Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒержавне регулюванн€ умов прац≥




 

ƒ≥€ небезпечних чинник≥в виробництва не виникаЇ спонтанно, адже техн≥кою користуютьс€ люди. “ому вона локал≥зуЇтьс€ або посилюЇтьс€ залежно в≥д р≥вн€ орган≥зац≥њ виробництва, орган≥зованост≥ та дисципл≥ни прац≥вник≥в, њхньоњ квал≥ф≥кац≥њ, сан≥тарно-техн≥чного та л≥кувально-проф≥лактичного забезпеченн€, а також р≥вн€ проф≥лактичноњ роботи з охорони прац≥. “ому державне регулюванн€ умов прац≥ Ї одним з найважлив≥ших соц≥альних завдань сусп≥льства.

ќсновним законом, що гарантуЇ права громад€н на безпечн≥ та нешк≥длив≥ умови прац≥, Ї  онституц≥€ ”крањни. –еал≥зац≥€ цих прав зд≥йснюЇтьс€ через виконанн€ вимог, викладених у законодавчих актах.

“ак, правове регулюванн€ умов ≥ охорони прац≥ в  одекс≥ закон≥в про працю ”крањни не обмежуЇтьс€ т≥льки главою Уќхорона прац≥Ф. Ќорми щодо умов та охорони прац≥ м≥ст€тьс€ в багатьох статт€х ≥нших глав  «пѕ ”крањни таких, €к У“рудовий догов≥рФ, У–обочий часФ, У„ас в≥дпочинкуФ, Уѕрац€ ж≥нокФ, Уѕрац€ молод≥Ф, Уѕрофес≥йн≥ сп≥лкиФ, УЌагл€д ≥ контроль за додержанн€м законодавства про працюФ.

«акон ”крањни Уѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥Ф визначаЇ, що п≥дприЇмство зобовТ€зано забезпечити вс≥м прац≥вникам безпечн≥ та нешк≥длив≥ умови прац≥ ≥ несе у встановленому законодавством пор€дку в≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, запод≥€ну њх здоровТю та працездатност≥.

«аконом ”крањни Уѕро колективн≥ договори ≥ угодиФ передбачено, що у колективному договор≥ встановлюютьс€ взаЇмн≥ зобовТ€занн€ стор≥н щодо охорони прац≥, а в угодах на державному, галузевому, рег≥ональному р≥вн€х регулюютьс€ основн≥ принципи та норми соц≥ально Ц економ≥чноњ пол≥тики, зокрема щодо умов та охорони прац≥.

ѕрийн€тий 14 жовтн€ 1992 р. «акон ”крањни Уѕро охорону прац≥Ф визначаЇ основн≥ положенн€ щодо реал≥зац≥њ конституц≥йного права громад€н на охорону њх житт€ ≥ здоровТ€ у процес≥ трудовоњ д≥€льност≥, регулюЇ в≥дносини м≥ж власником орган≥зац≥њ ≥ прац≥вником з питань безпеки, г≥г≥Їни прац≥ та виробничого середовища, встановлюЇ Їдиний пор€док охорони прац≥ в ”крањн≥.

ƒ≥€ «акону поширюЇтьс€ на вс≥ п≥дприЇмства, установи та орган≥зац≥њ незалежно в≥д форм власност≥ та вид≥в њх д≥€льност≥.

«акон Уѕро охорону прац≥Ф характеризують численн≥ нововведенн€, так≥ €к:

- впровадженн€ економ≥чних метод≥в управл≥нн€ охороною прац≥ на зм≥ну адм≥н≥стративно-командним;

- застосуванн€ р€ду додаткових штрафних санкц≥й, а також п≥льг щодо оподаткуванн€;

- створенн€ ч≥ткоњ системи орган≥в державного управл≥нн€ ≥ нагл€ду за умовами та охороною прац≥;

- суттЇве розширенн€ прав ≥ соц≥альних гарант≥й прац≥вник≥в, насамперед, ос≥б, €к≥ потерп≥ли в≥д нещасного випадку на виробництв≥ або профес≥йного захворюванн€, та с≥мей загиблих;

- визначенн€ м≥сц€ й рол≥ колективного договору п≥дприЇмства у виконанн≥ завдань щодо пол≥пшенн€ умов ≥ безпеки прац≥, забезпеченн€ встановлених законом прав ≥ соц≥альних гарант≥й прац≥вник≥в, у тому числ≥ на п≥льги й компенсац≥њ;

- визначенн€ правового статусу служб охорони прац≥ на п≥дприЇмствах ≥ в органах державного управл≥нн€ вс≥х р≥вн≥в;

- забезпеченн€ активноњ участ≥ профсп≥лок та ≥нших громадських формувань, широких к≥л труд€щих у вир≥шенн≥ проблем охорони прац≥;

- створенн€ необх≥дних умов дл€ започаткуванн€ нових громадських ≥нститут≥в ≥ можливост≥ обранн€ ком≥с≥й з охорони прац≥ п≥дприЇмства та уповноважених трудового колективу з цих питань.

«акон передбачаЇ ч≥тку систему державного управл≥нн€ охороною прац≥ ≥ регулюванн€ умов прац≥. ƒержавна пол≥тика у сфер≥ охорони прац≥ базуЇтьс€ на таких принципах [3 с.4]:

- пр≥оритету житт€ ≥ здоровТ€ прац≥вник≥в по в≥дношенню до результат≥в д≥€льност≥ п≥дприЇмств;

- повноњ в≥дпов≥дальност≥ власника за створенн€ безпечних ≥ нешк≥дливих умов прац≥;

- комплексного розвТ€занн€ завдань охорони прац≥ на основ≥ нац≥ональних програм з цих питань та з урахуванн€м напр€мк≥в економ≥чноњ та соц≥альноњ пол≥тики, дос€гнень в галуз≥ науки ≥ техн≥ки;

- соц≥ального захисту прац≥вник≥в, повного в≥дшкодуванн€ шкоди особам, €к≥ потерп≥ли в≥д нещасних випадк≥в на виробництв≥ ≥ профес≥йних захворювань;

- використанн€ економ≥чних метод≥в управл≥нн€ охороною прац≥, проведенн€ пол≥тики п≥льгового оподаткуванн€, що спри€Ї створенню безпечних ≥ нешк≥дливих умов прац≥;

- участ≥ держави у ф≥нансуванн≥ заход≥в щодо охорони прац≥ тощо.

ƒержавне управл≥нн€ охороною прац≥ ≥ державне регулюванн€ умов прац≥ в ”крањн≥ зд≥йснюють  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ƒержавний департамент з нагл€ду за охороною прац≥, ћ≥н≥стерства та ≥нш≥ центральн≥ органи державноњ виконавчоњ влади, м≥сцева державна адм≥н≥страц≥€, м≥сцев≥ –ади народних депутат≥в.

√ромадський контроль за додержанн€м законодавства про охорону прац≥ зд≥йснюють профсп≥лки та трудов≥ колективи через уповноважених.

”повноважен≥ трудових колектив≥в з питань охорони прац≥ в≥дпов≥дно до законодавства про охорону прац≥ зд≥йснюють контроль:

Х умов прац≥ на робочих м≥сц€х, безпеки технолог≥чних процес≥в, машин, механ≥зм≥в, стану засоб≥в колективного та ≥ндив≥дуального захисту;

Х режиму прац≥ та в≥дпочинку;

Х використанн€ прац≥ ж≥нок, неповнол≥тн≥х та ≥нвал≥д≥в;

Х забезпеченн€ прац≥вник≥в засобами ≥ндив≥дуального захисту;

Х п≥льг ≥ компенсац≥й, що надаютьс€ прац≥вникам за роботу з важкими та шк≥дливими умовами прац≥;

Х в≥дшкодуванн€ власником шкоди прац≥вникам у раз≥ пог≥ршенн€ њхнього здоровТ€ або запод≥€ноњ моральноњ шкоди.

«акон ”крањни Уѕро охорону прац≥Ф визначаЇ соц≥ально Ц економ≥чн≥, орган≥зац≥йно Ц техн≥чн≥, санаторно-г≥г≥Їн≥чн≥ та л≥кувальноЦпроф≥лактичн≥ заходи з охорони прац≥.

—оц≥ально Ц економ≥чними заходами щодо охорони прац≥ передбачаютьс€: обовТ€зкове соц≥альне страхуванн€ прац≥вник≥в власником п≥дприЇмства в≥д нещасних випадк≥в та профес≥йних захворювань; безплатне забезпеченн€ л≥кувально Ц проф≥лактичним харчуванн€м та ≥нш≥ п≥льги ≥ компенсац≥њ прац≥вникам, що зайн€т≥ на роботах з важкими та шк≥дливими умовами; безплатна видача прац≥вникам спец≥ального од€гу, спец≥ального взутт€ та ≥нших засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту на роботах ≥з шк≥дливими ≥ небезпечними умовами; в≥дшкодуванн€ власником шкоди у звТ€зку з кал≥цтвом та ≥ншим ушкодженн€м здоровТ€ (або його с≥мТњ у раз≥ смерт≥ потерп≥лого), повТ€заним з виконанн€м трудових обовТ€зк≥в а також моральноњ шкоди.

ќрган≥зац≥йно Ц техн≥чн≥ заходи ≥ засоби покликан≥ забезпечити такий р≥вень орган≥зац≥њ прац≥ та техн≥чних р≥шень з охорони прац≥, €к≥ виключали б вплив на прац≥вник≥в небезпечних виробничих фактор≥в.

ќрган≥зац≥йн≥ заходи передбачають правильний вишк≥л прац≥вник≥в, ч≥тке та своЇчасне проведенн€ ≥нструктаж≥в та контролю знань з охорони прац≥, зручне плануванн€ робочих м≥сць, хороший стан засоб≥в колективного та ≥ндив≥дуального захисту.

ƒо техн≥чних засоб≥в ≥ заход≥в належать: застосуванн€ техн≥чно досконалого обладнанн€, ≥нструмент≥в ≥ пристроњв, транспортних засоб≥в та засоб≥в колективного захисту (огороджень, запоб≥жних пристроњв, блокуванн€, сигнал≥зац≥њ, системи дистанц≥йного управл≥нн€).

—ан≥тарно Ц г≥г≥Їн≥чн≥ заходи спр€мован≥ на зменшенн€ негативного впливу на прац≥вник≥в елемент≥в сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних умов прац≥, приведенн€ њх до нормативних р≥вн≥в.

Ћ≥кувально Ц проф≥лактичн≥ заходи передбачають попередн≥й та пер≥одичний медичн≥ огл€ди прац≥вник≥в, безплатне забезпеченн€ л≥кувально Ц проф≥лактичного харчуванн€ прац≥вник≥в на роботах з т€жкими ≥ шк≥дливими умовами прац≥, особлив≥ вимоги з охорони прац≥ ж≥нок, неповнол≥тн≥х та ≥нвал≥д≥в.

 

 

11.3.  ласиф≥кац≥€ та оц≥нюванн€ умов прац≥ на виробництв≥

 

”мови прац≥ на виробництв≥ диференц≥юютьс€ залежно в≥д фактично визначених р≥вн≥в фактор≥в виробничого середовища в пор≥вн€нн≥ з сан≥тарними нормами, правилами, г≥г≥Їн≥чними нормативними а також з урахуванн€м можливого шк≥дливого впливу њх на стан здоровТ€ людей.

«г≥дно з г≥г≥Їн≥чною класиф≥кац≥Їю прац≥ умови прац≥ под≥л€ютьс€ на 4 класи[1 с. 4,5]:

1 клас Ц оптимальн≥ умови, за €ких збер≥гаЇтьс€ не лише здоровТ€ прац≥вник≥в, а й створюютьс€ передумови дл€ п≥дтриманн€ високого р≥вн€ працездатност≥.

2 клас Ц допустим≥ умови Ц характеризуютьс€ такими р≥вн€ми фактор≥в виробничого ≥ трудового процесу, €к≥ не перевищують встановлених г≥г≥Їн≥чних норматив≥в, а можлив≥ зм≥ни функц≥онального стану орган≥зму в≥дновлюютьс€ за час регламентованого в≥дпочинку або до початку наступноњ зм≥ни та не чин€ть неспри€тливого впливу на стан здоровТ€ працюючих та њх потомство в найближчому ≥ в≥ддаленому пер≥одах.

3 клас Ц шк≥длив≥ умови Ц характеризуютьс€ такими р≥вн€ми шк≥дливих виробничих фактор≥в, €к≥ перевищують г≥г≥Їн≥чн≥ нормативи ≥ здатн≥ чинити неспри€тливий вплив на орган≥зм працюючого та/або його потомство.

Ўк≥длив≥ умови за ступенем перевищенн€ г≥г≥Їн≥чних норматив≥в та вираженост≥ можливих зм≥н в орган≥зм≥ працюючих под≥л€ютьс€ на 4 ступен≥:

1 ступ≥нь Ц умови прац≥ характеризуютьс€ такими р≥вн€ми шк≥дливих фактор≥в виробничого середовища та трудового процесу, €к≥, €к правило, викликають функц≥ональн≥ зм≥ни, що виход€ть за меж≥ ф≥з≥олог≥чних коливань (останн≥ в≥дновлюютьс€ при тривал≥ш≥й, н≥ж початок наступноњ зм≥ни, перерв≥ контакту з шк≥дливими факторами) та зб≥льшують ризик пог≥ршенн€ здоровТ€;

2 ступ≥нь Ц умови прац≥ характеризуютьс€ такими р≥вн€ми шк≥дливих фактор≥в виробничого середовища ≥ трудового процесу, €к≥ здатн≥ викликати ст≥йк≥ функц≥ональн≥ порушенн€, призвод€ть у б≥льшост≥ випадк≥в до зростанн€ виробничо Ц обумовленоњ захворюваност≥, по€в≥ окремих ознак або легких форм патолог≥њ (€к правило, без втрати профес≥йноњ працездатност≥);

3 ступ≥нь Ц умови прац≥ характеризуютьс€ такими р≥вн€ми шк≥дливих фактор≥в виробничого середовища ≥ трудового процесу, €к≥ призвод€ть до розвитку профес≥йних захворювань, €к правило, легкого та середнього ступен≥в важкост≥ (з втратою працездатност≥ в пер≥од трудовоњ д≥€льност≥);

4 ступ≥нь Ц умови прац≥ характеризуютьс€ такими р≥вн€ми шк≥дливих фактор≥в виробничого середовища ≥ трудового процесу, €к≥ здатн≥ призводити до значного зростанн€ хрон≥чноњ патолог≥њ та р≥вн≥в захворюваност≥ з тимчасовою втратою працездатност≥, а також до розвитку важких форм профес≥йних захворювань з втратою загальноњ працездатност≥.

4 клас Ц небезпечн≥ (екстремальн≥) умови - характеризуютьс€ такими р≥вн€ми шк≥дливих фактор≥в виробничого середовища ≥ трудового процесу, вплив €ких прот€гом робочоњ зм≥ни (або њњ частини) створюЇ загрозу дл€ житт€, високий ризик виникненн€ важких форм гострих профес≥йних уражень.

¬ажливе значенн€ маЇ оц≥нюванн€ умов прац≥ й визначенн€ ступен€ шк≥дливост≥ та небезпечност≥ умов прац≥.

ќц≥нюванн€ умов та характеру прац≥ на робочих м≥сц€х зд≥йснюЇтьс€ на основ≥ г≥г≥Їн≥чноњ класиф≥кац≥њ прац≥ з метою:

- контролю умов прац≥ на в≥дпов≥дн≥сть сан≥тарним правилам ≥ нормам;

- атестац≥њ робочих м≥сць за умовами прац≥;

- сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чноњ паспортизац≥њ стану виробничих п≥дприЇмств;

- складанн€ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чноњ характеристики умов прац≥;

- розсл≥дуванн€ випадк≥в профес≥йних захворювань;

- розробленн€ рекомендац≥й щодо пол≥пшенн€ умов прац≥ тощо.

—ан≥тарн≥ норми широко застосовуютьс€ при анал≥з≥ та оц≥нюванн≥ стану умов прац≥ ≥ запровадженн≥ заход≥в щодо њх пол≥пшенн€. јнал≥зуючи умови прац≥, визначають ≥ндекс в≥дпов≥дност≥ фактичних умов нормативним за формулою:

 

де ”ф Ц фактичне значенн€ елемента умов прац≥;

”н Ц нормативне значенн€ елемента умов прац≥.

 

 омплексне оц≥нюванн€ вс≥х фактор≥в виробничого середовища, трудового процесу, сукупних соц≥ально-економ≥чних чинник≥в, €к≥ впливають на здоровТ€ та працездатн≥сть прац≥вник≥в у процес≥ трудовоњ д≥€льност≥ зд≥йснюЇтьс€ за допомогою атестац≥њ робочих м≥сць.

јтестац≥€ [4] проводитьс€ в ус≥х орган≥зац≥€х незалежно в≥д форм власност≥, де технолог≥чний процес, використовуване обладнанн€, сировина та матер≥али Ї потенц≥йними джерелами шк≥дливих ≥ небезпечних виробничих фактор≥в, що можуть неспри€тливо впливати на стан здоровТ€ персоналу.

јтестац≥€ робочих м≥сць за умовами прац≥ передбачаЇ:

- ви€вленн€ на робочому м≥сц≥ шк≥дливих ≥ небезпечних виробничих фактор≥в та причин њх утворенн€;

- досл≥дженн€ виробничого середовища, важкост≥ та напруженост≥ трудового процес≥ на робочому м≥сц≥;

- комплексне оц≥нюванн€ чинник≥в виробничого середовища ≥ характеру прац≥ на в≥дпов≥дн≥сть њх вимогам стандарт≥в, сан≥тарних норм;

- обірунтуванн€ в≥днесенн€ робочого м≥сц€ до в≥дпов≥дноњ категор≥њ за умовами прац≥;

- п≥дтвердженн€ або визначенн€ права прац≥вник≥в на п≥льгове пенс≥йне забезпеченн€, додаткову в≥дпустку, скорочений робочий день, ≥нш≥ п≥льги ≥ компенсац≥њ залежно в≥д умов прац≥.

- «а результатами атестац≥њ складаютьс€ перел≥ки:

- робочих м≥сць, виробництв, роб≥т, профес≥й ≥ посад, на €ких п≥дтверджено право на п≥льги та компенсац≥њ, передбачен≥ законодавством;

- робочих м≥сць, виробництв, роб≥т, профес≥й ≥ посад, на €ких пропонуЇтьс€ встановити п≥льги та компенсац≥њ, за рахунок п≥дприЇмства;

- робочих м≥сць з неспри€тливими умовами прац≥, на €ких необх≥дно зд≥йснити першочергов≥ заходи щодо њх пол≥пшенн€.

«г≥дно з типовою методикою оц≥нюванн€ умов прац≥ фактичний њх стан визначаЇтьс€ на робочих м≥сц€х, де виконуютьс€ роботи, передбачен≥ галузевим перел≥ком роб≥т з важкими та шк≥дливими умовами, особливо важкими й особливо шк≥дливими умовами на основ≥ г≥г≥Їн≥чноњ класиф≥кац≥њ прац≥.

ќц≥нюванн€ проводитьс€ за даними атестац≥њ робочих м≥сць ≥ спец≥альних ≥нструментальних вим≥рювань, €к≥ в≥дображаютьс€ у карт≥ умов прац≥ на робочих м≥сц€х.

—туп≥нь шк≥дливост≥ фактор≥в виробничого середовища ≥ важкост≥ прац≥ визначаЇтьс€ в балах (в≥д 1 до 3 бал≥в) за г≥г≥Їн≥чною класиф≥кац≥Їю прац≥.

 ≥льк≥сть бал≥в по кожному фактору проставл€Їтьс€ в карт≥ умов прац≥. ƒл€ оц≥нюванн€ впливу даного фактора на умови прац≥ враховуЇтьс€ час його д≥њ прот€гом зм≥ни

де ’ст Ц ступень шк≥дливост≥ фактора або важкост≥ прац≥;

Ц в≥дношенн€ часу д≥њ даного фактору до тривалост≥ зм≥ни.

«алежно в≥д загальноњ оц≥нки ус≥х фактор≥в визначаЇтьс€ розм≥р доплати до тарифноњ ставки (табл. 11.1).

“аблиц€ 11.1.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 351 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

729 - | 558 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.02 с.