Про посвячення Богові людей і речей. 13 страница

7. А левитам немає частки між вами, бо священство Господнє є спадок їхній; А Ґад і Рувим та половина коліна Манасіїного дістали спадок за Йорданом на схід, котрий дав їм Мойсей, слуга Господній.

8. І підвелися ті мужі, і рушили. А Ісус тим, що пішли описувати землю, дав такого наказа: Ходіть, обійдіть землю, опишіть її і, повертайтеся до мене; а я тут кину вам жереба перед Господом, у Шіло.

9. Вони рушили, пройшли землю і описали її, за містами, на сім наділів (частин) у книжці, і прийшли до Ісуса в табір, у Шіло.

10. Ісус кинув їм жереба в Шіло перед Господом, і розділив там Ісус землю синам Ізраїля за наділами їхніми.

11. Перший жереб припав на коліно синів Веніяминових, за родами їхніми. Рубіж їхній за жеребом ішов поміж синами Юди і між синами Йосипа.

12. Рубіж їхній на північній стороні починається біля Йордану, і проходить цей рубіж коло Єрихону з півночі, і підіймається через гору на захід, і закінчується в пустелі Бет-Евен.

13. Звідти рубіж їхній іде до Лузу, до краю Лузу на південь, це – Бет-Ел. І збігає той рубіж до Атрот-Аддару на пагорб, що з півдня до низинного Бет-Хорону.

14. Відтак рубіж завертає і схиляється на західний бік, до моря на південь від пагорба, котрий іде через Бет-Хорон на південь, і закінчується біля Кір'ят-Баалі, це – Кір'ят-Єарім, місто Юдиних синів. Це – західна сторона.

15. А південною стороною від кінця Кір'ят-Єаріму проходить рубіж на захід і досягає джерела Ме-Нефтоаху.

16. Потім рубіж сягає, опускаючись, підніжжя гори, що лежить перед долиною Ґе-Гіннома, що в долині велетнів на північ. І сходить Ґе-Гінном побіч євусеянина на південь, і сходить до Ен-Роґелу.

17. Відтак завертає з півночі і йде до Ен-Шемешу, і виходить до Гелілоту, що навпроти [узвишшя], і піднімається до Адумміму. І збігає до скелі Богана, сина Рувимового.

18. І переходить той рубіж обіч навпроти Арави на північ, та й збігає до Арави.

19. Звідси проходить рубіж біля Бет-Хоґли на північ, і закінчується рубіж біля північної затоки моря Солоного, біля південного кінця Йордану. Ось рубіж південний. А зі сходу рубежем послуговується Йордан.

20. Ось спадок синів Веніяминових, за рубежами його з усіх боків, за родами їхніми.

21. Колінові синів Веніяминових, за родами їхніми, належали міста: Єрихон, Бет-Хоґла, і Емек-Кеціц,

22. І Бет-Гаарава, і Цемараїм, і Бет-Ел,

23. І Аввім, і Пара, і Офра,

24. І Кефар-Гааммоні, і Офні, і Ґева, – дванадцять міст та їхні поселення.

25. Ґів'он, і Рама, і Беерот,

26. І Міцпа, і Кефіра, і Моца,

27. І Рекем, і Їрпеїл, і Пар'ала,

28. І Цела, Елеф, і Євусі, воно ж Єрусалим, Ґів'ат, Кір'ят-Єарім, – чотирнадцять міст та їхні поселення. Це – спадок Веніяминових синів за їхніми родами.

НАВИНА 19

1. Другий жереб випав Симеонові, колінові синів Симеонових, за родами їхніми; і був їхній спадок серед спадщини Юдиних синів.

2. І були в їхньому спадку: Беер-Шева, або Шева і Молада.

3. І Хацар-Шуал, і Бала, і Ецем,

4. І Елтолад, і Бетул, і Хорма,

5. І Ціклаґ, і Бет-Гаммаркавот, і Хацар-Суса,

6. І Бет-Леваот, і Шарухен, – тринадцять міст та їхні поселення.

7. Аїн, Ріммон, і Етер, і Ашан, – чотири міста та їхні поселення.

8. І всі поселення, котрі навколо тих міст навіть до Баалат-Беер-Рамат-Неґеву на південь, це спадок племени Симеонових синів, за їхніми родами.

9. Від наділу синів Юдиних – спадок синів Симеонових. Оскільки наділ синів Юдиних був надто великий для них, то сини Симеонові й дістали спадок серед їхнього наділу.

10. Третій жереб дістався синам Завулоновим за родами їхніми, і тягнувся рубіж їхнього спадку до Саріду.

11. Рубіж їхній сягає моря і Мар'али і підходить до Даббешету і потоку, що навпроти Йокнеаму,

12. Від Саріду завертає назад до сходу сонця, до рубежу Кіслот-Фавору, і виходить до Доврату, і підіймається до Яфія.

13. Звідси переходить на схід до Ґат- Хеферу, Ет-Каціну, до Ріммон-Гамметоару, до Неї.

14. І завертає рубіж з півночі до Ханнатону, і закінчується долиною Ґе-Їфтах-Елі.

15. І Каттат, і Нагалал, і Шімрон, і Їд'ала, і Віфлеєм, дванадцять міст та їхні поселення.

16. Це спадок Завулонових синів за їхніми родами, оці міста та їхні поселення.

17. Четвертий жереб дістався Іссахарові, Іссахаровим синам за їхніми родами.

18. Рубежем їхнім були: Ізреел, Кесуллот, і Шунем.

19. І Хафараїм, і Шіон, і Анахарат,

20. І Раббіт, і Кішйон, і Евес,

21. І Ремет, і Ен-Ґаннім, і Ен-Хадда, і Бет-Паццец.

22. І сягає той рубіж Фавору, і Шахаціми, і Бет-Шемету, і їхній рубіж закінчується при Йордані, – шістнадцять міст та їхні поселення.

23. Оце спадок коліна синів Іссахарових, за племенами їхніми; міста і поселення їхні.

24. А п'ятий жереб дістався колінові синів Асирових за їхніми родами.

25. Рубежем їхнім були: Хелкат, і Халі, і Бетен, і Ахшат,

26. І Алламмелех, і Ам'ад, і Міш'ал, і сягає Кармелю на захід та Шіхор-Лівнату,

27. І завертає на схід сонця до Бет-Даґону, і сягає Завулона та долини Їфтах-Елу на північ Бет-Гаемеку та Ніелу, і виходить до Кавулу зліва.

28. І Еврон, і Рехов, і Хаммон, і Кана, аж до Сидону Великого.

29. І повертає той рубіж до Рами та аж до міста Мівцар-Цору і завертає рубіж до Хоси, і закінчується на заході від околиці Ахзіву.

30. Далі Умма, і Афек, і Рехов, – двадцять двоє міст та їхні поселення.

31. Оце спадок коліна синів Асирових за їхніми родами, ті міста та їхні поселення.

32. Синам Нефталимовим дістався шостий жереб, – для синів Нефталимових за родами їхніми.

33. І був їхній рубіж: від Хелефу, від Елону [при] Цаананнімі, і Адамі-Ганнекев, і Явнеїл, аж до Лаккуму, і кінчався він біля Йордану.

34. Звідси завертає рубіж на захід до Ашнот-Фавору, і виходить звідти до Хуккоку та сягає Завулона з полудня, а вже Асира сягає із заходу, а Юди – біля Йордану на схід сонця.

35. А міста укріплені: Ціддім, Цер, і Хаммат, Раккат і Кіннерет,

36. І Адама, і Рама, і Хацор,

37. І Кедеш, і Едреї, і Ен-Хасор,

38. І Їр'он, і Міґдал-Ел, Хорем, і Бет-Анат, і Бет-Шемеш, – дев'ятнадцять міст та їхні поселення.

39. Оце спадок коліна синів Нефталимових, за їхніми родами, міста та їхні поселення.

40. А колінові синів Данових, за племенами їхніми, дістався сьомий жереб.

41. Рубежем їхньої спадщини були: Цор'а, і Ештаол, і Ір-Шемеш,

42. І Шаалаббін, і Айялон, і Їтла,

43. І Елон, і Тімната, і Екрон,

44. І Елтеке, і Ґіббетон, і Баалат,

45. І Єгуд, і Бене-Берак, і Ґат-Ріммон.

46. І Ме-Яркон, і Раккон із рубежем навпроти Яфи. І замалим видався спадок синів Данових.

47. І сини Данові пішли війною на Лешем і здобули його, і побили вістрям меча, і успадкували його, та й осіли в ньому. І вони назвали Лешему ім'ям: Дан, за йменням свого батька, Дана.

48. Оце спадок коліна Данових синів за їхніми родами, ті міста та їхні поселення.

49. Коли скінчили вони розподіл землі, згідно з рубежами її, тоді дали сини Ізраїля серед себе спадок Ісусові, синові Навиновому.

50. На Господній наказ дали йому те місто, якого він жадав: Тімнат-Серах на Єфремовій горі. І розбудував він місто і оселився в ньому.

51. Оце той спадок, що священик Елеазар та Ісус, син Навинів, та старшини домів батьків колін Ізраїлевих синів, поділили жеребом у Шіло, перед Господом біля входу до скинії зібрання. І скінчили вони ділити землю.

НАВИНА 20

1. І сказав Господь Ісусові, говорячи:

2. Скажи синам Ізраїля: Учиніть собі міста для сховку, про які Я говорив вам через Мойсея,

3. Щоб міг сховатися там убивник, що заб'є чоловіка ненароком, невмисне, і [вони] будуть для вас місцем сховку від месника за кров.

4. І хто утіче в одне із міст оцих, нехай стане при вході міської брами і повідає уголос старшинам того міста свою справу. І вони візьмуть його до себе в місто, і дадуть йому місце, і він житиме з ними.

5. А коли буде гнатися за ним месник за кров, то не видадуть убивника в руку його, бо він невмисне забив свого ближнього, і не був йому ворогом ані вчора, ані позавчора, ані третього дня.

6. Нехай живе він у тому місті, аж доки не стане перед громадою на суд, навіть до смерти найвищого священика, що буде в ті дні. А потім нехай повертається убивник і піде в місто своє і в дім свій, в місто, з котрого він утік.

7. І відділили вони Кедеш в Ґалілеї, на Нефталимовій горі, і Сихем на Єфремовій горі та Кір'ят-Арбу, воно ж [місто] Ефрон, на горі Юдиній.

8. А по той бік Йордану на сході Єрихону вони виділили: Бецер у пустелі, на рівнині, з Рувимового коліна, і Рамот у Ґілеаді з Ґадового коліна, і Ґалан, у Башані з Манасіїного коліна.

9. Оце були міста, призначені для всіх синів Ізраїля і для захожих, які жили серед них, на сховок, щоб утікав туди кожний, хто заб'є людину ненароком, щоб не вмер він од руки месника за кров, аж доки не стане перед громадою [на суд].

НАВИНА 21

1. І прийшли старшини поколінь левитів до Елеазара священика і до Ісуса, сина Навинового, і до провідників поколінь синів Ізраїля,

2. І говорили їм у Шіло на землі ханаанській, і сказали: Господь наказав через Мойсея дати нам міста на осідок, а їхні околиці для нашої худоби.

3. І дали сини Ізраїля левитам із наділів своїх, за наказом Господа, оці міста з передмістями їхніми.

4. Дістався жереб родам Кегатовим; і дісталося за жеребом синам Аарона священика, левитам, від коліна Юдиного, і від коліна Симеонового, і від коліна Веніяминового, тринадцять міст

5. А іншим синам Кегатовим від родин коліна Єфремового, і від коліна Данового, і від половини коліна Манасіїного, за жеребом, [дісталося] десять міст.

6. Синам Ґершоновим – від родин коліна Іссахарового і від Асирового коліна і від Нефталимового коліна, і від половини Манасіїного коліна в Башані, за жеребом, [дісталося] тринадцять міст.

7. Мерарієвим синам за їхніми родинами дісталося від коліна Рувимового, і від коліна Ґадового, і від племени Завулонового – дванадцять міст.

8. І дали Ізраїлеві сини левитам ті міста та їхні передмістя, як наказував Господь через Мойсея, за жеребом.

9. І дали вони з племени синів Юдиних та із племени синів Симеонових ті міста, що [будуть нижче] названі за йменнями своїми.

10. Синам Аароновим з роду Кегатового, які були синами Левія, бо їм дістався жереб найперше.

11. І дали їм [місто] Кір'ят, батька енакового, воно ж Хеврон, на Юдиних горах, та його передмістя навколо нього.

12. А міське поле та поселення його дали Калеву, синові Єфуннеєвому, на володіння йому.

13. А синам священика Аарона дали місто сховку убивника: Хеврон та його околиці, і Лівну та її околиці.

14. І Яттір та його пасовиська, і Ештемоа та її пасовиська.

15. І Холон та його пасовиська, і Девір та його пасовиська,

16. І Аїн та його околиці, і Ютту та її околиці, Бет-Шемеш та його околиці, – дев'ять міст від двох колін тих.

17. А від Веніяминового коліна: Ґів'он та його пасовиська, Ґеву та її пасовиська.

18. Анатоль та його околиці, і Алмон та його передмістя, – четверо міст.

19. Усіх міст Ааронових синів священиків, – тринадцять міст та їхні пасовиська.

20. А родам Кегатових синів, левитам, що лишилися від Кегатових синів, міста їхнього жереба були від Єфремового коліна.

21. І дали їм місто сховку убивника: Сихем та його околиці, на Єфремовій горі, і Ґезер та його околиці.

22. І Ківцаїм та його околиці, і Бет-Хорон та його околиці, – четверо міст.

23. А від Данового коліна: Елтеке та його околиці, Ґіббетон, та його пасовиська,

24. Айялон та його околиці, Ґат-Ріммон та його околиці, – четверо міст.

25. А від половини Манасіїного коліна: Таанах та його околиці, і Ґат-Ріммон та його околиці, – двоє міст.

26. Усіх міст – десять та їхні околиці для родів синів Кегатових, [що залишилися].

27. А для Ґершонових синів, із Левієвих родів од половини Манасіїного коліна місто сховку убивника: Ґолан у Башані та його околиці, і Беештера та його околиці, – двоє міст.

28. А від Іссахарового коліна: Кіш'йон та його околиці, Доврат та його околиці.

29. Ярмут і його околиці, Ен-Ґаннім та його околиці, – четверо міст.

30. А від Асирового коліна: Міш'ал та його околиці, Ардон та його околиці.

31. Хелкат і його околиці, Рехов та його околиці, – четверо міст.

32. А від Нефталимового коліна місто сховку убивника: Кедеш у Ґаліл та його околиці, і Хаммот-Дор та його околиці, і Картан та його околиці, – троє міст.

33. Усіх міст Ґершонових за їхніми родами – тринадцять міст і їхні околиці.

34. А для родин Мерарієвих синів, левитів, [що лишилися] від коліна Завулонового: Йокнеам та його околиці, Карта і її околиці.

35. Дімна та її околиці, Нагалал та його околиці, – четверо міст.

36. А від Рувимового коліна: Бецар та його околиці і Ягца та її околиці.

37. Кедемот та його околиці, і Мефаат і його околиці – четверо міст.

38. А від Ґадового коліна, місто сховку убивника: Рамот у Ґілеаді та його околиці, і Маханаїм та його околиці,

39. Хешбон та його околиці, Язер та його околиці – усіх міст четверо.

40. Усіх міст Мерарієвих синів за їхніми родами, що лишилися з Левієвих родів, було за їхнім жеребом дванадцять міст.

41. Усіх Левієвих міст серед власности Ізраїлевих синів – сорок вісім міст та їхні околиці.

42. А міста ті такі: кожне місто з околицями його навколо нього, – так для всіх тих міст.

43. Так дав Господь Ізраїлеві всю ту землю, за котру присягнувся дати її їхнім батькам, і вони посіли її та й поселилися на ній.

44. І Господь дав їм мир навколо, усе так, як присягався їхнім батькам. І ніхто з їхніх ворогів не встояв перед ними, бо всіх їхніх ворогів віддав Господь у їхню руку.

45. Не залишилася невиконаною жодна з обітниць, що Господь обіцяв Ізраїлевому домові, все справдилося.

НАВИНА 22

1. Тоді прикликав Ісус [коліно] Рувимове та Ґадове, і половину Манасіїного коліна,

2. Та й сказав їм: Ви звершили все, що наказав вам Мойсей, слуга Господній, і дослухалися слів моїх про все, що я вам наказував.

3. Ви не залишали братів своїх упродовж багатьох днів аж донині, і виконували, що належало виконувати за наказом Господа, Бога вашого.

4. Нині Господь, Бог ваш, дав спокій братам вашим, як обіцяв їм. Тож повертайтеся та заходьте у шатра ваші, на землю вашого володіння, котру дав вам Мойсей, слуга Господній, за Йорданом.

5. Лише старайтеся пильно виконувати заповіді закону, котрий заповідав вам Мойсей, слуга Господній: любити Господа, Бога вашого, ходити шляхами Його, пильнувати заповіді Його, прихилятись до Нього і служити Йому всім серцем вашим і всією душею вашою.

6. Потім Ісус благословив їх і відпустив їх, і вони розійшлися по шатрах своїх.

7. Одній половині коліна Манасіїного дав Мойсей спадок у Башані, а другій половині його дав Ісус [спадок] із братами його по цей бік Йордану, на захід. І коли відпускав їх Ісус у шатра їхні і благословив їх,

8. То сказав їм: З великим багатством повертаєтеся ви в шатра ваші, та з дуже численною худобою, із сріблом, золотом, із міддю та залізом, з вельми багатьма одежами. Поділіть здобич, [захоплену] у ворогів ваших, з братами своїми.

9. І повернулися, і рушили сини Рувимові і сини Ґадові і половина коліна Манасіїного від синів Ізраїля з Шіло, котрий на землі ханаанській, щоб рушити на землю Ґілеад, на землю свого володіння, котру дістали у спадок за наказом Господнім, через Мойсея.

10. А коли прийшли на околиці Йордану, що на землі ханаанській, сини Рувимові, і сини Ґадові та половина Манасіїного коліна, то спорудили там біля Йордану жертовника, жертовника значного на вигляд.

11. І почули сини Ізраїля, що говорять: Ось, сини Рувимові і сини Ґадові, і половина коліна Манасіїного спорудили жертовника на землі ханаанській, в околицях Йордану, приналежних синам Ізраїля.

12. Коли почули [ці] слова сини Ізраїля, то зібралася вся громада синів Ізраїля у Шіло, щоб рушити супроти них війною.

13. А втім, [передніше] сини Ізраїля послали до синів Рувимових і до синів Ґадових і до половини коліна Манасіїного на землю ґілеадську Пінхаса, сина Елеазара священика.

14. І з ним десятеро князів, по князеві від дому, від усіх колін Ізраїля; кожний із них був старшиною роду між тисячами Ізраїля.

15. І прийшли вони до синів Рувимових і до синів Ґадових і до половини коліна Манасіїного, на землю Ґілеад, і говорили їм, і сказали:

16. Так сказала вся Господня громада: Що це за злочин учинили ви перед Богом Ізраїля, відступивши сьогодні від Господа, спорудивши собі жертовника і збунтувавшись нині супроти Господа?

17. Хіба замало для нас Пеорового беззаконня, з якого ми не очистилися аж до цього дня і [за котре] покарана була громада Господня?

18. А ви одвертаєтеся сьогодні від Господа. Сьогодні ви бунтуєте супроти Господа, а завтра розгнівається [Господь] на всю громаду Ізраїля.

19. Якщо земля вашого спадку вважається вам нечистою, то перейдіть на землю володінь Господніх, візьміть спадок серед нас, але не бунтуйте супроти Господа, і супроти нас не повставайте, споруджуючи собі жертовника, окрім жертовника Господа, Бога нашого.

20. Чи не [один] Ахан, син Зерахів, учинив переступ, узявши [із] заклятого, а гнів упав на всю громаду Ізраїля? Не один він помер за беззаконня свої.

21. Сини Рувимові і сини Ґадові і половина коліна Манасіїного у відповідь [на це] говорили старшинам – тисяцьким Ізраїля:

22. Бог богів Господь, Бог богів Господь, Він знає, і нехай Ізраїль знає! Якщо ми збунтуємося і відступимо від Господа, то нехай не помилує нас [Господь] в цей день!

23. Якщо ми спорудили жертовника для того, щоб відступити од Господа, а не для того, аби приносити на ньому приношення всеспалення і приношення хлібне і щоб звершувати на ньому приношення мирні: то нехай стягне (покарає) Сам Господь!

24. Але ми вчинили це із застереження, щоб у прийдешньому не сказали ваші сини нашим синам: Що вам до Господа, Бога Ізраїлевого?

25. Господь поклав рубіж поміж нами і вами, сини Рувимові і сини Ґадові, Йордан; немає вам частки в Господі. Таким чином, ваші сини підштовхнули б наших синів залишити страх Господній.

26. Тому ми сказали: Спорудимо собі жертовника не для приношення всеспалення і не для пожертв,

27. Але щоб він поміж нами і вами, поміж наступними родами нашими був свідком, що ми можемо служити Господові приношенням всеспалення і пожертвами нашими, і приношеннями мирними вдячністю нашою, і щоб у прийдешньому не сказали ваші сини синам нашим: "Немає вам частки в Господі".

28. Тому ми говорили: Якщо так скажуть нам і родам нашим у прийдешньому, то ми скажемо: Бачите подібність жертовника Господа, котру вчинили батьки наші не для приношення всеспалення і не для пожертви, але щоб це було свідченням поміж нами і вами.

29. Хай же заборонить Бог, щоб довіку бунтувати нам супроти Господа і відступити нині від Господа, і спорудити жертовника для приношення всеспалення і для приношення хлібного і для пожертв, окрім жертовника Господа, Бога нашого, котрий перед скинією Його.

30. Пінхас священик, старший громади і тисяцькі Ізраїля, котрі були з ним, зачувши слова, мовлені синами Рувимовими і синами Ґадовими, і синами Манасіїними схвалили їх.

31. І сказав Пінхас, син Елеазара, священика, синам Рувимовим і синам Ґадовим, і синам Манасіїним: Сьогодні ми дізналися, що Господь серед нас, що ви не вчинили перед Господом злочину цього; тепер ви заступили синів Ізраїля від руки Господньої,

32. І повернувся Пінхас, син Елеазара, священика, і старшини від синів Рувимових і від синів Ґадових на землю ханаанську, до синів Ізраїля, і принесли їм відповідь.

33. І сини Ізраїля схвалили це, і благословили сини Ізраїля Бога, і відклали йти супроти них війною, щоб розорити землю, на котрій мешкали сини Рувимові і сини Ґадові.

34. І назвали сини Рувимові і сини Ґадові жертовника: "Ед, тому, що, [сказали вони], він свідок поміж нами, що Господь є Бог наш".

НАВИНА 23

1. Із плином часу, після того, як Господь дав мир Ізраїлеві від усіх їхніх ворогів навколо, Ісус постарів і сягнув [похилих] літ,

2. То прикликав Ісус усіх [синів] Ізраїля, старшин їхніх, чільників їхніх, суддів їхніх і наглядачів їхніх і сказав їм: Я постарів, сягнув [похилих] літ,

3. Ви бачили все, що вчинив Господь, Бог ваш перед вами з усіма цими народами, бо Господь, Бог ваш, Сам воював за вас.

4. Дивіться, я розподілив вам за жеребом народи ці, що залишилися у спадок колінам вашим, усі народи, котрих я винищив од Йордану до великого моря, на захід сонця.

5. Господь, Бог ваш, Сам прожене їх од вас, і винищить їх перед вами, щоб ви дістали у спадок землю їхню, як говорив вам Господь, Бог ваш.

6. А тому в усьому прагніть пильнувати і виконувати все написане у книзі Закону Мойсеєвого, не ухиляючись від нього ані праворуч, ані ліворуч.

7. Не спілкуйтеся з цими народами, котрі лишилися поміж вами, не згадуйте імен богів їхніх; не кляніться [ними], і не слугуйте їм, і не поклоняйтеся їм.

8. Але прихиліться до Господа, Бога вашого, як ви чинили до цього дня.

9. Господь прогнав од вас народи великі і могутні, і перед вами ніхто не встояв до цього дня.

10. Один із вас проганяє тисячу, бо Господь, Бог ваш, Сам змагається за вас, як обіцяв вам.

11. А тому повсякчас прагніть любити Господа, Бога вашого.

12. А якщо ви одвернетеся і пристанете до залишків народів цих, котрі лишилися поміж вами, і породичаєтеся з ними, і будете ходити до них, і вони до вас,

13. То знайте, що Господь, Бог ваш, не буде вже проганяти від вас народи оці, але вони будуть для вас зашморгом і сіттю, батогом для ребер ваших; терням для очей ваших, доки не будете винищені з цієї доброї землі, котру вам дав Господь, Бог ваш.

14. Глядіть, ось я нині відходжу дорогою всієї землі. А ви знаєте всім серцем вашим і всією душею вашою, що не залишилася марною жодна з обітниць, котрі обіцяв для вас Господь, Бог ваш; все збулося для вас, жодна обітниця не лишилася несправдженою.

15. Але як справдилася над вами кожна добра обітниця, котру обіцяв вам Господь, Бог ваш, так [само] Господь наведе на вас усяке лихо, аж доки не винищить вас на цій добрій землі, котру дав вам Господь, Бог ваш,

16. Якщо ви порушите заповіта Господа, Бога вашого, котрого Він учинив настановою вам, і підете, і будете служити іншим богам, і поклонятися їм, то запалає на вас гнів Господній, і скоро згинете з цієї доброї землі, котру дав вам [Господь].

НАВИНА 24

1. І зібрав Ісус усі коліна Ізраїлеві до Сихему, і прикликав старшин Ізраїля, і чільників його, і суддів його, і наглядачів його, і постали перед [Господом] Богом.

2. І сказав Ісус усьому народові: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: За рікою мешкали батьки ваші віддавна; Терах, батько Авраамів і батько Нахорів, і вони служили іншим богам.

3. Але Я взяв батька вашого Авраама з-за ріки, і водив його по всій землі ханаанській, і розмножив насіння його, і дав йому Ісаака.

4. Ісаакові дав Якова та Ісава. Ісавові дав Я гору Сеїр у спадок; а Яків і сини його перейшли до Єгипту.

5. І послав Я Мойсея і Аарона, і уразив Єгипет виразками, котрі чинив Я серед нього, а потім вивів вас.

6. Я вивів батьків ваших із Єгипту, і ви увійшли до моря. Тоді єгиптяни кинулися за батьками вашими з колісницями і вершниками до [Червоного] моря.

7. Але вони заволали до Господа, і Він поклав пітьму поміж вами і єгиптянами, і навів на них море, котре їх поглинуло. Очі ваші бачили, що Я вчинив у Єгипті, і багато часу ви були у пустелі.

8. І привів Я вас до землі амореїв, що мешкали за Йорданом; вони воювали з вами, але Я віддав їх у руки ваші, і ви дістали у спадок землю їхню, і Я винищив їх перед вами.

9. Повстав Балак, син Ціппорів, цар моавський, і пішов війною на Ізраїля, і послав і прикликав Валаама, сина Беорового, щоб він прокляв вас.

10. Я не слухав Валаама; тому він благословив вас, і Я визволив вас із руки його.

11. Ви перейшли Йордан і прийшли до Єрихону. І почали воювати з вами мешканці Єрихону, амореї, і періззеї, і ханаанеї, і хеттеї, і ґірґашеї, і хіввеї і євусеї, а Я дав їх у ваші руки.

12. Я послав перед вами шершнів, котрі прогнали їх од вас, двох царів аморейських, не мечем твоїм і не луком твоїм [учинено це].

13. І дав Я вам землю, над котрою ти не трудився, і міста, котрих ви не будували, і ви мешкаєте в них; із виноградних і оливкових садів, котрих ви не садили, ви їсте [плоди].

14. Отож, бійтеся Господа, і служіть йому щиро правдою; відкиньте богів, котрим служили батьки ваші за річкою і в Єгипті, і служіть Господові.

15. А якщо вам видається лихим служити Господові, то виберіть собі нині, кому служити, чи богам, котрим служили батьки ваші, що були за рікою, чи богам амореїв, на землі котрих осіли, а я і дім мій будемо служити Господові.

16. І відповідав народ і сказав: Ні, не буде цього, хай заборонить Бог, щоб ми залишили Господа і почали служити іншим богам.

17. Тому що Господь, Бог наш, Він вивів нас і батьків наших з єгипетської землі, з дому рабства, і вчиняв перед очима нашими великі знамення, і оберігав нас на всьому шляху, котрим ми рухалися, і серед усіх народів, через котрих ми проходили.

18. Господь прогнав од нас усі народи і амореїв, які посідали цю землю. А тому ми також будемо служити Господові, бо Він Бог наш.

19. І сказав Ісус народові: Ви не зможете служити Господові, бо Він Бог Святий, Бог ревний, не простить беззаконня ваші і гріхів ваших.

20. Якщо ви залишите Господа і будете служити чужим богам, то Він наведе на вас лихо, і винищить вас, після того, як був прихильний до вас.

21. І сказав народ Ісусові: Ні, ми Господові будемо служити!

22. Ісус сказав народові: Ви свідки про себе, що обрали собі Господа – служити Йому? Вони відповідали: Свідки!"

23. То відкиньте чужих богів, котрі у вас, і наверніть серце своє до Господа, Бога Ізраїлевого.

24. Народ сказав Ісусові: Господові, Богові нашому, будемо служити і голосові Його будемо підкорятися.

25. І склав Ісус заповіта з народом того дня і дав йому настанови та закона в Сихемі.

26. І вписав Ісус ті слова у книжку Закону Божого, і взяв великого каменя, та й поставив його там під дубом, котрий був біля святині Господньої.

27. І сказав Ісус усьому народові: Ось, камінь цей буде нам свідком: бо він чув усі слова Господа, котрі Він говорив з нами; нехай він буде свідком супроти вас, щоб ви не зреклися Бога вашого.

28. І відпустив Ісус народ, кожного до спадку його.

29. Після цього помер Ісус, син Навинів, слуга Господній, маючи сто десять літ.

30. І поховали його у межах спадку його, в Тімнат-Серахові, що на Єфремовій горі, на північ від пагорба Ґааш.

31. І служив Ізраїль Господові по всі дні Ісуса та по всі дні старшин, котрих життя тривало після Ісуса, і котрі бачили всі діяння Господа, що Він їх учинив Ізраїлеві.

32. І кості Йосипові, котрі винесли сини Ізраїля з Єгипту, поховали в Сихемі, на ділянці поля, котре купив Яків у синів Гамора, батька Сихемового, за сто срібняків, і котре дісталося у спадок синам Йосиповим.

33. [Після цього] помер і Елеазар, син Ааронів, і поховали його на пагорбі Пінхаса, сина його, котрого дали йому на горі Єфремовій.

Книга Суддів

Судді 1

1. По смерті Ісуса запитували сини Ізраїля Господа, говорячи: Хто з нас передніше піде на ханаанеїв – воювати з ними?

2. І сказав Господь: Юда піде, ось Я віддаю землю в руки його.

3. А Юда сказав Симеонові, братові своєму: Вибери мого жереба, і будемо воювати з ханаанеями; і я виберу твого жереба. І пішов з ним Симеон.

4. І рушив Юда, і віддав Господь ханаанеїв і періззеїв у руки їхні, і побили вони з них у Безеку десять тисяч чоловіків.

5. У Безеку стрілися вони з Адоні-Безеком, воювали з ним, і винищили ханаанеїв і періззеїв.

6. Але Адоні-Безек утік, і гналися за ним, і впіймали його, і повідрубували великі пальці його рук та ніг його.

7. Тоді сказав Адоні-Безек: Сімдесят царів з відрубаними великими пальцями їхніх рук та їхніх ніг часто збирали [крихти] під столом моїм. Як чинив я, так учинив мені Бог. І вони привели його до Єрусалиму, і він помер там.

8. І воювали сини Юдині супроти Єрусалиму, і захопили його, і понищили його вістрям меча, а місто підпалили.

9. Потім пішли сини Юдині воювати з ханаанеями, котрі мешкали на горах і на південній землі у долині.

10. І рушив Юда на ханаанеїв, котрі мешкали в Хевроні (Передніше ім'я Хеврона [було] Кір'ят-Арба) і завдали поразки Шешаєві, Ахіманові і Талмаєві.

11. А звідти пішов він супроти мешканців Девіру; а ім'я Девірові колись: Кір'ят-Сефер.

12. І сказав Калев: Хто завдасть поразки Кір'ят-Сеферові і захопить його, тому віддам Асху, доньку мою за дружину.

13. І захопив його (місто) Отніїл, молодший брат Калевів. І він дав йому свою доньку Асху за дружину.

14. Коли належало їй іти до нього, [Отніїл] навчив її просити в батька її поля, і вона зійшла з віслюка, а Калев сказав їй: "Що тобі?"

15. [Ахса] сказала йому: Дай мені благословення; ти дав мені землю на півдні, то дай мені й джерела води. І дав їй [Калев] джерела горішні та джерела долішні.