1.1. Гігієнічні вимоги до організації та обладнання робочого місця користувача ЕОМ
· Конструкція робочого місця користувача ЕОМ має забезпечувати підтримування оптимальної робочої пози.
· Робочі місця з ЕОМ слід так розташовувати відносно світлових прорізів, щоб природне світло падало з боку, переважно з лівого. При розміщенні робочих столів з ЕОМ слід залишати такі відстані: між боковими поверхнями ЕОМ —1,2 м, відстань від титульної поверхні одного
відеотерміналу до екрану іншого —2,5 м.
· Конструкція робочого столу має виповідати сучасним вимогам ергономіки і забезпечувати оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання (дисплея, клавіатури, принтера) і документів. Висота робочої поверхні робочого столу з дисплеєм має регулюватися у межах 680 — 800 мм, а ширина і глибина —забезпечувати можливість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля (рекомендовані розміри: 600 — 1000 мм, глибина — 800 — 1000 мм).
· Робочий стіл повинен мати простір для ніг заввишки не менше ніж 600 мм, завширшки не менше ніж 500 мм, завглибшки (на рівні колін) не менше ніж 450 мм, для протягнутої ноги — не менше ніж 650 мм.
· Робочий стілець має бути підйомно-поворотним, регульованим за висотою, кутом і нахилом сидіння та спинки і за відстанню від спинки до переднього краю стільця; поверхня сидіння має бути плоскою, передній край — заокругленим. Регулювання кожного із параметрів має здійснюватися незалежно, легко і надійно фіксуватися. Крок регулювання елементів стільця має становити: для лінійних розмірів — 15 — 20 мм, для кутових — 2 — 5°. Зусилля регулювання має не перевищувати 20 Н.
· Висота поверхні сидіння має регулюватися у межах 400 — 500 мм, а ширина і глибина — становити не менше ніж 400 мм. Кут нахилу сидіння — до 150 вперед і до 50 назад. Висота спинки стільця має становити 300 ±20 мм, ширина — не менше ніж 380 мм, радіус кривизни горизонтальної площини —400 мм. Кут нахилу спинки має регулюватися у межах
1—300 від вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння має регулюватися у межах 260 — 400 мм.
· Для зниження статичного напруження м'язів верхніх кінцівок слід використовувати стаціонарні або змінні підлокітники завдовжки не
менше ніж 250 мм, завширшки — 50 — 70 мм, що регулюються за
висотою над сидінням у межах 230 — 260 мм і відстані між
підлокітниками у межах 350 — 500 мм.
· Робоче місце має бути обладнане підставкою для ніг завширшки не менше ніж 300 мм, завглибшки не менше ніж 400 мм, що регулюється за висотою у межах до 150 мм, а за кутом нахилу опорної поверхні підставки — до 200. Підставка повинна мати рифлену поверхню і бортик по передньому краю висотою 10мм.
· Екран дисплея має розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, що становить 600 —700 мм, але не ближче ніж за 700 мм з урахуванням розміру літературно-цифрових знаків і символів. Розташування екрану має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом +300 до нормальної лінії погляду працівника.
· Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100 —300 мм від краю, звернутого до працівника. У конструкції клавіатури мас передбачатися опорний пристрій (виготовлений із матеріалу з високим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає мимовільному її зсуву), який дає змогу змінювати кут нахилу поверхні клавіатури у межах 5 — 15 0. Висота середнього рядка клавіш не повинна перевищувати 30 мм. Поверхня клавіатури має бути матовою з коефіцієнтом відбиття 0,4.
· Розташування пристрою введення-виведення інформації має забезпечувати добру видимість екрану дисплея, зручність ручного керування у зоні досяжності моторного поля, за висотою становити — 900 —1300 мм, за шириною — 400 — 500 мм. Робоче місце з дисплеєм слід обладнати пюпітром для документів, що легко переміщується.
· Для забезпечення захисту і досягнення нормованих рівнів комп'ютерних випромінювань необхідне застосування приекранних фільтрів, локальних світлофільтрів (засобів індивідуального захисту очей) та інших засобів захисту, що пройшли випробуваний термін в акредитованих лабораторіях і мають щорічний гігієнічний сертифікат. При оснащеності робочого місця з дисплеєм і лазерним принтером параметри лазерного випромінювання повинні відповідати вимогам Сан ПІН № 5804 - 91.
· Якщо використання дисплея і ПЕОМ є періодичним, то оснащення, як правило, розташовується на приставному столі, переважно ліворуч від основного столу. Кут між основним і приставним столами повинен бути в межах 90 — 1400.
· Якщо ПЕОМ використовуються періодично, то дозволяється оснащувати приміщення, яке відповідає вимогам цих Правил, окремими робочими місцями колективного використання з ПЕОМ.
1.2. Вимоги до розмірних характеристик робочого місця і розміщення органів управління
Робоче, місце для виконання робіт сидячи організовують при роботі, що не вимагає вільного пересування працівника, а також у випадках, зумовлених особливостями технологічного процесу.
Конструкція робочого місця і взаємне розташування всіх його елементів (сидіння, органи керування, засоби відображення інформації і т.д.) повинні відповідати антропометричним, фізіологічним і психологічним вимогам, а також характеру роботи.
Робоче місце повинно бути організоване відповідно до вимог стандартів, технічних умов і (або) методичних указівок з безпеки праці.
1.2.1. Вимоги до розмірних характеристик робочого місця
Конструкцією робочого місця повинно бути забезпечене виконання трудових операцій у межах зони досяжності моторного поля. Зони досяжності моторного поля у горизонтальній площині для середніх розмірів тіла людним приведені на рис.5.1.
Зона досяжності моторного поля в горизонтальній площині при висоті робочої поверхні над підлогою 725 мм.
Виконання трудових операцій «часто» і «дуже часто» повинно бути забезпечено в межах зони легкої досяжності і оптимальної зони
моторного поля, наведених на рис.5.2 (частоту виконання операцій приймають: «дуже часто» — дві і більше операцій за 1 хв; «часто» — менше двох операцій за1 хв., але більш двох операцій за 1 год.).
Рис.5.1
Зони для виконання ручних операцій і розміщення органів управління.
Рис.5.2
1 — зона для розміщення важливіших і найчастіше використовуваних органів керування (оптимальна зона моторного поля);
2 — зона для розміщення часто використовуваних органів керування (зона легкої досяжності моторного поля);
3 — зона для розміщення рідко використовуваних органів керування (зона досяжності моторного поля).
При організації робочого місця слід враховувати антропометричні показники жінок (якщо працюють тільки жінки) і чоловіків (якщо працюють тільки чоловіки); якщо устаткування обслуговують жінки і чоловіки — загальні середні показники жінок і чоловіків.
Робоче місце повинно забезпечити оптимальне положення працівника, що досягається регулюванням висоти робочої поверхні, сидіння і простору для ніг. Регульовані параметри слід вибирати по номограмі, наведеної на
рис. 5.3.
Номограма залежності висоти робочої поверхні для різних видів робіт (1 ― 4), простору для ніг (5) і висоти робочого сидіння (6) від росту людини.
Рис. 5.3
При нерегульованій висоті робочої поверхні оптимальне положення працівника досягається регулюванням висоти сидіння і підставки для ніг. У цьому випадку висоту робочої поверхні встановлюють за номограмою (рис. 5.3) для працівників зі зростом 1800 мм. Висота робочої поверхні ― це відстань по вертикалі від підлоги до горизонтальної площини (реально існуючої або уявної), в якій виконуються основні трудові рухи. Оптимальна робоча поза для працівників нижчого росту досягається за рахунок збільшення висоти робочого сидіння і підставки для ніг на розмір, рівний різниці між висотою робочої поверхні, оптимальної для росту цього працівника.
Таблиця 5.1
| Найменування роботи | Висота робочої поверхні при організації робочого місця, мм | ||
| жінок | чоловіків | жін. і чол. | |
| 1. Дуже тонкі зорові роботи (складання годинника, гравірування, картографія, складання дуже дрібних деталей і ін.) | |||
| 2. Тонкі роботи (монтаж дрібних деталей, верстатні роботи, що вимагають високої точності й ін.) | 905. | ||
| 3. Легкі роботи (монтаж великих деталей, конторська робота, верстатні роботи, що не вимагають високої точності й ін.) | |||
| 4. Друкування на машинці, типографських верстатах, перфораторах, легка складальна робота більш великих деталей і ін.) |
Конструкція регульованого крісла оператора повинна відповідати вимогам ГОСТ 21889-76.
У тих випадках, коли неможливо здійснити регулювання висоти робочої поверхні і підставки для ніг, допускається застосування устаткування з нерегульованими параметрами робочого місця. У цьому випадку числові значення цих параметрів визначають за табл. 5.1, 5.2 і рис. 5.4.
Рис. 5.4 Простір для ніг ((ширина не менше 500 мм)
а ─ відстань від скління до нижнього краю робочої поверхні не
менше 150 мм; h ─ висота простору для ніг не менше 600 мм.
Таблиця 5.2
| Стать працівника | Висота сидіння, мм |
| Жінки | |
| Чоловіки і жінки | |
| Чоловіки |
Форму робочої поверхні різного устаткування варто встановлювати з урахуванням характеру виконуваної роботи. Вона може бути прямокутною, мати виріз для корпуса працівника або поглиблення для настільних машин і т. д. При необхідності на робочу поверхню слід встановлювати підлокітники.
Підставка дня ніг повинна бути регульованою за висотою. Ширина повинна бути не менше 300 мм, довжина ― не менше 400 ми. Поверхня підставки повинна бути рифленою. На передньому краю слід передбачати бортик висотою 10 мм.
1.2.2 Вимоги до розміщення органів управління
Загальні вимоги до розміщення органів управління ― по ГОСТ 22269-76. При роботі двома руками органи керування розміщають із таким розрахунком, щоб не було перехрещування рук. Органи управління на робочій поверхні в горизонтальній площині необхідно розміщати із урахуванням таких вимог:
- дуже часто використовувані і найважливіші органи управління повинні бути розташовані в зоні 1 (рис. 5.2);
- часто використовувані і менше важливі органи управління не допускається розташовувати за межами зони 2 (рис. 5.2).
- рідко використовувані органи управління не допускається розташовувати за межами зони 3 (рис. 5.2).
При розміщенні органів управління на вертикальній площині слід керуватися даними, наведеними у табл. 5.1 і на рис. 5.3. Вище 1100 мм допускається розташовувати органи управління у випадку, якщо з технічних причин розташувати їх до зазначеного рівня неможливо. Такі органи управління повинні використовуватися рідко.
Аварійні органи управління слід розташовувати в зоні досяжності моторного поля, при цьому необхідно передбачити спеціальні засоби впізнання і запобігання їх мимовільного умикання відповідно до ГОСТ 12.2.003 - 74.
Операції, що не вимагають точності і швидкості виконання, можуть бути передані ножним органам управління або ногам.
1.2.3. Вимоги до розміщення засобів відображення інформації
Загальні вимоги до розміщення засобів відображення інформації по ГОСТ 22269 - 76.
Дуже часто використовувані засоби відображення інформації, що вимагають точного і швидкого зчитування показань, слід розташовувати у вертикальній площині під кутом ±15° від нормальної лінії погляду й у горизонтальній площині під кутом ±15° від лінії погляду рис. 5.5, 5.6).
Рис. 5.5. Зони зорового спостереження у вертикальній площині
Рис. 5.6. Зони зорового спостереження у горизонтальній площині
Часто використовувані засоби відображення інформації, що вимагають точного і швидкого зчитування показань, допускається розташовувати у вертикальній площині під кутом +300 від нормальної лінії погляду й у горизонтальній площині під кутом ±300 від сагітальної площини.
1.3 Вимоги ергономіки до організації робочих місць користувачів дисплеїв
При організації робочого місця користувача дисплея необхідно врахувати:
- просторове розміщення і фарбування помешкань;
- особливості розміщення робочих місць у помешканні;
- параметри робочого столу і розміщення устаткування на ньому;
- конструктивні особливості робочого сидіння.
1.3.1 Просторове розміщення і фарбування помешкань
У помешканнях, призначених для роботи з відео ─ терміналами, доцільно щоб вікна були орієнтовані на північ або північний захід. На вікнах повинна бути штора або жалюзі, що регулюють рівень освітленості і захищають від прямого влучення сонячних променів на робоче місце.
При кольоровому оформленні виробничих і допоміжних помешкань необхідно враховувати орієнтацію їхніх вікон стосовно частин світла і використовувати гармонійне сполучення кольорів. Для стін і робочих поверхонь використовують мало насичені (основні) кольори, для невеликих помешкань або ділянок, що рідко потрапляють у поле зору працівників, а також для створення контрастності ― кольори середньої насиченості (допоміжні), для маленьких за площею поверхонь ― насичені (акцентні) ― як функціональне фарбування. Стелі у всіх помешканнях повинні бути білими. Поверхні устаткування в помешканнях повинні бути матовими або напівматовими для вилучення відблисків в очі працівників, а стіни повинні бути пофарбовані або обклеєні шпалерами пастельних тонів (табл. 5.3).
Рідко використовувані засоби відображення інформації допускається розташовувати у вертикальній площині під кутом ±600 від нормальної лінії погляду й у горизонтальній площині під кутом ±600 від сагітальної площини (при русі очей і повороті голови).
Таблиця 5.3
| Орієнтація вікон | Колір |
| Південь | Зеленувато-голубий (стіни) Ясно-блакитний (стіни) Зелений (підлога) |
| Північ | Ясно-жовтогарячий (стіни) Оранжево-жовтий (стіни) Червоно-жовтогарячий (підлога) |
| Схід | Жовто-зелений (стіни) Зелений (підлога) Червоно-жовтогарячий (підлога) |
| Захід | Ясно-жовтий (стіни) Блакитнувато-зелений (стіни) Зелений (підлога) Червонясто-жовтогарячий (підлога) |
1.3.2 Особливості розміщення робочих місць у приміщенні
Просторове розміщення робочих місць у приміщенні повинне бути таким, щоб забезпечувати розміщення працівника з урахуванням робочих рухів і переміщень відповідно до технологічного процесу, змін робочої пози, вільного доступу до місць профілактичного огляду і настроювання використовуваного устаткування. Площа робочого місця з дисплеєм повинна бути не менш 6,0 м2, об’єм ― не менш 20,0 м3. Робочі місця необхідно розташовувати на визначеній відстані від інших об'єктів (див. табл. 5.4).
Таблиця 5.4.
| Відстань, м | |||
| До стіни з вікнами | До інших стін | Між іншими місцями з ПК у ряді | Між іншими місцями з ПК між рядами |
| 1,5 | 1,5 |
Робочі місця повинні бути розташовані так, щоб у поле зору працівника не попадали поверхні, що мають властивість віддзеркалювання, вікна й освітлювальні прилади. Дисплеї повинні встановлюватися під кутом 90 ―100 градусів від вікон. Робочі місця з дисплеями доцільно розміщати в глибині приміщення. При використанні у загальному висвітленні світильників прямого світла робочі місця з дисплеями повинні бути обов’язково організовані в ряди паралельно стіні з вікнами. Розташування дисплея, при якому працівник звернений обличчям або спиною до вікон, неприпустимо при будь-якому способі реалізації загального висвітлення, як прямим, так і відбитим світлом.
1.3.3 Параметри робочого столу і розміщення устаткування на ньому
Робочий стіл повинен регулюватися за висотою в границях 680 ― 760 мм; при відсутності такої можливості його висота повинна бути 720 мм. Під робочим столом виділяється робочий простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною 500 мм і глибиною 600 мм. Оптимальні розміри робочого столу ― 1600 х 900 мм.
Робочий стілець (крісло) повинний бути оснащений підйомно-поворот-ним пристроєм для регулювання висоти сидіння і спинки, а також кута її нахилу. Регулювання кожного параметра повинне вироблятися легко, бути незалежним і надійно фіксуватися.
При розміщенні дисплеїв на робочому місці необхідно, щоб поверхня екрана була на відстані 500 ― 700 мм від очей користувача, кут зору ― 10 ― 20 градусів, кут між верхнім краєм дисплея і рівнем очей користувача повинен бути не менше 10 градусів. Найбільш вигідним є розташування екрана перпендикулярно лінії очей користувача.
Елементи робочого місця рекомендується розміщати на рівній відстані від очей користувача до екрана, клавіатури, підставки для документів. Конструкція столу повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні використовуваних приладів, з урахуванням їх кількості, розмірів, конструктивних особливостей і характеру виконуваної роботи. Доцільно мати модульне робоче місце, що легко можна змінювати.
Прилади, з якими користувач має тривалий або частий зоровий контакт, повинні розташовуватися в центрі зорового спостереження і моторного поля. Тому постійно використовувану клавіатуру і «мишу» необхідно розташовувати у кращій зоні. Часто використовуване устаткування доцільне розташовувати в зоні досяжності обома руками. Припустима зона призначена для періодично використовуваного устаткування. При конструюванні робочого місця для розміщення користувача необхідно забезпечувати простір величиною не менш чим 850 мм від столу з обліком виступаючих його частин.
1.3.4 Конструктивні особливості робочого сидіння
Пристосування, що забезпечують підтримку робочої пози для виконання роботи у положенні «сидячи» ― різні крісла, стільці, табурети і т. д. Розрізняють сидіння для тривалого і короткочасного користування.
Основна робоча поза передбачає таке положення корпуса, що сприяє прояву природних вигинів хребетного стовпа і не викликає значної м’язової напруги. При цьому не розтягуються м’язи і зв’язування хребта, не розслаблюються м’язи черевного преса і тазового дна, міжхребетні хрящі не приймають асиметричну форму, не здавлюються органи грудної клітки.
Недотримання перерахованих вище умов приводить до патологічних змін опорно-рухового апарата людини й інших порушень (остеохондроз, радикуліт, сутулість, опущення внутрішніх органів, відвислість живота й ін.).
При роботі сидячи величина кутів тазостегнових, колінних і гомілковостопних суглобів повинна бути 108 ― 1030.
Якщо трудовий процес вимагає тривалої підтримки жорстко фіксованої пози без можливості її зміни (у проміжку часу не менше 30 ─ 40 хв), то рекомендується напівм’яке сидіння (крісло) з регульованими параметрами (які встановлюються відповідно до індивідуальних антропометричних даних працівника), профільоване (із двома кутами нахилу), з високою спинкою. Для зняття загальної напруги рекомендується у перервах змінювати позу і положення тіла.
Конструкційні й оздоблювальні матеріали крісла повинні бути міцними, вогнестійкими, не токсичними та забезпечувати у необхідних випадках можливість експлуатації в різних кліматичних умовах.
Покриття сидіння, спинки, підлокітників і підголівника повинні виготовлятися зі зм'якшеного, вологовідштовхувального, не електроіонізуючого, повітря проникненого матеріалу.
При роботі з дисплеєм необхідно використовувати опори. Їхня відсутність призводить до значного збільшення навантаження на опорно-м’язовий апарат, що може супроводжуватися болями в окремих частинах тіла і зниженням працездатності.
З метою зменшення статичної напруги м’язів рук доцільно використовувати стаціонарні чи з’ємні підлокітники довжиною не менш 250 мм, шириною 50 ― 70 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах 200 ― 260 мм, по відстані між підлокітниками 350 ― 300 мм. В окремих випадках підлокітники можуть бути складовими елементами робочого столу.
На робочому місці необхідно передбачити підставки для ніг, якщо це необхідно. Підставка для ніг повинна мати довжину 400 мм і ширину 350 мм і регулюватися за висотою у межах 0 ― 150 мм і за кутом нахилу у межах 0 ― 20. Вона повинна мати рифлене покриття і бортик висотою 10 мм по нижньому краю.
