Формування навичок виразного читання.

Виразність – найслабкіше місце в розвитку навички читання. Молодші школярі мають оволодівати елементарною грамотою виразного читання, вчитись виділяти логічний центр в тексті, логічні наголоси в реченнях, робити паузи, підвищувати і понижувати голос, добирати відповідну інтонацію мовлення чи читання. В структурі уроку читання повинно бути спрямування на виразне читання. Це шостий етап Основне завдання шостого етапу – опрацювання партитури.

Одночасно з розвитком виразності зв’язного мовлення формуємо й техніку мовлення: дихання, чіткість і правильність вимови звуків.

Дихальний цикл складається з 3 фраз: 1) вдих, 2) видих, 3) паузи. У віршованих творах є ритмічні паузи (або віршові). Вони відіграють конструктивну роль, поділяючи рядки. Ритмічні паузи обов’язкові після кожного віршового рядочка, на них робиться затримка дихання (без добору повітря).

З технікою мовлення та читання пов’язані дикція і словесний наголос. Виразність залежить від уміння володіти голосом. Він характеризується силою, висотою, тривалістю (темп), звуковою окрасою (тембр).

Логічна виразність мовлення та читання досягається використанням її основних засобів – 1) логічних пауз, 2) логічних наголосів, 3) логічних мелодій (пониження та підвищення голосу

У реченні позначені паузи на синтагмах (єдине інтонаційно-смислове ціле в структурі речення). Виділення таких пауз полегшує читання великих речень. Найчастіше логічні паузи співпадають із розділовими знаками. Це граматичні паузи (│, кінець речення - ║).

Логічний наголос – це виділення в реченні (тексті) найголовніших слів. Логічний наголос позначається різними способами: повільною вимовою слова, підвищенням та пониженням голосу, вимовлення пошепки.Є наголос для всього тексту – це логічний центр.

Мелодика – це рух голосу (пониження, підвищення).Отже, засоби логічної виразності – паузи, наголос, мелодика. Вдумливе використання їх допомагає вірно і яскраво відтворювати текст і робити читання виразним.

Методика опрацювання партитури:

1. Формулюємо головну думку2. Визначаємо логічний центр 3. Ставимо паузи.4. Знаходимо додаткові наголоси. 5. Відтворюємо мелодику читання. 6.З’ясовуємо інтонацію читання.

Методика вивчення віршів на уроках читання в початк класах.

Особливу складність являє собою навчання учнів читати і розуміти вірші. При цьому увагу зосереджуємо на: 1 - осмисленні змісту тексту; 2 - з’ясуванні структури (композиційний розбір); 3 - емоційно-образному аналізі в поєднанні з розбором мовних та композиційних засобів, лексико-стилістичному; 4 - виразному читанні тексту. Якщо враховувати зазначені вимоги, то доцільною може бути така методика опрацювання вірша:

1) Вступне слово вчителя про автора, спрямування на усвідомлення змісту (сприяє розширенню уявлень про зображувані події та явища, викликає інтерес до автора та вивчення його твору).

2) Зразкове читання (краще напам’ять) вірша вчителем за опрацьованою партитурою.

Читання вірша учнями мовчки, відповіді на 1- 2 запитання для з’ясування основного змісту тексту.

1) Читання вірша всіма учнями напівголосу, відповіді на 1- 2 питання для усвідомлення елементів тексту.

2) Аналіз фактичного змісту тексту. Композиційний аналіз, складання плану. Смисловий аналіз, «тлумачне» читання. Словесне малювання, де це можливо.

3) Опрацювання разом з учнями партитури для виразного читання вірша. Творча робота на основі тексту: читання в особах (епічний вірш), продовження авторської думки, Складання тексту за аналогією до вірша, розповідь від певної особи, від автора, подовження подій тощо.

Розробляючи конспект вивчення вірша, в дидактичній структурі вивчення прозового твору замінюємо етап уроку «Сприйняття нового матеріалу» зазначеною методикою читання вірша.