Наступне навчання за кордоном

Студент у програмі ECTS може: повернутися до місцевого ВНЗ; залишитися у закордонному ВНЗ - очевидно, щоб отримати ступінь, - чи перейти до іншого закордонного вищого навчального закладу. Вищі навчальні заклади самі будуть вирішувати, чи це можливо, чи ні, і якими мають бути умови для того, щоб студент міг перереєструватися та (чи) отримати диплом. Перелік оцінок дисциплін буде тут особливо корисним засобом допомоги вищим навчальним закладам для прийняття таких рішень з огляду на те, що він дає детальний опис досягнень студента у навчанні.

5.13. Оцінювання в системі ECTS

ECTS гарантує визнання навчання за кордоном, впроваджуючи систему оцінювання і порівняння студентських досягнень та їх передачу з одного закладу до іншого. У цьому розділі представлено повний опис шкали оцінювання ECTS з поясненням її основ та способів використання. Варто звернути увагу чигача на той факт, що шкала оцінювання ECTS є результатом роботи ECTS і розроблена протягом пошукового етапу через усвідомлення необхідності полегшеного оцінювання та перенесення оцінок, здобутих у іншому закладі за іншою системою оцінювання.

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ECTS

Результати екзаменів і заліків, зазвичай, відображаються в оцінках. Однак в Європі співіснує багато різних систем оцінювання. До того ж питання перезарахування оцінок було однією з найсуттєвіших проблем студентів - учасників ECTS:

а) з одного боку, тлумачення оцінок в одній країні значно відрізняється від іншої, одного предмета від іншого, в одному закладі від іншого;

б) з іншого боку, помилка при перезарахуванні оцінки може мати серйозні наслідки для студентів.

Відтак Європейська комісія скликала групу експертів для визначення спірних питань. Інформація, коментарі та статистичні дані, представлені 80 закладами з 84 закладів-учасників ECTS на той час, були прийняті до уваги для того, щоб відпрацювати запропоновану шкалу оцінювання ECTS. Усі групи предметів узгоджено з використанням шкали оцінювання ECTS, аби перевірити її ефективність.

Шкала оцінювання ECTS була розроблена задля того, щоб допомогти закладам перенести оцінки, виставлені місцевим закладом. Вона представляє додаткову інформацію про роботу студентів, а не замінює загальні оцінки. Вищі навчальні заклади приймають власні рішення щодо використання шкали оцінювання у своїй власній системі.

ЄВРОПЕЙСЬКА СИСТЕМА «ПОЛЕГШЕНОЇ ШКАЛИ ОЦІНЮВАННЯ»

Вона з'явилася в результаті різносторонніх обговорень, які відбувалися серед п'яти груп від початку пошуків того, що передача оцінок може ефективно проводитись за допомогою полегшеного оцінювання, зрозумілого в усій Європі. Концепція «полегшеної шкали оцінювання» означала, що:

· шкала була достатньо добре охарактеризована і будь-який заклад зміг би використати її для своїх предметів;

· шкала запропонувала додаткову інформацію до оцінки закладу, але не замінила її;

· шкала оцінювання ECTS була зрозумілою іншим закладам, які виставляли відповідну оцінку згідно з власною системою оцінювання студентам, котрі вступають, або випускникам;

· оцінка за системою ECTS окреслювала б, поруч з оцінкою, виставленою закладом у перелік оцінок дисциплін студента, його досягнення до і після періоду навчання.

Іншими словами, «полегшена шкала оцінювання» внесла б ясність, але не перешкодила б нормальному процесу виставлення оцінок у межах кожного закладу.

Під час дискусій щодо шкали оцінювання ECTS особлива увага зверталася на детальне цифрове визначення, яке базувалось на класифікації студентів за знаннями у класі, та найбільш якісне визначення, яке ґрунтувалося на загальному розумінні ключових слів - «добре» та «відмінно». Жоден підхід не дав задовільних результатів. Крім цього:

- суворий цифровий підхід визначив би межі, які були б нелогічними з точки зору міжнародної системи оцінювання;

- у різних закладах з'явились розбіжності у розумінні ключових слів. Кількість оцінок у шкалі оцінювання ECTS - компромісна.

Менша кількість оцінок дала б занадто мало інформації, більша - означала б певні несуттєві уточнення та спричинила б збільшення механічної роботи у виставленні оцінок. Визначення п'яти прохідних рівнів оцінок було обране для максимізації значення оцінок «А» та «Е».

Таблиця 5.4

Шкала оцінювання ECTS

Оцінка ECTS	Відсоток студентів, які, зазвичай, успішно досягають відповідної оцінки	Визначення
А		ВІДМІННО - відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок
В		ДУЖЕ ДОБРЕ - вище середнього рівня з кількома помилками
С		ДОБРЕ — в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок
D		ЗАДОВІЛЬНО - непогано, але зі значною кількістю недоліків
Е		ДОСТАТНЬО - виконання задовольняє мінімальні критерії
FX	-	НЕЗАДОВІЛЬНО - потрібно попрацювати перед тим, як отримати залік
F	-	НЕЗАДОВІЛЬНО - необхідна серйозна подальша робота

 

Подвійне використання терміна «відмінно» та статистичного виразу «найвищі десять відсотків студентів» передбачає два підходи до загальної мети. Шкала не нав'язує визначення «відмінно» кожному закладу, вона, радше, робить це визначення оцінкою «А» шкали ECTS. Багато пунктів присвячено вибору цифри 10%. Суворішого визначення у деяких закладах було б досягти важко, але більш загальне визначення знизило б стимул для здібніших студентів.

Крім того, шкала оцінювання ECTS не базується на припущенні про будь-який розподіл студентських оцінок, вона базується на визначенні досконалості. Визначення системою ECTS досконалості та остаточної оцінки створено для полегшення перезарахування, але не для заміни та створення плутанини в оцінках, виставлених у закладі, де навчається студент.

Хоча більше уваги приділяється оцінці «відмінно», визначення нижчих оцінок відіграє важливу роль для дуже великої кількості студентів та потребує впровадження шкали ECTS на всіх рівнях досягнень.

Неможливо визначити єдиний критерій систем оцінювання у європейських країнах. У більшості з них - всезагальна система оцінювання, яка в жодному випадку не є універсальною. Крім цього, визначення бала «проходження» за певною шкалою може різнитися між закладами, а межа застосування всіх доступних балів суттєво відрізняється у різних закладах, змінюється з року в рік, та є відмінною з кожного предмета.

Однією з основних засад шкали оцінювання системи ECTS є її чітка визначеність щодо того, аби заклади прийняли свої рішення з приводу застосування цієї шкали.

Спосіб відповідності балів закладу до шкали оцінювання системи ECTS такий:

· Заклад розглядає розподіл балів, присвоєних студентам, для того, щоб отримати 10-25-30-25-10 балів за моделлю, межі між оцінками відповідали б 10%, 35%, 65% та 90% від загальної кількості встигаючих студентів.

· Неможливо накреслити статистичну межу оцінки,яку отримали 10% кращих студентів. Шкала має міцне статистичне підкріплення, але статистичні дані повинні бути поєднані з реалістичним описовим підходом. Наприклад, у призначенні оцінки «А» в системі ECTS заклад Британії, присуджуючи відзнаку першого класу 8% своїх студентів, може вирішити зберегти те саме визначення «найкращої успішності» щодо оцінки європейської системи ECTS. Заклад Італії, присуджуючи успішність «А» 14 % своїх студентів, не матиме жодних засобів для розрізнення цих студентів. З іншого боку, присудження Matricula de Honor закладом Іспанії менш ніж 5% своїх студентів обмежує визнання студентів з «найкращою успішністю» в європейській системі ECTS.

· Висока відмінність виставлених оцінок в Іспанії, Нідерландах і, наприклад, Греції може зробити співставлення меж оцінки системи ECTS досить важким. Наприклад, 70% студентів групи присвоєно 7 балів у виданому записі датського закладу з охопленням оцінок «С» та «D» системи ECTS. Зазвичай, потрібно видати оцінку 7, навіть якщо екзаменатор нагороджує вищими балами, можливо 6.8 або 7.2. Тому бали екзаменатора можуть використовуватися у цих країнах для досягнення реалістичного розподілу студентів серед оцінок системи ECTS.

· Важливим є розподіл балів для встановлення оцінок. Розподіл балів курсу може змінюватися з року в рік; можуть також бути відмінності між кількісним та якісним ступенем занять. Чим помітніше наближення закладу до єдиного критерію між своїми балами та шкалою оцінювання системи ECTS, тим легше відбувається процес оцінювання, але невимушеність цієї дії повинна бути збалансованою проти значного та систематичного відхилення від визначення шкали оцінювання, іншими словами - проти несправедливості по відношенню до студентів.

· Якщо кількість студентів, які відвідують заняття, досить мала, то чіткий розподіл за моделлю 10-25-30-25-10 недоцільний. Проте досвід пропонує таке рішення:

а) бали за кілька занять подібного рівня, зазвичай, розподіляються;

б) розподіл балів за п'ятирічний період, наймовірніше, призведе до збалансованого результату.

· Інформація, представлена оцінкою системи ECTS, пов'язує роботу одного студента з роботою інших студентів групи. Зрозуміло, що студент високого рівня у групі низького рівня отримає вищу оцінку, ніж якби він виконував загальну роботу, як і студент, Що відвідує описові курси, опиниться у невигідному для себе становищі у закордонному закладі, який спеціалізується на математичних навичках. Жодна шкала оцінювання не вирішить цієї проблеми: інформація, перенесена на перелік оцінок дисциплін, повинна представити те, що дійсно сталось, а не те, що могло б статися, якби...

· Оцінки повинні бути ознакою зарахування заліку за індивідуальні заняття, якщо вони представлені у переліку оцінок дисциплін. Тому важливо, щоб розподіл середньорічних балів не вважався відповідним до визначення цих оцінок, оскільки розподіл середньорічних балів значною мірою відрізнятиметься від розподілу балів групових занять, які складають середнє число; наприклад, більше студентів отримають певний, дуже високий, бал на одному індивідуальному занятті, ніж вони отримали б цей бал як середній, враховуючи усі заняття року. Це може значно вплинути на визначення оцінки «А» системи ECTS, і меншою мірою на оцінку «В».

· Оцінки системи ECTS від «А» до «Е» присвоюються за умови складання заліку та оцінки від «FX» до «F» присвоюються у випадку його нездачі; відмінність між «FX» та «F» сприятиме визначенню майбутнього навчального плану для деяких не дуже успішних студентів. Заклади, не спроможні розрізнити рівні незадовільної здачі заліку, застосовуватимуть тільки оцінку «F», не беручи до уваги оцінку «FX».

· Коли місцевий та закордонний заклади вирішать, як їхні бали відповідають оцінкам системи ECTS, відбувається перезарахування оцінок, наприклад:

а) Студент з Італії складає екзамен у закладі Франції, отримавши 13 балів із 20 можливих. У цьому закладі 13 балів означає, що робота виконана на «добре» і відповідає оцінці «С» у системі ECTS. Перелік оцінок дисциплін представляє наявність 13-ти балів та оцінку «С» в ECTS. На основі цієї інформації місцевий заклад в Італії присвоює 27 балів із 30 можливих.

б) Студент з Німеччини не досяг успіху при складанні екзамену з однієї з дисциплін в Іспанії, і перелік оцінок представляє наявність 5 балів з 10 можливих та оцінку «Е» у системі ECTS. Німецький заклад визнає залік із оцінкою 4.0 за шкалою від 1.0 (дуже добре) до 5.0 (незадовільно).

в) Студентка з Португалії у Нідерландах отримує 9 балів із 10 можливих, завдяки чому стає однією з кращих студентів, які становлять 10% групи. Вона отримує оцінку «відмінно» і перелік оцінок дисциплін демонструє дану кількість отриманих балів та оцінку «А» у системі ECTS. Місцевий заклад у Португалії використовує цю інформацію для присвоєння 19-ти балів із 20 можливих.

Як бачимо, заклади вищої освіти мають право використовувати шкалу оцінювання системи ECTS найбільш доцільним, на їхню думку, чином, оскільки її створено для відображення різних систем оцінювання, які існують у країнах-членах ЄС та країнах Європейської асоціації вільної торгівлі.

5.14. Досвід використання ECTS у країнах Європи

Сьогодні можна говорити про стійкий розвиток ECTS як основного інструмента інтеграційного процесу в системі вищої школи країн Європейського Союзу та інших держав: вже більше 1200 європейських вузів за 6000 навчальних програм використовують систему ECTS. Наприклад, Австрія, Франція, Німеччина, Італія, Угорщина, Словаччина та інші країни об'єднали введення двох циклів навчання з одночасним обов'язковим введенням ECTS. Інші країни, особливо ті, що знаходяться у Північній Європі, мають свої системи кредитів, достатньо сумісні з системою ECTS. Отже, у деяких країнах співіснують дві системи. Однак, Данія та Норвегія вирішили повністю замінити свої національні системи кредитів системою ECTS. Навіть у країнах, де кредитна система не є обов'язковою, багато вищих закладів освіти використовують ECTS для перезарахування кредитів (напр., Болгарія, Чеська республіка, Польша, Словенія). Міністри освіти майже двох третіх із 46 країн заявили, що їхні вищі заклади освіти використовують систему ECTS для перезарахування кредитів. Приблизно 15% від цієї кількості країн використовують іншу систему кредитів, а в решті країн такої системи немає зовсім.

Система ECTS широко використовується вищими закладами освіти Греції та Швеції (80%), Фінляндії та Польщі (82%), Австрії (84%), Румунії (87%), Норвегії (90%), Ірландії та Данії (93%). Системами кредитів, відмінними від ECTS, послуговуються вищі заклади освіти Великобританії (45%) та Туреччини (58%).

Таблиця 5.5

Використання системи академічних кредитів в Європі

(країни ЄС і країни-учасниці Європейської Асоціації Вільної торгівлі)

Країни	Наявність кредитної системиу завершеному вигляді	Наявність національної системи Інші особливості
Австрія	Немає	ECTS використовують деякі ВНЗ
Бельгія (французьке співтовариство)	Немає	ECTS використовується в рамках міжнародного співробітництва
Бельгія (фламандське співтовариство)	Є (має ознаки переносу та акумуляції кредитів)	ECTS використовують деякі ВНЗ
Великобританія - Шотландія - Англія - Уельс	Використовується кредитна система SCOTCATS із вираженою функцією переносу кредитів Немає Немає	Більшість ВНЗ використовують кредитну систему, що базується на «CNAA pointsystem». У багатьох ВНЗ застосовується CATS (система накопичення і переносу кредитів). Використовується також ECTS
Греція	Немає	ECTS використовують деякі ВНЗ
Данія	Немає	Багато ВНЗ використовують власні кредитні технології чи ECTS. Міністерство освіти Данії в лютому 1999 р. рекомендувало парламенту введення кредитної системи, заснованої на засадах ECTS
Ірландія	Немає	Деякі ВНЗ використовують ЕCTS. Курси підвищення кваліфікації структуруються на основі кредитної системи, що забезпечує її прогрес
Ісландія	Є система, сумісна з ECTS	ECTS використовують багато ВНЗ
Іспанія	Є (однак базується на контактних годинах, а не на трудомісткості навчального процесу)	Національна система певною мірою сумісна з ECTS
	Італія	Немає	ECTS використовує багато ВНЗ. Новий Закон регламентує введення ECTS в національну систему вищої освіти
	Нідерланди	Є система, сумісна з ECTS	ECTS використовують багато ВНЗ
	Німеччина	Немає	Університетський Акт 1998 р. забезпечує основу для введення кредитної системи. ECTS використовується багатьма ВНЗ
	Норвегія	Є система, сумісна з ECTS	ECTS використовують багато ВНЗ
	Португалія	Немає	ECTS використовують деякі ВНЗ
	Фінляндія	Є (має ознаки переносу і накопичення кредитів, сумісна з ECTS)	ECTS використовують багато ВНЗ
	Франція	Немає	ECTS використовують деякі ВНЗ
	Швеція	Є	ECTS використовується поряд із національною кредитною системою

 

На відміну від ECTS, розглянутої вище, більшість чинних освітніх кредитних систем є системами, які акумулюють кредити. Окремо взятий ВНЗ розробляє свою кредитну систему, що є внутрішньою. В ній «трудомісткість процесу навчання», необхідного для отримання академічного ступеня, сегментується (кожному сегменту-блоку присвоюється певне число кредитів). Присвоєння студенту академічного ступеня відбувається після того, як він/вона зароби(в)/ла - накопичи(в)/ла певну кількість кредитів. При цьому проміжок часу, упродовж якого допускається процес акумулювання, є довільним, хоча й має певні обмеження. Прикладом акумуляційної кредитної системи є вища школа США. Очевидними є переваги такої системи:

· гнучкість (кожен студент самостійно вибирає траєкторію досягнення заданої кількості кредитів (система дозволяє ефективно реалізувати концепцію індивідуалізації процесу навчання));

· ефективність як процесу навчання, так і витрат (економічна ефективність);

· самооптимізація процесу навчання.

5.15. Деякі додаткові переваги та проблеми ECTS

На завершення зазначимо, що ECTS акумулює в собі переваги для різних суб'єктів вищого навчального закладу.

Для вищого навчального закладу:

· сприяє розвитку автономізації та відповідальності;

· відкриває нові можливості для співпраці;

· сприяє розвитку комунікативних зв'язків між ВНЗ;

· стимулює підвищення якості навчального процесу та організаційно-адміністративної діяльності;

· підвищує якість студентської мобільності.

Для професорсько-викладацького складу ECTS забезпечує і підтримує:

· автономність і диверсифікацію;

· комунікативність;

· прийняття рішень з академічного визнання;

· покращує:

· зміст навчальних програм;

· якість навчального процесу та його результати.

Для студентів:

· розширює вибір для навчання за кордоном;

· дозволяє самим сформувати програму навчання;

· забезпечує сертифікацію процесу навчання в іноземному навчальному закладі;

· гарантує академічне визнання.

Недоліки:

· фрагментація знань;

· сегментація процесу навчання;

· зменшення значимості наукових досліджень у процесі навчання.

Очевидно, що недоліків системи переносу кредитів чи системи лише їх акумуляції потрібно уникати при певному «гібридному» (змішаному) підході. Такий шлях у національному масштабі реалізовано у Великобританії в середині 90-х років XX століття.

Сьогодні більшість європейських країн (країни ЄС та члени Європейської Асоціації Вільної Торгівлі) мають академічні кредитні системи. Деякі з них є національними, інші - інституціональними; низка європейських університетів продовжує експериментувати з різними кредитними системами. За ознакою перенесення - акумуляція більшість європейських країн використовують акумуляційні кредитні системи, за окремими винятками — системи перенесення кредитів, і тільки декілька країн - національно обмежені «гібридні» (змішані) системи. У деяких випадках ECTS в умовах, що склалися (велика диверсифікація кредитних систем), вважається недостатньо ефективною як своєрідний освітній «міст», «друга валюта» в європейському просторі вищої освіти. Тому багато дослідників, викладачів та управлінців європейських університетів активно обговорюють проблему створення EUROCATS - Європейської системи акумулювання та перенесення кредитів.

Результат недостатнього рівня розвитку національних кредитних систем у значній частині європейських держав, з одного боку, та їхнє політичне бажання створити спільний європейський простір вищої освіти - з іншого, дозволяє стверджувати можливість та перспективність трансформування ECTS у міжнародний стандарт вищої освіти.