Контролю знань

11.

Навчальні досягнення студентів із дисципліни оцінюються замодульно-рейтинговою системою, в основу якої покладено принцип поопераційної звітності, обов’язковості модульного контролю, накопичувальної системи оцінювання рівня знань, умінь та навичок; розширення кількості підсумкових балів до 100.

Контроль успішності студентів з урахуванням поточного і підсумкового оцінювання здійснюється відповідно до навчально-методичної карти, де зазначено види й терміниконтролю.

Розрахунок рейтингових балів

№ п/п	Вид діяльності	Максимальна кількість балів за одиницю	Кількість одиниць	Кількість рейтингових балів
1.	Відвідування лекцій
2.	Відвідування семінарських занять
3.	Робота на семінарському занятті
4.	Виконання завдання для самостійної роботи
5.	Модульні контрольні
Підсумковий рейтинговий бал

12.

13.

14.

15.

16.

 

Коефіцієнт розрахунку: 164:100 = 1,64

17.

18.

19.

20.

21.

22.

23.

24.

25. У процесі оцінювання навчальних досягнень студентів застосовуються такі методи:

26.

Ø Методи усного контролю: індивідуальне опитування, фронтальне опитування, співбесіда.

Ø Методи письмового контролю: модульний письмовий контроль; підсумкове письмове тестування, звіт, реферат, есе.

Ø Методи самоконтролю: умін­ня самостійно оцінювати свої знання, самоаналіз.

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам упродовж вивчення дисципліни «Етика спілкування та діловий етикет»

Підсумкова кількість балів (max – 100)	Оцінка за 4-бальною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS	Уніфікована система оцінювання КМПУ (max-167)
1 – 34	«незадовільно» (з обов’язковим повторним курсом)	F	1-56
35 – 59	«незадовільно» (з можливістю повторного складання)	FX	57-98
60-68	«достатньо»	Е	99-113
69 – 74	«задовільно»	D	114-123
75 – 81	«добре»	C	124-135
82 - 89	«дуже добре»	В	136-147
90 – 100	«відмінно»	A	148-164

 

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень студентів

 

Оцінка	Критерії оцінювання
«відмінно»	ставиться за впевнене знання матеріалу в заданому обсязі, вміння вільно виконувати практичні завдання, передбачені навчальною програ­мою; за знання основної та додаткової літератури; за вияв креативності у розумінні і творчому використанні набутих знань та умінь.
«добре»	ставиться за вияв студентом повних, систематичних знань із дисципліни, успішне виконання практичних завдань, засвоєння основної та додаткової літератури, здатність до самостійного поповнення та оновлення знань. Але у відповіді студента наявні незначні помилки.
«задовільно»	ставиться за вияв знання основного навчального матеріалу в обсязі, достатньому для подальшого навчання і майбутньої фахової діяльності, поверхову обізнаність з основною і додатковою літературою, передбаченою навчальною програмою; можливі суттєві помилки у виконанні практичних завдань, але студент спроможний усунути їх із допомогою викладача.
«незадовільно»	виставляється студентові, відповідь якого під час відтворення основного програмового матеріалу поверхова, фрагментарна, що зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення. Таким чином, оцінка «незадовільно» ставиться студентові, який неспроможний до навчання чи виконання фахової діяльності після закінчення ВНЗ без повторного навчання за програмою відповідної дисципліни.

Кожний модуль включає бали за поточну роботу студента на семінарських заняттях, виконання самостійної роботи, модульну контрольну роботу.

Виконання модульних контрольних робіт з використанням роздрукованих завдань. Модульний контроль знань студентів здійснюється після завершення вивчення навчального матеріалу модуля.

 

Кількість балів за роботу з теоретичним матеріалом, на практичних заняттях, під час виконання самостійної та індивідуальної роботи залежить від дотримання таких вимог:

ü своєчасність виконання навчальних завдань;

ü повний обсяг їх виконання;

ü якість виконання навчальних завдань;

ü самостійність виконання;

ü творчий підхід у виконанні завдань;

ü ініціативність у навчальній діяльності.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА