Лекции.Орг

Поиск:


Устал с поисками информации? Мы тебе поможем!

Моральний вибір особистості




Моральний вибір особистості. Цінності та ціннісні орієнтації. Моральний вибір і свобода особистості. Моральний конфлікт та шляхи його розв’язання.

Ключові поняття: добро, зло, совість, честь, гідність, справедливість, відповідальність, моральна свідомість, моральна цінність, моральний конфлікт, моральний вибір, моральна діяльність, свобода волі, волюнтаризм, свавілля, фаталізм, моральна норма, мотив, принцип, обов’язок, імператив, категоричний імператив Канта.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Скрипник А.П. Моральное зло в истории этики и культуры. – М., 1992

2. Апресян Р.Г. Добро и польза // Эпическая мысль. – М., 1991

3. Сартр Ж.- П. Экзистенциализм – это гуманизм // сумерки богов.- М., 1989

4. Франкл В. Человек в поисках смысла. – М., 1990

5. Льюис К. Любовь // Льюис К. Любовь, страдание, надежда. – М., 1992

6. Ортега – и – Гассет Х. Этюды о любви // Эстетика. Философия культуры. – М., 1991

7.Фромм Э. Искусство любить // Душа человека. – М., 1992

 

 

Тема 13: Культура спілкування і етикет.

 

1. Культура поведінки і загальні правила етикету.

Культура поведінки. Зовнішня культура людини. Внутрішня культура особистості. Етикет. Класично класовий характер етикету. Етно – національні особливості етикету. Моральні вимоги у культурі взаємовідносин: ввічливість, коректність, тактовність, скромність, точність, почуття власної гідності. Стиль поведінки. Загальні правила етикету.

2. Етикет у навчальному закладі та на службі. Повага до традицій вузу, пошана до викладачів, товаришів по навчанню. Точність, дисциплінованість, акуратність. Культура мови студентів.Відносини між керівником і підлеглими. Стосунки з колегами. Зовнішній вигляд. Культура ділового мовлення. Дисциплінованість. Культура телефонної розмови. Культура поведінки при проведенні нарад, зборів. Дотримання субординації. Мистецтво робити зауваження.

Ключові поняття:етикет, культура поведінки, манери поведінки, стиль поведінки, моральні якості, ввічливість, тактовність, скромність, точність, правила та норми етикету.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Как вести себя в любой компании / Сост. В.В. Рафеенко.- Донецк, 1997

2. Кузин Ф.А. Имидж бизнесмена. Практическое пособие. – М., 1996.

3. Максимовский И. Этикет делового человека. – М., 1994.

4. Феофилов Л.Г. Умеете ли Вы себя вести. – К.: Знание, 1990.

5. Холопова Т.И., Лебедева М.М. Протокол и этикет для деловых людей. – М., 1994.

 

Тема 14: Естетика як наука та її категорії.

 

1. Предмет та завдання естетики.

Зміст та походження терміну та поняття “естетика”. Предмет естетики як науки. Структура естетичного знання та функції естетики. Естетичне та основи його прояву.

2. Основні категорії естетики.

Парні і непарні категорії. Прекрасне та потворне. Піднесене та низьке. Трагічне та комічне.

 

Ключові поняття: естетика, естетичне, художнє, мистецтво, естетичні категорії, естетичні поняття, естетичні закони, естетична свідомість, естетична діяльність, прекрасне, потворне, піднесене, низьке, трагічне, комічне, зміст, форма, художній образ, художній метод.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Кривцун О.А.: Эстетика. – М., 1998

2. Левчук Л.Т. та інш. Естетика. Підручник.(за загальною ред. Л.Т. Левчук). – К.,1997

3. Лихачев Д.С. Очерки по философии художественного творения.

4. Вазялов В.В. Эстетика романтизма. – М. 1996

5. Выхлецов Т.П. Эстетика в системе философского знания. – Л., 1984

6. Гульга А.В. Принципы эстетики. – М., 1987

 

Тема 15: Мистецтво як естетичний феномен.

 

1. Генеза і соціальна сутність мистецтва.

Соціальна сутність мистецтва. Художній розвиток суспільства як природно – історичний процес. Періоди становлення людської культури. Мистецтво як невід’ємна cкладова життя людини і суспільства.

2. Основні соціальні функції мистецтва.

Суспільно – перетворююча та компенсаторна функція (мистецтво як діяльність та “втіха”); пізнавально – евристична функція (мистецтво як знання та просвіта); художньо – концептуальна функція (мистецтво як аналіз стану світу); функція передбачення (ммистецтво як віщування); інформативна та комунікативна функція (мистецтво як повідомлення та спілкування); сугестивна функція (вплив на несвідоме); естетична функція (вплив мистецтва на формування естетичної свідомості); гедоністична функція (мистецтво як насолода).

3. Мистецтво як засіб пізнання світу.

Творча природа мистецтва. Особливості відображення дійсності в мистецтві. Художній твір: зміст та форма.

Ключові поняття:закономірність мистецтва, природа мистуцтва, художня творчість, художня цінність, зображально – виражальні засоби, зміст та форма, емоційне та раціональне у мистецтві, художній образ.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Борев Ю.Б. Эстетика в 2-х т. – Смоленск, 1997.

2. Золотарева П.Р. История искусств; Художественная культура мира.- Караганда, 1996.

3. Козловский П. Культура постмодернизма: общественно – культурные последствия технического развития. – М., 1997.

4. Левчук Л., Олещенко О. Основы естетики: Навч. Посібн. – К., 2000.

5. Лотман Ю.М. Об искусстве. - СПБ, 1998.

6. Смелинова З.С. Литература как вид искусства. – М., 1997.

7. Естетика: Навч. Посібн. За ред. В.О. Лозового. – К.: Юрінком Інтер, 2003.

Тема 16: Історія естетичної думки.

 

1. Предмет історії естетики.

Предмет історії естетики. Історія естетики й історія культури. Експліцітний та імпліцітний способи історичного буття естетики. Історіографія естетики. Зв’язок історії естетичних вчень з історією філософії та теорією мистецтва. Комплексний підхід у історії естетики.

2. Естетичні ідеї античності.

Естетичні ідеї античності. Піфагорійська числова естетика, її традиції у Геракліта та Емпедокла. Естетика істини: софісти і Сократ. Естетичне вчення Платона: розробка основних естетичних категорій; калокагатія як принцип художньої свідомості; вчення про несамоцінність художнього твору й автора. Аристотель про міметичну природу мистецтва; теорія катарсиса; поняття ентелехії і механізми художньої творчості. Римсько-елліністична естетика. Платон і його теорія еманації. Розробка Ціцероном теорії художнього стилю. Реставрація естетики числа, ритму та гармонії у піфагорійців (Ямвліх, Порфирій). Естетика стида та сорому у елліністичному театрі. Психологізм та еротизм у художній свідомості елінізму.



3. Естетика Середньовіччя та доби Відродження.

Естетика Середньовіччя та доби Відродження. Естетика у творах отців Церкви (Климент Олександрійський, Василій Великий, Григорій Нисський, Августін): світ як творіння і витвір; символізм Універсуму; естетика особистого уподібнення абсолюту. Вчення Августіна про апріорну природу естетичного досвіду. Візантійська естетика VIII-IX ст. (Іоанн Дамаскін, Феодор Студит, патріарх Никифор та ін.): категорії світло, слово, символ; проблема образа; теорія ікони;"естетика аскетизму"; "літургійна естетика". Художні канони візантійського мистецтва. Естетика і риторика. Естетичні ідеї середньовічного Заходу: "христологічна естетика" Бонавентури; Фома Аквінський про природу прекрасного. Художні стилі та основні музичні жанри Середньовіччя. Відродження як новий тип самосвідомості митця та мистецтва: Данте, Петрарка, Бокаччо, Альберті, Микола Кузанський, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело. Згасання Відродження і естетика маньєризму.

4. Художня теорія і практика XVII – XIXст.

Художня теорія і практика XVII – XIXст. Класицизм (Ж.Шаплен, П.Корнель, Ф. д’Обіньяк, Н.Буало, І.І.Вінкельман, Г.Е.Лессінг). Наголос на естетичній сутності мистецтва, вироблення нормативної системи художніх правил, ідея ієрархічності художніх жанрів. Просвітницька естетика: відмова від нормативності та розвиток раціонально-гуманітарних тенденцій.. Естетичні ідеї французького Просвітництва (Ж.Ж.Руссо, Д.Дідро). Англійська естетика 18 ст. (Шефстбері, Рейнольдс). Основні риси естетики барокко: ірраціоналізм, експресивність, драматизм, ускладненість художньої форми.Теорія аффектації. Романтизм у естетиці к.XVIII – поч.XIX ст. (брати Шлегелі, Шеллінг, Новаліс, Шлейермахер, Ж.П.Ріхтер, Э.Т.А.Гофман).

5. Розвиток естетики як окремої самостійної науки (XVIII –XIX ст.).

Розвиток естетики як окремої самостійної науки (XVIII –XIX ст.). А.Баумгартен про естетику як філософську науку.Е.Бьорк: розробка суб’єктивно-психологічних аспектів естетики. Класична німецька естетика: (І.Кант, Гегель, Шіллер). Кант: мистецтво та естетичне як примирення духовної свободи та природної необхідності. Теорія мистецтва та естетичного виховання Шіллера. Своєрідність мистецтва та художнього символа у філософії Шеллінга. Гегель про природу естетичного та історичну долю мистецтва. Позитивізм у естетиці (Г.Фехнер, Т.Ліппс, І.Тен. Б.Кроче).

6. Посткласична естетика (XІX-XXст.).

Посткласична естетика (XІX-XXст.). Джерела некласичної естетики та її основні ознаки. Дискредитація класичних уявлень про мистецтво та новий статус художньої творчості. Естетичні теорії Шопенгауера, Кьєркегора та Ніцше. Взаємозбагачення мов естетичної думки та художньої творчості. Феноменологічна естетика (Р.Інгарден, М.Мерло-Понті, М.Дюфрен, Н.Гартман). Фрейдизм і постфрейдизм у естетиці.Структуралістські та постструктуралістські побудови у естетиці(К.Леві-Стросс, М.Фуко, Ж.Рікарду, Р.Барт и др.).

ЛІТЕРАТУРА:

1. Антология мировой философии в 4-х томах. М., 1972

2. Горфункель А.Х. Философия эпохи Возрождения. М., 1980

3. Гилберт К., Кун. История эстетики М., 1960

4. Лекции по истории эстетики. Кн. I. Л. 1973; Кн. 2.. 1974; Кн.3, 1977; Кн.4, 1980

5. Нарский И.С. Западно-европейская философия XIX в. М., 1976.

6. Овсянников М.Ф. и Смирнова З.В. Очерки истории эстетических учений. М., 1963.

 

Тема 17: Художня реальність в Україні і шляхи естетичного виховання економічних кадрів.

 

1. Формування нової соціокультурної реальності та її риси.

Лібералізація культурно – мистецького життя, деідеологізація мистецтва. Проникнення зарубіжних модерністських і постмодерністських напрямків у духовне і культурно – мистецьке життя суспільства. Розхитування традиційних критеріїв оцінки художніх цінностей. Розвиток національної культури і мистецтва шляхом зняття обмежень на її поширення. Підприємницька і комерційна діяльність в сфері культури і мистуцтва.

2. Культура і мистецтво України в умовах зростання національно – культурної ідентичності.

Сучасні концепції розвитку української культури і мистецтва. Українська архітектура ХХ ст. Музична культура. Українське образотворче мистецтво. Література. Театр. Інші види мистецтва.

Ключові поняття: деідеологізація мистецтва, модернізм, постмодернізм, національна культура і мистецтво, національно – культурна ідентичність, архітектура, музика, образотворче мистецтво, література, театр.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Історія української культури / За ред. І. Кріп’якевича. – К., 1995.

2. Історія українського мистецтва: 46 т. – К., 1967.

3. Культурна політика України. – К., 1995.

4. Ортега – и – Гассет. Дегуманизация искусства. – М., 1991.

5. Українська культура. Історія і сучасність / За ред. С.О. Черепанової. – Л.: Світ, 1994.

 

Плани семінарських (практичних) занять

 

Семінарське заняття 1

 






Дата добавления: 2015-09-20; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 342 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов


Читайте также:

Поиск на сайте:

Рекомендуемый контект:





© 2015-2021 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.008 с.