Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ћабораторне зан€тт€ є 5

“ема: пон€тт€ про математичн≥ модел≥.

Ќормальний розпод≥л ≥ його законом≥рност≥.

ќбчисленн€|п≥драхунок| теоретично оч≥куваних|спод≥ваних| частот нормального розпод≥лу

ћета|ц≥ль| роботи: ознайомитьс€ з|≥з| пон€тт€м про математичн≥ модел≥, основними етапами моделюванн€; дати визначенн€ нормальному розпод≥лу, навчитис€ обчислювати|обчисл€ти,вичисл€ти| теоретично оч≥куван≥|спод≥ван≥| частоти нормального розпод≥лу, критер≥й ј.Ќ.  олмогорова, охарактеризувати головн≥ законом≥рност≥ нормального розпод≥лу.

ћатер≥али та устаткуванн€|обладнанн€|: калькул€тор, л≥н≥йка, ваги, навчальн≥ пос≥бники, методичний матер≥ал, гербарн≥| зразки|вз≥рц≥| рослин.

’≥д роботи

ћатематична модель Ц це абстракц≥€ реального св≥ту, в €к≥й в≥дносини м≥ж математичними об'Їктами, що нас ц≥кавл€ть, м≥ж реальними елементами зам≥нен≥ в≥дпов≥дними|придатними| в≥дносинами. ћатематичн≥ модел≥, в опис≥ €ких використовуютьс€ випадков≥ величини, називаютьс€ ≥мов≥рн≥сними. Ѕудь-€ка модель Ї|з'€вл€Їтьс€,€вл€Їтьс€| спрощеним у€вленн€ д≥йсност≥. ћоделюванн€ пол€гаЇ в знанн≥ того, де, коли ≥ €к можна ≥ потр≥бно спростити. ѕобудова|шикуванн€| ≥ перев≥рка модел≥, тобто математичний опис зв'€зк≥в, що ц≥кавл€ть нас, ≥ в≥дносин м≥ж реальними елементами анал≥зованоњ системи, заснован≥ на використанн≥ ≥нформац≥њ двох тип≥в: а) апр≥орноњ ≥нформац≥њ (пригадаЇте, що називаЇтьс€ апр≥орною величиною?) про природу ≥ характер|вдачу| досл≥джуваних сп≥вв≥дношень; б) початкових|вих≥дних| статистичних даних, що характеризують процес ≥ результат функц≥онуванн€ анал≥зованоњ системи. якщо досл≥дник маЇ в своЇму розпор€дженн≥ ≥нформац≥ю обох тип≥в, використовуЇтьс€ прийом зм≥стовного математичного моделюванн€, при €кому з|≥з| апр≥орноњ ≥нформац≥њ про природу сп≥вв≥дношень вдаЇтьс€ вивести загальний|сп≥льний| вид анал≥тичних р≥вн€нь, що описують ц≥ сп≥вв≥дношенн€, п≥сл€ чого за допомогою статистичного Ђпереварюванн€ї ≥нформац≥њ початкових|вих≥дних| статистичних даних оц≥нюютьс€ чисельн≥ значенн€ параметр≥в, що вход€ть в згадан≥ анал≥тичн≥ р≥вн€нн€. якщо ж досл≥дник маЇ в своЇму розпор€дженн≥ апр≥орну ≥нформац≥ю| типу а) або за на€вност≥ ≥нформац≥њ обох тип≥в, бажаЇ|вол≥Ї| Ђпрогратиї (з≥м≥тувати|) повед≥нку анал≥зованоњ реальноњ системи при вар≥юванн≥ чисельних значень параметр≥в, що вход€ть до анал≥тичного запису модел≥, або штучно (спираючись|обпираючись| на модельн≥ сп≥вв≥дношенн€) згенерувати статистичн≥ дан≥ типу б) з метою њх поповненн€, то разом з|пор€д з,пор€д ≥з| елементами описаного вище математичного моделюванн€ досл≥дник повинен звернетьс€|обернетьс€| за допомогою до ≈ќћ. ÷ей тип моделюванн€ прийн€то називати статистичним або моделюванн€м типу Ђћонте- арлої.



<== предыдуща€ лекци€ | следующа€ лекци€ ==>
≤≤≤. ƒомашнЇ завданн€. | ќсновн≥ етапи моделюванн€.
ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 315 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1653 - | 1504 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.