Загальна характеристика ECTS

ECTS базується на трьох ключових елементах: на інформації (стосовно навчальних програм і здобутків студентів), на взаємній угоді (між закладами-партнерами і студентом) і використанні кредитів ECTS (визначають навчальне навантаження для студентів). Ці три ключові елементи приводяться в дію через використання трьох основних документів: інформаційного пакета, форми заяви/ навчального контракту та переліку оцінок дисциплін. Перш за все ECTS використовується студентами, викладачами і закладами, які хочуть зробити навчання за кордоном невід'ємною частиною освіти студента.

За своєю суттю ECTS не регулює змісту, структури чи еквівалентності навчальних програм. Це - питання якості, яка повинна визначатися самими вищими навчальними закладами під час створення необхідних баз для укладання двосторонніх чи багатосторонніх угод про співпрацю. ECTS забезпечує прозорість і сприяє визнанню освіти.

Повне визнання навчання означає, що його період за кордоном (включаючи екзамени чи інші форми оцінювання) замінює порівнюваний період навчання у місцевому університеті (включаючи екзамени чи інші форми оцінювання), хоча зміст погодженої програми навчання може відрізнятися.

Використання ECTS є добровільним і базується на взаємній довірі та переконанні щодо якості навчальної роботи освітніх закладів-партнерів.

ECTS забезпечує прозорість такими засобами:

1. Кредитами ECTS, які є числовим еквівалентом оцінки, що призначається розділам курсу, аби окреслити обсяг навчального навантаження студентів, і необхідні для завершення курсу (див. частину «Кредити ECTS»);

2. Інформаційний пакет, який дає письмову інформацію студентам і працівникам про навчальні заклади, факультети, організації та структуру навчання і розділів курсу (див. частину «Інформаційний пакет»):

3. Перелік оцінок з предметів, який показує здобутки студентів у навчанні у спосіб, який є всебічним і загальнозрозумілим і може легко передаватися від одного закладу до іншого (див. частину «Перелік оцінок дисциплін»);

4. Навчальний контракт, що стосується навчальної програми, яка буде вивчатися, і кредитів ECTS, які будуть присвоюватися за успішне її закінчення, є обов'язковим як для місцевого і закордонного закладів (home and host institutions), так і для студентів (див. частину «Форми заяв для студентів /навчальний контракт»).

Щоби сприяти визнанню завершеного чи пройденого за кордоном навчання, необхідні спілкування і гнучкість навчальних закладів. У цьому головну роль повинні відіграти координатори ECTS, оскільки їхнє основне завдання - займатися навчальними і адміністративними аспектами ECTS (див. частину «Координатори ECTS»).

Повний діапазон розділів курсу факультету/закладу, який використовує ECTS, має бути доступним для студентів, які навчаються за програмою обміну, включаючи розділи курсів, що читаються на рівні аспірантури (докторантури). Студентам слід давати можливість вивчати звичайні розділи курсу і ті, що спеціально для них розроблялися, і не варто позбавляти можливості виконувати вимоги, необхідні для одержання ступеня чи диплома закордонного закладу.

ECTS, окрім цього, дає можливість для подальшого навчання за кордоном. З ECTS студент не обов'язково повернеться назад до місцевого закладу після періоду навчання за кордоном; він/ вона може віддати перевагу тому, щоб залишитися у закордонному закладі, - можливо, щоб здобути ступінь чи навіть перейти до третього закладу. До компетенції закладів належить вирішувати, прийнятне це чи ні і які умови студент повинен виконати, щоб одержати диплом чи реєстрацію перезарахування. Навчальні здобутки студентів, оцінка яких допоможе закладам приймати ці рішення, подаються у переліку оцінок дисциплін.

5.2. Загальні умови користування ECTS

1. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

ECTS може мати успіх лише за умов добровільної участі, прозорості, гнучкості і клімату взаємної довіри та впевненості. Штат працівників потрібно інформувати і готувати до застосування норм та механізмів ECTS.

Основними вимогами є:

· призначення координатора ECTS від навчального закладу;

· призначення координаторів ECTS з числа працівників кафедр (факультетів) за дисциплінами на усіх факультетах, що мають намір користуватися ECTS;

· призначення кредитів ECTS для блоків курсу;

· випуск інформаційного пакета щодо усіх навчальних предметів/дисциплін, у яких ECTS буде використовувати/ використовується, рідною мовою та однією з мов країн ЄС;

· використання форм заяв для студентів, перелік оцінюваних дисциплін і навчальних контрактів.

2. ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ

Зацікавлені заклади повинні вважати, що прозорість і дисциплінованість ECTS робить визнання навчання порівняно простим процесом, у якому розв'язання проблем можна було б досягати відкрито на базі повної інформації. Однак завжди існують рішення, прийняття яких може мати ключове значення для майбутнього студентів, - рішення щодо навчання чи рішення стосовно практичних справ. Суть основного принципу ECTS у тому, що такі рішення повинні прийматися згідно з принципом «ставитися до приїжджого студента так само, як і до звичайного студента цього закладу».

Кредити ECTS

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Кредити ECTS є числовим еквівалентом оцінки (від 1 до 60), призначеної для розділів курсу, щоб охарактеризувати навчальне навантаження студента, що вимагається для завершення вивчення курсу. Вони відображають кількість роботи, якої вимагає кожен блок курсу відносно загальної кількості роботи, необхідної для завершення повного року академічного навчання у закладі, тобто лекції, практичні роботи, семінари, консультації, виробнича практика, самостійна робота - в бібліотеці чи вдома - та екзамени чи інші види діяльності, пов'язані з оцінюванням. ECTS, таким чином, базується на повному навантаженні студента, а не обмежується лише аудиторними годинами.

Кредити ECTS - це відносне, а не абсолютне мірило навчального навантаження студента, що лише визначає, яку частину загального річного навчального навантаження займає один блок курсу у закладі чи на факультеті, який призначає кредити.

У ECTS 60 кредитів становить навчальне навантаження на один навчальний рік і, зазвичай, 30 кредитів на семестр і 20 кредитів на триместр.

Кредити ECTS забезпечують відповідність програми з точки зору навчального навантаження на період навчання за кордоном.

Приклади:

1. Студент, чий вибір блоків курсу співвідноситься з навчальною програмою, що становить 120 кредитів ECTS на навчальний рік, був би змушений працювати удвічі більше, ніж звичайний студент закордонного навчального закладу.

2. Студент, чия програма навчання становить 30 кредитів ECTS за весь навчальний рік, взяв би на себе набагато менше роботи, ніж місцевий студент із середнім рейтингом, і навчався б, по суті, без відриву від виробництва.

2. ПРИЗНАЧЕННЯ КРЕДИТІВ ECTS

Кредити ECTS потрібно розподіляти за принципом «від найбільшого до найменшого». За відправну точку слід брати повну структуру програми і звичайну модель курсів, які студент повинен буде пройти у навчальному році, аби завершити кваліфікацію в рамках офіційної тривалості навчання. Розподілення кредитів для індивідуальних блоків курсу на основі принципу «від найменшого до найбільшого» дуже складне і може збільшити кількість кредитів до 60 на рік, роблячи, таким чином, пере-зарахування кредитів дуже важким.

Слід уникати використання дробових чисел у рейтингах кредитів (наприклад, 1,82 кредиту) або, принаймні, обмежувати до використання половинок кредиту. Хоча з математичної точки зору це, можливо, і правильно, але така точність може створити проблеми, оскільки навряд чи більшість навчальних закладів вважатимуть за необхідне визначати кредити з такою точністю.

Процес призначення кредиту ECTS спонукає заклади широко характеризувати структури своїх навчальних програм, але не вимагає ніяких змін для цих структур. За певних обставин призначення кредиту ECTS може бути простою математичною чи механічною дією, за інших - воно спочатку може викликати потребу у важливих переговорах на рівні факультету чи закладу.

У модульних програмах, де всі розділи курсу є рівноважливими або де діє система кредитів, що базується на навчальному навантаженні студента, все, чого вимагається, - це застосувати коефіцієнт конверсії. Наприклад, норвезька ступенева система є модульною та кредитною і базується на 20 кредитах на навчальний рік. Щоб конвертувати норвезькі кредити у кредити ECTS, треба просто помножити числову величину норвезького кредиту на коефіцієнт 3, щоб одержати еквівалент оцінки кредиту ECTS.

Для інших систем кредитів, що базуються виключно на годинах аудиторної роботи, застосування коефіцієнта конверсії ще може бути доречним за умови врахування усіх інших вищеназваних елементів навчального навантаження.

Інколи існує нерівноцінний розподіл навчального навантаження між семестрами в межах одного навчального року, але це не повинно бути основною проблемою за умови, що навчальний рік становить 60 кредитів. Якщо така ситуація виникає, запис про це в інформаційному пакеті допоможе уникнути несподіванок студентам, котрі розробляють програму навчання за кордоном, до якої входять розділи курсу, що викладаються протягом різних років навчання.

Концепція ECTS повинна забезпечувати гнучкість, і це стосується розподілення кредитів. До компетенції закладів належить демонстрація цілісного підходу до розподілення кредитів між схожими програмами навчання.

Призначення кредитів ECTS розділам курсу. Кредити ECTS слід призначати усім наявним розділам курсу—обов'язковим та факультативним. Кредити необхідно виділяти також на дипломний проект, кваліфікаційну роботу і виробничу практику, де ці «розділи» є офіційною частиною програми з присвоєнням відповідного кваліфікаційного ступеня, включаючи вчені ступені, поки триває процес оцінювання успішності.

Зв'язок між кредитами ECTS і рівнем та складністю розділу курсу. Між цими двома поняттями немає жодного зв'язку. Рівень розділу курсу не може визначатися кредитами ECTS. У ECTS рівень розділу курсу описується в інформаційному пакеті закладом, що запрошує. Там є інформація про мету і завдання курсу, необхідні знання, якими повинен володіти студент; методи, що застосовуються у процесі викладання та навчання; форму оцінювання та опис змісту курсу. Ці елементи доповнюються, за необхідності, особистими контактами між викладачами. Все це допомагає студентові і координаторові від закладу, що відправляє, оцінити придатність конкретного розділу курсу до перезарахування, і рівень, на якому це буде визнаватися програмою місцевого закладу. До повної компетенції викладачів відноситься оцінювання навчального навантаження і, таким чином, розподілення кредитів. Однак курс вищого рівня не повинен містити в собі більше кредитів ECTS, ніж той, що знаходиться на нижчому рівні, лише через його рівень.

Зв'язок між кредитами ECTS та кількістю аудиторних годин. У найпростішому випадку такий зв'язок існує, але кредити ECTS не базуються тільки на аудиторних годинах, а на загальному навчальному навантаженні, яке генерує аудиторні години. Коли один рік курсу у закладі повністю складається з традиційних лекцій, консультацій та екзаменів, цілком імовірно, що аудиторні години безпосередньо пов'язані з навчальним навантаженням студента і, отже, з кредитами ECTS для кожного розділу курсу. Сама природа стосунків може змінюватися у ході курсу; це стане очевидним, якщо наступні роки курсу матимуть різну кількість аудиторних годин, хоча кожен рік повинен становити 60 кредитів ECTS. Сусідні навчальні заклади, які навчають студентів з різними здібностями, можуть вибирати різні методи навчання, наприклад, один заклад може викладати 5-кредитний блок курсу, зокрема: 24 години на лекції, 6 годин на консультації і 60 годин на самостійну роботу перед перевіркою та екзаменами, тоді як інший заклад може викладати той самий 5-кредитний блок курсу за 24 лекційні години, 36 годин консультацій і 30 годин самостійної роботи. Обидва заклади у цьому прикладі досягають порівнюваних результатів з таким самим навчальним навантаженням і призначають таку саму кількість кредитів ECTS, навіть незважаючи на те, що кількість аудиторних годин дуже відрізняється.

Складніше, коли курс включає в себе великі блоки аудиторного часу, присвяченого контрольованій лабораторній роботі чи заняттям з проектування. Зрозуміло, що обсяг роботи, виконаний за одну з цих аудиторних годин, не є таким самим, як протягом однієї традиційної лекційної години, і було б неправильно переводити це у кредити ECTS так, ніби робота є однаковою. Лабораторну годину слід оцінювати між четвертиною і половиною лекційної години, залежно від прийнятої практики у закладі. Коли робота над дипломною роботою, значною мірою, не контролюється, найлегше розглянути питання про те, яку частину року потрібно використати, щоб завершити проект на базі денної форми навчання, тобто міркувати «тижнями», а не «годинами».

Присвоєння кредитів для розділів курсу, що пропонуються у рамках більш ніж однієї ступеневої програми. Іноді один і той самий розділ курсу є спільним для студентів, які проходять різні ступеневі програми, але загальний розрахунок навчального навантаження пропонує різні рейтинги кредиту залежно від ступеневої програми. Факультети, що є новачками у розподіленні кредитів, могли б встановити різні рейтинги кредиту як тимчасове рішення, але стосовно більш тривалого терміну навчальні заклади віддадуть перевагу чи справді наполягатимуть на одному рейтингу кредиту для одного розділу курсу.

Присвоєння кредитів факультативним розділам курсів. Факультативним розділам курсів кредити присвоюються за тими самими принципами, що й для основного чи обов'язкового розділу курсу, тобто на базі тієї частини навчального навантаження, яке він становить відносно загального навчального навантаження для одного року навчання. Розділ курсу, що є факультативним в одному закладі, може бути основним або обов'язковим в іншому. У деяких закладах факультативні розділи не включаються до офіційної програми навчання, але можуть вивчатися додатково. Кредити ECTS у цьому випадку слід призначати для факультативних розділів згідно з навчальним навантаженням, яке б вони становили, якби були включені до даної програми.

Присвоєння кредитів у випадках, коли офіційна тривалість навчання є меншою, ніж середній час, використаний студентами для його завершення. У деяких системах вищої освіти середня тривалість часу, використаного студентами для завершення їхнього навчання, є більшою, ніж офіційна тривалість періоду навчання. Кредити ECTS завжди слід розподіляти для офіційної тривалості навчання за програмою з отриманням кваліфікаційного ступеня (ступеневою програмою), а не для середнього терміну, за який місцеві студенти могли б завершити навчання за цією програмою.

Це може створити проблеми для приїжджих студентів, оскільки їхня 60-кредитна програма навчання може розумітися ними як така, що вимагає від них значно більшого обсягу роботи, ніж це вимагається від середнього місцевого студента.

У деяких закладах студентам дозволяють розділити екзамени між різними екзаменаційними періодами чи навіть відстрочити їх доти, поки вони не відчують, що можуть скласти їх якнайкраще. Приїжджі студенти, зазвичай, не володіють цією гнучкістю, оскільки повинні досягти результатів для того, щоб розпочати заняття з початком навчального року у своєму рідному закладі. Там, де будь-яка з цих ситуацій могла б поставити приїжджих студентів у гірші умови в плані успішності порівняно з місцевими студентами і створити труднощі в одержанні 60 кредитів, точку зору з цього приводу слід чітко пояснити в інформаційному пакеті, аби студент і координатори могли розробити програму, яка є реальною щодо перспективи навчального навантаження, але не ставитиме у невигідне становище на екзаменах студента, який навчається за програмою обміну.

5.4. Присвоєння студентам кредитів ECTS

Відмінність між призначенням кредитів для розділів курсу і присвоєнням кредитів студентам. Кредити ECTS призначаються для розділів курсу, але присвоюються лише студентам, які успішно завершили курс, відповідаючи всім необхідним вимогам стосовно оцінювання. Іншими словами, студенти не одержують кредитів ECTS просто за відвідування занять чи проведення часу за кордоном - вони повинні задовольнити всі вимоги щодо оцінювання, визначені у закордонному закладі, аби продемонструвати, що вони виконали заявлені навчальні завдання для даного розділу курсу. Процедура оцінювання може проводитися у різноманітних формах: письмові чи усні екзамени, курсова робота, поєднання цих двох чи інших засобів, зокрема як презентації на семінарах, інформацію про які слід включити до інформаційного пакета.

Дії закладу у випадку, якщо приїжджий студент не може здати офіційний екзамен. Деякі програми з одержання кваліфікації складаються з інтегрованих навчальних моделей, розтягнених на більше, ніж один навчальний рік, упродовж якого студенти повинні завершити всі елементи, перш ніж їм дозволять складати екзамени в кінці курсу. Така система може створити проблеми для приїжджих студентів, які проводять або один семестр, або рік у закордонному закладі. Вони зможуть подолати лише частину розділу курсу і не зможуть ані бути оціненими з нього, ані отримати кредити ECTS від закордонного закладу, оскільки не завершили курсу.

У такому випадку заклади, які бажають користуватися ECTS, можуть переробити свої ступеневі програми таким чином, щоб вони стали більш доступними для приїжджого студента. Якщо ж вони зберігатимуть статус КВО, рекомендується деяка гнучкість з їхнього боку у розподілі кредитів ECTS для різних розділів курсу та організації проміжного оцінювання для приїжджих студентів.

Дії закладу у випадку, якщо екзамен, передбачений місцевим навчальним планом, не можна замінити. Як зазначено вище, повне визнання освіти передбачає не лише те, що період навчання за кордоном замінює порівнюваний період навчання вдома, але й те, що закордонні екзамени (чи інша форма оцінювання) замінюють екзамени у місцевому закладі. Досвід програми «ІРАЗМУС» і ECTS показує, що більшість навчальних закладів має можливість гарантувати своїм студентам повне визнання навчання. Інколи екзамени, що проводяться у місцевому закладі, охоплюють ширший діапазон предметів і не можуть бути замінені офіційно. У таких випадках місцевий заклад надає студентові гарантії, що екзамени у закордонному закладі будуть визнані, наприклад, через надання часткових пільг на складання іспитів у місцевому закладі.

Оцінювання дипломних проектів, кваліфікаційних робіт і виробничої практики. Для цих видів навчальної діяльності студента, як і для інших розділів курсу, результати навчання та методи оцінювання повинні бути описані в інформаційному пакеті. Можуть переважати правила закордонного закладу або може мати місце спільне оцінювання місцевим і закордонним закладами (чи виробництвом).

5.5. Перезарахування кредитів ECTS

Місцеві і закордонні заклади готують інформацію та обмінюються переліком оцінок дисциплін (див. частину «Перелік оцінок дисциплін») для кожного студента, який бере участь у ECTS до і після навчання за кордоном. Копії цих переліків додаються до особистої справи студента. Місцевий навчальний заклад визнає загальну суму кредиту, одержаного його студентами у закладах-партнерах за кордоном, аби кредити для пройденого блоку курсу замінили кредити, які у протилежному випадку були б отримані у їхньому місцевому закладі. Навчальний контракт дає студентові гарантію авансом, що кредити для затвердженої програми навчання будуть перезараховані (див частину «Форма заяви ECTS / Навчальний контракт»).

Сьогодні успішно діють дві практично виправдані моделі.

Деякі місцеві заклади дотримуються моделі курсу «рік за роком» чи «семестр за семестром». Тут навчальний контракт між закладами і студентом дозволить блок вибраних розділів курсу замінити роком чи семестром у місцевому закладі. Встигаючий студент після повернення одержить блок кредитів, який можна внести до його офіційних документів, і така інформація матиме для нього вагоміше значення, ніж перелік індивідуальних розділів курсу. Таким чином здійснюється повне визнання навчання.

Інші місцеві заклади визначають свою кваліфікацію на основі переліку розділів курсу, які необхідно пройти і здати протягом певної кількості років. До навчальних контрактів будуть внесені списки розділів курсу чи групи розділів курсу, які відповідають розділам курсу у місцевому закладі і на які буде даватися офіційне визнання освіти. Розділи місцевого курсу могли б справді бути записаними у навчальному контракті поруч з розділами із закордонного курсу (host course). Після повернення встигаючому студентові присвоюється кредит, що стосується розділів курсу місцевого закладу. Загальну кількість кредитів, визнаних у такий спосіб, слід зіставити із загальною кількістю кредитів, присвоєних закордонним закладом. Ця модель складніша для використання, але пере-зарахування «розділ за розділом» потрібне для деяких державних систем і для особливих вимог деяких професій. Там, де місцевий курс включає в себе факультативний матеріал як вимогу навчальної програми, перезарахування кредиту щодо цих компонентів може бути дуже простим. Заклади мають право використовувати програму з обміну студентами з ECTS для розширення діапазону можливих варіантів вибору, доступних для їхніх студентів.

Подолання окремих невідповідностей при перезарахуванні кредитів. Присвоєння кредиту є обов'язком закладу, що приймає студента, однак студенти інколи повертаються додому з меншою кількістю кредитів, ніж вони сподівалися. Якщо закордонний заклад надає таку можливість своїм студентам, то і приїжджий студент повинен теж мати на це право. Після закінчення навчання в одному із закладів питання студентської успішності належить до компетенції цього місцевого закладу і вирішується відповідно до його правил.

У випадку серйозної невідповідності студент може повторити період навчання у вітчизняному закладі. Кредит слід перенести для будь-яких розділів курсу, в якому студент досягнув успіху. У випадку часткової невідповідності вітчизняний заклад може дозволити студенту пройти їхнє власне оцінювання і присвоїти свій кредит. Правила закладу щодо цього - дуже різноманітні.

Координатори ECTS

Навчальні заклади, які користуватимуться ECTS, повинні призначити координатора ECTS від закладу і від кожного задіяного факультету. їхня роль полягатиме у тому, щоб займатися адміністративними та академічними аспектами ECTS і надавати консультації студентам.

До компетенції закладу належить прийняття рішень щодо розподілення завдань між координаторами ECTS та іншими колегами, які займаються міжнародними зв'язками.

Координатор ECTS від закладу. Важливість ролі координатора від закладу полягає в тому, щоб гарантувати виконання зобов'язань закладу перед нормами ECTS і механізмами реалізації.

До загальних обов'язків координатора належатиме сприяння поширенню ECTS як на рівні закладу, так і за його межами, наприклад, у рамках міжнародних програм зі співпраці, сприяння практичному втіленню ECTS і надання підтримки координаторам від факультетів. У великих закладах особливо важливо, щоб координатором від нього була особа достатньо високого рангу, яка матиме міцні зв'язки як з навчальною, так і з адміністративною структурами закладу.

Серед більш конкретних завдань координатора - інформування студентів про ECTS та узгодження підготовки, створення пакетів інформації та інформування про них партнерів і факультетських координаторів. Координатор від закладу є також відповідальним за договірні заходи з Європейською комісією і з Державним органом присвоєння грантів.

Координатор ECTS від факультету. Координатор від факультету є тією особою, яка підтримує ділові зв'язки зі студентами та викладацьким складом кафедри чи факультету і займається, більшою мірою, практичними й навчальними аспектами реалізації ECTS.

Він більш детально інформує студентів про ECTS, наприклад: забезпечує студентів інформаційними пакетами, що надійшли від закладів-партнерів, допомагає студентам заповнити форму заяви, пояснює процедуру визнання освіти та оформлення документів (навчальний контракт, перелік оцінок дисциплін) і т. д. Координатор від факультету спрямовує студента на розробку програми навчання, поєднуючи навчальні вимоги з індивідуальними інтересами.

Зв'язок між місцевими і закордонними закладами офіційно здійснюється координаторами від факультетів, які обмінюються формами заяв і підписаними копіями, обговорюють програми навчання, готують перелік оцінок дисциплін для студентів, що від'їжджають на навчання, а також для тих, хто повертається після завершення навчання в їхньому закладі.

Координатори від факультетів інформують своїх колег про ECTS та її втілення з точки зору розподілення кредитів для всіх курсів кафедри /факультету. Вони готують ту частину інформаційного пакета, яка стосуватиметься їхньої кафедри /факультету.

Обидва координатори забезпечують плавну інтеграцію приїжджих студентів на рівні їхніх закладів, а також сприяють досягненню студентами успіхів у закордонних закладах шляхом підтримання з ними постійного контакту.

5.7. Інформаційний пакет

Кожен заклад, що використовує ECTS, випускає інформаційні пакети як довідники для потенційних партнерів, студентів і викладацького складу закладів-партнерів, до своїх курсів, навчальних програм, навчального та адміністративного устрою. Призначення інформаційних пакетів у тому, щоб сприяти прозорості навчальної програми, допомагати викладачам орієнтувати студентів на вибір відповідних програм і планувати їхнє навчання за кордоном, забезпечувати практичною інформацією.

Інформаційні пакети можуть бути першим контактом, який має студент чи координатор з іншою установою, отже, це повинні бути чіткі документи, в яких викладено те, що заклад пропонує у такий спосіб, аби студенти, орієнтовані їхніми викладачами, могли реально оцінити, що із запропонованого підходить їм найкраще. Додаткова інформація може бути надана на пізнішій стадії, коли закордонний заклад прийме заяву.

Інформаційні пакети повинні систематично (щороку) оновлюватися і бути легкодоступними для користувачів, студентів і викладацького складу або у роздруку, або в електронному варіанті. Встановлення електронного зв'язку між закладами-партнерами - ефективний засіб для розповсюдження інформаційних пакетів. Рекомендується, щоб кожен заклад готував свою інформацію двома мовами: рідною та однією з мов країн Європейського Союзу і вчасно поширював її серед своїх партнерів, аби дозволити студентам та їхнім викладачам зробити свій вибір і підготувати програму навчання за кордоном.

Зі зростанням рівня участі в ECTS існує пропозиція про представлення інформаційних пакетів про ECTS в Інтернеті. Ця пропозиція є цілком логічною, але Інтернет-пакети зможуть замінити паперові копії за умови, що викладацький склад і студенти закладів-партнерів мають регулярний доступ до Інтернету. Інформаційний пакет ECTS повинен представляти навчальні програми і розділи курсу, виражені у кредитах ECTS, і мусить уникати будь-якої можливості сплутування систем кредитів, якими користуються на рівні закладу чи держави, з системами кредитів ECTS.

ПЕРЕЛІК ЕЛЕМЕНТІВ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПАКЕТУ

ЗМІСТ ВСТУП. ЩО ТАКЕ ECTS?

I. НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД.

A. Назва й адреса.

Б. Академічний календар.

B. Координатор від закладу. Г. Загальний опис закладу. Ґ. Процедура реєстрації.

II. ЗАГАЛЬНА ПРАКТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ.

A. Формальності, що існують в країні, яка приймає студентів.

Б. Як туди потрапити.

B. Вартість проживання.

Г. Забезпечення житлом.

Ґ. Здоров'я і страхування:

1. Медичне обслуговування.

2. Забезпечення студентів з особливими потребами.

3. Страхування.

Д. Умови для навчання у закордонному закладі:

1. Бібліотеки.

2. Умови для навчання.

Е. Інша практична інформація.

Є. Позапрограмна діяльність і дозвілля.

III. ФАКУЛЬТЕТ.

A. Загальний опис.

Інформація про факультет і характерні особливості, загальні для всіх курсів.

Б.Ступенева структура:

1. Кваліфікація.

2. Діаграма структури курсу.

B. Індивідуальні розділи курсу:

1. Ідентифікація.

2. Опис.

3. Рівень.

4. Обов'язкові чи факультативні розділи курсу.

5. Викладацький склад.

6. Тривалість періоду (1-й семестр, 2-й семестр і т. д.).

7. Методика викладання та методи навчання.

8. Оцінювання.

9. Мова.

10. Розподіл кредитів ECTS.

IV. СЛОВНИК.

V. ПРИКЛАДИ УСПІШНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ.

VI. ПОКАЖЧИК ЗМІСТУ.

ПОЯСНЕННЯ ЩОДО СКЛАДАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПАКЕТА

ВСТУП. ЩО ТАКЕ ECTS?

Вступ дає стислий опис ECTS для надання корисної інформації студентам.

Зразок тексту «ВСТУП» для інформаційного пакета

Європейський Союз сприяє співпраці між університетами як одному із засобів підвищення рівня освіти на користь студентів та вищих навчальних закладів. Мобільність студентів - це один з найважливіших елементів співпраці між університетами. Програма «ІРАЗМЕС» - яскравий приклад того, що навчання за кордоном може стати дуже цінним досвідом, оскільки це не лише найкращий спосіб познайомитися з іншими країнами, думками, мовами та культурами, це також важливий елемент у науковому та професійному розвитку кар'єри.

Офіційне визнання навчання та дипломів - необхідна передумова створення відкритого Європейського освітнього простору, в якому студенти та викладачі могли б пересуватись без перешкод. Саме тому система ECTS була розроблена у вигляді пробної схеми в межах програми «ІРАЗМЕС» з метою ширшого визнання університетами навчання за кордоном. Зовнішнє оцінювання системи ECTS продемонструвало її можливості, і Європейська комісія вирішила внести систему ECTS до своєї пропозиції програми «СОКРАТЕС», а саме в розділ 1 про вищу освіту («ІРАЗМЕС»). На даному етапі система ECTS рухається від стадії пробної схеми до стадії ширшого використання як елемент вищої освіти в Європі.

Система ECTS надає прозорості, будує мости між навчальними закладами з метою пропонування студентам більшого вибору. Дана система полегшує навчальним закладам процес визнання наукових досягнень студентів, використовуючи для цього загальновідомі міри оцінювання - заліки та оцінки, а також дозволяє інтерпретувати національні системи вищої освіти. Основою системи ECTS є три основні елементи: інформація (про навчальні програми та досягнення студентів), взаємна згода (між освітнім закладом та студентом) і використання оцінювання ECTS (аби вказати обсяг роботи, виконаної студентом).