Інженерно-геологічне районування карстонебезпечної території

Під час виконання комплексу польових робіт проведено перевірку та уточнення карстологічного районування села проведеного в 1988р. Слід зазначити, що роботи проведені в той час актуальні і зараз, а висновками, щодо освоєння даної території, необхідно користуватись. В межах села виділяються:

- ділянки, де відсутні товщі гіпсоангідритів, що карстуються, ці ділянки можна вважати перспективними під приватну забудову, без інженерно-геологічних вишукувань (приміські ділянки);

- ділянки відносно стабільного стану товщі, що карстується, де будівництво і реконструкція існуючих будівель потребує в кожному конкретному випадку спеціального карстологічного заключення, що різко здорожує інженерно-геологічні роботи (ділянки обмежено-придатні);

- ділянка активного розвитку карсту з можливим утворенням нових провалів, де будь-яке будівництво не рекомендується (непридатна ділянка).

Межі ділянок наведені на „Схематичному плані районування села”.

(Папсуєв Г.К. 1998р)

Ділянки придатні під забудову

Ділянка „Західна”. Розміщена на західній окраїні села. Не карстонебезпечна через відсутність в її межах товщі гіпсоангідритів. Четвертинні відклади залягають безпосередньо на палеогенових та гельветівських відкладах, що оголюються в кар’єрі західніше села. Ділянка оконтурена за даними геологічної (Герасимов Л.С)) зйомки. Рекомендується під забудову.

Ділянка „Центральна” розміщена в 1 км східніше західної окраїни села, північніше дороги Щирець - Тернопілля. В межах ділянки поверхневих карстових форм не виявлено. Західніше і північніше ділянки відмічаються виположені карстові форми, східніше – давні конусоподібні лійки. Відсутність гіпсоангідритів обумовлена геоморфологічною будовою. Рекомендується під індивідуальну забудову.

Ділянка „Східна”. Розташована східніше культурного центру села, північніше дороги Щирець - Тернопілля. В своїй західній частині, що безпосередньо примикає до активної карстової зони по тектонічних границях. Відсутність гіпсоангідритів обумовлена підняттям тектонічного блоку і змивом гіпсоангідритових відкладів. Підтверджується даними буріння (св. 17н і 18м), по яких під четвертинними відкладами зустрінуті малопотужні вапняки і крейдові відклади. Рекомендується під індивідуальну забудову. Громадські та промислові об’єкти потребують додаткових інженерно-геологічних досліджень.

Ділянки обмежено придатні під забудову

Перша ділянка розміщена між „Західною” і „Центральною” ділянками. Гіпсоангідрити залягають на глибині більше 26 м, потужністю до 25 м, перекриті товщею косівських глин і четвертинними відкладами. За північною частиною ділянки відмічені давні виположені карстові форми. В межах ділянки признаків активізації карстового процесу, в доступному для огляду минулому, за словами жителів, не відмічено. Існуючі будівлі і споруди при знаків впливу карстового процесу (руйнування, тріщини фундаментів і стін) не мають. Основний водоносний горизонт розвинутий у відкладах гіпсоангідритів. При різкому порушенні існуючого комплексу умов карстологічної рівноваги, в тому числі, зміни водного режиму, може призвести до локальної активізації карсту. Тому вважаємо дану ділянку обмежено придатну під індивідуальну забудову, з обов’язковим вивченням карстологічної обстановки в кожному конкретному випадку.

Друга ділянка розміщена на східній околиці села. Наявність порід, що карстуються підтверджується розвитком цілого ряду заболочених блюдце подібних понижень і лійок, даними біолокаційних робіт та вимірюванню ПІЕМПЗ. Відсутність відомостей про активізацію процесу і стабільний стан карстових форм, дає можливість розглядати дану ділянку як обмежено придатну під будівництво. Слід врахувати гідрогеологічну особливість ділянки, що полягає у високому положенні рівня ґрунтових вод (підтоплення). При зміні гідрогеологічної рівноваги, що склалася, можлива локальна активізація карстового процесу.

Виходячи з вищесказаного рекомендуємо в подальшому територію не забудовувати, а будь-які зміни в плануванні існуючих садиб проводити тільки після спеціальних обстежень.

Ділянки не придатні під забудову

Розміщена в центральній частині села і захоплює сучасний культурний центр. Із заходу і сходу обмежена тектонічними порушеннями і простягається від заплави р.Прерва до вододілу. В межах даної ділянки відбувся провал 2006 року, проведено обмежений комплекс спеціалізованих робіт. В її межах, починаючи з 1973 року відбувається утворення нових і активізація раніше утворених карстових лійок. Остання активізація, перед 2006 роком, відмічена восени 1988 року. Стався обвал раніше засипаної карстової лійки на глибину до 6 м, розміром 18×15 м. Враховуючи постійний прояв карстового процесу в межах виділеноділянки, вважаємо її непридатною під забудову та інші види освоєння. В виняткових випадках, враховуючи ту обставину, що територія заселена і неминучі випадки реконструкції, перебудови жилих будинків та іншої господарської діяльності, пов’язаної з будівництвом, рекомендуємо проведення детального інженерно-геологічного обстеження під кожний конкретний об’єкт.

Дана ділянка і є об’єктом нашого обстеження. Матеріали наших обстежень, з урахуванням результатів попередніх робіт, позволяють провести районування цієї території по ступені карстонебезпечності на карстонебезпечні та обмежено карстонебезпечні.

Карстонебезпечною є територія в безпосередній близькості від провалу, між будинками №102 та № 106. Основою для виділення даної зони послужили матеріали спеціалізованого карстологічного обстеження, результатів отриманих при бурінні двох свердловин та аналізі тенденції розвитку карсту в даній зоні. Ця територія підлягає відселенню та постійному моніторингу за засипаною воронкою та прилеглими територіями. Через небезпечну зону проходить автодорога Щирець-Тернопілля. Свердловини 1а та 2а, які знаходяться по обі сторони дороги дали пустоти розміром до 1,5м. Ділянка дороги є небезпечною для експлуатації.

ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Ділянка вивчення знаходиться в межах Горбачівсько-Щирецького району інтенсивного розвитку карсту. Щільність поверхневих карстових форм сягає 50-60 шт на км².

2. Активізація карсту почалась в 1973 році. Відомості про активізацію карсту за попередній період, за інфомацією місцевого населення, свідчать про його відсутність.

3. Карстові явища приурочені до товщі гіпсів, що розбиті серією розломів та тріщинуватих зон. Гіпси представлені комплексом блоків з абсолютними відмітками покрівлі відповідно 250; 260-270; 280-285м при однаковій потужності товщі.

4. Гідрогеологічні особливості району визначаються потужним напірним неогеновим (нижньобаденським) водоносним горизонтом, який характеризується потоком південно-західного спрямування. Стабільний рівень та напір воносного горизонту контролюється базисом річок Щирки та Прерви, абсолютний рівень в межах ділянки вивчення становить 260-265м.

5. Виходячи з пунктів 3 та 4 даних висновків видно, що ми маємо три варіанти взаємодії гіпсів з водоносним горизонтом:

- гіпси повністю обводнені;

- гіпси частково обводнені (західна частина села);

- гіпси не обводнені, підняті над водоносним горизонтом (північно-західна частина села).

Ділянка вивчення представлена першим варіантом, тобто вся товща гіпсів – в зоні постійного водотоку та обводнення. Рівень обводнення в межах ділянки постійний; відбувається активне розвантаження водоносного горизонту озером карстового походження і р. Прерва.

6. Ділянка вивчення знаходиться в зоні тектонічних порушень, яка являє собою серію блоків, що розбиті системою тріщин двох основних і третім дотичним напрямками. До місць перетину тріщинуватих зон приурочені зони активізації карстового процесу (гр.дод.2), а їх напрямки контролюються цілими ланцюжками карстових лійок та системою безстічних понижень.

7. Активізації карстопроявів 1973, 74, 75, 81 та 2006 років приурочені саме до давніх карстових воронок в межах чітко виражених в рельєфі безстічних понижень. Тобто механізм власне активізації полягає в розмиві та обвалі давніх залічених карстових форм.

8. Процеси формування активізованих форм мають однакову природу, подібну форму та об’єми. Місця їх можливих проявів добре прогнозовані, за матеріалами дешифрування різних років, польовими обстеженнями тощо.

9. Складнодислокована прокарстована обводнена гіпсова товща надзвичайно чутлива до змін гідрогеологічної обстановки; пониження рівнів, зміни напрямку, хімізму та швидкості водотоку, тобто інтенсифікація водообміну призводить до вимивання матеріалу-заповнювача порожнин, його виносу та формування значних пустот з наступними їх обвалами.

10. Активізація карсту в с.Піски по часу приурочена до весняно-зимового періоду, та пов’язана з перезволоженням зони аерації і формуванням тимчасового водообміну під час сніготанення і накопичення вод у безстічних пониженнях.

11. Підпір води дорогою спричиняє накопичення поверхених вод.

12. При ліквідації наслідків активізації карсту використовувався досвід вивчення та ліквідації карстового провалу у травні 1973 року. Використовувались матеріали геофізичних робіт 73-го року, де всі аномалії завірялись свердловинами. Результати геофізичних робіт підтверджені в 4-х випадках з 5-ти.

13. Провал в лютому 2006 року утворився на місці давньої карстової порожнини, що була залічена перевідкладеними косівськими глинами та четвертинними утвореннями. Над давнім провалом створився грунтово-рослинний шар потужністю 40см, що свідчить про досить давній вік карстоформування.

14. По площі катастрофічні прояви 1973 і 2006 років приурочені до однієї зони тріщинуватості, яка підтверджена геофізичними даними, і трасуються субширотним напрямком підземного потоку.

15. За результатами досліджень можна зробити висновок, що активізувалась смуга шириною 60-100м.

16. На даний час небезпечним для проживання є ділянка в місці перетину зон тріщинуватості, яка охоплює територію між будинками 102-106 і дорогу в цих межах.

17. В процесі обстеження виявлено ще ряд ділянок, де є умови для активізації карсту. Це на заході та сході від карстового провалу, де періодично спостерігається втрата поверхневого стоку в об’ємі до кількох тисяч м³, що також підтверджується результатами геофізичних досліджень.

18. Проведення вибухо-технічних заходів в межах Щирецького, Пісківського, Добрянського кар’єрів викликає неоднозначні оцінки щодо впливу їх на розвиток карстових процесів в районі досліджень. Обсяг виконаних робіт не дозволяє виробити чіткої відповіді на дане питання, тому потребує додаткових комплексних спеціалізованих досліджень.

За результатами проведеного аналізу стану карстонебезпечності центральної частини с.Піски рекомендуємо:

1. Відселити мешканців будинків №№102-106.

2. Розробити та донести до населення правила поведінки в карстонебезпечних територіях.

3. За рештою будівель в даній зоні організувати постійні спостереження за станом будівель і коливаннями рівнів підземних вод в колодязях.

4. Вести постійне спостереження за ущільненням насипного ґрунту в карстовому провалі до повної стабілізації процесу.

5. Слід терміново прийняти рішення щодо подальшої експлуатації дороги. Обмежити рух важкого транспорту, розробити та провести заходи по тампонажу пустот під дорогою, або створити об’їзд.

6. Передбачити комплекс заходів, направлених на запобігання підтоплення дорогою. Зарегулювати поверхневий стік з метою запобігання активізації карсту.

7. Заборонити експлуатацію і будівництво штучних і природних водойм в освоєній зоні села.

8. В небезпечній зоні заборонити індивідуальне будівництво.

9. Проводити режимні спостереження за розвитком карстового процесу в с. Піски.

10. Поскільки в процес активізації карсту залучені потужні регіональні фактори, а зменшення швидкості потоку підземних вод, залічення карстових пустот, тампонаж меліоративних канав і карстового озера є неможливим, оптимальним рішенням щодо зниження рівня небезпеки проживання населення є:

- контроль за ходом активізації процесу провалоутворення;

- деталізація робіт в межах населеного пункту;

- ведення моніторингу геологічного середовища;

- планомірне відселення із зони активного розвитку карсту та упорядкування території.

 

 

 

Текстові Додатки

 

Додаток В

 

Опис свердловини

Свердловина №1а

Почата 1.03.2006р. Абс. гирла – 279,86м.

Закінчена 4.03.2006р.

Глибина -53,0 м

Глибина залягання, підошви шару, м	Потужність шару, м	Вихід керна	геологічний Індекс	Літологічна колонка	Опис порід
м	%
1,5	1,5			Q		ГРШ
3,0	1,5			Q		Перевідкладена косівська глина сірувато-голуба, пластична з чорноземом
6,0	3,0			Q		Перевідкладена сірувато-голубовата пластична глина в перемішку з жовтим четвертинним суглинком та чорноземом
7,0	1,0	0,5		N1ks		Глина голубовато-сіра пластична
10,0	3,0	2,4		N1ks		Глина голубовато-сіра пластична
11,0	1,0	0,5		N1ks		Глина голубовато-сіра пластична в середині інтервалу включення слабо окатаної гальки
15,0	4,0	0,2		N1ks		Порода аналогічно описаним вище (на забій попала галька і переклинила колонкову, в результаті глини розмиті
15,5	0,5	0,5		N1ks		Глина голубовато-сіра, слабо пластична аргілітоподібна шарувата
20,0	4,5	0,45		N1ks		Глина сірувато-голуба аргілітовидна, шарувата (майже аргіліт)
22,0	2,0	0,8		N1ks		Глина пластична сірувато-голуба з прошарками сіруватих щільних необводнених аргілітів
22,5	0,5	0,1		N1ks		Пісковик голубовато-серий дрібнозернистий
25,0	2,5	0,5		N1ks		Пісковик голубовато-серий д/з, щільний з домішкою глинистого матеріалу
25,5	0,5					Провал бур. Інстр.
27,0	1,5	1,0		N1ks		Пісковик голубовато-серий д/з, щільний з домішкою глинистого матеріалу
28,0	1,0					Провал бур. Інстр.
28,0	3,0	0,75		N1ks		Пісковик голубовато-сірий д/з, з домішкою глинистого матеріалу та прошарки (20 см глини сіро-голубі) аргілітоподібної. По всьому інтервалу 25 % поглинання рідини
29,0	1,0					Провал бур. Інстр.
29,5	0,5	0,3		N1ks		Пісковик голубовато-серий д/з, щільний з домішкою глинистого матеріалу
31,0	1,5					Провал бур. Інстр.

 

31,0	3,0	1,5		N1ts		Гіпс сірого кольору монолітний тріщинуваті, кавернозні; каверни заповнені глинами(0,2м) до 29м 50% поглинання, з 29м повне поглинання рідини.
34,0	3,0	0,3		N1ts		Гіпсоангідрит серий скритокристалічний, кавернозний(0,2-0,3м)
38,0	4,0	2,0		N1ts		Гіпс серий крупнокристалічний щільний, місцями тріщинуватий
42,0	4,0	0,5		N1ts		Гіпс темно-серий кавернозний (0,5м каверни заповнені глинами)
46,0	4,0	1,3		N1ts		Гіпс темно-серий кавернозний з пропластками гіпсоангідритів д/з
48,0	2,0	1,8		N1ts		Гіпсоангідрит темно-серий щільний; на фоні д/з маси кристали 5-6см
50,0	2,0	1,4		N1ор		Пісковик серий, щільний д/з хлоритизований, карбонатизований, слабо тріщинуватий
53,0	3,0	2,0		N1ор		Пісковик серий, щільний з виділеннями карбонатного матеріалу до1-3см (круглої форми)

 

 

Склали: геологи Чехарівський М. М.

Мещеулов В. В.

 

Свердловина №2а

Почата 4.03.2006р Абс. позначка гирла – 282,37 м

Закінчена 8.03.2006 р. Рівень води -20,65 м

Глибина – 48 м.

 

Глибина залягання підошви шару, м	Потужність шару,м	Вихід керна	Геологічний Індекс	Літологічна колонка	Опис порід
м	%
2,0	2,0					ГРШ
3,5	1,5			Q		Суглинок сірувато-жовтий з домішком піщанистого матеріалу
5,0	1,5			Q		Глина голубувато-зелено жовта сильно пластична, перевідкладена(з чорноземом)
10,0	5,0	3,5		Q		Глина сірувато-голубувата, пластична, слабо шарувата
14,0	4,0	3,0		N1ks		Глина сірувато-голубувато пластична
15,0	1,0	0,7		N1ks		Глина сіро-голуба сильно пластична з прошарками(до 10см) щільного аргіліта темно сірого кольору
20,0	5,0	2,5		N1ks		Глина сіро-голуба пластична

 

21,0	1,0	0,8		N1ks		Глина сірувато голуба сильно пластична
24,0	3,0	2,0		N1ks		Аргіліт сірувато-голубуватий щільний, тонкозернистий, сухій,на забої 10 см д/з серий щльний пісковик
27,5	3,5	2,0		N1ks		Глина сірувато-голубувата, слабашарувата, з прошарками до 20 см сірувато-зеленуватих, щільних д/з пісковиків, ороговикованих
29,0	1,5	1,1		N1ks		Глина сірувато-голубувата, шарувата з прошарками(15- 20 см) пісковиків, щільних д/з ороговикованих.З 29 м повне поглинання рідини
30,0	1,0	0,7		N1ks		Гіпсоангідрит кавернозний, темно сірого кольору в д/з фоні кристали до 0,5- 1см
31,0	1,0					Провал бурового інструменту
33,0	4,0	1,0		N1ks		Гіпсоангідрит кавернозний, темно сірого кольору в д/з фоні кристали до 0,5- 1-см

 

 

35,0	2,0	1,5		N1ts		Гіпсоангідрит дуже щільний темно сірого кольору в д/з фоні кристали до 1-2см
36,5	1,5	1,2		N1ts		Гіпсоангідрит дуже щільний темно-сірого кольору, окремі кристали до 4см, масивні
38,5	2,0	0,6		N1ts		Гіпсоангідрит т-сірого кольору в крупнозернистий, в середині інтервалу прошарок пісковика сірого д/з, сильно тріщинуватого
39,0	1,0	0,3		N1ts		Гіпсоангідрит темно сірого кольору тріщинуватий, з виділенням гіпсів жовтуватого кольору (кристали до 6-7см). Сильно клинить інструмент (в інтервалі 38.0-38.5 по пісковику передроблена зона)
40,0	1,0	0,3		N1ts		Передроблена зона по гіпсоангідриту темно сірому к/з з прошарками пісковиків темно-сірих д/з. Клинить інструмент
42,0	2,0	0,5		N1ts		Гіпсоангідрит щільний темно сірого кольору з виділеннями гіпсів (лінзи до 30см) жовтуватого кольору, кристали гіпсу до 8см)

 

43,5	1,5	0,5		N1ts		Гіпсоангідрит щільний, темно-сірого кольору
45,0	1,5	0,5		N1ts		Гіпсоангідрит щільний темно-сірого кольору. Сильно клинить інструмент
46,0	1,0	1,0		N1ts		Гіпсоангідрит темно-сірий, дуже щільний к/з (кристали 5-6см)
48,0	2,0	1,8		N1op		Пісковик темно-сірого кольору д/з монолітний дуже щільний, хлоритизований; в кінці інтервалу з виділеннями (1см карбонатного матеріалу)

 

Склали: геологи Чехарівський М. М.

Мещеулов В.В.

Свердловина № 6

Почата 10.03.1975 р. Абс. позначка гирла -268,87 м

Закінчена 13.0.1975р Рівень води- 5,41 м

Глибина 34,0

Глибина залягання підошви шару, м	Потужність шару,м	Вихід керна	Геологічний індекс	Літологічна колонка	Опис порід
м	%
0,5	0,5			Q		ГРШ
3,0	2,5			Q		Супісок жовто-сірий
8,5	5,5			Q		Глина жовто-сіра, щільна

 

24,0	15,5			N1ts		Гіпс сірий, місцями світло-сірий брекчієвидний, місцями шаруватий, кавернозність відсутня
24,5	0,5					Провал бур. інстр
29,2	4,7			N1ts		Гіпс сірий, місцями світло-сірий брекчієвидний, місцями шаруватий, кавернозність відсутня
30,0	0,8					Провал бур. інстр
30,6	0,6			N1ts		Гіпс сірий, місцями світло-сірий брекчієвидний, місцями шаруватий, кавернозність відсутня
34,0	3,4			N1op		Пісковик сірий вапняковистий

Склав: гідрогеолог Дребет В. Г.

Свердловина № 8

Почата 20.03.1975р. Абсолютна позначка гирла 279,22м

Закінчена 24.03.1975р. рівень води 15,2м

Глибина 52м

Глибина залягання підошви шару, м	Потужність шару, м	Вихід керна	Геологічний індекс	Літологічна колонка	Опис порід
м	%
0,4	0,4			Q		ГРШ
9,5	9,1			Q		Пісок жовтувато-сірий, глинистий
19,2	9,7			N1ks		Глини грязно-сірі піщанисті, в’язкі
48,5	29,3			N1ts		Гіпс сірий, світло-сірий, крупнокристалічний з мікротріщинами
52,0	3,5			N1op		Пісковик сірий, щільний, вапняковистий

Свердловина № 1н

Почата 16.06.1973 р. Абс.позначка гирла - 284,67м

Закінчена 20.06.1973 р. Рівень води - 21,7 м

Глибина 49.2м

 

Глибина залягання підошви шару, м	Потужність шару, м	Вихід керна	Геологічний індекс	Літологічна колонка	Опис порід
м	%
1,0	1,0			Q		ГРШ
2,5	1,5			Q		Глина жовта, в’язка
4,5	2,0			Q		Глина жовта, жирна
15,0	10,5			N1ks		Глина голубовато-сіра, до глибини 7,5 жовтувата, часто озалізнена вивітрила
26,7	11,7			N1ks		Глина темно-сіра, щільна, шарувата, аргілітоподібна з виділеннями уламків пісковика (до 0.1м)
48,2	21,5			N1ts		Гіпс світло-сірий, щільний, на глибині 45.0м повне поглинання і провал інстр
49,2	1,0			N1op		Пісковик сірий, щільний

 

Свердловина № 4^кн

Почата 23.06.1973 р. Абс. позначка гирла - 286,1 м

Закінчена 29.06.1973 р. Рівень води -21,45 м

Глибина 43м

Глибина залягання, м	Потужність,м	Вихід керна	Геологічний індекс	Літологічна колонка	Опис порід
м	%
1,0	1,0			Q		ГРШ
5,0	4,0			Q		Гумус голубовато-сірий
25,0	20,0			N1ks		Глина голубовато-сіра, щільна, аргілітоподібна
28,3	3,3			N1ks		Мергель темно-сірий, щільний
41,5	13,2			N1ts		Гіпс світло-сірий, щільний, шаруватої текстури, окремі тріщини круто падаючі 70-85º
41,8	0,3			N1ts		Мергель темно сірий
43,0	1,2			N1op		Пісковик темно сірий вапняковистий

 

 

Свердловина№ 2^кн

Почата 10.06.1981 р. Абс.позначка гирла - 279,2 м

Закінчена 15.06.1981р Рівень води - 22,4 м

Глибина 49,0м

Глибина залягання підошви шару, м	Потужність шару, м	Вихід керна	Геологічний індекс	Літологічна колонка	Опис порід
м	%
0,3	0,3			Q		ГРШ
2,0	1,7			Q		Суглинок коричневато-жовтий піщанистий
3,0	1,0			Q		Пісок жовтувато-сірий, с/з глинистий
3,7	0,7			Q		Глина коричневато жовта, пластична
6,2	2,5			Q		Глина світло-жовта, щільна, пластична
31,0	24,8			N1ks		Глина темно-сіра, щільна, аргілітоподібна з раковистим зламом
32,4	1,4			N1ks		Пісковик голубовато-сірий, т/з
43,7	11,3			N1ts		Гіпс сірий з прошарками білого, скрито кристалічний, тріщинуватий
49,0	5,3			N1op		Пісковик сірий вапняковистий, щільний

Свердловина№18

Почата 27.08.1981.р

Закінчена 31.08.1981р. Рівень води- 21,0 м

Глибина 50 м

Глибина залягання підошви шару, м	Потужність шару, м	Вихід керна	Геологічний індекс	Літологічна колонка	Опис порід
	м	%
6,0	5,5			Q		Суглинок світло-жовтий з прошарками піску дрібнозернистого кварцового водонасиченого
6,5	0,5			Q		Глина темно-сірого кольору, щільна
15,1	8,6			N1ks		Глина голубовато-сірого кольору, щільна, аргілітоподібна
50,0	34,9			N1ks		Пісковик

 

Склав:гідрогеолог Розенберг Г. Ф.

 

Додаток Д

Гідрогеологічне обстеження ділянки „Піски”

4.03.2006

№ з/п	Водо-забірна споруда	розташування	рік буріння	Глибина, м	Н статичне, м	Данні відкачки
початкова	Реальна	початкова	реальна	Q м3/год	H дин, м	Понижен ня, м
	Cв.12 N1b1-2	Біля хати Явкіс вниз від магазину 15м від дороги на південь	Н/Д	45,8	26,0	Н/Д	20,63		20,78	0,15
	Криниця-22 Q	Пд-Зх-10м від св.12	Н/Д	6,0	6,0	Н/Д	1,5
	Криниця 21 Q	5м на Пд від ст. школи	Н/Д	8,0	7,9	Н/Д	1,9
	Св.13 N1b1-2	Північ 5м від стадіону школи	Н/Д	Н/Д	6,0 закидана	Н/Д
	Св.10 N1b1-2	15м на північ від стадіону школи		49,0	закидана	20,9
	Св.11 N1b1-2	Біля магазину		22,0	22,0	Н/Д	21,48
	Св.1 N1b1-2	Біля дороги. Звуження перехід з 127мм*89 зацементована		49,2	46,0	21,7	21,48
	Св.8гн N1 N1b1-2	20м на північ від св.1 (біля ставка)		49,0	22,1	22,0	21,55
	Св.2 N1b1-2	50м на Пн-Сх від 4св.		48,8	20,0	23,7	Закидана

 

	Св.4 N1b1-2	50м від провалу на Пн-Сх звужений перехід з 127мм*89 зацементована	Н/Д		45,7	23,0	24,15
	Св.6 N1b1-2	50м від дороги на Південь подвіря хати		34,0	30,0	5,41	6,4	2,0	6,5	0,1
	Криниця 44 Проба Q	Пн-Сх-30м від св.6	Н/Д	8,0	8,0	1,5	7,0
	Св.8 N1b1-2	Поле західна околиця села. Зігнутий патрубок, звуження		52,0	47,0	15,2	17,2
	Св.7 проба у господарів N1b1-2	Західна околиця. На подвірї використовується господарями
	Св.18 N1 b1	Східна частина с. Піски 10м від дороги		50,0	14,6	4,65	6,2	2,0	12,1	5,3
	Св.17 N1 b1	200м Сх від св18		50,0	-----	2,9	Закидана

 

Склав: Миронов Д. Г.

Додаток Ж

Заміри рівнів води в гідрогеологічних свердловинах

№ свердловини	Абс. відмітки, м	Рівень води, м	Абсолютні. відмітки. рівнів води, м	Вік водоносного горизонту
04.03.2006	11.03.2006	04.03.2006	11.03.2006
	263,5		3,27		260,23	N1b2
	267,5	6,4	6,18	261,4	261,32	N1b2
	279,5	17,2	16,7	262,3	262,8	N1b2
2а	282,35		20,65		261,7	N1b2
4кн	286,2	24,15		262,05		N1b2
1н	284,67	21,48		263,19		N1b2
	283,42	20,63		262,79		N1b1
2кн	285,76	21,55		264,21		N1b2
	286,5	21,48		264,02		N1b2
	280,0	12,1		267,9		N1b1

 

Склали: геологи Мещеулов В. В.

Чехарівський М. М.

Додаток Е

Заміри рівнів води в колодязях с. Піски

№ колодязя	Абсолютні відмітки, м	Рівень води, м	Абсолютні відмітки рівнів води, м
02.03.2006	10.03.2006	02.03.2006	10.03.2006
	282,3	1,9	1,9	280,4	280,4
	274,6	1,1	1,0	273,5	273,6
	277,4	1,9	1,9	275,5	275,5
	272,5	1,2	1,1	271,3	271,4
	274,8	1,8	1,9	272,8	272,9
	280,4	1,7	1,6	278,9	278,8
	273,8	1,3	1,2	271,5	272,6
	275,7	1,9	2,1	273,8	273,6
	280,6	1,1	1,0	279,5	279,6
	279,6	0,9	1,1	278,7	278,5
	277,1	2,6	2,5	274,5	274,6
	275,2	1,8	1,6	273,4	273,6
	278,5	1,6	1,4	276,9	277,1
	274,2	2,2	2,1	272,0	272,1
	276,5	2,25	2,4	274,25	274,1
	273,3	2,7	2,5	270,6	270,8
	277,1	2,3	2,15	274,75	274,95
	278,6	4,0	4,1	274,6	274,5
	282,1	1,05	1,0	281,05	281,1
	283,8	1,1	1,2	282,7	282,6
	287,5	1,2	1,2	286,3	286,3
	285,4	1,2	1,3	284,2	284,1
	286,0	1,3	1,3	284,7	284,7
	287,7	4,1	3,9	283,6	283,8
	283,0	2,2	2,15	280,8	280,85
	283,4	1,1	1,1	282,3	282,3
	286,3	9,5	9,9	276,8	276,4
	280,9	2,3	2,4	278,7	278,5
	281,0	3,6	3,9	277,4	277,1
	279,5	5,1	5,25	274,4	274,25
	267,9	3,5	3,3	264,4	264,6
	275,3	11,6	11,7	264,7	263,6
	274,0	8,4	8,5	265,6	265,5
	273,5	5,5	5,7	268,0	267,8
	272,9	6,6	6,9	266,3	266,0
	274,0	6,5	6,5	267,5	267,5
	271,0	7,1	7,0	263,9	264,0

 

	269,5	6,5	6,5	263,0	263,0
	297,5	7,0	7,0	290,5	290,5
	273,4	8,0	8,0	265,4	265,4
	275,2	1,7	1,8	273,5	273,4
	277,1	1,4	1,4	275,7	275,7
	272,5	6,0	6,0	266,5	266,5
	267,5	6,1	6,0	261,4	261,5
	274,0	12,3	12,0	261,7	262,0
	269,0	6,2	6,0	262,8	263,0
	269,0	5,7	5,8	263,3	263,2

 

Склали:геологи Мещеулов В. В

Чехарівський М. М.