Пологові травми спинного мозку та плечового сплетіння.

Етіологія

Причиною ураження спинного мозку є форсоване збільшення відстані між плечиками та основою мозку, що спостерігається при витяганні за плечики при фіксованій голівці (при сідничному передлежанні), надмірній ротації (при лицьовому передлежанні).

Патогенез

В патогенезі ведучими чинниками виступають:

- ушкодження хребта (підвивих в суглобах I–II шийних хребців, зміщення тіл хребців, переломи шийних хребців)

- крововиливи у спинний мозок та його оболонки

- ішемія в басейні хребетних артерій через стеноз, спазм або оклюзію, набряк спинного мозку

- ураження міжхребцевих дисків

В механізмі травматичного ушкодження спинного мозку за Ратнером ведуча роль належить все ж порушенню кровообігу в басейні хребетних артерій з розвитком ішемії в ділянці стовбура мозку, мозочка і шийного відділу спинного мозку. Судинні порушення виникають під час різкої флексії, тракції або торзії шийного відділу хребта.

Клінічна картина залежить від локалізації та виду пошкодження. При травмі шийного відділу хребта має місце больовий симптом (зміна положення дитини, дослідження симптому Робінсона викликає різкий плач). Може спостерігатись напруження шийно-потиличних м’язів, крововиливи та потовщення м’яких тканин шиї.

Діагноз ураження спинного мозку встановлюється на основі вивчення анамнезу та клінічної картини. Для підтвердження діагнозу проводять рентгенографію хребта в двох проекціях, рентгенографію грудної клітки, електроміографію, краніографію, консультацію нейрохірурга, мікрохірурга, невролога, окуліста, люмбальну пункцію.

Лікування. При підозрі на пологову травму хребта і спинного мозку першочерговим заходом є іммобілізація голови та шиї (ватно-марлевий комірець, кільцевидна пов’язка). Строк іммобілізації 10-14 днів. Обов’язковим є терапія больового синдрому, гемостатична терапія в гострому періоді. У відновлюваному періоді – масаж, ЛФК, стимулююча і симптоматична терапія. Прогноз залежить від тяжкості ураження.