Т е м а 8. Етнонаціональні відносини та етнополітика

Т е м а 1. Предмет і метод політології

1. Визначення політології, походження терміну, етапи становлення політології як науки та навчальної дисципліни. Зростання ролі і значення політології у сьогоденні.

2. Предмет політології (універсалістськи-сумативний, аналітико-концептуальний, структурно-функціональний підходи.).

3. Методи політології (емпіричні: спостереження, експеримент; теоретичні: загальнонаукові, єдності історичного та логічного, системний, структурно-функціональний, синергетичний, соціологічний, нормативно-ціннісний, психологічний, антропологічний, біхевіоризм, «теорія обміну».

4. Поняття й категорії й закономірності політології, їх класифікація.

5. Структура та функції політології.

Т е м а 2. Політика як суспільне явище

1. Складові політики як суспільного явища.

2. Підходи до розуміння політики (конфронтаційний, сконцентрований на владі, консенсусний).

3. Структура політики.

4. Типи і види політики.

5. Функції політики.

Т е м а 3. Соціально-класова структура суспільства. Теорія стратифікації

1. Теоретичні підходи до політичної суб’єктності(активістський, генеральний, функціональний).

2. Типи політичної суб’єктності (типологія Г. Алмонд, типологія вітчизняних політологів).

3. Соціальні суб’єкти політики, їх класифікація.

4. Стратифікаційний підхід до політичної суб’єктності.

 

Т е м а 4. Політична влада

1. Поняття й структура влади.

2. Типи легітимності влади.

3. Ознаки політичної влади.

4. Засоби, ресурси й форми здійснення влади.

5. Типи, види, функцій влади.

Т е м а 5. Основні етапи становлення світової політичної думки

1. Політичні вчення Стародавнього Сходу (Конфуцій, легісти).

2. Погляди мислителів античного періоду (Платон, Аристотель, Полібій, Ціцерон).

3. Політична думка нового часу (Н. Макіавеллі, Жан Боден, Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, У. Кант, Г. Гегель).

4. Політична наука ХІХ-початкуХХст.:

а) погляди позитивістів (О. Конт, Г. Спенсер, Е. Дюркгейм, М. Вебер).

б) погляди представників елітарних концепцій (В. Парето, Г. Моска, Р. Міхельс).

5. Політична думка другої половини ХХ– початку ХХІ ст.. (Г. Ласуел, Р. Дал, біхевіоризм, Д.Істон, Г. Алмонд, С. Верба, Р. Арон, Х. Аренд, З. Бжезінський).

 

Т е м а 6. Етапи розвитку політичної думки в Україні

1. Політичні ідеї мислителів Русі (Митрополит Іларіон, Ярослав Мудрий, літописець Нестор, Володимир Мономах).

2. Політична думка часів Великого князівства Литовського і Руського та включення України до складу Речі Посполитої (Ю. Дрогобич, С. Оріховський, Х. Філарет, І. Вишенський).

3. Політична думка доби Української козацької держави 1648-1764 рр. («Березневі статті», «Гадяцький тракт» Ю. Немирича, Конституція П. Орлика).

4. Просвітницький напрямок (Ф. Прокопович, М. Колачинський).

5. Демографічно-народницькі погляди (М. Костомарова, В. Антонович, М. Грушевський, Р. Лащенко, С. Шелухін).

6. Погляди українських лібералів (М. Драгоманов, Б. Кистяківський).

7. Консервативно-державницька думка в Україні («Історія Русів», П. Куліш, В. Липинський, С. Томашівський, В. Кучабський).

8. Націоналістичний напрям (М. Міхновський, Д. Донцов, П. Полтава і Л. Ребет).

9. Національно-державницькі підходи (І. Франко, С. Дністрянський, В. Старосольський, О. Бочковський, С. Рудницький).

10. Націонал-комунізм (В. Винниченко, М. Хвильовий).

 

Т е м а 7. Політична діяльність і політичні відносини

1. Поняття політичної діяльності (мотиви; конфронтаційний та гармонізацій ний підходи до витлумачення сутності; чинники, що визначають зміст; проблема невідповідності мети і наслідків).

2. Типи трансформації, реформація, модернізація, переворот, партисипація, політичне функціонування, політичний спектакль, міжнародна діяльність) і види політичної діяльності.

3. Типи (співробітництво, конкуренція, конфлікт, боротьба, гегемонія) і види політичної взаємодії.

4. Орієнтації та позиції щодо політичної діяльності.

 

Т е м а 8. Етнонаціональні відносини та етнополітика

1. Визначення нації (біологічний, теологічний, психологічний, культурний, територіальний, історичний, політичний, статський, економічний, індифікаційний підходи).

2. Етапи націотворення (етапи еволюції народу;два шляхи формування націй; три етапи формування т. зв. «малих націй»).

3. Чинники формування націй (об’єктивні, суб’єктивні).

4. Націоналізм, його різновиди (інтегральний, реформаторський, ліберальний).

5. Національна політика: поняття, демократичні принципи.

6. Напрями етнополітики.

7. Тенденції міжнаціональної взаємодії. Типи міжнаціональних конфліктів.