Великі реформи 60 – 70 – х рр. ХІХ ст.

Терміни і поняття: Державна Рада, державні селяни, удільні селяни, «тимчасовозобов’язані» селяни, викупні платежі, мирові посередники, земства, міністерства.

Джерела та література:

1. Ананьич Б., Чернуха В. Первый к шаг к революции (Реформы XIX в.) // Родина. – 1991. – № 8.
2. Антонов В.Ф. Народничество в России: утопия или отвергнутые возможности // Вопросы истории. – 1991. – №1.
3. Баженова Г. Ю. Зміни у фаховій підготовці істориків у російських університетах 60-70-х рр. XIX ст. / Г. Ю. Баженова // Укр. іст. журн. — 2007. — №5. — С. 41-54.
4. Берштейн А. "Человек человеку принадлежать не должен...": 150 лет назад был издан Манифест об освобождении крестьян / А. Берштейн // Первое сентября. — 2011. — №3(12 февраля). — С. 21.
5. Богатырёва О.Н. Губернская администрация и земское самоуправление. Вторая половина XIX – начало ХХ века.// Вопросы истории – 2004. – №8.
6. Боханов А. Н. Очерки Российской истории XIX века / А. Н. Боханов // Московский журнал. История государства Российского. – 2004. – №12. – С. 2–18. – Печ.в сокр.по изд.: История человечества. Т.8. – М., 2003.
7. Боярчук А. В. Сельское хозяйство России после отмены крепостного права / А. В. Боярчук // Преподавание истории в шк. — 2009. — №9. — С. 74-76.
8. Будницкий О.В. «Кровь по совести»: терроризм в России (вторая половина XIX – начало XX в.) // Отечественная история. – 1994. – №6.
9. Виноградов В. Н. Русско-турецкая война 1877 - 1878 годов и европейские державы / В. Н. Виноградов // Новая и новейшая история. — 2009. — №1. — С. 127-143.
10. Волковинський В. Терористична діяльність "Народної волі" та "український слід" у вбивстві Олександра II / В. Волковинський // Історія України. — 2008. — №29 (серпень). — С. 4-6.
11. Воронин В. Е. Либеральные и консервативные преобразования в сфере образования (конец 1850-х - 1860-е годы) / В. Е. Воронин // Преподавание истории в шк. — 2009. — №7. — С. 40-44.
12. Воронин В. Е. Политические взгляды и замыслы великого князя Константина Николаевича в середине 1860-х годов / В. Е. Воронин // Отечественная история. — 2007. — №5. — С. 61-72.
13. Герасименко Г. Земство и власть: (Теоретические аспекты земского самоуправления) / Г. Герасименко // Свобод. мысль. — 2004. — №8. — С. 115-133.
14. Горская Н. И. Земское собрание и мировой суд / Н. И. Горская // Вопр. истории. — 2009. — №7. — С. 76-85.
15. Данилов Д.Д. М.Т. Лорис – Меликов: карьера «парадоксального диктатора» // Вопросы истории. – 1998. – № 11 – 12.
16. Долбилов М.Д. Александр II и отмена крепостного права // Вопросы истории. – 1998. – № 10.
17. Зайончковский П. А. Отмена крепостного права в России / П. А. Зайончковский. — М.: Изд-во Моск.ун-та, 1968. — 368с.
18. Захарова Л. Г. Александр II и место России в мире / Л. Г. Захарова // Новая и новейшая история. – 2005. – №4 – С.129–161. – Окончание. Начало в №2, 2005.
19. Захарова Л. Г. Великие реформы 1860 – 1870 – х годов: поворотный пункт российской истории? / Л. Г. Захарова // Отечественная история. – 2005. – №4. – С. 151 – 167.
20. Захарова Л.Г. Россия на переломе (Самодержавие и реформы 1861 – 1874 гг.) // История Отечества: люди, идеи, решения. Очерки истории России IX –начала XX в. – М., 1991. – С.293 – 325.
21. Зверев В.В. Эволюция народничества: «Теория малых дел» // Отечественная история. – 1997. – № 4.
22. Иоффе А. Н. XIX век: реформаторы и их судьбы. Сравнительный анализ деятельности Александра II и А. Линкольна / А. Н. Иоффе // Основы государства и права. – 2003. – №6. – С. 86 – 90.
23. Итенберг Б.С. Лорис – Меликов: путь к власти. Военачальник и администратор на Кавказе. //Отечественная история. – 2004. – №1.
24. Ковальченко И.Д. Консерватизм, либерализм и радикализм в России в период полготовки крестьянской реформы 1861 г. // Отечественная история. – 1994. – №2.
25. Левандовский А Самоуправление в контексте самовластья (реформы в России 2 – й пол. XIX в.) // Знание – сила. – 1994. – № 2.
26. Левандовский А. Бомбисты // Родина. – 1996. – № 4.
27. Левандовский А. Непостижимое событие: отмена крепостного права в России - самая главная, коренная реформа / А. Левандовский // Знание-сила. — 2011. — №11. — С. 85-88.
28. Литвак Б.Г. Переворот 1861 г. // Свободная мысль. – 1992. – № 3.
29. Ляшенко Л. М. О некоторых проблемах истории России в связи с эпохой Александра II / Л. М. Ляшенко // Преподавание истории и обществознания в школе. – 2004. – №2. – С. 9 – 15.
30. Ляшенко Л. Царь-освободитель: великие реформы и мы / Л. Ляшенко // Наука и жизнь. — 2011. — №4. — С. 32-40.
31. Машкін А. "Он дал им волю, а они его убили!...": скасування кріпаччини в Російській імперії з точки зору співробітників вітчизняних спецслужб / А. Машкін // Історія в шк. — 2011. — №7-8. — С. 9-15. — Закінчення. Поч. див.: № 3-6, 2011 р.
32. Подвижники России: [ист. очерки] / А. Н. Сахаров [и др.]. – 2 – е изд. – М., 2002. – 493 с.
33. Пронин Е. Самодержец без харизмы / Е. Пронин // Государственная служба. – 2003. – №2(22). – С. 72 – 78.
34. Римский С.В. Церковная реформа Александра II // Вопросы истории. – 1996. – № 4.
35. Троицкий Н. Друзья народа или бесы? (Как и кого защищали народники) // Родина. – 1996. – № 2.
36. Цыганок П. А. Реформы Александра II / П. А. Цыганок // Образование в регионах России и СНГ. – 2005. – №4. – С. 14 – 22.
37. Черкасов П. П. Политические реформы Александра II в донесениях и отчетах посольства Франции в Санкт-Петербурге / П. П. Черкасов // Новая и новейшая история. — 2010. — №3. — С. 142-162.
38. Чернуха В.Г. Александр III // Вопросы истории. – 1992. – № 11 – 12.
39. Шаравара Т. О. Реформи і контрреформи місцевого й міського самоврядування другої половини XIX ст. в Російській імперії у працях радянських та зарубіжних дослідників / Т. О. Шаравара // Укр. іст. журн. — 2011. — №1. — С. 166-179.
40. Шеппели К. Л. "Забыли про овраги": нетерпеливый характер российской конституционности и вызов терроризма / К. Л. Шеппели // Сравнительное конституционное обозрение. – 2006. – №1. – С. 21–27.
41. Шестопалов А. П. Николай Алексеевич Милютин / А. П. Шестопалов // Вопросы истории. – 2004. – №12. – С. 57 – 70.
42. Эйдельман Н.Я. Революция «сверху» в России. – М., 1989.

Заняття 6. Росія на початку ХХ ст. (2 год.)

План

1. Соціально – економічний і політичний розвиток Росії на межі ХІХ – ХХ ст. Діяльність С.Ю.Вітте.

2. Перша російська революція: причини, характер, особливості. Становлення багатопартійності і парламентаризму.

3. Третьочервнева монархія. Столипінська реформа.

4. Лютнева революція в Росії.

Мета семінарського заняття – зрозуміти джерела корінного перелому у розвитку російської влади і суспільства на початку ХХ ст.

Завдання семінарського заняття:

– виявити характерні риси модернізації кінця ХІХ – початку ХХ ст.

– показати взаємозв’язок аграрного питання і революції 1905 – 1907 рр.

– охарактеризувати партійно – політичний розвиток Росії на початку ХХ ст.

– виокремити особливості російського парламентаризму;

– виявити джерела революційних подій 1917 р. та показати динаміку їх розвитку.

Методичні рекомендації:

Під час розгляду першого питання необхідно з’ясувати, в чому полягала специфіка розвитку капіталізму в Росії, зокрема схарактеризувати процес монополізації промисловості. Чому економіка Росії на початку ХХ ст. потребувала модернізації? Схарактеризуйте промисловий підйом 1890 – х років, звернувши увагу, зокрема, на проведення грошової реформи, залучення іноземного капіталу, розвиток державного кредитування, специфіку митної політики, розширення ринків збуту та джерел сировини. Визначити роль С.Ю.Вітте у модернізації економіки Росії на межі ХІХ – на початку ХХ ст. Схарактеризуйте становище російської буржуазії, особливості її взаємовідносин з владою. Порівняйте промисловий підйом 1909 – 1913 рр. з підйомом 1890-х років. Дайте характеристику селянському питанню на межі ХІХ–ХХ ст. Чому селянська община стала малоефективною? Схарактеризуйте заходи С.Ю.Вітте щодо виходу з аграрної кризи. Схарактеризуйте процес формування в Росії перших політичних партій та їх діяльність.

Під час розкриття другого питання схарактеризуйте динаміку розвитку революційних процесів в країні, починаючи з 9 січня 1905 р. Розкрийте основні положення і значення Маніфесту 17 жовтня 1905 р. для влади та суспільства. Чим можна стверджувати, що з його прийняттям Росія перетворилась на конституційну монархію? Як вплинув Маніфест на діяльність існуючих політичних партій? Схарактеризуйте діяльність І та ІІ Державної Думи, її місце та роль у системі влади Російської імперії. Поясніть, чому революція 1905 – 1907 рр. мала буржуазно – демократичний характер.

Під час розгляду третього питання схарактеризуйте Положення про вибори від 3 червня 1907 р. і його вплив на склад і характер діяльності ІІІ і ІУ Державної Думи. Схарактеризуйте особливості Третьочервневої монархії. Визначне специфіку політики П.А.Столипіна на посаді прем’єр-міністра. На основі чого він сам назвав свою політику «порядок і реформи»? Схарактеризуйте передумови, мету і зміст аграрної реформи А.П.Столипіна 1906 р. Дайте оцінку результатам реформ П.А.Столипіна.

Під час розкриття четвертого питання з’ясуйте, як вплинула Перша світова війна на соціально – економічну ситуацію в країні, теорію і практику провідних політичних партій, розстановку політичних сил. Визначте фактори, які вплинули на загострення революційної ситуації в країні у 1917 р. Чи був соціальний вибух у лютому 1917 р. закономірним? Схарактеризуйте склад, мету, об’єм реальної влади у центрі і на місцях Тимчасового уряду. Дайте оцінку внутрішній і зовнішній політиці Тимчасового уряду, визначте причини кризи владних структур.