Поняття і можливості криміналістичної фоноскопії

Тема 9: Техно-криміналістичні засоби пошуку і встановлення особи за певними її ознаками

Поняття і можливості криміналістичної фоноскопії

 

Найпоширенішим засобом спілкування людей є усне мовлення. Воно залишає зміни в матеріальному середовищі, що прийнято називати звуковими слідами. Звукові сліди нерідко використовуються для розкриття, розслідування і попередження злочинів, дозволяють встановити особистість злочинця й інші обставини, що підлягають доведенню.

Науковою основою ідентифікації людини по голосу є криміналістична фоноскопія, що вивчає звукову, особливо мовну, інформацію, в основному у виді магнітних і відеомагнітних записів, звуко- і відеозаписуючу апаратуру (магнітофони, відеомагнітофони, диктофони, магнітна стрічка)

Можна сформулювати наступні теоретичні передумови методики ідентифікації особистості по фонограмах усного мовлення.

1. Голос людини індивідуальний. Це обумовлено специфічною формою і розмірами ротової і носової порожнини, горла, органів подиху. Тому фізичні характеристики звуків — частота, тривалість, інтенсивність — у кожної людини строго індивідуальні.

2 Акустична характеристика голосу відносно стійка в часі і залишається індивідуальної навіть при морфологічних і патологічних змінах органів мови.

3. Мова людини характеризується рисами, властивими тільки йому, і визначається соціальними і психічними факторами. особливості мови, що сформувалися ще в юності (приблизно до 20 років), інтонації і взагалі манера говорити стають звичними і майже не міняються впродовж усього життя.

В основу методики фоноскопічних досліджень покладені акустичний і лінгвістичний аналізи усного мовлення. Лінгвістичний аналіз вцілому спрямований на дослідження усного мовлення, що відбиває соціальні, інтелектуальні, психофізіологічні й інші особистісні характеристики людини; акустичний — на вивчення характеристик, обумовлених анатомічними, фізіологічними і психофізіологічними особливостями індивідуума.

Акустичний аналіз базується на численних вимірах спектрально-тимчасових характеристик мовного сигналу і їх наступній статистичній обробці для виявлення індивідуального комплексу ознак. Причому якщо раніш цей процес був досить трудомісткий, розвиток комп'ютерної технології фоноскопічних досліджень дозволило не тільки цілком реалізувати всі можливості аналогових электроакустичних приладів, але і здійснити виміру акустичних параметрів, що раніше було просто неможливо. Комплексний лінгво-акустичний аналіз мови дозволяє проводити ідентифікацію людини навіть по фонограмах низької якості і малої тривалості. Фоноскопічні дослідження проводяться за допомогою вимірювально-обчислювальних комплексів, що включають високоякісну звукозаписну і відтворюючу апаратуру, з'єднану з комп'ютером, оснащеним спеціальним пристроєм введення-висновку акустичної інформації і пакетом прикладних програм для обробки мовних сигналів і подальшого їхнього дослідження.

Крім ідентифікаційних можливо також рішення не менш актуальних для розкриття і розслідування злочинів діагностичних задач, що дозволяють судити про багатьох фізичних, психічних і соціальних ознаках особистості.

5. Дослідження запахових слідів людини (судова одорологія)

*Одорологія (від латинського odor - запах і грецького logos - вчення) - наука про природу і механізм утворення запахів, про способи їх розпізнавання і використання.

Слідова картина багатьох злочинів включає в себе запахові сліди, несуть значний обсяг криміналістичної інформації, необхідної для встановлення осіб, причетних до злочину, способу, механізму, обстановки його вчинення. У практиці розслідування злочинів запаховым слідах часто виявляються і розпізнаються продукти таких процесів, як горіння (на місці пожежі, вибуху, стрільби з вогнепальної зброї), гниття (на місці знаходження трупів), бродіння (на місці зберігання неякісних продуктів харчування), а також присутні (або присутні раніше) самі різні речовини: лікарські, парфумерні, лакофарбові, паливно-мастильні, вибухові, отруйні та багато інших. Суб'єктами сприйняття запахів при вчиненні злочину можуть бути сам злочинець, потерпілі, свідки, про що вони можуть давати показання на допиті. При виробництві таких слідчих дій, як огляд місця події, трупа та інших об'єктів, обшук, виїмка, огляд, слідчий експеримент, суб'єктами сприйняття запахових слідів стають сам слідчий і їх учасники (поняті та ін). Факт відчуття ними тих чи інших запахів, їх інтенсивності (сили, ступеня концентрації) відображається у протоколах відповідних слідчих дій. Однак нюхові можливості людини дуже обмежені, н наведені приклади не вичерпують можливостей використання запаховой інформації криміналістиці. Розширення цих можливостей, пов'язане з використанням і створенням інших детекторів запаху, вимагало спеціальних науково-практичних криміналістичних досліджень.

Розділ криміналістики, в рамках якого розробляються способи виявлення, фіксації (консервації) та дослідження запахових слідів, отримав назву криміналістичної одорологии. Науковими основами криміналістичної одорологии є сучасні досягнення науки про запахах, похідні від досліджень в області хімії, біології, фізіології, біоніки, кінології та інших наук.

Запах у криміналістиці розглядається як своєрідний невидимий слід у вигляді частинок (молекул), що виділяються в навколишнє середовище предметами і речовинами - носіями запаху і викликають у живих організмів специфічні подразнення нервових закінчень органів нюху. Серед багатьох властивостей запаху криміналісти відзначають, в першу чергу, ті, які обумовлюють механізм утворення запахових слідів і повинні бути враховані при їх виявленні, фіксації та вилучення. Це такі властивості, як летючість - здатність речовини переходити в газоподібний стан, адсорбція - здатність молекул бути поглиненими поверхневим шаром іншої речовини (адсорбенту) і дифузія - взаємне проникнення молекул однієї речовини в іншу, а також безперервність процесу освіти, тобто обрп-тання молекул запахового речовини до тих пір, поки існує їх джерело.

Особливе значення в криміналістиці має запах людини. Індивідуальність запаху людини як результат життєдіяльності організму і роботи видільних систем генетично обумовлена і дозволяє ідентифікувати його шляхом застосування биодетектора запаху - собаки, що має від природи високорозвинений нюховий аналізатор і пройшла спеціальну тренування в одорологической лабораторії.

Людина як джерело запаху залишає запахові сліди на предмети, з якими фізично контактує тривалий час - головних уборах, одязі, взутті, оббивці сидінь, предмети особистого користування (бритва, гребінець, окуляри, гаманець, сумки тощо); на предметах, з якими має відносно короткочасний контакт - знаряддя злочину, предмети матеріальної обстановки місця його перебування, транспортному засобі, ґрунті, снігу і т.д. Всі ці предмети є носіями запаху людини, бо утримують на собі пахучі виділення його поту. Інформацію про запах людини несуть і його кров, волосся, частки нігтів. Не зазнали гнильним змін плями висохлої крові, волосся, нігті можуть зберігати запах кілька десятків років. При сприятливих умовах довгостроково носили предмети одягу, недопалки сигарет зберігають запах кілька місяців; предмети, що знаходилися в контакті з тілом людини не менше півгодини, - до 60 годин, сліди ніг - від 10 до 24 годин. Тому запахові сліди людини можуть бути використані як при розкриття злочину по «гарячих слідах», так і через тривалий час після його вчинення. Сам чоловік адаптований до власного запаху і не відчуває його, що ускладнює умисне знищення запахових слідів.

На збереження запахових слідів впливає цілий ряд факторів, які слід враховувати в ході їх виявлення та вилучення, що здійснюється в рамках окремих слідчих дій (огляду, обшуку, виїмки та ін) з додержанням відповідних процесуальних вимог. Висока температура повітря, низька вологість, переміщення повітряних потоків (вітер, протяг) сприяють швидкому улетучиванию запахових речовин. Слідчий, приступаючи до огляду місця події або іншим слідчим діям, повинен прийняти заходи щодо збереження запахових слідів, по можливості усунувши або послабивши вплив негативних факторів, і повністю виключити невиправдане дотик до предметів-носіїв запахових слідів до їх вилучення. В силу своєрідності властивостей запаху його сліди мають пріоритет у послідовності вилучення, при цьому повинні дотримуватися заходи щодо запобігання пошкодження предмета-носія запахового сліду, так як він (наприклад, слід взуття) може бути об'єктом інших експертних досліджень. Вилучення запахових слідів має свою специфічну технологію. Як показала практика, метод добору запахових проб повітря шприцами та іншими усмоктувальними ємностями виявився малоефективним у зв'язку з швидким розсіюванням і низькою концентрацією пахучих речовин утворюються на місці сліди перебування людини-«шлейфи». Більш надійним є спосіб збирання запаху через спеціальний адсорбент, що приводиться в безпосередній контакт з предметом - носієм запахового сліду. Необхідними елементами коштів збору запахових слідів є: адсорбент (клапоть бавовняної тканини типу фланелі, розміром не менше 10 х 15 см; скляна банка з щільно прилягає кришкою (скляної, металевої), а також предмети, які виключають «забруднення» запаху в сліді іншими, сторонніми запахами, у тому числі осіб, що працюють зі слідом на місці його виявлення (пінцет, гумові рукавички, фольга та ін). Всі засоби для збирання запаху повинні бути чистими і дезодорованими.

Для збирання запаху і його подальшої консервації клапоть адсорбенту, витягнутий з банки, приводять у контакт з тим місцем на поверхні предмета-носія, де передбачається наявність запахового сліду, зверху розташовують шматок фольги і злегка притискають. Через годину фольгу видаляють, а адсорбент поміщають в банку, яку щільно закривають і опечатують. Операції виробляються в гумових рукавичках, з використанням щипці для захоплення адсорбенту. Вилучений таким чином слід упаковується за загальними правилами поводження з речовими доказами. На прикріплюється етикетці вказується, коли і де вилучено слід, по якій справі, а також вказується матеріал предмета-носія, час (тривалість) адсорбції. Аналогічним чином вилучається так званий фоновий запах з ділянок предмета-носія, де передбачається відсутність запаху людини, який відіграє роль контрольного об'єкта в подальшому дослідженні. При виробництві слідчих дій не завжди можливо вилучити запаховий слід з предметів, які несуть на собі одночасно і інші сліди, що підлягають експертних досліджень (біологічним, трасологическим та ін). У такому разі вилучення запахового сліду проводиться спеціалістом у лабораторних умовах з використанням особливих методів, в тому числі і безконтактних. Наприклад, щодо вилучення запаху з слідів крові розроблена методика, не руйнує її елементів і дозволяє проводити подальші складні серологічні дослідження. При відборі зразків запаху для порівняльного дослідження у осіб, що перевіряються всі операції повинні проводитися особою (слідчим, фахівцем), не працювали з запаховым слідом на місці події, щоб не відбулося забруднення проб.

Порівняльне дослідження попередньо вилучених запахів-слідів і порівняльних зразків здійснюється в лабораторних умовах. Биодетектор (собака) занюхує початковий стартовий запах і у разі виявлення цього ж запаху у порівняльному ряду, приймає умовну сигнальну позу^*. Вибірка включає серію проходів декількох собак-дублерів у різних тактичних варіанти розташування проб у порівняльному ряду в цілях виключення помилкового результату. Описана процедура проводиться з дотриманням строгих правил і спеціально обладнаному приміщенні одорологической лабораторії, забезпеченому необхідним технічним оснащенням і захисним екраном для нейтралізації впливу на собаку присутніх осіб. Попередньо проводиться тестування функціонального стану собаки-детектора з використанням еталонних запахових проб.

*Порівняльний ряд містить не менше 10 проб запахів, включаючи допоміжні та шуканий запахи. Проби розташовуються по колу у випадковому порядку.

У одорологических лабораторіях цілеспрямовано колекціонуються зразки запахів груп об'єктів, що розрізняються за своїми властивостями; осіб, розділених за статево-віковим особливостям; накопичуються запахові сліди, вилучені з місць події по нерозкритих злочинах.

Одорологічна ідентифікація дозволяє встановити такі обставини: приналежність запаху на даному об'єкті (ґрунті, одяг, знаряддя злочину тощо) конкретного перевіряється особі; спільність джерела запахових слідів, зібраних у різний час і в різних місцях; яким пахучою речовиною залишений запаховий слід на даному предметі. Отримана інформація дозволяє слідчому зробити широке коло похідних висновків, наприклад, про належність предметів конкретним особам, про перебування встановленим вимогам осіб на даному місці в певний час і ін.

Спеціально підготовлені собаки використовуються не тільки при лабораторній одорологической ідентифікації, але і безпосередньо на місці події. Службово-розшукова собака може «взяти» слід злочинця і переслідувати його по запаху, що міститься в слідах ніг, а також здійснювати вільний пошук по запаховому сліду предметів, що належать конкретним особам чи мають «стандартний» запах, наприклад пошук стріляних гільз по запаху згорілого пороху, пошук вибухових речовин, наркотичних засобів, трупів.

Поряд з біологічним детектором в криміналістиці використовуються технічні детектори запахових речовин - прилади, що досліджують газоподібні речовини. Газові аналізатори або хроматографи дозволяють розпізнавати компоненти газових сумішей, наприклад пари спирту у видихуваному людиною повітрі; нітрогліцерин і запаху вибухових речовин; молекули наркотичних коштів; продукти розкладання тканин трупів людей і тварин. Зусилля вчених спрямовані на створення високочутливих аналізаторів, що діють за принципом органів нюху живих істот (нейрокомп'ютерів). Однак, інструментарію, повністю адекватного або хоча б істотно наближеного до рівня чутливість нюхового апарата тварин, поки не створено.

У вітчизняній криміналістиці питання про процесуальну формі застосування методів одорологической ідентифікації з використанням биодетектора і доказательственном значенні одержуваних результатів ще не знайшов однозначного рішення. Розвиток мережі одорологических лабораторій в системі криміналістичних установ МВС РФ, активно проводяться в них наукові та практичні дослідження в області лабораторної ідентифікації одорологической (заснованої на використанні природних здібностей собаки-детектора і її спеціальної тренуванні), апробація її результатів у формі експертних висновків у судах при розгляді значної кількості кримінальних справ сприяють швидкому становленню нового, поки ще нетрадиційного виду судової експертизи - одорологической і розгляду її результатів, як доказів^*. Водночас незвичайність биодетектора як інструменту аналізу запаху, неможливість у повній мірі перевірити результати його роботи інструментальними методами зумовлюють ставлення до лабораторної одорологической ідентифікації, як до оперативного заходу, не порождающему доказів. Окремі криміналісти вбачають у одорологической ідентифікації з використанням биодетектора елементи такої слідчої дії, як слідчий експеримент і т.д.