Тема 1. Росія за доби правління Петра І

Чернігівський національний педагогічний університет

Імені Т.Г. Шевченка

Інститут історії, етнології

Та правознавства імені М.О. Лазаревського

К.М.Ячменіхін

О.Ю.Маслюк

ІСТОРІЯ РОСІЇ НОВОГО ЧАСУ

Чернігів – 2011

УДК 94 (47) "654"

ББК Т3 (2) 462 + Т3 (2) 5

М 31

Рецензенти: кандидат історичних наук, доцент Острянко А.М.

кандидат історичних наук, доцент Ващенко А.В.

Відповідальний редактор: доктор історичних наук,

професор Дятлов В.О.

ЯЧМЕНІХІН К.М., МАСЛЮК О.Ю,

Історія Росії нового часу: навчально–методичний посібник для студентів Інституту історії, етнології та правознавства імені О.М.Лазаревського (за вимогами кредитно–модульної системи). – Чернігів: Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка, 2011. – 44 с.

Рекомендовано до друку на засіданні кафедри всесвітньої історії (Протокол № 1 від 30 серпня 2011 р.)

УДК 94 (47) "654"

ББК Т3 (2) 462 + Т3 (2) 5

М 31

АНОТАЦІЯ

Навчальний курс «Історія Росії нового часу» розрахований на студентів вищих навчальних закладів історичних спеціальностей з урахуванням наявності у них базового рівня знань (середньої освіти), які навчаються за освітньо–кваліфікаційними програмами підготовки бакалавра. Він побудований згідно вимог кредитно–модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах та узгоджений з примірною структурою змісту навчального курсу, рекомендовано Європейською Кредитно–Трансферною Системою (ЕСТS).

Курс «Історія Росії нового часу» розрахований для студентів ІІІ курсу Інституту історії, етнології та правознавства імені М.О. Лазаревського і передбачає 20 лекційних, 14 практичних і 38 годин самостійної роботи. У змісті курсу можна виділити три змістовних модулі. Формою підсумкового контролю якості знань, навичок, вмінь студентів є залік.

Історія Росії нового часу (XVIIІ – початок ХХ ст.) є частиною університетського курсу історії Росії, в рамках якого вивчаються основні етапи соціально–економічного, політичного та культурного життя російського суспільства імперської доби. Метою даного курсу є систематичне засвоєння студентами основного матеріалу з історії Росії вказаного періоду. Викладання курсу побудоване за проблемно–хронологічним принципом – від епохи реформ Петра І до лютневої революції 1917 р.

Курс покликаний допомогти студентам побачити ті фактори, які впродовж тривалого часу визначали історичний розвиток Російської імперії: особливості політичного та економічного розвитку держави, становлення та розвиток соціальної структури російського суспільства, динаміку взаємин влади та суспільства, національну політику держави тощо. Осмислення історії Російської держави, яка є важливою складовою загальноісторичного процесу і тісно пов’язана з історією України, може сприяти використанню історичного досвіду та його уроків у житті, професійній і громадській діяльності. У процесі викладання матеріалу актуалізуються набуті знання, навички, вміння студентів.

Внутрішня структура навчально–методичного посібника складається з трьох частин. Перша – містить програму та стислий зміст курсу. Друга частина складається з планів семінарських занять та списків джерел і літератури для підготовки до них. У третій частині розміщено завдання для самостійної роботи студентів і питання до заліку.

«ІСТОРІЯ РОСІЇ НОВОГО ЧАСУ»

Курс	Напрям, освітньо–кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів ECTS: 2 Змістових модулів: 3 Загальна кількість годин: 72 Тижневих годин: 4	Шифр та назва напряму підготовки 0203 Гуманітарні науки Шифр та назва спеціальності 6.020302 Історія Освітньо–кваліфікаційний рівень Бакалавр	Нормативна 1–й рік підготовки ІІ–й семестр Лекцій (теоретична підготовка): 20 годин Семінарів: 14 годин Самостійна робота: 38 годин Вид підсумкового контролю: залік

Мета курсу:

ü Ознайомлення з основними завданнями, джерелами та літературою курсу «Історія Росії нового часу»;

ü Закріплення та поглиблення здобутих у середніх навчальних закладах знань про історичний розвиток Російської держави;

ü Оволодіння практичними навичками роботи з історичними джерелами і науковою літературою;

ü Розвиток і поглиблення інтересу до історії сусідніх народів; виховання любові та поваги до творів російської літератури, традицій історичного минулого;

ü Формування уміння критично аналізувати отриману з різних джерел інформацію, застосовувати набуті знання з історії для орієнтації в громадсько–політичному житті та оцінки суспільних явищ і подій.

Згідно з вимогами Державного стандарту підготовки фахівців освітньо–кваліфікаційного рівня „бакалавр” з історії, фахівець повинен вміти:

ü Аналізувати історичні поняття і терміни;

ü Встановлювати причинно–наслідкові зв’язки між історичними подіями та явищами;

ü Орієнтуватися в історичній карті;

ü Аналізувати роль держави в організації соціальних та економічних процесів модерної Росії;

ü Виділяти й аналізувати основні тенденції політичного, соціально–економічного та культурного розвитку Російської імперії в різні періоди її існування.

ü Аналізувати особливості прояву головних факторів всесвітнього історичного процесу в історії Росії ХУІІІ – початку ХХ ст.

ü Визначати роль і місце Російської імперії у світовій історії, особливості російського історичного процесу.

СЛОВНИК

Кредитно–модульна система організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових одиниць (залікових кредитів).

Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістовних модулів або блоку змістовних модулів.

Модуль – це задокументована завершена частина освітньо–професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу (тема, самостійна робота, лабораторна робота, тест).

Змістовий модуль – це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові (дорівнює 27 годин загального навчального часу). Повноцінне оволодіння кожним змістовним модулем передбачає опрацювання студентом певного кола теоретичних питань на лекційних заняттях, практичних завдань і відбувається під час аудиторної та самостійної роботи згідно з навчальним планом або за індивідуальним графіком роботи студента.

Поточний контроль – оцінювання рівня знань, умінь та навичок студентів, що здійснюється у ході навчального процесу шляхом проведення усного опитування, контрольної роботи, тестування, колоквіуму тощо.

Модульний контроль – форма контролю, в якому підводиться підсумок роботи студента впродовж модуля. Результатом модульного контролю є модульна оцінка.

Модульна оцінка – бальна оцінка (абсолютна), яку отримав студент у результаті контролю за виконанням усіх видів робіт (теоретичних, практичних, самостійних), віднесених до відповідного модуля.

Екзамен (залік) – форма підсумкового контролю, засвоєння студентом навчального матеріалу з окремої дисципліни за певний період відповідно до навчального плану.

Лекція – основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Лекції проводяться лекторами – професорами і доцентами (викладачами) вищого навчального закладу, а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій. Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.

Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або навчальних кабінетах з однією академічною групою. Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Консультація – форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів із питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни. Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, курсові роботи тощо) видаються студентам в терміни, передбачені вищим навчальним закладом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем.

Самостійна робота студента – основний засіб роботи студента по оволодінню навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

ЗМІСТ КУРСУ

Тема 1. Росія за доби правління Петра І

Причини внутрішніх перетворень. Двірцева боротьба. Стрілецькі виступи. Початок єдинодержавного правління Петра I. Азовські походи. Велике посольство.

Дипломатична і військова підготовка Північної війни. Початок Північної війни. Поразка під Нарвою.

Будівництво заводів. Заснування Петербургу. Створення Балтійського флоту і регулярної армії. Повстання в Астрахані, на Доні, у Башкирії. Вторгнення Карла XII в Росію. Полтавська битва. Прутський похід 1710–1711 рр. Морські перемоги біля мису Гангут, острову Гренгам. Ништадтський мир. Проголошення Росії імперією. Каспійський похід.

Створення чиновницько–бюрократичного апарату абсолютизму. Реформа центрального і місцевого управління. Міська реформа. Відміна патріаршества. Табель про ранги. Указ про єдиноспадкування. Введення подушного податку. Тариф 1724 р. Політика меркантилізму.

Боротьба з опозицією: справа царевича Олексія. Перетворення у сфері культури і побуту. Світський характер нової культури. Академія наук. Школа. Наука і техніка. Суспільно–політична думка (І. Посошков, Ф. Прокопович). Регулярне планування міста. Створення наукових, культурних, музейних, бібліотечних установ. Література. Живопис. Скульптура. Театр.