Приклад типового (тестового) завдання

МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ДЛЯ ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ 2.

1. Назвіть останнього правителя Держави Великих Моголів:

а) Тіпу Султан,

б) Ранджит Сінгх,

в) Баладжі Баджі Рао,

г) Бахадур-шах ІІ.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

(ЗАЛІК)

1. Особливості розвитку народів Сходу в період нового часу світової історії.

2. Міжнародно-політичне становище на Далекому Сході наприк. XVIII – на поч. ХІХ ст.

3. Боротьба за розподіл сфер впливу в Китаї наприк. ХІХ – на поч. ХХ ст.

4. Причини колоніальної експансії європейських держав. Форми, методи та основні етапи європейської колоніальної експансії на Сході.

5. Соціально-економічний лад та політичний устрій Японії в період сьогунату Токугава.

6. Політика "самоізоляції" Японії, її результати.

7. Криза японського суспільства наприк. XVIIІ - поч. ХІХ ст. та спроби політичних реформ (реформи років Кьохо, Кансей і Темпо).

8. Примусове "відкриття" Японії: хроніка подій. Японія в планах Західних держав та США.

9. Проаналізуйте основні положення "Ансейських договорів" з Японією (Канагавського, Сімодського Едоського та Нагасакської конвенції).

10. Поглиблення кризи соціально-економічної та політичної структури японського суспільства в сер. ХІХ ст.

11. Антиурядовий та антиіноземний рух. Його цілі та гасла.

12. Громадянський конфлікт в Японії (1863-1867).

13. Ліквідація сьогунату та утворення нової влади (революція Мейдзі). Доля клану Токугава.

14. Реорганізація політичної системи Японії. Аналіз основних положень Японської Конституції 1889 р.

15. Перші політичні партії в Японії, їх ідеологія та програма.

16. Мейдзійські перетворення в Японії в ост. трет. ХІХ ст.(адміністративні, військові, станові, освітні).

17. Протестні рухі в Японії доби Мейдзі: причини, цілі, учасники.

18. Перетворення Японії на регіонального лідера (70 – 90-ті рр. ХІХ ст.): аналіз внутрішніх та зовнішніх чинників.

19. "Корейське питання" в японо-китайських відносинах.

20. Завоювання Китаю маньчжурами та утвердження при владі династії Цін.

21. Політичний устрій та соціально-економічний розвиток Китаю у XVIII - перш. пол. ХІХ ст.

22. Основні напрями зовнішньої експансії Цінської імперії у XVIII ст.

23. Російсько-китайські відносини у XVII - перш. пол. ХІХ ст.

24. Китай та європейські держави у XVII - перш. пол. ХІХст.

25. "Опіумні війни" та примусове "відкриття" Китаю європейськими державами.

26. Аналіз основних положень англо-китайського Нанкінського, Тянцзінських та Пекінських договорів.

27. Причини та рушійні сили тайпінського повстання в Китаї.

28. Ідеологічна доктрина тайпінського руху (на підставі аналізу історичних джерел).

29. Держава Тайпінь-тяньго: її суспільний та державний лад, аграрна програма тайпінів.

30. Соціопрофесійний склад керівництва тайпінської держави.

31. Зовнішня політика тайпінської держави.

32. Причини поразки тайпінської держави.

33. Спільне та відмінне у формах та методах проникнення європейців у Китай та Японію.

34. "Політика самопосилення": цілі, ініціатори, результати.

35. "Сто днів реформ": завдання та результати.

36. "Боксерське" повстання (повстання іхетуанів): причини, хід, наслідки.

37. Монголи у XVII – XVIII ст.: соціально-економічні процеси та політичний розвиток.

38. Російсько-монгольські відносини в XVII – сер. XVIIІ ст.

39. Проблеми у відносинах між монголами та Цінським Китаєм в XVII – сер. XVIIІ ст. Основні етапи завоювання Монголії.

40. Корея в XVII – сер. XVIIІ ст.: соціально-економічні процеси.

41. Політичні процеси в Кореї в XVII – сер. XVIIІ ст.

42. Реформаторські ідеї в середовищі корейської еліти у XVIIІ ст.- поч. ХІХ ст. Школи “сірхак”, “пукхак”, “сохак”, “тонхак”.

43. Міжнародно-політичне становище Кореї в XVII – сер. ХІХ ст.

44. "Політика самопосилення" в Кореї в сер. ХІХ ст.: основні завдання та результати.

45. "Корейські кризи" ост. трет. ХІХ ст. Зміни в міжнародно-політичному становищі Кореї.

46. Особливості розвитку континентальної та острівної частини ПСА в XVII – сер. ХІХ ст.

47. Політичні процеси у В’єтнамі в XVII – сер. XVIIІ ст. Держави Чинів та Нгуенів.

48. Повстання тейшонів, його значення для в’єтнамської історії.

49. Спроби реформ у В’єтнамі у 20-30-х рр. ХІХ ст.: їхній зміст та наслідки. Партії "традиціоналістів" та "реалістів".

50. Проникнення європейців у В’єтнам в XVII – 80-х рр. ХІХ ст. Встановлення протекторату над В'єтнамом.

51. Камбоджа у XVII – сер. ХІХ ст.: політичні процеси.

52. Зовнішня політика Камбоджі. Практика “подвійного сюзеренітету”. Встановлення протекторату над Камбоджею.

53. Лаоські князівства в сер. XVIII - ХІХ ст. Основні тенденції розвитку.

54. Колоніальна експансія європейських держав в Індокитаї в XVII - ХІХ ст.: основні етапи, форми, методи, реакція місцевих державних утворень.

55. Політичні процеси в Бірмі в XVII – поч. ХІХ ст.

56. Бірма та колоніальна експансія Великої Британії. Англо-бірманські війни.

57. Сіам у XVIII ст. Основні тенденції суспільно-політичного розвитку.

58. Перші контакти Сіаму із європейцями (кін. XVII ст.), їхні наслідки.

59. Сіам за династії Чакрі. “Новий курс” у відносинах із Західними державами.

60. Економічні наслідки “нерівноправних” договорів для Сіаму.

61. Колоніальна експансія європейських держав на “острови Південних морів” (ПСА): основні етапи, учасники, форми та методи.

62. Наслідки колоніального панування європейців для розвитку місцевих народів в острівній частині ПСА.

63. Політична та соціально-економічна криза держави Великих Моголів наприк. XVII – поч. XVIIІ ст.

64. Проаналізуйте джерела та форми сепаратистських тенденцій сер. XVII - перш. пол. XVIII ст. в Державі Великих Моголів.

65. Держава сікхів, держава маратхів (в сер. XVII - перш. пол. XVIII).

66. Маратхська конфедерація. Маратхсько-афганське суперництво за гегемонію в Індії, його результати.

67. Колоніальне суперництво в Індії між ФОІК та АОІК, його результати.

68. Основні етапи, форми і методи підкорення Індії та перетворення її в колонію Великої Британії.

69. Держава Великих Моголів в перш. пол. ХІХ ст.: основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку.

70. Причини сіпайського повстання, його рушійні сили.

71. Сіпайське повстання в Індії, його наслідки.

72. "Земельна політика" англійської колоніальної адміністрації.

73. Зміни в системі колоніального управління Індією в ост. трет. ХІХ ст.

74. Національно-визвольний рух в Індії в др. пол. ХІХ ст., його основні течії. ІНК.

75. Іран у XVIII ст. Основні тенденції розвитку.

76. Утвердження в Ірані династії каджарів. Соціально-економічний розвиток та державний устрій країни в перш. пол. ХІХ ст.

77. Зовнішня політика Ірану наприк. XVIII – перш. пол. ХІХ ст. Ірано-російські війни та їхні наслідки.

78. Іран в стратегічних планах європейських держав (XVIII - перш. пол. ХІХ ст.).

79. Бабідські повстання в Ірані (1848-1852 рр.). Бабіди та їх ідеологія.

80. Соціально-економічні процеси та політичний розвиток Ірану в др. пол. ХІХ ст. Англо-російське суперництво.

81. Ліберально-конституційний та панісламський рухи в Ірані.

82. Основні риси соціально-економічного та політичного розвитку Афганістану в сер. XVIII - сер. ХІХ ст. Загарбницькі походи в Індію.

83. Афганістан в стратегічних планах Ірану, Росії та Великої Британії. "Ґератське питання". Англо-афганські війни, їх наслідки.

84. Афганістан в період правління Абдуррахмана.

85. Послаблення військової могутності та міжнародних позицій Османської імперії наприк. XVII – поч. XVIIІ ст. Режим капітуляцій. “Східне питання”.

86. Соціально-економічний розвиток та політичні процеси в Османській імперії у XVIII ст. Поглиблення внутрішньої кризи та її причини.

87. Перші спроби реформ XVIII - поч. ХІХ ст. та їх результати.

88. Танзимат: етапи, основні завдання, здобутки та прорахунки.

89. Конституційний рух ("рух нових османів"): ідеологія, програма, лідери.

90. Османська імперія в системі міжнародних відносин др. пол. ХІХ ст.

91. Конституція 1876 р.: аналіз основних положень.

92. Закавказзя в стратегічних планах Ірану, Росії та Османської імперії.

93. Встановлення російського панування в Середній Азії (Бухарський та Хівінській емірати, Кокандське ханство).

 

 

Завдання на історичній мапі (ЗА МОДУЛЯМИ)

1. Голандські володіння в ПСА.

2. Назвіть і покажіть державу ПСА, яка зберегла державний суверенітет та незалежність в ході европейської колонізації.

3. Найбільше іспанське володіння в Південно-Східній Азії.

4. Найбільші о-ви, які входили до складу японської держави періоду Токугава.

5. Напрямки зовнішньої експансії Цінського Китаю у XVIII ст.

6. Наслідки англо-голандського договору 1824 р. (врегулювання територіальних суперечок в ПСА).

7. Покажіть державу кхмерів.

8. Покажіть державу Чосон.

9. Покажіть єдиний торговий порт Японії, через який у XVII-XVIII ст. відбувались контакти із європейцями.

10. Покажіть Малакку, Малайю, Молуккські о-ви, Малаккській п-в та "Острови прянощів", Голландську Індію.

11. Покажіть на карті маршрут просування британської ескадри в період І-шої "опіумної війни" та район операцій франко-британського контингенту в період ІІ "опіумної війни".

12. Покажіть райони, в яких визрівала опозиція режиму Токугава.

13. Покажіть регіон ПСА та назвіть держави (державні утворення), які розташовувались тут в XVII - перш. пол. XIX ст.

14. Покажіть та назвіть єдиний китайський порт відкритий для зовнішньої (європейської) торгівлі з др. пол. XVIII ст.

15. Покажіть та назвіть найбільш розвинені провінції Південно-Східного Китаю в XVII - перш. пол. XIХ ст.

16. Покажіть та назвіть найбільш розвинуті міста Китаю XVII - перш. пол. XIX ст.

17. Покажіть територію 1-шої французької колонії в Індокитаї (1862) та назвіть цю колонію.

18. Покажіть територію держави Нгуенів, Чинів та тейшонів.

19. Покажіть територію Південної Монголії, Халха-Монголії та Джунгарського ханства (ойрати).

20. Покажіть територію Тайпінської держави, її столицю.

21. Покажіть територію Цінської держави на різних етапах маньчжурського завоювання.

22. Показати та назвати територіальні придбання європейців на різних етапах їхнього колоніального проникнення на Схід в XVII - перш. пол. ХІХ ст.

23. Столиця Японії доби Токугава та найбільш розвинені міста країни.

24. Сфера територіальних інтересів Росії та США на Сході в XVII - перш. пол. ХІХ ст.

25. Територія Французького Індокитаю.

 

*********************************

1. Держава сікхів.

2. Дурранійська держава, її столиця, район розселення пуштунських племен.

3. Зміни в територіальному складі Османської імперії за умовами Карловіцьких мирних договорів (1699) та Константинопольського миру (1700).

4. Князівства Ауд, Хайдарабад, навабство Бенгалія, Майсурська держава, Раджпутана, Сінд, Пенджаб, Кашмір.

5. Найбільші міста Ірану XVII - перш. пол.XIX ст.

6. Напрямок т. зв. "індійського походу" Надір-шаха іранського.

7. Покажіть Лурістан, Белуджістан, Хорасан, Мазендеран, Хузістан, Курдистан.

8. Покажіть райони бабідських повстань в Ірані.

9. Покажіть райони поширення "земельних систем" заміндарі, райятварі, маузавар.

10. Покажіть райони, охоплені сіпайським повстанням 1857-1859 рр.

11. Покажіть та назвіть англійські опорні бази в Індії в XVII - перш. пол. XVIII ст.

12. Покажіть та назвіть нині незалежні держави Близького Сходу та Північної Африки, які входили до складу Османської імперії.

13. Покажіть та назвіть французькі опорні бази в Індії в XVII - перш. пол. XVIII ст.

14. Покажіть територію держави маратхів, Маратхської конфедерації та назвіть князівства, які входили до неї.

15. Покажіть територію найбільшого розширення імперії Великих Моголів, за якого правителя це відбулось?

16. Покажіть територію, яку "реально" контролювали Великі Моголи на поч. ХІХ ст.

17. Показати та назвати територіальні придбання європейців на різних етапах їхнього колоніального проникнення на Схід в XVII - перш. пол. ХІХ ст.

18. Сфера територіальних інтересів Росії та США на Сході в XVII - перш. пол. ХІХ ст.

19. Території нині незалежних європейських держав, які входили до складу Османської імперії у XVIII ст. (Румелія).

20. Покажіть та назвіть найбільші державні утворення на Північному Кавказі та Закавказзі на поч. ХІХ ст.

21. Покажіть держави Центральної Азії (Бухарський емірат, Кокандське та Хівінське ханства).

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Загальні праці:

1. Васильев Л.С. История Востока. - Т.2. - М., 1994. - 495 с.

2. Васильев Л.С. История религий Востока: религиозно-культурные традиции и общество.- М., 1988.

3. Восток в новое время. Экономика, государственный строй. - М., 1991.

4. Всемирная история и Восток: Сб. статей. - М., 1989.

5. Вульф Е. Європа і народи без історії / пер. з англ. І. Пошивайла. - К.: Видавничий дім "КМ Академія", 2004. - 535 с.

6. История Востока: в 6 т. / Гл. редкол: Р.Б.Рыбаков (пред.) и др. т.4. Восток в новое время (конец XVIII – начало ХХ в.): Кн. 1-2 / отв. ред. Л.Б.Алаев и др. - М.: Вост. лит., 2004-2005. - Кн.1 - 608 с., Кн.2 - 574 с.

7. История Востока: в 6-ти тт. Т.III. Восток на рубеже средневековья и нового времени. XVI – XVIII вв. / отв. ред. Л.Б.Алаев, К.З.Ашрафян, Н.И.Иванов. - М.: Изд. Фирма "Восточная литература" РАН, 2000. - 696 с.

8. Мак-Ніл В. Піднесення Заходу. Історія людського суспільства / пер. з англ. під ред. А. Галушка. - К.: Ніка-Центр, 2001. - С. 765-878, 934-976. (Серія "Зміна парадигми").

9. Широков Г.К. Колонии и зависимые страны: проблемы исторического различия // Народы Азии и Африки. - 1983. - №5.

10. Широков Г.К. Промышленная революция в странах Востока. - М., 1981.

11. Эволюция восточных обществ. Синтез традиционного и современного. - М., 1984.

До теми 1:

1. Бартольд В. История изучения Востока в Европе. - 2-е изд. - Л., 1925.

2. Болдырева Г.Н. Новая и новейшая история стран Азии и Африки. - Воронеж, 1995.

3. Васильев Л.С. История Востока. В 2 т. – М., 1998. – Т.1.- С.13-46; Т.2. – С.12-25, 243-256.

4. Всемирная история и Восток. Сб.ст. Отв.ред. Б.Б.Пиотровский. – М., 1989.

5. Зарин В.А. Запад и Восток в мировой истории. - М., 1991.

6. Историография стран Востока. Проблемы нового времени /под ред. Ф.М.Ацамба и др. – М., 1978.

7. Кіктенко В.О. Нарис з історії українського китаєзнавства XVIII – перш. пол. ХХ ст.: дослідження, матеріали, документи. - К., 2002.

8. Крачковский И.Ю. Очерки по истории русской арабистики. - М-Л., 1952.

9. Никифоров В.Н. Восток и всемирная история. 2-е изд. – М., 1977.

10. Общее и особенное в историческом развитии стран Востока. Матер.дискуссии. – М., 1967. – 248 с.

11. Развитие азиатских обществ ХVII – начала ХХ в. Современные западные теории. Научно-аналитич. обзор. ИНИОН. -Вып.1. – М., 1990.

12. Розвиток Сходознавства на Україні. - К., 1998. - 13 с.

13. Саїд Е.В. Орієнталізм. - К., 2001. - 511 с.

14. Социальная организация народов Азии и Африки. – М., 1975. – С.233-293.

 

До теми 2:

1. Гальперин А.Л. К вопросу о генезисе капитализма в Японии. – // В кн.: О генезисе капитализма в странах Востока. (ХУ – Х1Х вв.) - М., 1962. – С.5-24.

2. История Японии: Учебн. пособие: в 2 т. / под ред. А.Жукова. - М., 1998.

3. Козловский Ю.Б, Феномен рационализма XVII – XVIII вв. В Японии // Восток. - 1991. - №4.

4. Кузнецов Ю.Д. и др. История Японии. – М., 1988.

5. Лещенко Н.Ф. К вопросу о внутренних факторах развития капитализма в Японии // Дискусионные проблемы японской истории. – М., 1991. – С. 127 – 153.

6. Макаренко В.В. Характер и особенности политической трансформации японского общества в условиях генезиса империализма // Восток и мировое обществознание – М., 1991. – С. 36 – 66.

7. Мещеряков А. Заговор против крови: [Стратегия японських реформ середины XIX века] // Знание – сила. – 1991. - № 10. – С. 24 – 27.

8. Норман Г. Становление капиталистической Японии. Экономические и политические проблемы периода Мэйдзи /сокращ. пер. с англ. - М.: Иноиздат, 1952.

9. Норман Г. Возникновение современного государства в Японии. - М., 1961.

10. Очерки новой истории Японии (1640-1917) – М., 1958.

11. Попов В.А. Аграрные преобразования в годы революции Мейдзи [XIX в] // Япония: Экономика, политика, история. – М., 1989. – С. 239 – 246.

12. Тояма Сигэки. Мейдзи исин (Крушение феодализма в Японии). – М., 1959.

13. Хани Горо История японского народа. - М., 1957.

14. Ханин З.Я. Парии в Японском обществе (Очерк социальной истории ХVII - ХIХ в). – М.: Наука, 1980.

15. Эйдус Х.Т. История Японии с древнейших времен до наших дней. – М., 1968. – С.70-101.

 

До теми 3:

 

1. Горохова Г.С. Очерки по стории Монголии в эпоху маньчжурского господства. - Л., 1980.

2. История Китая / под. ред. А.В. Меликсетова. - М., 1998.

3. История Монгольской Народной Республики. - 3-е изд. - М., 1989.

4. Китай в новое и новейшее время: История и историография. – М., 1981.

5. Кузнецов В.С. Амурсана. - Новосибирск: Наука, 1980. - 176 с. (Серия: "Страны и народы").

6. Кулешов Н.С. Китай – пригималайские страны и Индия // Китай и соседи в новое и новейшее время: Сб. ст. / отв. ред. С.Л.Тихвинский. - М., 1982. - С.232-301.

7. Маньчжурское владычество в Китае: Сб. статей. - М., 1966.

8. Новая история Китая /под ред. С.Л.Тихвинского. – М., 1972.

9. Социальная структура Китая. XIX – первая половина ХХ в. - М., 1990.

10. Степанов Е.Д. Китай и соседи в Юго-Восточной Азии // Китай и соседи в новое и новейшее время: Сб. ст. / отв. ред. С.Л.Тихвинский. - М., 1982. - С.302-367.

11. Тяпкина Н.И. Государство в Китае: сословия и классы (вторая половина XVIII – нач. XX в. // Социально-экономические и политические проблемы истории Китая в новое и новейшее время. – М., 1991. – С. 109 – 163.

12. Фань Вэньлань Новая история Китая / пер. с кит. - М., 1955.

13. Чимитдоржиев Ш.Б. Россия и Монголия. - М., 1988.

 

До теми 4:

1. Забровская Л.В. Политика Цинской империи в Корее. - М., 1987.

2. История Кореи. Т.1. - М., 1974.

3. Пак М.Н. Очерки из политической истории Кореи во вт. пол. ХІХ века // Доклады и сообщения историч. ф-та МГУ. - 1948. - вып. 8. - С.88-97.

4. Тягай Г.Д. Общественная мысль Кореи в эпоху позднего феодализма. - М., 1971.

 

До теми 5:

1. Берзин Э.О. История Таиланда (краткий очерк). - М., 1973.

2. Гузин А.С, Англо-французская борьба за Сиам в конце XIX – начале ХХ веков и позиция России // Россия и страны азиатско-тихоокеанского региона в ХІХ – начале ХХ веков. - Иркутск, 1988. - С.105-118.

3. Дементьев Ю.П. Политика Франции в Камбодже и Лаосе (1858 – 1970). - М., 1960.

4. Журавлева Л.Н. Колониальная экспансия капиталистических государств в Бирме в 70 – 80-х годах ХІХ в. //Ученые записки Вологодского гос. пед. ин-та. - 1954. - т.14, исторический. - С.79-120.

5. История Кампучии. Краткий очерк. - М., 1981.

6. Козлова М.Г. Английское завоевание Бирмы. - М., 1972.

7. Козлова М.Г. Бирма накануне английского завоевания. Общественный и государственный строй. - М., 1962.

8. Козлова М.Г. Россия и страны ЮВА. - М., 1986.

9. Миго Андре Кхмеры. История Камбоджи с древнейших времен. - М., 1973.

10. Можейко И.В., Узянов А.Н. История Бирмы. - М., 1973.

11. Мурашева Г.Ф. Вьетнамо-китайские отношения в XVII – XIX вв. - М., 1973.

12. Новая история Вьетнама. - М., 1980.

13. Огнетов И.А. Восстание Тейшонов во Вьетнаме (1771 – 1802). - М., 1960.

14. Ребрикова Н.В. Очерки новой истории Таиланда (1768– 1917). - М., 1966.

15. Рябинин А.Л. Рождение империи Нгуэнов. Социально-политическая история Вьетнама в начале ХІХ в. - М., 1988.

16. Савельева Л.Н. Распространение Британской юрисдикции и аннексия Новой Зеландии // Россия и страны азиатско-тихоокеанского региона в ХІХ – начале ХХ веков. - Иркутск, 1988. - С.81-95.

17. Холл Д.Дж. История Юго-Восточной Азии. - М., 1958.

18. Юго-Восточная Азия в мировой истории. - М., 1977.

 

До теми 6:

1. Берзин Э.О. Юго-Восточная Азия и экспансия Запаада в XVII – начале XVIII века. - М., 1972.

2. Тюрин В.А. История Малайзии. - М., 1980.

3. Тюрин В.А. Колониализм и традиционное общество: яванский вариант // Восток. - 1993. - №1.

 

До теми 7:

1. Антонова К.А. Английское завоевание Индии в XVIII веке. - М., 1958.

2. Гольдберг Н.М. Очерки по новой истории Индии. Национально-освободительное движение в новое время. - М.: Наука, 1965.

3. Кочнев В.И. Государство сикхов и Англия. - М., 1968.

4. Народное восстание в Индии 1857-1859 гг. - М., 1957.

5. Новая история Индии / под ред. Е.К.Антоновой. – М., 1961.

6. Паниккар К.М. Очерки истории Индии /пер. с англ. - М., 1961.

7. Синха Н.К., Банерджи А.Ч. История Индии / пер. с англ. Л.В.Степанова. - М.: Из-во иностр. лит-ры, 1954.

 

До теми 8:

1. Бабаходжаев М.А. Очерки социально-экономической и политической истории Афганистана (конец ХІХ в.) – Ташкент, 1975.

2. Бушев П.П. Герат и англо-иранская война. - М., 1959.

3. Жигалина О.И. Великобритания на Среднем Востоке. ХІХ – начало ХХ в. Анализ внешнеполитических концепций. - М., 1990.

4. Иванов П.П. Очерки по истории Средней Азии (XVI – XIX вв.). - М., 1958.

5. Массон В.М., Ромодин В.А. История Афганистана. В 2 т. - Т.2. Афганистан в новое время. – М., 1965.

6. Очерки по новой истории Афганистана. – Ташкент, 1966.

7. Риштия С.К. Афганистан в ХІХ веке. – М., 1958.

8. Темирханов Л. Восточные пуштуны: Основные проблемы новой истории. – М., 1987.

9. Халфин Н. Провал британской агрессии в Афганистане (ХІХ – начало ХХ в.) – М., 1959.

10. Халфин Н.А. Россия и ханства Средней Азии (первая половина ХІХ в.). - М., 1974.

11. Юлдашбаев Ф.Х. Из истории английской колониальной политики в Афганистане и Средней Азии (70-80-е годы ХІХ в.) – Ташкент, 1963.

 

До теми 9:

1. Абдулаев Ф. Из истории русско-иранских отношений и английской политики в Иране. – Ташкент, 1971.

2. Жигалина О.И. Великобритания на Среднем Востоке. ХІХ – начало ХХ в. Анализ внешнеполитических концепций. - М., 1990.

3. История Ирана /отв ред.Э.А.Грандковский. – М.: МГУ, 1977.

4. Кузнецова Н.А. Иран в первой половине ХІХ века. - М., 1983.

5. Очерки новой истории Ирана (ХІХ – нач. ХХ в.). – М.: Наука, 1978.

6. Туманович Н.Н. Европейские державы в персидском заливе в XVI – XIX вв. – М., 1982.

 

 

До теми 10:

1. Аль-Барави Р., Удейш М.Х. Экономическое развитие Египта в новое время / пер. с араб. – М., 1954.

2. Ацамба Ф.М. Социальная структура городского населения в османском Египте (XVIII – нач. XIX в.) // Вестник Московского университета. Востоковедение. – 1997. – № 3. – С.27-55.

3. Бондаревский Г.Л. Английская политика и международные отношения в бассейне Персидского залива (конец XIX – начало ХХ В.). - М., 1968.

4. Васильев А.М. История Саудовской Аравии (1745 – 1973). - М., 1982.

5. Гасратян М.А., Орешкова С.Ф. Петросян Ю.А. Очерки истории Турции. – М., 1983.

6. Данциг Б.М. Турция. – М., 1949.

7. Дулина Н.А. Османская империя в международных отношениях (30 – 40-е годы ХІХ в.). - М., 1980.

8. Дулина Н.А. Танзимат и Мустафа Решид-паша. - М., 1984.

9. Ионнесян А.Р. Присоединение Закавказья к России и международные отношения в начале ХІХ в. - Ереван, 1958.

10. История народов Северного Кавказа (конец XVIII в. – 1917 г.) / под ред. Б.Б. Пиотровского. - М., 1988.

11. Кильберг Х.И. Восстание Араби-паши в Египте (Антибританское национально-освободительное движение в 1879-1882 гг.) – М.-Л., 1937.

12. Киняпина Н.С., Блиев М. М., Дегоев В.В. Кавказ и Средняя Азия во внешней политике России. Вторая половина XVII – 80-е годы ХІХ в. - М., 1984.

13. Лорд Кинросс. Расцвет и упадок Османской империи. – М., 1999.

14. Луцкий В.Б. Новая история арабских стран. – М., 1966. – С.166-200.

15. Миллер А.Ф. Краткая история Турции. – М., 1948.

16. Новичев А.Д. Турция. Краткая история. – М., 1965.

17. Османская империя: государственная власть и социально-политическая структура. - М., 1990.

18. Перминов П. Бонапарт в Египте или недолгое царствование султана эль-Кериба: [Ист. очерк]. // Азия и Африка сегодня. – 1984. - № 3. – С.55-58.

19. Петросян Ю.А. Османская империя: могущество и гибель. Исторические очерки. – М., Наука, 1990.

20. Суэцкий канал: факты и документы. – М., 1959.

21. Тодорова М.Н. Англия, Россия и Танзимат (вторая четверть ХІХ в.). - М., 1983.

22. Фадеев А.В. Россия и Кавказ первой трети ХІХ в. - М., 1960.

 

 

ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1: Міжнародні відносини на Далекому Сході у ХІХ ст.(2 год.)

 

1. Міжнародно-політичне становище на Далекому Сході на поч. ХІХ ст. та "інтереси" західних держав (Великої Британії, Росії, Франції та США) в цьому регіоні.

2. "Ансейські договори" з Японією: аналіз договірної бази.

3. Політика Західних держав стосовно Китаю в сер. ХІХ ст. (аналіз положень Нанкінського англо-китайського договору, Тяньцзіньських /російсько-китайського та англо-китайського договорів та Пекінських російсько-китайських договорів).

 

Завдання на історичній мапі

· Показати райони бойових операцій в роки Першої та Другої "опіумних" воєн.

· Показати Курильські о-ви, о.Сахалін, основні Японські о-ви (4).

· Показати міста: Нагасакі, Едо, Канагава, Кіото, Токіо, Сімода, Сімоносекі, Пекін, Нанкін, Тяньцзінь, Нерчинськ, Кяхта, Албазін, Гуанчжоу.

· Показати і назвати міста, "відкриті" для торгівлі з іноземцями за умовами Нанкінського та Тяньцзіньського договорів.

· Показати розподіл сфер впливу на Далекому Сході наприк. ХІХ – на поч. ХХ ст.

 

Реферати

· Питання приналежності о.Сахалін та Курильських о-вів в японсько-російських відносинах XVIII – ХІХ ст.

· "Монгольське" питання в китайсько-російських відносинах XVII – XVIIІ ст.

 

Працюючи над першим питанням, слід охарактеризувати, насамперед, міжнародно-політичне становище Японії, Кореї та Китаю на поч. ХІХ ст., з'ясувати особливості регіональної системи міжнародних відносин в цей період. Далі, слід перейти безпосередньо до аналізу "інтересів" західних держав в Далекосхідному регіоні (при цьому корисно також з'ясувати коротку передісторію англо-китайських, російсько-японських і т.д. відносин). Підготовка до другого питання теми передбачає обов'язкове знайомство із текстами джерел. Особливу увагу слід приділити саме Канагавському договору 1854 р., який став своєрідним "зразком" для цілої серії т.зв. "Ансейських" договорів. Працюючи над іншими договорами/ конвенціями, варто наголосити окремо лише на тих положеннях, які розширювали права іноземців та обмежували суверенітет Японії. Розпочинати роботу над третім питанням теми доцільно із ознайомлення з історичними обставинами підписання Нанкінського та Тяньцзіньських договорів. Знайомство із текстами джерел є також обов'язковим. Поміркуйте над дискусійним питанням щодо того, чи справді укладання "нерівноправних" договорів перетворило Китай на "напівколонію" європейських держав (свою відповідь обґрунтуйте).

Джерела

Гримм Э. Сборник договоров и других документов по истории международных отношений на Дальнем Востоке (1842 – 1925). - М., 1927.:

(Матеріали збірника доступні в електронному вигляді на сайті: http://www/vostlit/info/Texts/dokumenty/China/XIX/1840-1860)

· Нанкинский англо-китайский договор о мире, дружбе, торговле, возмещении убытков и т.д. от 29 августа 1842 г. - С.44-47.

· Американо-японский договор о мире и дружбе, заключенный 31 марта 1854 г. в Канагаве. - С.50-51.

· Англо-японская конвенция, подписанная в Нагасаки 14 октября 1854 г. - С. 52.

· Русско-японский договор о мире и дружбе, заключенный в Симоде 7 февраля 1855 г. - С.52-53.

· Американо-японский договор 17 апреля 1857 г. (подписан в Симоде). - С.54.

· Тяньцзиньский русско-китайский договор 1 июня 1858 г. - С.55-58.

· Тяньцзиньский англо-китайский договор о мире, дружбе и торговле от 26 июня 1858 г. - С.58-65.

· Американо-японский договор о дружбе и торговле, подписанный в Эдо 29 июля 1858 г. - С.66-70.

· Правила для сухопутной торговли России с Китаем, заключенный в Пекине 15 апреля 1869 г. - С.76-79.

· Японо-китайский мирный договор (Симоносеки), 17 аапреля 1895 г. - С.94-98.

 

Сладковский М.И. Китай и Англия. - М., 1980.:

· Нанкинский договор. - С.298-301.

· Дополнительный договор, подписанный 8 октября 1843 г… - С.301-306.

· Тяньцзиньский договор (1858 г.). - С.307-317.

· Пекинская конвенция (1860 г.). - С.317-319.

· Соглашение между полномочными министрами правительств Великобритании и Китая. - С.320-324.

· Конвенция, касающаяся Бирмы и Тибета, 1886 г. - С.324-325.

· Конвенция о расширении територии Гонконга, 1898 г. - С.325-326.

 

Русско-китайские отношения 1689 – 1916. Официальные документы / сост. П.Е.Скачков, В.С.Мясников. - М., 1958.:

· Тяньцзиньский трактат между Россией и Китаем об условиях политических взаимоотношений. - С.30-34.

· Пекинский дополнительный договор об определении русско-китайских границ, порядке дипломатических сношений и о торговле в Кульдже, 2 ноября 1860 г. - С.34-40.

· Японо-британский договор 1902 р.

 

Колониальная политика капиталистических держав (1870-1914): Практикум / под ред. Е.Е.Юровской. - М., 1967. - вып. 1. - С.46-61, 215-225, 313-316.

Література

Агапітова І.В. Цинський Китай кінця XVIII – першої третини ХІХ ст. у сприйнятті західних спостерігачів: Автореф. дис. к.і.н.: 07.00.02. - Одеса, 2006.

Бурлингас И.Я. Китай и Япония // Китай и соседи в новое и новейшее время: Сб. ст. / отв. ред. С.Л.Тихвинский. - М., 1982. - С.396-451.

Ваганова Т.А. Начало английской завоевательной политики в Китае // Вестник Ленинградского университета. - 1949. - №7. - С.93-103.

Врадий С.Ю. Дискуссия по "опиумному вопросу" в Китае (1836 –1838) //проблемы историографии и всеобщей истории: Межвуз. сб. науч. тр. /редкол., Г.Т.Тюнь (отв. ред.) и др. - Петрозаводск, 1991.- С.83-92.

Дементьев Ю.П. Колониальная политика Франции в Китае и Индокитае (1844 – 1862). - М., 1958.

Демидова Ю.П., Мясников В.С. Первые русские дипломаты в Китае. - М., 1966.

Долгопол М.В. Из истории русско-японских отношений 70-х годов ХІХ в. // Вестник Московского Университета: Серия История. - 2002. - №6.- С.32-44.

Доронин Б.Г. Китай и мир в XVIII в. // Восток. - 1996.- №5. - С.168-172.

История внешней политики и дипломатии США (1776 – 1917). - М., 1986.

Кин Д. Японцы открывают Европу. - М., 1972.

Клименко Н.П. Колониальная политика Англии на Дальнем Востоке в середине ХІХ века. - М., 1976.

Кузнецов Ю.Д. История Японии. - М., 1988.

Кутаков Л.Н. Россия и Япония.- М., 1988.

Международные отношения на Дальнем Востоке (1840 – 1949) / под ред. Е.М.Жукова. - М., 1956. - С.7-198.

Международные отношения на Дальнем Востоке (1870 – 1945) / под ред. Е.М.Жукова. - М., 1951. - С.7-159.

Мясников В.С., Шепелева Н.В. Империя Цин и Россия в XVII – начале ХХ в. // Китай и соседи в новое и новейшее время: Сб. ст. / отв. ред. С.Л.Тихвинский. - М., 1982. - С.34-89.

Накамура Синтаро Японцы и русские. Из истории контактов. - М., 1983.

Нарочницкий А.Л. Колониальная политика капиталистических держав на Дальнем Востоке (1860 – 1895). - М., 1956.

Новая история Китая / под ред. С.Л.Тихвинского. - М., 1972.

Орлик О.В. Русская духовная миссия в Пекине в первые десятилетия ХІХ в. // Новая и новейшая история. - 1998. - №6.- С.138-142.

Очерки новой истории Японии (1640-1917). - М., 1958.

Павлович М. Борьба за Азию и Африку. - М., 1924.

Пак Б.Д. Россия и Корея. - М., 1979.

Петров Д.В. Колониальная экспансия Соединенных Штатов Америки в Японии в середине ХІХ в. - М., 1955.

Петрова О.В. Адмирал Е.В. Путятин в бухте Хэда (к истории русско-японсских отношений в сер. ХІХ в.) // Советское востоковедение. - 1949 - №6. - С.368-382.

Роджерс Ф.Дж. Первый англичанин в Японии. - М., 1987.

Ротштейн Ф.А. Международные отношения в конце ХІХ в. - М., 1960.

Сладковский М.И. Китай и Англия. - М., 1980. - С.12-136.

Тупилова С.Л. Из истории русско-японских отношений (1811 –1813) // Восток. - 2003. - №2. - С.28-38.

Файнберг Э. Внутреннее и международное положение Японии в середине ХІХ века. - М., 1954.

Хохлов А.Н. Русско-китайская торговля и политика России в отношении Китая // Россия и страны азиатско-тихоокеанского региона в ХІХ – начале ХХ веков. - Иркутск, 1988. - С.18-38.

Черевко К.Е. Свидетельства японских историков о принадлежности Сахалина и Курильских островов (XVIII – перв. пол. ХХ в.) //Внешняя политика России. Источники и историография. - М., 1991. - С.182-197.

Эйдус Х.Т. История Японии с древнейших времен до наших дней. - М., 1968.

 

 

Тема 2. Мейдзійські перетворення в Японії ост. трет. ХІХ ст. (2год.)

1. Реформи нової влади /адміністративні, військові, станові, економічні, судові, освітні/: досягнення та прорахунки.

2. Протестні рухи в Японії доби Мейдзі (повстання самураїв, "рух за свободу і народні права"): цілі, завдання, учасники.

3. Становлення нової політичної системи Японії:

а) перші політичні партії: ідеологія і програми;

б) Конституція 1889 р.: аналіз основних положень;

 

Завдання на історичній мапі

· Показати столицю Японії доби Мейдзі.

· Показати район повстання самураїв.

 

Реферати

· Імператор Муцухіто /Мейдзі/ – портрет лідера на тлі епохи.

· Політичний портрет Сайго Такаморі.

· Розбудова військового потенціалу Японії в добу Мейдзійських реформ: комплексний аналіз.

· "Орієнталізм" чи "вестернізація": синтез традиційного та запозиченого в японському суспільстві доби Мейдзі (побут, одяг, суспільна мораль тощо).

 

Підготовка до семінарського заняття передбачає, насамперед, самостійний аналіз характеру подій, відомих під назвою "революція /реставрація Мейдзі". Поміркуйте над тим, яке із визначень найбільше відповідає тогочасним реаліям: "революція" чи "реставрація" (свою думку аргументуйте). Чи став японський досвід унікальним і чи можливі аналогії із подібними західноєвропейськими історичними явищами? Працюючи над першим питанням, слід не тільки перерахувати заходи по реформуванню в кожній окремій сфері, але й спробувати визначити наявні прорахунки нової влади на цьому шляху. Готуючись до другого питання, зосередьтеся на аналізі форм протестних рухів та їх ідеології, поміркуйте над причинами їх виникнення, соціальною базою. Розглядаючи третє питання, зверніть особливу увагу на ідеологію перших політичних партій в Японії, визначте їх соціальну базу. Проаналізувавши основні положення Конституції 1889 р., спробуйте дати відповідь на питання, чи означало ухвалення Конституції перерваність історичної традиції, наскільки "органічно" вона "вписувалась" у "новий порядок"?

 

Джерела

Методические рекомендации по курсу "Новая история стран Азии и Африки" (вторая половина ХІХ – начало ХХ в.): В 2-х чч. - Ч.1. /сост. А.Г.Устюгова. - Гродно, 2001. –

(Матеріали збірника доступні в електронному вигляді на сайті Наукової бібліотеки Гродненського Державного університету ім. Я.Купали (Республіка Білорусь) в серії "Історичні науки". АДРЕСА САЙТУ: http:// www.grsu.by/cgi-bin/lib)

· Императорский указ об упразднении княжеств. - С.34.

· Движение за свободу и народные права (1874 –1889 г.) - С.36-37.

· Программа, Устав Конституционно-либеральной партии. - С.40.

· Программа Партии реформ и прогресса. - С.41.

· Программа Императорской партии. - С.41-42.

· Конституция Японской империи, 11 февраля 1889 г. - С.44-47.

 

Тояма Сигэки Мейдзи Исин (Крушение феодализма в Японии) /пер. с япон. В.П.Алексеева и др. - М., 1959. -

· Клятва императора [варианты]. - С.230-231.

 

Література

Агаев С.Л. Мейдзи-исин: революция или реформа (Опыт историко-типологического анализа) // Народы Азии и Африки. - 1978. - №2. - С.67-79.

Бородіна О.Б. Освіта в Японії періоду Мейдзі (1867 –1912 рр.) // Методичний вісник історичного фак-ту Харківського національного ун-ту ім. В.Н.Каразіна. - 2005. - №4. - С.88-94.

Гальперин А.Л. Социально-экономические предпосылки буржуазной революции в Японии // Япония. Вопросы истории. - М., 1959.

Жуков Е.М. К вопросу об оценке "революции Мейдзи" // Вопросы истории. - 1968. - №2.

Иноуэ Киёси и др. История современной Японии. - М., 1955.

История Японии. Т.2: 1868 – 1998: Учебн. пособие. / отв. ред. А.Е.Жуков. - М., 1998. - С.29-124.

Кин Д. Японцы открывают Европу. - М., 1972.

Кузнецов Ю.Д. и др. История Японии. - М., 1988. - С.146-161, 174-179.

Куусинен О. Японский империализм и характер японской революции // Мировое хозяйство и мировая политика. - 1932.- №6.

Лещенко Н.Ф. "Революция Мейдзи" в работах японских историков-марксистов. - М., 1984.

Лещенко Н.Ф. Генезис японского капитализма: Науч.-аналит. обзор.- М., 1991.

Лещенко Н.Ф. Идеологическое обоснование реставрации императорской власти в Японии //Общественные движения и их идеология в добуржуазных обществах Азии: Сб.ст. /отв. ред. Г.Ф. Ким, К.З.Ашрафян. - М., 1988. - С.183-197.

Макаренко В.В. Характер и особенности политической трансформации японского общества в условиях генезиса империализма (критический анализ) // Восток и мировое обществознание: Зарубежные концепции развития освободившихся стран: Сб. ст. /отв. ред. Л.И.Рейснер. - М., 1991. -С.36-66.

Мещеряков А. Заговор против крови [Стратегия японских реформ] // Знание-сила. - 1991. - №10. - С.24-27.

Михайлова Ю.Д. Некоторые тенденции развития социально-политической мысли Японии в период Токугава (1603 – 1867) // Япония: идеология, культура, литература. - М., 1989. - С.40-47.

Михайлова Ю.Д. Школа национальных наук в Японии в первой половине ХІХ в. // Общественные движения и их идеология в добуржуазных обществах Азии: Сб.ст. /отв. ред. Г.Ф. Ким, К.З.Ашрафян. - М.: Наука, 1988. - С.176-182.

Молодяков В.Э. Консервативная революция в Японии: идеология и политика. - М., 1999. - С.9-94.

Норман Г. Возникновение современного государства в Японии. - М., 1961.

Норман Г. Становление капиталистической Японии. Экономические и политические проблемы периода Мейдзи. / сокр. пер. с англ. - М., 1952.

Очерки новой истории Японии (1640 – 1917). - М., 1958.

Попов В.А. Аграрные преобразования в годы революции Мейдзи в японской историографии // Япония: экономика, политика, история. - М., 1989. - С.239-246.

Совастеев В.В. Проблемы буржуазной революции Мейдзи в японской историографии. - Владивосток, 1984.

Спеваковский А.Б. Самураи – военное сословие Японии. - М, 1981.

Топеха П.П. К вопросу о характере "Мейдзи исин" // Историко-филологические исследования. - М., 1967.

Тояма Сигэки Мейдзи Исин (Крушение феодализма в Японии) /пер. с япон. В.П.Алексеева и др. - М.: Из-во иностр. лит-ры, 1959. - С.215-315 (осбливу увагу зверніть на ПРИМІТКИ до кожного розділу, де вміщено цінні матеріали із тогочасних історичних джерел!)

Хани Горо История японского народа. - М., 1957.

Ханин З.Я. Парии в японском обществе. Очерк социальной истории XVII – XIX в. - М., 1980.

Эволюция восточных обществ: синтез традиционного и современного. - М., 1984.

Эйдус Х.Т. История Японии с древнейших времен до наших дней. - М., 1968. - С.70-101.

 

 

Тема 3: Тайпінське повстання в Китаї (1850 – 1864). (2 год.)

1. Ідеологічна доктрина тайпінів.

2. Тайпін тяньго: основні тенденції внутрішнього розвитку

3. Зовнішньополітична доктрина тайпінської держави.

 

 

Завдання на історичній мапі:

· Покажіть місце початку тайпінського повстання (Цзіньтянь).

· Покажіть і назвіть провінції Китаю, охоплені тайпінським повстанням.

· Територія тайпінської держави та її столиця.

· Покажіть напрямок походу тайпінських військ із провінції Гуансі до Нанкіну.

· Покажіть напрямок Північного походу тайпінів, наступ тайпінських військ в Центральному Китаї.

· Покажіть напрямок походу Ші Дакая.

· Військові операції тайпінів у 1861 -1864 рр.

· Район військових дій останніх загонів тайпінських військ у 1864 -1868 рр.

 

Реферати /письмові роботи/

• Пекін в період Тайпінського повстання: суспільні настрої та організація міського життя (за матеріалами спогадів К.А.Скачкова).
• Каральні експедиції цінських військ проти тайпінів: успіхи, прорахунки, реляції (за матеріалами спогадів К.А.Скачкова).
• Синкретизм релігійної доктрини тайпінів.
• „Ідея рівності” в доктрині тайпінів.
• Керівництво тайпінської держави: колективний портрет (у вигляді статистичного аналізу).
• Військова організація у тайпінів.
• Таємні секти і організації Північного Китаю та їх зв’язки із тайпінами.
• Розкол серед правлячої еліти тайпінської держави: причини і наслідки.

 

Готуючись до першого питання, слід подати комплексний аналіз чинників, які призвели до тайпінського повстання. Поміркуйте над роллю особистісного фактору в історичних явищах, визначте характер (типологію) тайпінського повстання. Дискусійним є питання щодо ідеології тайпінського руху (її соціальної та релігійної складової), щодо співвідношення в ній традиційного (китайського) та стороннього (насамперед християнського) компоненту. Розкрийте своє бачення цієї проблеми, обов’язково спираючись на історичні джерела, поміркуйте над „ідеальною моделлю” державного ладу та ідеєю „Всезагального порядку” в інтерпретації ідеологів тайпінського руху. Підготовку до другого питання слід розпочати із обов’язкового знайомства із т.зв. „Земельною системою Небесної династії” та „Новим твором на допомогу управлінню”, в яких представлено програму розбудови „Держави всезагального статку”. Ознайомившись із іншими запропонованими Вам документами спеціального розділу, слід визначити, чи було втілено в життя ці проекти, чи вдалось зреалізувати задекларовану „ідею рівності”? Дискусійним є питання щодо „аграрного комунізму” тайпінів. З’ясуйте ставлення тайпінської адміністрації до колишньої місцевої еліти та проаналізуйте біографічні данні про вище керівництво тайпінської держави. Цікавим, на нашу думку, має бути дослідження регламентацій в повсякденному житті мешканців тайпінської держави, чи дотримувались ними норми традиційного китайського ритуалу? В процесі роботи над третім питанням теми радимо зосередитись, насамперед, на історичних документах „тайпінського табору”, визначити принципи зносин тайпінського керівництва із іноземцями. Наскільки вагомим був „зовнішній” чинник на різних етапах повстання? Якими інтересами визначалась позиція Західних держав і Росії відносно Тайпінської держави?

 

 

Джерела

Тайпинское восстание. 1850-1864: Сб. док. /сост. В.П.Илюшечкин, О.Г.Соловьев. – М., 1960.

Програмові документи:

· Манифест о необходимости уничтожения северных варваров по воле неба. – С.21-24.

· Манифест об истреблении дьяволов, спасении мира и успокоении народа по воле неба. – С.25-26.

· Манифест о спасении всех китайцев, рожденных и вскормленных небом. – С.26-29.

· Земельная система Небесной династии. – С.29-35.

· Новое сочинение в помощь управлению. – С.35-62.

Внутрішня політика:

· Воззвание. – С.65.

· Воззвание Ян Сю-цина к населению города Нанкина. - С.68.

· Обращение Ли Сю-чена к жителям Сучжоу. - С.69.

· Воззвание Ма Бин-сяна. - С.76.

· Охранная грамота помещику. - С.77.

· Продовольственная система мятежников (10 глава книги Чжан Дэ-цзяня "Свод сведений о положении в стане мятежников"). - С.79-93.

Військова справа:

· Десять важнейших правил для лагерной стоянки. - С.97.

· Правила для походного строя. - С.98.

· Походный устав армии. - С.98-118.

Зовнішня політика:

· [письма]. - С.121-128.

Ідеологія:

· Гимн об истинном пути к спасению мира. - С.131-136.

· Поучение об истинном пути к пробуждению мира. - С.136-139.

· Поучение об истинном пути к познанию мира. - С.139-146.

· Возвращение на истинный путь. - С.157-187.

Покази тайпинскихлідерів на допитах:

· [Чэнь-юй-чэня, Ли Сю-чэна, Хун Жэнь-ганя, Лай Вэнь-гуана, Ши Да-кая] - С.191-290.

Скачков К.А. Мой дневник // Скачков К.А. Пекин в дни тайпинского восстания. Из записок очевидца /отв. ред. П.Е.Скачков. - М., 1958. - С.39-207.

Скачков К.А. Мой политический журнал //Там само. - М., 1958. - С.211-335.

Література

Барановский М.И. Американо-английские капиталисты – душители тайпинского восстания // Вопросы истории. - 1952. - №1. - С.106-125.

Сладковский М.И. Китай и Англия. - М., 1980.

Белелюбский Ф.Б. Замысел преобразования Китая в программе Хун Шень-ганя // Страны Дальнего Востока и Юго-Восточной Азии. - М., 1969.

Белелюбский Ф.Б. Идея равенства у тайпинов // Народы Азии и Африки. - 1975. - №2. - С.72-83.

Белелюбский Ф.Б. К характеристике социального состава руководства тайпинским восстанием (О "Показании" Ши Да-кая) // Народы Азии и Африки. - 1963.- №1. - С.96-105.

Белелюбский Ф.Б. Предшественники китайской буржуазной интеллигенции Жун Хун и Ван Тао и их связи с тайпинами // Научная конференция:"Общество и государство в Китае": Докл. и тезисы. - Вып.1. - М., 1971.

Белелюбский Ф.Б. Произведение вождя тайпинов Хун Жэньганя "Новое сочинение в помощь управлению (1859) как исторический источник: Автореф. дис.к.и.н.. - М., 1976.

Белелюбский Ф.Е. Внешнеполитическая программа вожля тайпинов Хун Жэньганя // Новое в изучении Китая. История и историография /отв. ред. М.Л.Титаренко. - М.: Наука, 1988. - С.67-76.

Бородин Б.А. Некоторые сведения о военной организации и военном искусстве тайпинов // Проблемы востоковедения. - 1960. - №6. - С.28-42.

Илюшечкин В.П. Аграрная политика тайпинов // Народы Азии и Африки. - 1962. - №4. - С.98-106.

Илюшечкин В.П. Антиманьчжурская направленность крестьянской войны тайпинов // Маньчжурское владычество в Китае. - М., 1966.

Илюшечкин В.П. Историография крестьянской войны тайпинов (краткий очерк) // Узловые проблемы истории докапиталистических обществ Востока. Воросы историографии /отв. ред. Г.Ф.Ким. - М.: Наука, 1990. - С.179-211.

Илюшечкин В.П. Крестьянская война тайпинов /отв. ред. С.Л.Тихвинский. - М.: Наука, 1967.

Илюшечкин В.П. Крестьянский коммунизм тайпинов // Народы Азии и Африки. - 1972. - №3.

Илюшечкин В.П. Пекин в первые годы крестьянской войны тайпинов // П.И.Кафаров и его вклад в отечественное востоковедение. - Ч.1. - М., 1979.

Илюшечкин В.П. Тайные общества и еретические секты в Китае в сер. ХІХ в. // Тайные общества в старом Китае. - М., 1970.

Илюшечкин В.П. Тайпины и конфуцианство // Конфуцианство в Китае: проблемы теории и практики /отв. ред. Л.П.Делюсин. - М.: Наука, 1982. - С.231-248.

Ипатова А.С. Патриотическое движение на юге Китая в 40-е годы ХІX в. - М., 1976.

История дипломатии. -Т.1. - М., 1959. - С.767-795.

История Китая с древнейших времен до наших дней / под ред. Л.В.Симоновской. - М.: Наука, 1974. - С.193-207.

Кара-Мурза Г.С. Тайпины. Великая крестьянская война и тайпинское государство в Китае. 1850 –1864. - М., 1950.

Королева Н.А. Административная система тайпинского государства // Социальные организации в Китае /редкол., Л.С.Васильев (отв. ред.) и др. - М., 1981. - С.220-226.

Королева Н.А. Дискуссия историков КНР о характере и движущих силах восстания тайпинов // Аграрные отношения и крестьянские движения в Китае.- М., 1974.

Королева Н.А. Историография КНР о роли Хун Сюцюаня в истории тайпинов // Вестник Московского университета. - Сер.13: Востоковедение. - 1988. - №2. - С.40-44.

Королева Н.А. К вопросу о характере аграрной политики Тайпин тяньго // Вестник Ленинградского университета. 1962. - №2. Серия: Истории, языка, литературы.- Вып. 1. - С.60-73.

Королева Н.А. Официальные документы тайпинского государства о торговле и частном предпринимательстве // Общественные и исторические науки: Сборник Псковского гос. пед. ин-та. - Вып. 32.- Ч.2. - Псков, 1966.

Ма Хун-мо, Никифоров В.Н. Борьба внутри руководства тайпинов и переворот 1856 г. // Вопросы истории. - 1956.- №9. - С.78-89.

Овсянников В.И. Тайпины: поиск будущего в настоящем // Проблемы Дальнего Востока. - 1987. - №3.

Попов А.Л. Царская дипломатия в эпоху тайпинского восстания // Красный архив. - 1927.- №21.- С.182-199.

Сладковский М. Китай и Англия. - М., 1980. - С.68-94.

Фань Вэньлань Новая история Китая. - Т.1. - М., 1955.

Хохлов А.Н. Социально-экономическое развитие Китая с середины XVII до середины XIX в. // Социально-экономические и политические проблемы Китая в новое и новейшее время: Сб. ст. /отв. ред. Г.Д.Сухарчук - М., 1991. - С.9-57.

Хуа Ган История революционной войны тайпинского государства /пер. с кит. А.Г.Гатова, ред. М.Ф.Юрьев.- М., 1952.

Шпильман Г.А. Крестьянская война и революция в Китае: восстание тайпинов (1850-1864) /пер. с нем. - М., 1925.

 

Тема 4. Повстання сипаїв в Індії у 1857 – 1859 рр. (2 год.)

1. Політичне та соціально-економічне становище Індії в сер. ХІХ ст.

2. Програма сипаїв, основні центри повстання.

3. Зміни політичного статусу Індії в межах Британської імперії.

 

Література

1. Антонова К.А.. История Индии. - М., 1979.

2. Народное восстание в Индии в 1857 –1859 гг. / Сб. ст. - М., 1975.

3. Новая история Индии / под ред. Антоновой К.А. - М., 1961.

4. Осипов А.М. Великое восстание в Индии 1857 –1859 гг. - М., 1957.

5. Паниккар К.М. Очерк истории Индии / пер. в англ. - М., 1961.

6. Семенова Н.И. Пенджаб в период народного восстания 1857 – 1859 гг. //Индия. Статьи по истории.- М., 1959.

Тема 5. Афганістан наприкінці ХІХ ст.: основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку (2 год.)

1. Друга англо-афганська війна (1878 – 1880 рр.).

2. Афганістан в період правління Абдуррахмана (1880 – 1901 рр.).

Молодоафганський рух.

 

Література

1. Бабаходжаев М.А. Очерки социально-экономической и политической истории Афганистана (конец ХІХ в.). - Ташкент, 1975.

2. Массон В.М., Ромодин В. А. История Афганистана: в 2 т. - т.2. Афганистан в новое время. - М., 1965.

3. Очерки по новой истории Афганистана. - Ташкент, 1966.

4. Рейснер И.М. Афганистан. - М, 1929.

5. Риштия С.К. Афганистан в ХІХ веке. - М., 1958.

6. Ромодин В.А. Афганистан во второй половине ХІХ – начале ХХ в. - М., 1990.

7. Темирханов Л. Восточные пуштуны. Основные проблемы новой истории. - М., 1987.

8. Халфин Н. Провал британской агрессии в Афганистане (ХІХ – начало ХХ в.). - М., 1959.

9. Юлдашбаев Ф.Х. Из истории английской колониальной политики в Афганистане и Средней Азии (70 – 80-е годы ХІХ в.). - Ташкент, 1963.

 

Тема 6. Реформи в Османській імперії у XVIII – в сер. XIX ст.: завдання та результати (4 год.)

1. "Доба тюльпанів".

2. Реформи кін. XVIII – перш. трет. ХІХ ст. (нізам-і-джедід).

Танзимат.

4. Конституційний рух ("рух нових османів"): ідеологія, програма, лідери.

 

 

Завдання на історичній мапі

· Показати "європейські" володіння Османської імперії в XVII та в XIX ст.

· Показати території нині незалежних держав Сходу, які входили до складу Османської імперії впродовж XVII – ХІХ ст.

· Показати території нині незалежних держав Африки, які входили до складу Османської імперії впродовж XVII – ХІХ ст.

· Покажіть Румелію, Анатолію.

 

Реферати /письмові роботи/

Політичний портрет великого везіра Ібрагім-паші Невшехірлі.

Політичний портрет великого везіра Мустафи-паші Байрактара.

Політичний портрет Мустафи Решид-паші.

Еволюція "Східного питання" у XVIII – XIX ст.

 

Роботу над семінарським заняттям слід розпочати із з’ясування передумов та причин реформ в Османській імперії. Готуючись до першого питання, з'ясуйте які завдання стояли перед реформаторами в "добу тюльпанів", в чому помітні їхні досягнення, які, на Вашу думку, причини їх прорахунків. В процесі роботи над другим питанням проаналізуйте основні заходи та обґрунтуйте, чому від реформ саме в цих сферах залежав поступ Османської імперії. Особливу увагу приділіть третьому питанню. Працюючи над ним, слід не тільки дослідити комплекс заходів щодо реформування в різних сферах внутрішнього життя Османської імперії, варто також спробувати визначити зовнішні "стимули" для правлячої еліти щодо нього. Рух "нових османів" зіграв визначну роль в конституційному процесі. Отож, досліджуючи п'яте питання теми, варто зосередитись на особливостях ідеології цього руху та його тактиці. Особливу увагу слід також приділити доктринам "османізму", "панісламізму" і "пантюркізму", визначити спільний комплекс ідей та доктринальні відмінності.

 

Література

Алимов А. Борьба за конституцию 1876 года в Турции // Историк-марксист. - 1929. - Т.14. - С.36-67.

Витол А.В. Османская империя (начало XVIII в.). - М.: Наука, 1987. - 135 с.

Гасратян М.А., Орешкова С.Ф., Петросян Ю.А. Очерки истории Турции. - М., 1983.

Георгиев В.А. Англо-американская буржуазная историография Восточного вопроса // Вопросы истории.- 1968. - №3.

Данциг Б. Турция. - М., 1949.

Дулина Н.А. Османская империя в международных отношениях (30 – 40-е годы ХІХ в.). - М., 1980.

Дулина Н.А. Танзимат и Мустафа Решид-паша. - М., 1984.

Еремеев Д.Е., Мейер М.С. История Турции в средние века и новое время. - М., 1992.

Желтяков А.Д. К вопросу о вестернизации Турции в новое время (по концепции турецкого историка Т.Тунайя) // Историография и источниковедение истории стран Азии и Африки. - вып. 2. - Л., 1968.

Каменев Ю. А. Некоторые источники трактата Ибрахима Мютефферика "Мудрые принципы устройства народов" // Ученые записки Ленинградского Госуниверситета. - вып. 20: Востоковедение. - 1977.

Кинросс Лорд Расцвет и упадок Османской империи / пер. с англ. - М., 1999.

Кудрявцева Е.П. Россия и Турция на рубеже XVIII – XIX вв.: от войн к союзным договорам // Новая и новейшая история. - 1996. - №6. - С.45-59.

Мейер М.С. Влияние "революции цен" в Европе на Османскую империю // Народы Азии и Африки. - 1975. - №1.

Мейер М.С. К вопросу об изменениях в структуре и составе правящего класса Османской империи в XVIII в. // Проблемы истории Турции: Сб. ст. - М., 1978.

Мейер М.С. Османская империя в XVIII веке. Черты структурного кризиса. - М., 1991.

Миллер А.Ф. Краткая история Турции. - М., 1948.

Миллер А.Ф. Мустафа паша Байрактар: Оттоманская империя в начале ХІХ в. - М-Л., 1947.

Миллер А.Ф. Разложение военно-ленной системы и попытки реформ в Турции в конце XVIII – начале XIX в. - М., 1963.

Новичев А.Д. История Турции. Т.2. Новое время. Ч.1. (1792 – 1837). - Л., 1968.

Новичев А.Д. История Турции. Т.3. Новое время. Ч.2. (1839 –1853). - Л., 1973.

Новичев А.Д. История Турции. Т.4. Новое время. Ч.3. (1853 – 1875). - Л., 1978.

Новичев А.Д. Очерки экономики Турции до мировой войны. - М-Л.: 1937.

Новичев А.Д. Экономические и социальные сдвиги в Малой Азии и на Балканах в первой половине ХІХ в. и начало Танзимата. - М., 1966.

Петросян Ю.А. "Новые османы" и борьба за конституцию 1876 г. в Турции. - М., 1958.

Петросян Ю.А. Идеи "европеизации" в общественно-политической жизни Османской империи эпохи нового времени // Тюркологический сборник, 1976. - М., 1978.

Петросян Ю.А. Из истории пропаганды доктрины османизма на Балканах (по материалам библиотек и архивов Сараева) // Тюркологический сборник, 1973. - М., 1975. - С.142-149.

Петросян Ю.А. Османская империя: могущество и гибель. Исторические очерки. - М., 1990.

Петросян Ю.А. Турецкая публицистика эпохи реформ в Османской империи (конец XVIII – начало XIX в.). - М., 1985.

Тодорова М.Н. Европеизация Османской империи (постановка проблемы и её освещение в современной западной и турецкой историографиях) // Народы Азии и Африки. - 1977. - №2.

Тюркер Т. Османская империя в современной турецкой историографии // Вестник Московского университета. серия 13: востоковедение. – 2007. – №2. – с.41-50.

Фадеева И.Е. К характеристике общественно-политических взглядов Ахмеда Мидхат-паши // Арабские страны: Турция, Иран, Афганистан. История. Экономика / редкол.: Л.М.Кулагина и др. - М., 1973. - С.147-157.

Фадеева И.Е. Мидхат-паша: жизнь и деятельность. - М.,