Відомості про мовлення
Повторення відомостей про мовлення, текст, стилі, й жанри типи мовлення.; засоби міжфразного зв’язку в тексті. Різновиди аудіювання: ознайомлювальне, вивчальне, критичне. Вивчальне читання (практично).
Особливості побудови опису місцевості, пам'яток історії й культури.
Жанри мовлення: оповідання, повідомлення, тематичні виписки, конспект прочитаного, протокол,витяг з протоколу, інтерв’ю, особливості їх побудови.
Учень:
усвідомлює такі поняття, як види, форми мовлення, вимоги до мовлення, складники ситуації спілкування; розрізняє різновиди аудіювання й читання;
аналізує текст, його основні ознаки й структуру;
визначає види зв’язку речень у тексті, загальні мовні засоби міжфразного зв’язку (повторення й узагальнення знань);
розрізняє стилі (розмовний, художній, науковий, офіційно-діловий, публіцистичний), сферу їх використання, типи (розповідь, опис місцевості, пам’яток історії і культури, роздум) і жанри мовлення (оповідання, повідомлення, тематичні виписки, конспект, протокол, витяг з протоколу, інтерв’ю):
виявляє стилістичні помилки в тексті й виправляє їх.
Види робіт
Сприймання чужого мовлення:Аудіювання (слухання-розуміння) текстів, що належать до стилів: розмовного, художнього, офіційно-ділового, публіцистичного, наукового; типів: розповідь, опис (зокрема опис місцевості, пам’яток історії й культури), роздум; жанрів мовлення (оповідання, стаття, повість, п’єса, нарис, замітка, вірш, байка), різноманітні жанри фольклору. Різновиди аудіювання – ознайомлювальне, вивчальне, критичне (практично).
Читання мовчки текстів, що належать до стилів: розмовного, художнього, офіційно-ділового, наукового, публіцистичного; типів: розповідь, опис (зокрема опис місцевості, пам’яток історії й культури), роздум; жанрів мовлення (оповідання, стаття, повість, п’єса, нарис, замітка, вірш, байка), різноманітних жанрів фольклору. Вивчальне читання (практично).
Учень:
розумієфактичнийзміст, тему та основну думку висловлювань інших людей з одного прослуховування (розповіді, лекції, повідомлення, телепередачі та ін.), слідкуючи за особливостями їх змісту й мовного оформлення (тривалість звучання художнього тексту 700-800 слів 7-8 хв., інших стилів обсягом 600-700 слів – 6-7 хв.);
визначає причинно-наслідкові зв’язки, зображувально-виражальні засоби в текстах, складніших за змістом, ніж у попередніх класах;
користується з певною метою залежно від мовленнєвої ситуації різновидами слухання: ознайомлювальним (розуміє загальний зміст повідомлення), вивчальним (усвідомлює всі елементи почутого і запам’ятовує їх, розрізняє основну і другорядну інформацію), критичним (творчо, критично формулює власні судження).
визначаєзображувально-виражальні засоби тексту (зокрема помічає мовні засоби, що забезпечують зв’язність тексту),
формулює висновки щодо сприйнятого, оцінює прослухане, співвідносячи його із задумом мовця, своїм життєвим досвідом);
читає мовчки незнайомий текст, складніший і довший, ніж у попередніх класах (швидкість читання – 130-240 слів за хв.);
користується з певною метою залежно від мовленнєвої ситуації вивчальним різновидом читання (глибоко проникаючи в зміст тексту, розуміє взаємозв’язок, послідовність його композиції,з’ясовує незрозумілі фрази, дає власні визначення, максимально повно охоплює нову інформацію, визначає основне й другорядне в тексті, причинно-наслідкові зв’язки між явищами);
робитькороткі записи (план, тематичні виписки, конспект) у процесі читання;
ставить самостійно запитання під час читання й шукає на них відповідь;
оцінює прочитане з погляду змісту, форми, авторського задуму й мовного оформлення.
Відтворення готового тексту:
Виразне читання вголосхудожніх, наукових, публіцистичних, діловихтекстів, що належать до таких жанрів мовлення: стаття, оповідання, повість, нарис, п’єса, замітка, легенда, байка, вірш, пісня, прислів’я й приказки (вивчення деяких напам’ять або близько до тексту).
Перекази за складним планом.
Говоріння:
Стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі.
Вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії й культури в науковому стилі.
Стислий переказ тексту публіцистич-ного стилю (зокрема на основі прослуханих телепередач).
Письмо:
Стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі.
Вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії й культури в публіцистичному стилі.
Докладний переказ тексту художнього стилю із творчим завданням.
Учень:
виразно читає вголос знайомі (складніші за сприйняттям, ніж у попередніх класах) і незнайомі тексти різних стилів, типів, жанрів мовлення, з достатньою швидкістю (80-120 слів за хв.), відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм, виражаючи з допомогою темпу, тембру, гучності читання особливості змісту, стилю тексту, авторський задум;
оцінює прочитаний уголос текст з погляду його змісту, форми, задуму й мовного оформлення;
переказує докладно, вибірково й стисло (усно чи письмово) прослуханий або прочитаний текст художнього, наукового й публіцистичного стилів мовлення обсягом (для докладного переказу 250-300 слів, стислого й вибіркового – в 1,5-2 рази більше), підпорядковуючи висловлювання темі та основній думці, дотримуючись композиції, мовних, стильових особливостей та авторського задуму, уникає стилістичних помилок;
складає самостійно складний план, конспект, тематичні виписки;
знаходить і виправляє недоліки в змісті, побудові й мовному оформленні висловлювання;
оцінює текст щодо його змісту, форми, авторського задуму й мовногооформлення.
Створення власних висловлювань:
Діалогічне мовлення:
Діалог, складений на основі телепередач, дібраних запитань за текстом, як обмін думками, повідомлення, відповідно до створеної в класі ситуації спілкування, пов’язаної із життєвим досвідом учнів, дискусійного характеру, його розігрування в різних стилях мовлення.
Учень:
складаєдіалог (орієнтовно 10-12 реплік для двох учнів) як обмін думками, повідомлення на основі самостійно дібраних запитань за текстом, прослуханих телепередач, що містять розповідь чи роздум дискусійного характеру;
додає чи змінює окремі репліки діалогу відповідно до зміненої ситуації спілкування;
підтримує діалог, використовуючи репліки для стимулювання, формули мовленнєвого етикету, демонструючи певний рівень вправності в процесі діалогу (стислість, виразність, доречність тощо), дотримуючись норм української літературної мови;
Монологічне мовлення:
Твори за складним планом.
Говоріння:
Твір-опис місцевості (вулиці, села, міста) на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі.
Твір-опис пам'яток історії й культури за картиною в публіцистичному стилі.
Повідомлення на тему про мову, що вимагає зіставлення й узагальнення матеріалу в науковому стилі.
Письмо:
Твори-описи місцевості (вулиці, села, міста), пам'яток історії й культури на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі..
Твір-оповідання на основі почутого (з обрамленням).
Конспект прочитаного науково-навчального тексту; тематичні виписки.
Інтерв’ю в публіцистичному стилі.
Ділові папери. Протокол. Витяг з протоколу.
обирає самостійно аспект запропонованої теми,висловлюючи особисту думку щодо її обговорення, використовуючи цікаві, переконливі аргументи на захист своєї позиції, із власного життєвого досвіду, змінюючи свою думку в разі незаперечних аргументів іншого;
оцінює текст (його зміст, форму, задум і мовне оформлення);
складає усні й письмові твори (за складним планом, обираючи відповідний ситуації спілкування й комунікативного завдання стиль мовлення (розмовний, художній, науковий, публіцистичний, офіційно-діловий), використовуючи різні типи мовлення (зокрема твір-опис місцевості, твір-опис пам'яток історії й культури) і жанр мовлення (оповідання з обрамленням, конспект прочитаного, тематичні виписки, інтерв’ю, протокол, витяг з протоколу);
використовуєзасоби образності в тексті, передає причинно-наслідкові зв’язки;
додержується основних вимог до мовлення й правил спілкування;
знаходить і виправляє недоліки в змісті, побудові й мовному оформленні власного й чужого висловлювання;
оцінює текст (його зміст, форму, задум і мовнеоформлення).
Міжпредметні зв'язки. Роздуми з елементами аналізу художнього твору, письмова порівняльна й групова характеристики літературних героїв (література).