Порушення саморегуляції екосфери та його наслідки.

Світові глобальні екологічні проблеми являють собою результат порушення саморегуляції екосфери.

Світові глобальні екопроблеми. Зараз глобальна екологічна криза включає 4 основних компоненти:§ кислоті дощі; § парниковий ефект; § забруднення планети суперекотоксикантами; § озонові діри.

Кислотні дощі — всі види метеорологічних опадів:. По, сніг, град, туман, дощ зі снігом, — кислотність яких вища від нормальної. Мірою кислотності є значення рН. Нормальне pH у чистих дощах — 5,6. При спалюванні любого видобувного палива (вугілля, мазуту) в складі газів, які виділяються, є діоксид сірки і азоту. Мільйон тонн їх викидається в атмосферу, перетворюючи дощі в слабкі розчини сірчаної та азотної кислот.Це приносить значний збиток природі та господарству.

Парниковий ефект. Парнико́вий ефе́кт — явище в атмосфері Землі, при якому енергія сонячних променів, відбиваючись від поверхні Землі, не може повернутися в космос, оскільки затримується молекулами різних газів. У результаті на її поверхні підвищується температура. Без парникового ефекту температура поверхні Землі була б на 25°-30° нижчою, ніж є насправді. Основними газами, що забруднюють атмосферу, є двоокис вуглецю, метан і хлорфторвуглеці. У результаті спалювання викопного палива і лісових пожеж створюється велика кількість двоокису вуглецю, метан є супутнім продуктом сільського господарства (рис, худоба, вівці).

Забруднення токсичними речовинами. Продовольчі ресурси світу потребують захисту, без якого втрати складають ~ 30%. Для цього використовують різноманітні токсиканти, головні з них – пестициди, через властивість до отруєння всіляких шкідників. Вони розповсюджуються далеко за межі свого початкового місцезнаходження та мають приховану дію на організми:негативно впливають на врожайність; погіршують якість їжі та негативно впливають на здоров`я.

Гербіциди. Використання призвело до: збіднення рослинності, отруєння бджіл та меду, загального зниження чисельності комах.

Лікарські речовини в харчових ланцюгах: антибіотики в тваринництві:

а) зменшують ризик інфекції; б) сприяють засвоєнню кормів; в) подовжують термін зберігання м’ясопродуктів. Але: алергія, непридатність молока для виготовлення сиру та ін.

Добавки для харчових продуктів: барвники, підбілювачі, консерванти, антиоксиданти, засоби для очищення води, солодкі речовини, антибіотики і гормони в м`ясі тощо.

Озонові діри — локальний спад концентрації озону в стратосфері на 10-40%.

В 1985 р. Джозеф Фарман з Британської антарктичної служби вперше повідомив, що з кінця 70- років над Антарктидою відбувалося значне потоншення озонового шару. Було висунуто ряд гіпотез щодо пояснення виникнення озонової діри та відправлено кілька експедицій для їх перевірки.

Гіпотеза 1. Атмосферна циркуляція. Циркуляція могла поступово змінитись так, що над Антарктидою потоки повітря спрямовані вверх. У результаті цього стратосферне повітря, збагачене озоном, заміщується повітрям з тропосфери – нижнього 10-км шару, де його мало. Насправді повітря, що заповнює озонову діру поступає з більших висот, де озону зазвичай багато.

Гіпотеза 2. Хімічні реакції. Раніше вважали, що навколо озонової діри повинні спостерігатися високі концентрації сполук азоту, які є найважнішими агентами в руйнуванні озону. Це приписувалось сонячній активності та атмосферній циркуляції у нижніх шарах атмосфери.

Ботанічна, зоологічна та бактеріологічна номенклатура. Бінарна система. Таксони. Системи органічного світу. Домени органічного світу: віруси, архебактерії, евбактерії, евкаріоти.

Біологічна номенклатура

Основи номінації біологічної термінології та номенклатури були закладені великим шведським вченим Карлом Ліннеєм.

В даний час вказівки по утворенню латинських назв тієї чи іншої таксономічної групи містяться в "Міжнародному кодексі ботанічної номенклатури", "Міжнародному кодексі зоологічної номенклатури", "Міжнародному кодексі номенклатури бактерій" (див. "Додаток"). У них зазначається, що всі наукові назви рослинного і тваринного світу повинні бути за формою латинськими або латинізованими, а також підкорятися правилам латинської граматики.

У структурному плані назви таксономічних категорій (крім виду і підвиду) є уніномінальнимі (тобто однослівним). Для уніномінальних назв в зоології часто використовуються субстантівірованние прикметники у формі середнього роду множини (тому що мається на увазі іменник animalia - тварини). Наприклад: Odonata (отр.) - Бабки, Zygoptera (п / отр.) - рівнокрилих бабки, Anizoptera (п / отр.) - різнокрилі бабки, Mammalia (кл.) - Ссавці, Theria (п / кл.) - ссавці справжні, Insecta (кл.) - Комахи, Lepidozauria (П / кл.) - Лепідозавров.

Ботанічні уніномінальние назви найчастіше представляють собою субстантівірованние прикметники у формі жіночого роду (тому що мається на увазі іменник plantae - рослини). Наприклад: Diatomeae (відділ) - Діатомові водорості, Centrophyceae (Кл.) - Центричні водорості, Nostocales (порядок) - Ностоковие водорості.

Для утворення цих назв використовуються грецькі, рідше латинські терміноелементи. Досить часто однослівні назви таксономічних одиниць рангом вище роду мають уніфіковані кінцеві терміноелементи. наприклад:

-phyta - Назви ботанічних відділів: Cyanophyta - синьо-зелені водорості, Chlorophyta - зелені водорості, Charophyta - ХАРОВІ, Bryophyta - мохи;

-phyceae - Назви класу водоростей: Protococcophyceae - протококкових, Charophyceae - харовиє, Siphonophyceae - сифонові;

-idae - Назви підкласів в ботаніці і - ida - Назви загонів в зоології: Bryidae - бріевие мохи, Trichomonadida - тріхомонадовие, Euglenida - евгленовие;

- Aceae, -ferae, -atae, -osae - Назви сімейств рослин: Brassicaceae - капустяні, Cruciferae - хрестоцвіті, Labiatae - губоцвіті, Fabaceae - бобові, Umbelliferae - зонтичні, Leguminosae - стручкові.

Однак в якості уніномінального назви можуть використовуватися не тільки субстантівірованние прикметники, а й іменники. Наприклад: Fungi - гриби, Vermes - черви, Aves - птиці і т.п.

Істотну частину сучасної біологічної номенклатури становлять назви видів. Для позначення видів рослин і тварин в біології прийнята бінарна (тобто складається з двох слів) номенклатура.

Латинське найменування виду складається з родового і видового назв. Родова назва пишеться з великої літери, а видове - з малої.

Родове назва - це іменник або субстантивированное прикметник у називному відмінку однини, часто створене штучно за зразком латинських іменників. В основі цих іменників вживаються як латинські, так і грецькі лексеми. Наприклад: Bidens - череда, Carduus - чортополох, Rumex - щавель, Avena - овес, Salix - верба, Hyoscyamus - білена, Coregonus - сиг, Tabanus - ґедзь.

Видова назва виражено узгодженим, рідше неузгодженим визначенням. Наприклад: Malva silvestris (Согл. Визначення) - Мальва лісова, Origanum vulgare (согл. визначення) -материнка звичайна, Mamestra pisi (несогл. визнач.) - Совка горохова (букв. совка гороху).

Іноді видову назву може виражатися іменником в називному відмінку (тобто в якості додатку): Panthera leo - лев (букв. пантера лев), Calopteryx virgo - красуня (букв. красуня дівчина), Cygnus olor - лебідь (букв. лебідь лебідь). При номінації видів в зоології допускається вживання тавтонімов, тобто слів, які точно повторюють родове назва. Наприклад: Vimba vimba - рибець (букв. рибець рибець), Porzana porzana - погониші (букв. погониші погониші), Coturnix coturnix - перепел (букв. перепел перепел), Alces alces - лось (букв. лось лось).

Примітка. Видові назви можуть переводитися на російську мову не дослівно. Наприклад: Rumex confertus - щавель кінський (букв. щавель щільний, густий), Elephasmaximus - слон індійський (букв. слон найбільший), Amanita muscaria - мухомор червоний (букв. мухомор мушачі).

Назви внутрішньовидових категорій (varietas, subvarietas, forma, subforma, forma specialis) - cоставние. Вони включають в себе біномінальної назва виду і один або кілька назв підвидів, що відділяються між собою позначеннями рангу таксону. Наприклад: Raphanus satius varietas radicula - редька городня, різновид редис; Curcurbita pepo varietas patisson - гарбуз звичайний, різновид патисон.

Основи сучасної класифікації заклав видатний шведський натураліст Карл Лінней. У своїй роботі «Система природи» (1775) він описав близько 8000 видів рослин, 4000 видів тварин. Лінней визначав вид як сукупність особин, подібних між собою за будовою і дають при схрещуванні плідне потомство. Підкреслюючи незмінність вихідних створених видів, Лінней вказував: «Видів стільки, скільки різних форм створив на початку світу Всемогутній». Групи схожих видів, по Линнею, входять в один предкової рід: «І сказав Бог: Нехай земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її» (Бут. 1,24). Класифікаційне поняття роду при цьому збігається з біблійним. В основу систематики вчений поклав принцип ієрархічності таксонів (одиниць класифікації організмів): подібні види він об’єднав у роди, пологи – в загони, а загони – в класи. У найменуванні організмів Лінней встановив бінарну (подвійну) номенклатуру: назва кожної істоти стало складатися з двох латинських слів, перше писалося з великої літери і вказувало родову приналежність (іменник), друге – видову (прикметник). Наприклад, латинська назва степового бабака байбака – Marmota bybak. У різних місцевостях цей вид бабаків іменують по-різному: свистун, сугур і т. Д. Єдина номенклатура істотно полегшила взаєморозуміння вчених різних країн, замінивши колишні багатослівні описи видів. Надалі система була доповнена категоріями сімейства, підкласу, підтипу, типу. Так, кішка домашня (Felis domestica) входить в рід дрібних кішок сімейства котячих загону хижих класу ссавців підтипу хребетних типу хордових. Крім домашньої кішки рід дрібних кішок включає амурського лісового кота, очеретяного кота, рись. Підхід Ліннея революціонізіровал біологію, відкривши нові можливості систематизації рослинного і тваринного світу. В системі Ліннея види утворюють висхідну послідовність організмів від нижчих до вищих, але вони не пов’язані еволюційним спорідненістю. Можливість систематизації організмів розглядалася Карлом Ліннеєм як наслідок існування єдиного плану створення світу. На переконання Ліннея, наявність анатомічних подібностей у різних видів свідчить про те, що Конструктор використовував типові конструкції.

Система органічного світу

До теперішнього часу описано понад 2 млн видів тварин, 0,5 млн видів рослин, близько 100 тис. видів грибів. Для збереження інформації про таку величезну різноманітність живі організми класифікують (систематизують) — об’єднують у групи, керуючись певними критеріями. Цим займається систематика — наука, яка вивчає і описує живі організми, а також встановлює споріднені зв’язки між ними. Розрізняють штучну і природну системи. Основне завдання сучасної систематики — збудувати природну систему, тобто об’єднати філогенетично споріднені групи організмів на підставі даних палеозоології, генетики, біохімії та інших наук. Таким чином, основний критерій природної системи — еволюційна спорідненість особин, а не подібність їх зовнішніх ознак (як у штучній).
Структурними одиницями системи є таксони — вид, рід, родина, ряд, порядок, клас, тип, царство. Усі таксони утворюють ієрархічну систему — кожний таксон включає таксони нижчого порядку: тип — класи, клас — ряди і т. д. Найвищим систематичним таксоном у системі живого світу вважається царств о. Іноді вживається категорія надцарств о. У цьому випадку всіх живих організмів групують у надцарство Прокаріоти і надцарство Еукаріоти. Прокаріоти представлені царством Дріб’янки, до яких належать бактерії і синьо-зелені водорості, що не мають клітинного ядра. До надцарства Еукаріот належать царства: Рослини, Тварини, Гриби.
Царство Тварини складається з двох підцарств: Одноклітинні та Багатоклітинні. У кожному підцарстві прийняті такі основні категорії (таксони): тип, клас, ряд, родина, рід і вид. Проміжні категорії утворюються з додаванням префікса над- і під-: надклас, підродина, підтип. Наприклад, тип Хордові об’єднує класи: Ланцетники, Кісткові та Хрящові риби, Земноводні, Плазуни, Птахи, Ссавці. Клас Земноводні складається з трьох рядів — Безногі, Хвостаті, Безхвості. Ряд Безхвості включає сімнадцять родин. У царстві Рослини та Гриби найвищою категорією є тип. Далі йдуть клас, ряд, родина, рід, вид.
У біології застосовується бінарна номенклатура вид у, розроблена К. Ліннеєм. За правилами бінарної номенклатури кожен вид має назву латинською мовою, що включає родову й видову назви, наприклад кишкова паличка — Escherichia coli.