Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсобливост≥ догл€ду за хворими з пошкодженн€ми ≥ захворюванн€ми шињ, трахењ ≥ стравоходу




—л≥д зазначити, що ц€ група хворих потребуЇ особливо уважного ≥ ре≠тельного догл€ду. “ак, при догл€д≥ за хворими з пошкодженн€ми орган≥в шињ можливий рецидив кровотеч≥, у цих випадках медична сестра повинна виконати пальцеве притисканн€ судин або накласти стискальну пов'€зку, викликати л≥кар€ ≥ доставити хворого в операц≥йну дл€ остаточноњ зупинки кровотеч≥. ” хворих з пошкодженн€ми ≥ захворюванн€ми гортан≥ та трахењ у €ких накладена трахеостома, основним завданн€м медичноњ сестри Ї: збе≠реженн€ прох≥дност≥ трахењ ≥ трахеостом≥чноњ канюл≥. ƒл€ того, щоб вид≥ленн€ ≥з трахењ через канюлю не забруднювали пов'€зку, п≥д нењ п≥дкла≠дають клейончастий, пол≥етиленовий або гумовий фартушок, €кий при заб≠рудненн≥ миють антисептичним розчином. ¬нутр≥шню трубку трахеостом≥ч≠ноњ канюл≥ 2-3 рази на день виймають, промивають ≥ знову вставл€ють. ƒл€ того, щоб слизова трахењ не висихала, трахеостом≥чну трубку покривають зволоженою серветкою. ƒл€ активного в≥дсмоктуванн€ слизу ≥ харкотинн€ ≥з трахењ через канюлю ввод€ть тонкий катетер ≥ провод€ть в≥дсмоктуванн€ р≥дини електров≥дсмоктувачем. ѕеред в≥дсмоктуванн€м у трахеостом≥чне дерево закапують 3-5 мл теплого 4 % розчину натр≥ю г≥дрокарбонату або розчини фермент≥в - хемопсину, трипсину, л≥дази. „ерез канюлю в бронх≥≠альне дерево дл€ проф≥лактики легеневих ускладнень можна вводити р≥зн≥ л≥карськ≥ речовини (антиб≥отики, в≥дхаркувальн≥, ферменти та ≥н.). ѕри на€в≠ност≥ хрон≥чного стенозу гортан≥ таких хворих можуть виписувати з трахео-стом≥чною трубкою. ¬они повинн≥ бути на диспансерному обл≥ку.  ожного тижн€ њм провод€ть зм≥ну трахеотом≥чноњ трубки (очищенн€, стерил≥зац≥€) ≥ провод€ть рев≥з≥ю рани. ѕри на€вност≥ запаленн€ або подразненн€ навколо трахеостоми шк≥ру необх≥дно змазувати цинковою або ≥ншою антисептич≠ною або антибактер≥альною маззю.

” хворих п≥сл€ операц≥њ на стравоход≥ ретельний догл€д досить часто Ї визначальним у прогноз≥ переб≥гу п≥сл€операц≥йного пер≥оду. ’ворим нада≠ють в≥дпов≥дного ф≥з≥олог≥чного положенн€, рекомендують утримуватись в≥д проковтуванн€ слини, харкотинн€ прот€гом першоњ доби п≥сл€ операц≥њ, за≠борон€ють прийманн€ будь-€коњ њж≥ ≥ води. ’ворий повн≥стю знаходитьс€ на парентеральному харчуванн≥. ѕриймати р≥дину через рот дозвол€ють на 4-5 добу ≥ т≥льки невеликими порц≥€ми. ѕри нормальному переб≥з≥ п≥сл€опера≠ц≥йного пер≥оду можна призначати нап≥вр≥дку њжу: кеф≥р, сметану, сир≥ €йц€, кис≥ль, манну кашу та ≥н. « 11-12-њ доби хворому можна дати протерте м'€со, паров≥ котлети, рибу. « 15-го дн€ можна призначити ст≥л є 1. ѕри на€вност≥ зонда, проведеного через оперований стравох≥д (кишкову вставку), харчу≠ванн€ хворих провод€ть через зонд з 3-4-њ доби. ¬ зв'€зку з р≥зким висна≠женн€м ≥ зниженн€м регенераторних властивостей орган≥зму, цим хворим призначають введенн€ б≥лкових препарат≥в, компонент≥в кров≥ (альбум≥н, плаз-


ма), призначають ≥муностимул€тори (≥ммунал, тимоген, тимал≥н, “-актив≥н й ≥н.). « такими хворими провод€ть дихальну г≥мнастику, Ћ‘ , протирають спину, сл≥дкують за станом дихальноњ ≥ серцево-судинноњ систем. ” к≥нц≥ 3-њ доби необх≥дно провести очисну кл≥зму.

ѕри захворюванн€х, оп≥ках, раку стравоходу досить часто необх≥дно накладати гастростому. ÷≥ хвор≥ вимагають особливоњ уваги (рис. 192, 193).

Ќеобх≥дно уважно стежити за станом шк≥ри навколо гастростом≥чно-го отвору. Ўлунковий с≥к, €кий вит≥каЇ через гастростому, може виклика≠ти сильну мацерац≥ю шк≥ри, що призводить до сильного болю. ѕри кожно≠му введенн≥ харчових продукт≥в через гастростому шк≥ру потр≥бно проти≠рати антисептичним розчином, змазувати вазел≥ном або антисептичною маззю. ѕри на€вност≥ мацерац≥њ шк≥ри дану д≥л€нку змазують пастою Ћа-сара, цинковою маззю.

ѕри догл€д≥ за хворими ≥з захворюванн€ми щитопод≥бноњ залози сл≥д пам'€тати, що вони потребують особливого догл€ду у зв'€зку з лаб≥льн≥стю псих≥ки, порушенн€м функц≥њ внутр≥шн≥х орган≥в ≥ операц≥йною травмою.


Ќайзручн≥шим положенн€м п≥сл€ операц≥њ на щитопод≥бн≥й залоз≥ Ї нап≥всид€че з нахиленою головою дл€ розслабленн€ шињ. —л≥д пам'€тати, що у хворих на дифузний токсичний зоб, в перш≥ години п≥сл€ операц≥њ може виникнути тиреотоксичний криз, €кий характеризуЇтьс€ збудженн€м, г≥пер≠терм≥Їю (39-40∞—), почервон≥нн€м облич≠ч€, тремт≥нн€м рук, тах≥кард≥Їю. —естра терм≥ново повинна викликати л≥кар€ ≥ до≠помагати йому в наданн≥ нев≥дкладноњ до≠помоги. ƒл€ цього повинна бути готова


система дл€ внутр≥шньовенного вливанн€, наб≥р медикамент≥в: 5 % розчин глюкози, ≥нсул≥н, дигоксин, строфантин, г≥дрокортизон, предн≥золон ≥ ≥н.

≤нколи у таких хворих п≥сл€ операц≥њ виникають болюч≥ судоми м'€з≥в к≥нц≥вок, обличч€ внасл≥док видаленн€ паращитопод≥бних залоз, що регулю≠ють обм≥н кальц≥ю. ѕри цьому необх≥дно терм≥ново ввести внутр≥шньовенно хлорид кальц≥ю, призначити гормон паращитопод≥бноњ залози - паратиреоњ-дин. Ќер≥дко п≥сл€ видаленн€ зобнозм≥неноњ залози в ран≥ залишають дре≠наж≥ або гумов≥ випускники. якщо пов'€зка сильно прос€кла ≥ по випускни≠ку вид≥л€Їтьс€ кров, це св≥дчить про кровотечу. —л≥д ретельно сл≥дкувати за станом операц≥йноњ рани, шк≥ри. ¬ажливо прид≥л€ти увагу звучност≥ голосу: охрипл≥сть - ознака пошкодженн€ поворотного нерва. ’арчуванн€ хворих п≥сл€ операц≥њ повинно бути висококалор≥йним, њжа теплою, р≥дкою, оск≥льки ковтанн€ у цих хворих утруднене ≥ болюче.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 460 | Ќарушение авторских прав


Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

519 - | 531 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.