Рецензування та захист роботи

ЩОДО ВИКОНАННЯ СТУДЕНТАМИ

КУРСОВИХ РОБІТ ТА

КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ БАКАЛАВРА

Харків 2014

ВСТУП

Студенти спеціальності «Філологія. Переклад» підтверджують рівень своєї професійної підготовки, засвідчують готовність до самостійної дослідницької праці у процесі підготовки та написання наукових робіт, що є визначальним кваліфікаційним свідченням їхньої відповідності певному освітньо-кваліфікаційному рівневі. Студенти на третьому курсі виконують і захищають курсову роботу, на четвертому – курсову та бакалаврську. Курсова робота, випускна кваліфікаційна робота бакалаврів – це науковий документ, який містить вичерпну систематизовану інформацію за обраною темою, передбачає виклад матеріалу на основі спеціально підібраної літератури та самостійно проведеного дослідження.

Курсова робота є лише пробою наукового потенціалу студента, тому має передусім емпіричний характер (інколи аналітичний). Теми курсових робіт, які пропонує кафедра, сформульовані у такий спосіб, що дають змогу вирішити поставлене перед студентом наукове завдання у формі поглибленого реферування кількох важливих праць або зіставлення певних наукових концепцій. Важливим у процесі написання курсової є набуття студентом практичних дослідницьких навичок, вміння опрацьовувати та систематизувати джерела з досліджуваної проблематики, робити власні узагальнення та логічні висновки, а також оформлювати основні частини роботи згідно із усталеними вимогами. На цьому етапі написання наукових робіт ставиться за мету навчити студентів застосовувати елементарні дослідницькі прийоми та методи, розуміти суть і принципи методології наукової праці як такої, чітко розмежувавши її з іншими сферами та формами інтелектуального самовираження.

Дотримання студентом усіх вимог до оформлення курсової роботи сприяє вихованню в нього належного стилю роботи, виховує вимогливість до себе, прищеплює певні навички до ведення наукового дослідження, що буде йому корисним у роботі над дипломною або магістерською роботою. Бажано, щоб проблеми, розглянуті в курсових роботах переросли у бакалаврську, дипломну чи магістерську роботи.

Кваліфікаційна робота бакалаврського рівня, що виконується на четвертому році навчання, продовжує, розвиває та закріплює дослідницькі аналітичні навички, вироблені студентами раніше. Зазначимо, що від попередньої курсової роботи бакалаврська відрізняється не лише більшим обсягом, але й поглибленою аналітичністю, складністю проблеми, свідомим застосуванням дослідницьких методів, ґрунтовним знанням наукової літератури з вибраної проблематики, свідченням чого є кваліфіковано зроблений у першому, зазвичай, методологічному розділі огляд спеціальної літератури.

Написання випускної кваліфікаційної роботи, її належний захист перед державною екзаменаційною комісією (ДЕК) – один із головних моментів державної атестації випускників.

Оформлення роботи у спосіб, що не відповідає встановленим вимогам, може суттєво вплинути на остаточну оцінку роботи. Якщо допущені значні відхилення від загальних вимог, тоді робота може бути недопущена до захисту. Тому слід приділити належну увагу оформленню роботи та її структурі.

1. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ СТУДЕНТСЬКИХ НАУКОВИХ РОБІТ

1.1. Загальні положення. Перед виконанням наукової роботи студент повинен ознайомитися з основними вимогами до її написання та оформлення. Будь-яка студентська наукова робота повинна мати ознаки самостійного дослідження. Важливо також, щоб науковому дослідженню та написанню були притаманні: чіткість і логічна послідовність викладення матеріалу; переконливість аргументації; стислість і точність формулювань, які виключають можливість неоднозначного тлумачення; конкретність викладення результатів дослідження; обґрунтованість рекомендацій та пропозицій.

Після обрання теми наукової роботи студент повинен поставити мету та визначити основні завдання, які він прагне виконати для того, щоб ґрунтовно дослідити обрану тему. Написання курсової, бакалаврської та магістерської роботи починається з визначення та висвітлення основного питання кожного розділу. Матеріал роботи може бути вичерпним, а зміст правильно розкритим, якщо студент попередньо вивчив наукові праці українських та зарубіжних вчених з досліджуваної ним проблеми. При написанні роботи студент повинен обов’язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичує цитати, матеріали або окремі результати.

У роботі мають бути відображеними: актуальність тематики та відповідність до сучасного стану науки; обґрунтування вибраного напрямку досліджень та методів, якими ці дослідження здійснюються; аналіз та узагальнення існуючих результатів; наукова та практична цінність виконаної роботи. Вміння письмово теоретично обґрунтовано подати матеріал свідчить про сформованість знань студента (курсанта), їх систематизацію та свідоме засвоєння. Курсова і бакалаврська робота повинні бути написані гарною літературною мовою, з використанням наукової термінології, без зловживання цитатами, запозиченими із статей, підручників та з електронних джерел.

1.2. Планування роботи передбачає виділення часу для написання та оформлення роботи, дотримання встановлених термінів та обсягів. Від чітко запланованих основних етапів підготовки курсової або бакалаврської роботи залежить хід виконання самої роботи та вчасне подання її на кафедру.

1.2.1. Вибір теми. Студенти самостійно обирають тему курсової чи бакалаврської роботи із запропонованого кафедрою переліку. Допускається внесення додаткових тем, враховуючи пропозиції студентів, але у такому випадку студент має узгодити обрану тему з науковим керівником – викладачем кафедри філології, перекладу та мовної комунікації або кафедри фонетики та граматики. Назва роботи повинна бути, по можливості, короткою, відповідати спеціальності «Переклад», вказувати на мету дослідження і його завершеність. На консультації з науковим керівником уточнюється тема роботи, план дослідження, інструментарій, методи, література та ін. Основна вимога полягає у тому, щоб тема наукової роботи не збігалася із темами, висвітленими у навчальній літературі та не повторювала тематики попередніх (вже захищених) робіт. Такий підхід зорієнтований на стимулювання самостійного творчого наукового дослідження.

1.2.2. Складання плану роботи. Обравши тему, ознайомившись із літературою, студент має приступити до складання плану свого наукового дослідження, який у процесі роботи може уточнюватися. Ще до початку роботи над текстом план обов’язково необхідно узгодити з науковим керівником. За необхідності, керівник допомагає складати план дослідження.

Курсова робота, зазвичай, має простий план, яких включає вступ, основну частину із 3-4 питань, висновки, список використаних джерел і, за необхідності, додатки. Бакалаврська робота обов’язково повинна мати складний план, складовими якого є вступ, 2-3 розділи, кожний з яких включає кілька підрозділів, а також висновки, список використаних джерел, і додатки, за необхідності.

План допомагає ескізно представити досліджувану проблематику, викладену у логічному порядку питань, за якими надалі буде систематизуватися увесь зібраний фактичний матеріал. У творчому дослідженні план завжди має динамічний характер і може уточнюватися в процесі розроблення студентом конкретної теми. Наукове дослідження не може проводитися без плану. Тільки планове дослідження дає змогу глибоко пізнавати закономірності досліджуваної проблеми.

1.2.3. Вивчення літературних джерел. Робота над курсовою чи кваліфікаційною роботою розпочинається з пошуку та опрацювання літератури, що стосується тематики дослідження. Необхідно переглянути всі види джерел, зміст яких пов’язаний з темою дослідження. До них належить матеріали, надруковані в різних вітчизняних і зарубіжних виданнях (підручники, посібники, монографії, наукові статті, періодичні видання). Основними завданнями огляду літератури є: ознайомлення з матеріалами за темою, вибір найцікавіших досліджень та найсуттєвіших результатів; виявлення напрямів дослідження та отримання вихідного матеріалу для написання роботи.

Підбираючи літературу для дослідження, варто переглянути періодичні видання, що стосуються лінгвістичних досліджень, досліджень в галузі перекладу, міжкультурної комунікації. Це, наприклад, такі видання, як журнал «Мовознавство», Вісники провідних університетів країни та зарубіжжя (серія «Філологія»), інші філологічні видання.

1.3. Обсяг та основні вимоги до оформлення наукових робіт

Курсову або бакалаврську роботу набирають на комп’ютері через 1,5 інтервали (29-30 рядків на сторінці) і друкують на принтері з одного боку аркуша білого паперу формату А4.

Обсяг курсової роботи – 25-30 сторінок. Рекомендований обсяг бакалаврської роботи – від 50 сторінок. В облікований обсяг роботи не включають список використаних джерел та додатки.

Друкуючи роботу, залишають поля: ліве – 30 мм, праве – 15 мм, верхнє і нижнє – 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, щільність тексту роботи повинна бути однаковою. Стандарт комп’ютерного шрифту: Times New Roman, розмір шрифту 14. Вирівнювання тексту – по ширині.

Ілюстративні матеріали повинні відповідати форматові А4, їх включають до загальної нумерації сторінок роботи, якщо вони розміщуються по тексту роботи, або розміщують у додатках.

Текст основної частини роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Кожну структурну частину роботи ЗМІСТ, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ друкують великими літерами посередині симетрично до тексту.

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Після назви заголовка крапки не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Після заголовка (за винятком заголовка пункту) перед текстом пропускають один рядок. Кожну структурну частину роботу треба починати з нової сторінки (зміст, вступ, розділи, висновки, список використаних джерел).

Сторінки, розділи, пункти, рисунки, таблиці нумерують арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять. Нумерацію починають зі сторінки ВСТУП, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки у кінці.

Зміст, перелік умовних позначень не нумерують, але включають у загальну нумерацію. Номер розділу ставлять після слова РОЗДІЛ, після номера друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Після номера підрозділу ставлять крапку, наприклад: 2.3. (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку записують заголовок підрозділу. В окремих випадках у дипломних і магістерських роботах підрозділи поділяють на пункти, які нумерують у межах кожного підрозділу. Наприклад: 1.3.2. (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку записують заголовок пункту.

Ілюстрації (схеми, графіки, фотографії) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок, розміри яких більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

У роботах обов’язково подавати посилання на джерела та літературу, використану при написанні роботи. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей, дають необхідну інформацію щодо джерела. Посилання в тексті записують у квадратних дужках [ ]. Посилаються на джерело та сторінку або на джерело загалом. Сторінку обов’язково треба вказувати, якщо у тексті роботи наявне дослівне цитування. Наприклад:

1. Світогляд кожного народу складається в картину світу: “Кожна цивілізація, соціальна система характеризується своїм особливим способом сприйняття світу” [1, с.214]

2. Концептуальні картини світу у різних людей однакові, бо людське мислення єдине. Національні мовні картини світу – це просто інше їх «роз квітнення». Мовна картина світу відображає національну картину світу і може бути виявлена в мовних одиницях різних рівнів [49, с.7]

3. Проблема перекладу ФО досить повно розглянута у роботах Виноградова В.С. [19], Комісарова В.Н. [33]. Такі науковці як Шанський Н.М. [60], Кунін А.В. [42], Сміт Л.П. [53], Амосова Н.Н. [1] широко досліджували питання класифікації ФО. Проблемою визначення поняття ФО займалися Баллі Ш. [8], Кунін А.В. [42], Телія В.Н. [54], Гак В.Г.[23].

4. Проблема перекладу ФО досить повно розглянута у роботах Виноградова В.С., Коміссарова В.Н. [19, 33]. Такі науковці як Шанський Н.М., Кунін А.В., Сміт Л.П., Амосова Н.Н. широко досліджували питання класифікації ФО [60, 42, 53, 1]. Проблемою визначення поняття ФО займалися Баллі Ш., Кунін А.В., Телія В.Н., Гак В.Г. [8, 42, 54, 23].

Цифри в [ ] відповідають порядковому номеру джерела у списку використаних джерел.

Необхідно слідкувати за тим, щоб у роботі не було сторінок, заповнених 1-2 рядками, тобто майже пустих. Не допускається також відрив ініціалів від прізвища, цифри від букви с. у позначення кількості сторінок (напр., 241 с.). Для запобігання такого відриву слід використовувати нерозривний пробіл (Ctrl + Shift + клавіша пробілу).

Перед розділовими знаками (крапка, кома, крапка з комою, двокрапка тощо) пробіл не ставиться.

Крім того, ініціали науковців по всій роботі повинні ставитися після прізвищ.

Необхідно звернути також увагу на розставлення у тексті таких знаків як дефіси і тире. Слід пам’ятати, що дефіс – це орфографічний знак, а тире – пунктуаційний. Дефіс вживається у складних словах, наприклад: структурно-семантичний, блок-система тощо. Дефіс є коротшим і не відбивається пробілами. Тире вживається як розділовий знак у реченні, є довшим за дефіс і відбивається пробілами, наприклад: Це випливає з основної потреби військово-наукового жанру – отримання і подальшого розповсюдження теоретичних і практичних результатів...

У бібліографічному списку вживається тільки тире, яке завжди виокремлюється пробілами.

Всі текстові або словникові приклади у курсовій та бакалаврській роботі рекомендується виділяти курсивом. Жирний шрифт або підкреслювання застосовується тільки тоді, коли треба щось виділити у самому прикладі.

Якщо в роботі наявні нумеровані або марковані списки, слід пам’ятати, що після крапки назва пункту починається з великої літери, а в кінці пункту ставиться крапка. Після дужки або рисочки назва пункту починається з малої літери, а в кінці пункту ставиться крапка з комою. Наприклад:

1. Досягнення цієї мети зумовило виконання таких завдань:

1. Визначення жанрів військових текстів, місце публіцистики в них.

2. Окреслення специфіки військового перекладу.

3. Виявлення лексичних особливостей перекладу військово-публіцистичних текстів.

2. Досягнення цієї мети зумовило виконання таких завдань:

- визначити жанри військових текстів, місце публіцистики в них;

- окреслити специфіку військового перекладу;

- виявити лексичні особливості перекладу військово-публіцистичних текстів.

3. Досягнення цієї мети зумовило виконання таких завдань:

1) визначити жанри військових текстів, місце публіцистики в них;

2) окреслити специфіку військового перекладу;

3) виявити лексичні особливості перекладу військово-публіцистичних текстів.

Студентські наукові роботи повинні бути прошитими і мати палітурки.

1.4. Порядок оформлення ілюстративного матеріалу і таблиць. У текстовій частині роботи таблиці, схеми, ілюстрації розміщують відразу після послання на них або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом Рис. і нумерують послідовно у межах розділу (це не стосується ілюстрації поданих у додатках). Номер рисунка складається з номера розділу та порядкового номера (у межах розділу). Надпис до ілюстрації розміщується під нею. Наприклад:

Рис. 1.3. (тобто третій рисунок першого розділу)

Цифровий матеріал часто подають у таблицях, в яких інформація групується в рядки і графи, відокремлені одна від одної вертикальними та горизонтальними лініями. Як правило, таблиця складається з таких елементів: порядкового номера і тематичного заголовка, боковика, заголовків вертикальних граф, горизонтальних рядків і вертикальних граф.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують уверху і друкують симетрично до тексту. Перед назвою по правому краю друкують слово «Таблиця» і її номер. Таблиці нумерують послідовно у межах розділу (за винятком таблиць, поданих у додатках). Схема побудови таблиці наступна:

Таблиця (номер)

Назва таблиці

№ п/п		Заголовки колонок
підзаголовки

Боковик Графи (колонки)

(заголовки рядків)

Заголовки колонок записують з великої літери, підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком (якщо вони самостійні, тоді з великої). Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступний аркуш.

У текстовій частині роботи повинні бути посилання на усі таблиці та ілюстрації, наприклад «... у табл.1.1.»; «(див. табл. 2.2.)»; «На рис.1.2....»

Ілюстративний матеріал, який використовується під час захисту оформляється у вигляді слайдової презентації у Microsoft Office Power Point, яка демонструється за допомогою мультимедійної апаратури.

СТРУКТУРА РОБОТИ

Основними елементами тексту курсової, бакалаврської, дипломної чи магістерської роботи є такі: титульний аркуш; зміст; перелік умовних позначень (за необхідності); вступ; основна частина (суть роботи); висновки; список використаних джерел; додатки (за необхідності).

2.1. Титульний аркуш є першою сторінкою роботи, яка містить:

- найменування вищого навчального закладу, кафедри, де виконана робота;

- назву роботи;

- прізвище, ім’я, по-батькові автора та його статус;

- науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по-батькові наукового керівника;

- науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по-батькові рецензента (для бакалаврської, дипломної та магістерської роботи);

- запис про допуск до захисту завідувача випускової кафедри (для бакалаврської, дипломної та магістерської роботи);

- місто та рік подання роботи до захисту.

З цього аркуша починається загальна нумерація сторінок роботи, але номер сторінки на ньому не вказується. Приклади оформлення титульного аркуша курсової та бакалаврської робіт наведено у додатках А, Б

2.2. Зміст подають безпосередньо після титульного аркуша, починаючи з нової сторінки. До змісту включають структурні елементи у такому порядку: перелік умовних позначень (за наявності його у роботі); вступ; послідовно перелічені найменування всіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовок) основної частини роботи; висновки (до кожного розділу і загальні); список використаних джерел; назви додатків і номери сторінок, які містять початок відповідного матеріалу. Зразки змісту курсової та бакалаврської роботи наведено у додатках В, Г.

2.3. Перелік умовних позначень складають за умови повторення таких позначень, як символи, абревіатури, скорочення, що не є загально-прийнятими, більше трьох разів у тексті. Цей перелік розміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки. Інакше – розшифровку цих елементів наводять у тексті там, де вперше згадують У випадку, коли у роботі використовується специфічна термінологія чи вживаються маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їхній перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, що розміщують перед вступом. Перелік друкують двома колонками, у них зліва за абеткою наводять вкорочення, справа – детальне тлумачення.

2.4. Вступ розташовують після переліку умовних позначень (якщо він є), починаючи з нової сторінки. У вступі до баклаврської роботи розкривають сутність і стан наукової задачі та її значущість, підстави та вихідні відомості для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Далі подають загальну характеристику роботи у рекомендованій нижче послідовності. У вступі коротко подають оцінку сучасного стану досліджуваної проблеми, обґрунтування вибраної теми та необхідності проведення досліджень, відмічаючи: практично розв’язані задачі; прогалини знань, що існують у цій галузі; провідних вчених і фахівців галузі; актуальність та новизну теми; взаємозв’язок з іншими роботами.

Чітко формулюють мету роботи та завдання, які необхідно вирішити задля досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», то що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Так само не слід формулювати завдання за допомогою слів «дослідити..., вивчити..., розглянути..., проаналізувати...» тощо, оскільки таке формулювання є неконструктивним и вказує на шлях виконання завдання, а не на те, заради чого воно виконується. Рекомендується використовувати у формулюванні завдань слова «виявити..., визначити..., розробити...» тощо, які вказують конструктивний характер поставленого завдання.

Обов’язковим елементом вступу є вказання на об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. Об’єкт – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і те, що обирається для вивчення. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага, оскільки предмет визначає тему роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

У бакалаврській роботі перераховуються також методи дослідження, використані для досягнення поставленої в роботі мети, а також подається характеристика матеріалу дослідження, який лежав в основі практичної частини роботи.

У бакалаврській роботі, що має теоретичне значення (що не є частотним й обов’язковим), треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в роботі, що має прикладне значення, – відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їхнього використання.

Якщо студент (курсант) виступав з результатами свого дослідження на наукових конференціях або має відповідні публікації, то про це слід написати у вступі.

На завершення вступу треба коротко схарактеризувати структурні елементи роботи.

2.5. Основна частина. Суть роботи викладають, поділяючи матеріал на розділи. Кожний розділ починають з нової сторінки. Зміст розділів основної частини повинен відповідати темі роботи та повністю її розкривати.

У розділах основної частини подають:

- огляд літератури за темою і вибір напрямків досліджень;

- виклад загальної методики і основних методів досліджень;

- відомості про проведені дослідження (теоретичні чи експериментальні);

- аналіз та узагальнення результатів досліджень.

У першому розділі бакалаврської роботи подають огляд літератури, окреслюють основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, автор повинен назвати ті питання, що залишилися невирішеними, визначити своє місце у розв’язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі.

У наступних розділах з вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми.

У практичних розділах бакалаврської роботи мають вирішуватися чіткі практичні проблеми перекладу. Для вирішення поставлених завдань автору роботи рекомендується використовувати свій власний переклад суцільного англомовного тексту, або уривків з англомовного тексту (текстів), які містять досліджуване мовне явище. Якщо робота стосується перекладу художнього тексту, особливо поетичного, дозволяється використовувати для аналізу переклади, зроблені професійними перекладачами (не менше двох). Мінімальний обсяг тексту для перекладу або аналізу – 20 000 знаків (0,5 авт.аркуша). Допускається проведення дослідження на словниковому матеріалі з обґрунтуванням варіантів перекладу лексичних одиниць. У цьому випадку мінімальний обсяг аналізованого матеріалу становить 100 одиниць для лексем і 50 одиниць для фразеологізмів. Оригінал та особистий переклад досліджуваних текстів або уривків з них або список мовних одиниць, які послужили матеріалом дослідження, має бути поданий у додатках. Вихідні дані англомовного оригіналу або професійних перекладів, використаних у дослідженні, повинні бути подані у списку використаних джерел.

Розділи роботи можна поділяти на підрозділи та пункти. Пункти, якщо це необхідно, поділяють на підпункти. Кожний пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію, завершуватися логічними та чіткими висновками.

2.6. Висновки. Висновки до розділів розташовують безпосередньо після викладення суті кожного розділу. У висновках коротко наводять результати дослідження, викладеного у розділі.

Загальні висновки розташовують безпосередньо після викладення суті роботи, починаючи з нової сторінки. Висновки містять викладення результатів дослідження, проведеного у роботі і є відповіддю на завдання роботи, поставлені у вступі. У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках отриманих результатів, викласти рекомендації щодо їх наукового та практичного використання. Текст висновків можна поділяти на пункти.

2.7. Список використаних джерел. Наукове дослідження завершується списком використаних джерел, який починають з нової сторінки. Не рекомендується вживати у курсових, бакалаврських, дипломних або магістерських роботах інші назви цієї структурної частини (ЛІТЕРАТУРА, БІБЛІОГРАФІЯ чи інші). Перелік джерел наводять після висновків. Обсяг списку використаних джерел для курсової роботи має становити не менше 20 пунктів, для бакалаврської – не менше 40 пунктів.

Джерела у списку подаються в алфавітному порядку, спочатку наукові джерела українською та російською мовами (за кириличним алфавітом), потім іноземними мовами (за латинським алфавітом), потім джерела фактичного матеріалу і словники. Нумерація джерел наскрізна. Нижче наведені правила оформлення джерел у списку залежно від виду джерела.

2.7.1. Книга: один автор

Заголовок бібліографічного запису. Основна назва / Відомості про відповідальність. — Відомості про видання. — Місце видання: Видавництво, Дата видання. — Кількість сторінок (остання сторінка книжки).

Приклад:

Ярошенко Т. О. Електронні журнали в системі інформаційних ресурсів бібліотеки / Т. О. Ярошенко. – К.: Знання, 2010. – 215 с.

2.7.2. Книга: два-три автори

Приклади:

Кушнаренко Н. М. Наукова обробка документів: підручник / Н. М. Кушнаренко, В. К. Удалова. – 3-тє вид., стер. – К.: Знання, 2006. – 331 с.

Білозерська Л. П. Термінологія та переклад: навч. посіб. для студ. філолог. напряму підготов. / Л. П. Білозерська, Н. В. Возненко, С. В. Радецька; М-во науки і освіти України, Херсон. нац. техн. ун-т. – Вінниця: Нова книга, 2010. – 232 с.

2.7.3. Книга: чотири автори

Приклад:

Англійська мова: комунікативний аспект: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Леся Мисик, Анетта Арцишевська, Лілія Кузнєцова, Людмила Поплавська; за ред. Лесі Мисик. – Л.: Світ, 2007. – 432 с.

2.7.4. Книга: п’ять або більше авторів

Приклад:

Лінгвістичні та технологічні основи тлумачної лексикографії / [В. А. Широков та ін.]; НАН України, Укр. мовно-інформац. фонд. – К.: Довіра, 2010. – 295 с.

2.7.5. Книга: безавторські твори

Приклад:

Слово о полку Ігоревім / [упорядкув. та прим. О. Мишанича; ілюстр., макет та художнє оформ. В. Лопати]. – К.: Рад. шк., 1986. – 310 с.

2.7.6. Збірники, що мають загальну назву

Заголовок бібліографічного запису. Основна назва: підназва / Відомості про відповідальність. — Відомості про видання. — Місце видання: Видавництво, Дата видання. — Кількість сторінок (остання сторінка книжки).

Приклади:

Наукова бібліотека в сучасному суспільстві: історія, проблеми, перспективи: зб. ст. / [відп. ред. В. Сминтина; упоряд.: М. Подрєзова, О Суровцева, І. Шепельська]; Одес. Нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, Наук. б-ка [та ін.]. – О.: Астропринт, 2003. – 192 с.

Григорій Кочур у контексті української літератури другої половини XX віку: матеріали Всеукр. наук. конф., (Львів, 14-15 жовт. 2005 р.) / [ред. кол.: Р. Зорівчак (голова) та ін.]; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Літ. музей Григорія Кочура. – Л.: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка. – 295 с.

Багатотомне видання

Приклади:

Шевченко Т.Г. Повісті й оповідання: Княгиня – Музика – Нещасний – Капітанша / Т. Шевченко; за ред. Павла Зайцева. – 2-ге доп. вид. – Чікаго: Вид-во Миколи Денисюка, 1959. – 326 [2] с. – (Повне видання творів Тараса Шевченка: [у 14 т.]; т. 7).

Шевченко Т.Г. Повне видання творів Тараса Шевченка: [у 14 т.]. Т. 7: Повісті й оповідання: Княгиня – Музика – Нещасний – Капітанша / Т. Шевченко; за ред. Павла Зайцева. – 2-ге доп. вид. – Чікаго: Вид-во Миколи Денисюка, 1959. – 326 [2] с.

Словник староукраїнської мови XIV-XV ст.: [у 2 т.]. Т. 1: А-М / [ред.: Л. Л. Гумецька, І. М. Керницький]; АН УРСР, Ін-т суспіл. наук. – К.: Наук. думка, 1977. – 630 с.

2.7.8. Дисертація

Приклад:

Георгізов Г. М. Українське селянство доби НЕПу: динаміка політичних настроїв та свідомості: дис. …. канд. іст. наук: 07.00.01 / Григорій Михайлович Георгізов; Ін-т історії України НАН України. – К.: [б. в.], 2008. – 205 с.

2.7.9. Автореферат дисертації

Приклад:

Кисільова Е. А. Нарисово-есеїстичне начало прози С. Д. Довлатова: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філолог. наук: 10.01.02 / Кисільова Евгенія Анатоліївна; Дніпропетр. нац. ун-т ім. Олеся Гончара. – Д.: [б. в.], 2011. – 19 с.

Стаття з журналу

Аналітичний опис на статтю з журналу Брюховецький В. С. Рукописи таки не горять, але ховають загадки! / В'ячеслав Брюховецький // Слово і час. – 2010. – № 10. – С. 77-79.

Стаття з газети

Ярошенко Т. О. Проєкт сприяння доступові до результатів досліджень в Україні / Тетяна Ярошенко // Свобода. – 2011. – 14 січ. (ч. 2). – С. 18.

2.7.12. Стаття із збірника наукових праць

Виноградов О. Г. Психометричні характеристики інтегрального індексу загальних умінь та навичок / О.Г.Виноградов, Л.О.Малиш // Наукові записки НаУКМА. – 2010. – Т. 109: Соціологічні науки. – С. 13-16.

2.7.13. Стаття із збірника конференцій

Пашков А. П. Природно-заповідний фонд в Києві, Україні та світі / А. П.Пашков // Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України: матеріали наук.-практ. конф., (21-22 квіт. 2011 р.), м. Полтава / [Степаненко М. І. (гол. ред.)]; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Полтав. нац. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка. – [Полтава: Астрая], 2011. – С. 155-156.

2.7.14. Стаття декількох авторів із збірника, що має загальну назву

Нападовська Л. А. Ліси і вода – основа безпеки життєдіяльності людини: ефективне природокористування / Л. А.Нападовська, А. П.Пашков, В. Е.Деркач // Культура безпеки та здоров'я: наук.-практ. альманах / [упоряд. Л. Г. Горяная]; Нац. акад. пед. наук України, ДВНЗ "Університет менеджменту освіти", Міжнар. акад. культури безпеки, екології та здоров'я. – К.: [СПД Веселицька Н. В.], 2011. – С. 38-42.

Електронне джерело

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського [Електронний ресурс]: Web-сайт. – Електрон. дані та прогр. – К.: НБУВ, 1997 – 2011. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/. – Назва з екрану.

Крестецька С. Л. Аутоіндукція та сигнальна трансдукція: комунікаторні системи в мікробних популяціях [Електронний ресурс] / С. Л. Крестецька, Н. М. Нестеренко // Анали Мечниковського інституту: наук. журн. / Ін-т мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова. – Електрон. дані. – Х., 2007. – № 1. – С. 4-9. – Режим доступу: http: //www.nbuv.gov.ua/e-journals/AMI/titul.htm. – Назва з титул. екрану.

The Directory of Open Access Repositories – OpenDOAR [Electronic resource] // OpenDOAR: Directory of Open Access Repositories: [SHERPA service]: Web-site / University of Nottingham. – Electronic data and program. – Nottingham: University of Nottingham, 2006-2010. – Mode of access: http://www.opendoar.org/. – Last updated: 11-Jul-2010. – Title from the screen.

2.8. Додатки необхідно починати з нової сторінки. У додатки вміщують матеріал, який:

- є необхідним для повноти роботи, але включення його до основної частини роботи може змінити логічне та впорядковане уявлення про роботу;

- не може бути послідовно розміщений в основній частині роботи через великий обсяг або способи відтворення;

- може бути вилучений для широкого кола читачів, але є необхідним для фахівців.

У додатки, за необхідності, можна включити допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприйняття дослідження, зокрема:

- таблиці додаткових цифрових даних;

- інструкції, методики, опис алгоритмів і програм розв’язання задач на комп’ютерах, розроблених під час роботи над дослідженням;

- ілюстрації допоміжного характеру;

- додатковий перелік джерел, на які не було посилань у роботі, але які можуть викликати інтерес.

Додатки розміщують у порядку появи посилань на них у тексті роботи. Кожний додаток починається з нової сторінки, повинен мати заголовок, що друкується угорі малими літерами з першої великої посередині симетрично до тексту сторінки. Над заголовком посередині рядка друкується слово «Додаток» і велика літера, якою позначається цей додаток. Додатки позначають не цифрами, а великими літерами української абетки (А, Б, В тощо), за винятком Ь. Текст кожного додатка може бути поділений на розділи, що нумерують у його межах (наприклад, А.1, А.2, тобто 1-й та 2-й розділи додатку А)

2.9. Анотації

До бакалаврської роботи додаються три короткі анотації: українською, російською та англійською мовами, у яких коротко викладається зміст роботи. Анотації підшиваються в кінці роботи, сторінки з анотаціями не нумеруються

2.10. Диск з електронним варіантом роботи

До бакалаврської роботи додається CD диск із записаним на ньому електронним варіантом роботи. Диск підписується і поміщається до конверту, який приклеюється до задньої обкладинки з внутрішньої сторони.

РЕЦЕНЗУВАННЯ ТА ЗАХИСТ РОБОТИ

На курсову та бакалаврську роботу подається відзив наукового керівника, у якому науковий керівник дає оцінку роботи як такої, а також оцінку ступеню самостійності роботи та ретельності її виконання.

Кваліфікаційна робота бакалавра подається на рецензію. Рецензент призначається кафедрою з числа науково-педагогічних працівників Академії або інших ВНЗ. Рецензент оцінює актуальність роботи, ступінь та глибину розкриття тематики роботи, стиль та мову роботи, її оформлення. Рецензент не може бути призначений з тієї ж кафедри, на якій працює науковий керівник роботи. На рецензію подається закінчена, зшита робота, після рецензування внесення змін до роботи не допускається.

Відзив наукового керівника та рецензія не підшиваються до роботи.

Захист курсової роботи відбувається публічно на відкритому зібранні у присутності студентів курсу та наукових керівників.

Захист бакалаврської роботи відбувається публічно на відкритому засіданні державної екзаменаційної комісії у присутності студентів курсу та наукових керівників.

Тривалість виступу на захисті курсової роботи – до 5 хвилин, на захисті бакалаврської роботи – до 10 хвилин. У виступі мають бути висвітлені актуальність роботи, об’єкт, предмет, мета і завдання, подані основні результати роботи з прикладами. Ілюстративний матеріал, який використовується під час захисту, оформляється у вигляді слайдової презентації у Microsoft Office Power Point, яка демонструється за допомогою мультимедійної апаратури.

Захист роботи відбувається українською або англійською мовою (за бажанням студента)

Додаток А

Зразок титульного аркушу курсової роботи

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ

Кафедра філології, перекладу та мовної комунікації

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕКЛАДУ РЕКЛАМНИХ ТЕКСТІВ

Курсова робота

	Виконав: студента 4-го курсу Іванова Наталя Миколаївна
	Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Конаржевська Вікторія Іванівна

Харків 2014

Додаток Б

Зразок титульного аркушу бакалаврської роботи

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ

Кафедра філології, перекладу та мовної комунікації

ВІДТВОРЕННЯ ПРАГМАТИКИ РЕКЛАМНИХ ТЕКСТІВ

У ПЕРЕКЛАДІ

Кваліфікаційна робота бакалавра

	Виконав: студент 4-го курсу, 10 навчальної групи Щербак Антон Сергійович
	Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Михайлова Оксана Георгіївна
	Рецензент: кандидат педагогічних наук, доцент Ревуцька Світлана Михайлівна
Допустити до захисту Завідувач кафедри філології, перекладу та мовної комунікації, кандидат філологічних наук, доцент	І.О.Лисичкіна

Харків 2015

Додаток В

Зразок змісту курсової роботи

ЗМІСТ

ВСТУП...........................................................................................................
1. Поняття рекламного тексту у науковій літературі................................
2. Структурно-семантичні особливості рекламного тексту.....................
3. Типологія рекламних текстів...................................................................
4. Особливості перекладу рекламних текстів............................................
ВИСНОВКИ..................................................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................................

Додаток Г

Зразок змісту бакалаврської роботи

ЗМІСТ

ВСТУП...........................................................................................................
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ..........................................................
РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади дослідження рекламних текстів................
1.1. Поняття рекламного тексту у науковій літературі.............................
1.2. Структурно-семантичні особливості рекламного тексту...................
1.3. Типологія рекламних текстів................................................................
1.4. Особливості перекладу рекламних текстів..........................................
Висновки до розділу 1..................................................................................
РОЗДІЛ 2. Відтворення прагматики у перекладі рекламних текстів.......
2.1. Роль прагматичного навантаження у рекламних текстах..................
2.2. Особливості прагматики слоганів та заголовків.................................
2.3. Класифікація ключових прагматичних моментів побутової реклами..........................................................................................................
2.4. Особливості відтворення виділених понять у перекладі...................
Висновки до розділу 2..................................................................................
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ..............................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................................
ДОДАТКИ.....................................................................................................
АНОТАЦІЇ.....................................................................................................

Додаток Д

Зразок анотацій до бакалаврської роботи

АНОТАЦІЯ

Шапошник С. П. Принципи створення англо-українського словника для миротворчих місій: Кваліфікаційна робота бакалавра. – Харків, 2008. – 97 с.

Кваліфікаційна робота присвячена обґрунтуванню та експериментальній перевірці принципів створення англо-українського словника для миротворчих місій. Доводиться, що основоположним є принцип врахування дискурсивних практик миротворців, який зумовлює необхідність репрезентації в словнику когнітивної інформації, поєднання лінгвістичних і енциклопедичних аспектів, глобалізації понять, подачі інформації, здатної запобігти конфліктним ситуаціям чи нейтралізувати їх. Пропонується фрагмент словника, укладеного за схарактеризованими принципами.

АННОТАЦИЯ

Шапошник С. П. Принципи создания англо-украинского словаря для миротворческих миссий: Квалификационная работа бакалавра. – Харков, 2008. – 97 с.

Квалификационная работа посвящена обоснованию и экспериментальной проверке принципов создания англо-украинского словаря для миротворческих миссий. Доказывается, что основоположным является принцип учета дискурсивных практик миротворцев, который обусловливает необходимость репрезентации в словаре когнитивной информации, представление лингвистических и энциклопедических аспектов, глобализации понятий, подачи информации, способной предупредить конфликтные ситуации или нейтрализовать их. Предлагается фрагмент словаря, составленного по охарактеризованным принципам.

ABSTRACT

Shaposhnik S. Principles of the English and Ukrainian vocabulary for peacekeeping missions making: Diploma work. – Kharkіv, 2008. – 97 p.

The diploma work is devoted to the detection of the principles of the English and Ukrainian vocabulary for peacekeeping missions making. It has been proved that the principle of taking into account the discourse practices in the peacekeeping activity is the main one. It stipulates the necessity of the presentation the cognitive knowledge, linguistic and encyclopedic aspects, globalization of the terrorism concepts, presentation the conflicts prevent or balance information. The fragment of the English and Ukrainian vocabulary for peacekeeping missions in according to these tenets has been made.