На останньому занятті проводиться розбір і захист написаних історій хвороб з кожним студентом індивідуально.
Викладач знайомить студента із помилками при написанні історії хвороби.
Паралельно опитує по методиці суб’єктивного обстеження: характеристика та деталізація основних скарг, динаміка їх розвитку (анамнез захворювання), їх вагоме значення у постановці основного діагнозу; повнота збору скарг по додатковим системам, анамнезу життя, значення цих даних у формуванні супутнього діагнозу, визначення показань та протипоказань до хірургічного лікування.
Виясняє знання студента у послідовності проведення об’єктивного обстеження: огляд, пальпація, перкусія, аускультація, у значенні змін показників лабораторних даних, заключені інструментальних методів дослідження, акцентуючи увагу на сучасних методах обстеження: ФГДС, УЗД, комп'юторній томографії, доплеграфії тощо.
Після формування попереднього діагнозу необхідно, щоб студент обґрунтував доцільність плану додаткових методів обстеження, провів зведення їх результатів у формуванні клінічного діагнозу з градацією на основний, ускладнення основного, супутній.
При оцінці плану лікування хірургічного хворого звертається увага на правильне оформлення передопераційного епікризу, протоколу операції з відміткою дати, часу проведення операції, післяопераційним діагнозом, доцільність призначення лікарських засобів, їх дозування, правила виписування рецептів, повноту післяопераційного нагляду за хворим у вигляді щоденників.
В кінці розбору і захисту історії хвороби викладач кожному студенту виставляє загальну оцінку за історію хвороби.
VIІ. Методика проведення заняття та організаційна структура заняття
Розподіл балів, що можуть отримати студенти:
При засвоєнні тем за навчальну діяльність студенту виставляється оцінка за 4-х бальною (традиційною) шкалою, яка потім конвертується у бали наступним чином:
| Оцінка | Бали |
| "5" відмінно | 8 балів |
| "4" добре | 6 бала |
| "3" задовільно | 4 бали |
| "2" незадовільно | 0 балів |
Технологічна карта занять
| № п/п | Основні етапи заняття, їх функції та зміст | Рівень засво-єння | Методи контролю і навчання | Матеріали методичного забезпечення | Розподіл часу (хв.) |
| 1. 2. 3. 4. | Підготовчий етап Організаційні заходи Постановка навчальних цілей та мотивація Ознайомлення студентів із схемою історії хвороби Розподіл хворих серед студентів | І І | Схеми історії хвороби | П.1 "Актуальність теми" П. 2 "Навчальні цілі" Схеми історії хвороби Лікарняні історії хвороби | |
| 5. | Основний етап 1. Проведення субєктив-ного обстеження. 2. Проведення об’єктив-ного обстеження хворих. 3. Робота з медичною документацією. 4. Зведення отриманих даних у схему історії хвороби. 5. Формування діагнозу, плану обстеження, лікування та динамічного спостереження за хірургічними хворими. 6. Оформлення історій хвороби. | ІІ ІІ ІІ ІІ ІІІ ІІІ | Професійний тренінг у вирішенні нетипових задач. Практичний тренінг під контролем викладача | Схеми історії хвороби. Лікарняні історії хвороби. Методичні вказівки по обстеженню хірургічних хворих | |
| 6. 7. 8. | Заключний етап Контроль та корекція рівня професійних вмінь та навичок. Підведення підсумків заняття. Домашня завдання | ІІІ | Розбір та захист написаних історій хвороб з індивідуальним контролем навиків | Написані історії хвороби "Короткі" методичні вказівки до роботи на практичному занятті |
Методичні вказівки до роботи студентів на практичних заняттях
