніви, страхи, потяги, рухи, дії, побоювання, хворобливий характер яких усвідомлюється, критично оцінюється і з якими субʼєкт постійно прагне боротися.

Неосудність – психічний стан людини з такими відхиленнями, які не дають можливості усвідомлювати свої дії або керуватися ними.

Паранояльне марення – викривлене, несистематизоване але детальне і логічно обґрунтоване патологічне мислення з неправильними судженнями і висновками.

Памʼять – це властивість мозку сприймати, фіксувати, зберігати і відтворювати враження, відомості, сукупні факту минулого життєвого досвіду.

Правоздатність – здатність громадянина користуватися законом права, починаючи від народження, протягом всього життя.

Свідомість – це цілісний процес, вища форма відображення людиною навколишнього середовища (дійсності), що включає усі форми психічної діяльності (відчуття, сприйняття, уявлення, мислення, увагу, почуття, волю), і регулює взаємовідносини особистості з навколишнім світом.

Сомнамбулізм – стан людини який проявляється складними автоматичними неусвідомленими діями під час сну (сноходіння).

Сенестопатії – різнорідні неприємні, обтяжливі і просто нестерпні відчуття (стягування, натягування, переливання, печіння, лоскотання, свердління, булькання, перевертання, болю), які виникають у різних поверхнях тіла чи у внутрішніх органах, нерідко без визначеної локалізації і важко піддаються чіткому опису.

Сутінкове затьмарення свідомості має найбільше судово-психіатричне значення. При ньому свідомість ніби звужується і фіксує лише частину явищ, процесів, що відбуваються в довкіллі. На тлі різко перекрученого сприйняття навколишнього виникають яскраві зорові галюцинації, маревні ідеї, що супроводжуються яскраво вираженими хворобливими афективними реакціями стражу, гніву, злості, безпричинної люті і т. ін.

Патологічні афекти супроводжуються тимчасовим вимиканням або глибоким затьмаренням свідомості. Під час такого стану людина може вчинити суспільно небезпечні дії. Це – лють, гнів, відчай, жах.

Імпульсивні дії вчиняються без контролю свідомості, виникають при глибокому порушенні психічної діяльності. Вони раптові, немотивовані і безглузді.

Асфіксія – патологічний стан, обумовлений кисневим голодуванням.

Автоліз – саморозпад тканин під впливом ферментів.

Бампер-перелом – специфічний клиноподібний перелом кісток нижніх кінцівок, викликаний наїздом автомобіля.

Бюро судово-медичної експертизи – державна спеціалізована установа в системі МОЗ України, яка проводить медичне дослідження та експертизу трупів при підозрі на насильну смерть, експертизу потерпілих, обвинувачених та інших осіб, для визначення характеру і ступеня важкості тілесних ушкоджень, експертизи речових доказів та матеріалів кримінальних і цивільних справ.

Гістологія –наука про тканини.

Евтаназія – прискорена смерть безнадійно хворої людини.

Ексгумація – діставання похованого трупа для судово-медичних експертиз.

Інвалідність – стан тривалої непрацездатності.

Клінічна смерть – стан зупинки життєдіяльності до настання незворотних змін.

Калічення членів – навмисне нанесення собі тілесних ушкоджень.

Синець – скупчення елементів крові після розриву кровоносних судин під шкірою чи слизовою оболонкою.

Летаргія – патологічний стан сповільнення життєдіяльності організму який нагадує сон.

Муміфікація – стан консервації трупа, викликаний висиханням тканин.

Розбещення неповнолітніх – розпусні дії сексуального характеру з особою яка недосягла повноліття.

Самогубство – свідоме позбавлення власного життя.

Сепсис – патологічний інфекційний стан, викликаний присутністю мікроорганізмів в кровʼяному руслі.

Суправітальні реакції - реакції тканин на різні подразники після смерті організму.

Танатологія – наука, яка вивчає причини, прояви і процеси умирання.

Трансплантологія – наука про пересадження органів та тканин.

Цитологія – наука про клітину.

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ з/п	Назви тем	Кількість годин
Лекції	Семі-нари	Прак-тичні заняття
1.	Особливості призначення та проведення судово-психіатричних експертиз в цивільному та кримінальному процесі			–
2.	Предмет, методи, зміст та завдання судової медицини. Правові, процесуальні та організаційні основи судово-медичної експертизи. Судово-медична експертиза по матеріалам слідчих та судових справ та в справах про порушення в професійній діяльності медичних працівників		–	–
3.	Смерть та трупні зміни. Судово-медична експертиза трупа. Судово-медичне дослідження трупа дорослої людини і новонародженої дитини	–		–
4.	Симптоматика психічних захворювань		–	–
5.	Клінічні прояви хронічних психічних захворювань та розладів, їх судово-психіатрична оцінка	–		–
Всього			–

Форма підсумкового контролю – залік.

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

1. Білецький Є.М., Білецька Г.А. Судова медицина та судова психіатрія. Навчальний посібник – К.: Одісей, 2008. – 200 с.

2. Датий А.В. Судебная медицина и психиатрия. Учебное пособие. – М., 2005. – 168 с.

3. Воробйова Н.О. Правове регулювання психіатричної допомоги: Навчальний посібник для вузів. – К.: Юстініан, 2010. – 208 с.

4. Звонок О.С. и др. Судебная медицина и психиатрия: Учебное пособие // М-во внутр. дел Украины. Луганск. госуд. ун-т внутр. дел; А.С. Звонок, Н.Ф. Недоступ, А.Л. Туревич. – Луганск: РИО ЛГУВД, 2007. – 129 с.

5. Моховиков А.Н. Судебная психиатрия: Учебн. пособие. – изд. 2-е испр. и доп. – Одесса: Юридична література, 2002. – изд. 4-е испр. и доп. – Одесса: Юридична література, 2009. – 245 с.

6. Назаренко Г.В. Принудительные меры медицинского характера (основания, цели, лица): Монография. – М.: Ось-89, 2010. – 237 с.

7. Основи судової медицини та психіатрії: Методичні рекомендації / Укладач: Г.В. Мазулін – Запоріжжя, Запорізький юридичний інститут ДДУВС, 2008. – 27 с.

8. Руководство по судебной психиатрии / Под ред. Т.Б. Дмитриевой. – М.: Медицина, 2009. – 83 с.

9. Цымбал Е.Г. Ограниченая вменяемость: дискуссионные вопросы теории и правоприменительной практики // Уголовное право, 2009. – №1. –
27-35 с.

10. Чорний М.В., Литвин О.П. Російсько-український тлумачний словник судово-психіатричних та судово-медичних термінів: Навчальний посібник для студентів юридичного факультету Академії муніципального управління – К.: Видавничо-поліграфічний центр АМУ, 2007. – 158 с.

11. Чучаев А.И. Принудительные меры медицинского характера: Учебное пособие, Ульяновск, 2009. – 68 с.

12. Шостакович Б.В. Основы судебной психиатрии. – М., 2010. – 173 с.

13. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – Київ: Юрінком Інтер. № 7/ 2002. Судові експертизи в Україні. Загальні положення. Організаційно-правові засади. Види експертиз. Участь експертів у виконавчому провадженні, 2002.

14. Закон України "Про психіатричну допомогу" від 22 лютого 2000 р. / Асоціація психіатрів України. – К.: "Сфера", 2000.

15. Медичне право України. Збірник нормативно-правових актів. – К.:
Ін Юре, 2001. – 67 с.

16. Нормативно-правові документи з питань надання психіатричної допомоги. – К., 2004. – 188 с.

17. Алкогольная и наркотическая зависимость у подростков: Руководство / И.А. Бабюк, И.К. Сосин и др. – Дон, 2008. – 68 с.

18. Арсенюк Т.М. Анализ деятельности судебно-психиатрической экспертной службы Украины // Архив психиатрии. – 2004. – № 2 (37). – С. 183-192.

19. Абрамов В.А. и соавторы. Основы качественной психиатрической практики. – Донецк: Каштан, 2004. – 52 с.

20. Александровский Ю.А. Пограничные психические расстройства. – М.: Медицина, 2010. – 496 с.

21. Бухановский А.О. Общая психиатрия. – Р.-на-Дону: Феникс, 2008. –
376 с.

22. Векленко В., Галюкова М. Уголовно-правовой анализ понятия "вред здоровью" // Уголовное право: 2007. – № 1. – С. 7-11.

23. Водопʼян Н.Ф., Кушакова Н.О. Особливості призначення та проведення повторних і додаткових експертиз // В кн. "Теорія та практика судової експертизи і криміналістики" – Х.: Право, 2005. – випуск 5. – с. 127-132.

24. Експертизи у судовій практиці. / За заг. ред. В.Г. Гончаренка. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 388 с.

25. Илейко В.Р., Первомайский В.Б. Обґрунтування експертних висновків в акті судово-психіатричної експертизи // Український медичний часопис. – 2008. – № 4 (36). – С. 105-108.

26. Илейко В.Р., Первомайский В.Б. Теоретичний аналіз понять "дієздатність", "недієздатність", "обмежена дієздатність" в Цивільному Кодексі України у редакції від 16.01.2003 року // Архів психіатрії, 2007. – Т. 13. – № 1-2 (48-49). – С. 38-42.

27. Каніщев А.В. Обмежена осудність та примусові заходи медичного характеру // Архів психіатрії, 2007. – Т. 13. – № 1-2 (48-49). – С. 42-50.

28. Кудрявцев И.А., Ратинова Н.А. Криминальная агрессия. – М., 2006. –
192 с.

29. Международная классификация болезней. Классификация психических и поведенческих расстройств / Под ред. Ю.Л. Нуллера. – СПб.: 1994. –
300 с.

30. Морозова Н.Б., Смирнова Т.А. Судебно-психиатрическая экспертиза потерпевших, получивших черепно-мозговую травму в криминальной ситуации. Методические рекомендации. – М., 2005. – 143 с.

31. Олійник О.П. Соціально-особистісні характеристики психічно хворих, які скоїли тяжкі суспільно небезпечні дії проти членів сімʼї // Архів психіатрії, 2007. – Т. 13. – № 1-2 (48-49). – С. 51-57.

32. Олійник О.П. Психічні порушення у хворих на шизофренію, що скоїли тяжкі суспільно небезпечні дії, спрямовані проти членів сімʼї // Архів психіатрії. – 2007. – Т.13. – № 3-4 (50-51). – С. 65-70.

33. Первомайский В.Б. Невменяемость. – К., 2000. – 320 с.

34. Первомайский В.Б., Илейко В.Р. Обмежена дієздатність: проблеми і перспективи // Архів психіатрії, 2001. – № 4 (27). – С. 53-56.

35. Приходько Т.М. Проблема обмеженої осудності в кримінальному праві. Автореф. дис. канд. юр. наук – К., 2001. – 37 с.

36. Спіріна І.Д. Судово-психіатрична експертиза: Навчальний посібник / МВС України Дніпропетровський юрид. ін-т. – Д.: Арт-Прес, 1999. –
234 с.

37. Судебная экспертиза психического здоровья (краткий курс) /
О.Г. Сыропятов, Н.А. Дзеружинская. – К.: Науковий світ, 2005. – 155 с.

38. Халмурадов Б.Д., Швачко О.Г. Судова психіатрія: основні терміни та поняття: Навч. посібник-довідник для студентів ВНЗ / Акад. безпеки та основ здоровʼя. – К.: ЦНЛ, 2008. – 77 с.

39. Шостакович Б.В., Ревенок А.Д. Психиатрическая экспертиза в гражданском процессе. – К., 2007. – 184 с.

40. Білецький Є.М., Білецька Г.А. Судова медицина та судова психіатрія. Навчальний посібник – К.: Юрінком Інтер, 2004.

41. Пауков В.С., Живодеров Н.Н. Судебная медицина и судебная психиатрия. – М.: Геотар Мед., 2000.

42. Подоляко В.П. Судебно-медицинская экспертиза: Справочное пособие. – Брянск, 2001.

43. Попов В.Л. Судебная медицина. Учебник. – СПб.: Питер, 2002.

44. Попов В.Л. Судебная медицина. Практикум. – СПб.: Знание, 2001.

45. Пиголкин Ю.И. Баринов Е.Х., Богомолов Д.В., Богомолова И.Н. Судебная медицина. – М., 2002.

46. Психіатричні та психологічні аспекти судово-медичної експертизи. Навчальний посібник / Під ред. І.Д. Спіріна. – Д.: АртПрес, 2002.

47. Судова медицина: Підручник / Мін-во охорони здоровʼя України. Мед. ін-т УАНМ. Нац. мед. ун-т ім. О.О. Богомольця. Запорізький держ. мед. ун-т; Заг. ред. А.С. Лісовий, Л.Л. Голубович. – К.: Атіка, 2003.

48. Судова медицина: навчальний посібник / Михайличенко Б.В. та ін. – К., 2011.

49. Судебная медицина: Учебник для вузов /Под общей ред. В.В. Томилина. – М.: Изд. группа ИНФРА-М-НОРМА, 2001.

50. Судебная медицина. Учебник. В.Л. Попов. – СПб.: "Питер", Москва-Харьков-Минск, 2002.

51. Тагаев Н.Н. Вопросы, решаемые судебно-медицинским экспертом при осмотре места происшествия и проведения экспертиз / МВД Украины: Ун-т ВД (библиотечка следователя). – Х., 2004.

52. Тагаев Н.Н. Следы крови в следственной и экспертной практике: Методическое пособие. – Х.: Консум, 2000.

53. Тагаев Н.Н. Судебная медицина. Учебник для слушателей вузов МВД Украины. / Под ред. проф. О.М. Бандурки – Х.: Факт, 2003.

54. Тагаев Н.Н. Судебно-медицинская экспертиза в уголовном и гражданском судопроизводстве: Учебное пособие – Х.: Консум, 2010.

Тематика І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ