МОДУЛЬ № 1

Т е м а 1: ДАВНІ ГЕРМАНЦІ (2 год.)

 

Методичні вказівки

Основна мета теми – розкрити рівень суспільного розвитку германських племен напередодні їх переселення на територію Римської імперії.

Заняття починається із характеристики джерел. Основними з них є “Записки про Галльску війну” Юлія Цезаря (100-44 рр. до н.е.) і “Про походження і місцепроживання германців” Публія Корнелія Таціта (бл. 54- бл. 120 рр.). Спочатку необхідно дати коротку справку про авторів, розглянути, у зв”язку з чим написані означені твори і у якому вигляді дійшли до нашого часу. Слід визначити, до якого типу джерел належать ці твори, яка ступінь їх достовірності, відповіді на які питання можна отримати, досліджуючи їх. Необхідно звернути увагу на термінологію, якою користувалися римські автори, на їх пояснення тих чи інших сторін життя стародавніх германців. Потрібно мати на увазі, що свідчення античних авторів потребують критичної перевірки не тільки внаслідок деяких недоліків – недостатністю знайомства із життям і звичаями германців, прагненням зобразити варварів більш дикими, ніж вони були насправді, певним суб”єктивізмом. За останній час нагромаджено значний матеріал, що дозволяє переглянути традиційні уявлення, що базувалися на свідченнях письмових джерел. Детальний аналіз цих нових даних поданий у третьому розділі першого тому “Історії селянства у Європі. Епоха феодалізму”. Тому починати аналіз джерел слід тоді, коли вже знаємо, які дані письмових пам”ятників потребують уточнень.

Далі йде знайомство із текстом джерел. Всі висновки по кожному питанню плану обов”язково повинні підтверджуватися посиланням на джерела.

Необхідно вміти порівняти дані двох римських авторів, що дозволить краще прослідкувати еволюцію господарського та суспільного життя германців за 150 років.

На занятті потрібно визначити ступінь розвитку родового ладу у германців в епоху Цезаря і в часи Таціта. Прослідкувати як здійснювався розпад родової общини і її перетворення в общину землеробську, в якій при збереженні колективної власності на землю, господарство велося уже великими сім”ями на участках, які були виділені їм у користування.

Розклад родового ладу проявився і у виникненні майнової і соціальної нерівності. Прослідкувати її розвиток можна на прикладі соціальної структури германського суспільства. Необхідно охарактеризувати його найбільш типову фігуру – вільного общинника. Прослідкувати в чому проявилася повнота його прав. Слід підкреслити, що соціальний статус германця визначався в першу чергу статусом його сім”ї, роду в цілому, його репутацією. Джерела свідчать і про існування серед германців племінної дружинної знаті, рабів. Їх поява пов”язана із зародженням нового порядку поділу землі, експлуатацією невільних, із зміною характеру воєн.

В наступному четвертому питанні слід розглянути сутність військової демократії, якою визначався соціально-політичний лад давніх германців. Античні автори дають яскраві свідчення як проявів колективної влади (існування народних зборів, ради старійшин, що складалася спочатку іх патріархів усіх родин, а згодом із представників родової знаті), так і індивідуальної влади племінних вождів. У зв”зку з цим необхідно дати аналіз титулатури. Матеріалом для висвітлення питання про військову демократію служать також свідчення римських письменників про військову справу у германців.

 

П л а н

1. Характеристика джерел.

2. Господарство давніх германців (система землеробства, скотарство, ремесло, початки обміну).

3. Зміна характеру землекористування і еволюція общини.

4. Соціально-політичний лад давніх германців. Військова демократія.

5. Повсякденне життя давніх германців.

 

Основні поняття: Варварські народи. Германці. Федерати. Римський вал. Пере-

логова система землеробста. Двопілля. Родова (кровноспо-

ріднена) община. Землеробська община. Сусідська община.

Велика сім”я. Мала сім”я. Прінціпес. Нобілес. Інгенуї. Літти.

Ліберті. Серви. Військова демократія. Сакрально-формалі-

Стичний характер суду давніх германців.

 

Д ж е р е л а

Гай Юлий Цезарь. Записки о Галльской войне; Страбон. География; Гай Плиний Старший. Естественная история; Публий Корнелий Тацит. Герма-

ния // Хрестоматия по истории средних веков / Под ред. С.Д.Сказкина. В 3 т. – Т.1. – М., 1961.

Древние германцы. Сборник документов. Сост. Б.Н.Граков, С.П.Маравский, А.И.Неусыхин. Ввод. Ст. А.Д.Удальцова. – М., 1937.

Древние кельты и германцы // Хрестоматия по истории средних веков / Под ред. Н.П.Грацианского и С.Д.Сказкина. – Т.1. – М., 1950.

 

Л і т е р а т у р а

Гуревич А.Я. Древние германцы // Гуревич А.Я. Избранные труды. – Т.1. – М., СПб., 1999.

Гутнова Е.В. Историография истории средних веков. – М.,1985. – С.80-83, 88-90, 91-93, 95-96, 98-99, 112-113132-140.

История крестьянства в Европе. Єпоха феодализма. – Т.1. – М., 1985. – Гл. 3.

Жумагулов К.Т. Аграрный строй древних германцев в трактовке археологов ФРГ // СВ. – Вып. 50. – М., 1987.

Кнабе Г.С. Корнелий Тацит. – М., 1981. – Гл.5, 8.

Корсунский А.Р. Образование раннефеодального государства в Западной Европе. – М., 1963.

Корсунский А.Р., Гюнтер Р. Упадок и гибель западной римской империи и возникновение германских королевств (до середины V1 в.). – М., 1984.

Косминский Е.А. Историография средних веков. – М.,1963. – С.267-270, 307-311.

Неусыхин А.И. Общественный строй древних германцев. – М., 1929.

Неусыхин А.И. Материальная культура древних германцев // Социальная история средневековья. – Т.1. – М.,Л., 1951. – С.35-46.

Неусыхин А.И. Военные союзы германских племен около начала нашей

эры // Неусыхин А.И. Проблемы европейского феодализма. – М., 1974.

Петрушевский Д.М. Очерки по истории средневекового общества и государства. – М., 1922

Серовайский Я.Д. Сообщения Цезаря об аграрном строе германцев в соотношении с данными новейших археологических исследований // СВ. – М., 1997. – Вып. 60.

Сказкин С.Д. Древние германцы // Книга для чтения по истории средних веков. Под ред. С.Д.Сказкина. Раннее средневековье. – М., 1951.

Энгельс Ф. К истории древних германцев // Маркс К. и Энгельс Ф. Соч. – Т.19. – С.442-492.

 

 

Т е м а 2: СУСПІЛЬНИЙ ЛАД ФРАНКІВ ЗА “САЛІЧНОЮ ПРАВДОЮ” (2 год.)

 

Методичні вказівки

Метою даного семінарського заняття є ознайомлення з найважливішим джерелом для вивчення суспільного ладу франків (переважно Північної Галії) в меровінгський період. “Салічна правда” (Lex Salica) є записом судових звичаїв салічних франків, здійсненим, як вважають, між 507 і 511 рр. в правління Хлодвіга.

Даючи відповідь на перше питання, необхідно вказати на причини, що привели до появи цього збірника звичаєвого права, в якому вигляді він дійшов до нашого часу, як відбувалося його вивчення, чому “Правда” в поєднанні з іншими джерелами дає можливість прослідкувати еволюцію франкського суспільства від родового ладу до феодального.

При розкритті другого питання слід охарактеризувати такі види господарської діяльності як землеробство, скотарство, промисли, ремесло, торгівлю. Необхідно прослідкувати, в чому заключався і чим був викликаний прогрес у сфері агрокультури у порівнянні з рівнем, досягнутим германцями в епоху Таціта, визначити, чи з”явилися якісь нові галузі господарства, якими знаряддями праці користувалися франки.

Далі необхідно визначити тип общини у франків. Потрібно прослідкувати наявність пережитків родового ладу у вільних франків (титули “Про рейпус”, “Про жменю землі”, “Про тих, що бажають відмовитися від родини”). При цьому слід звернути увагу на форми власності на землю, з одного боку, об”єм прав окремих общинників на користування орною землею, угіддями, з іншого боку – об”єм прав самої общини як верховного власника землі (зокрема у відношенні до переселенців до даного села). Важливу стадію цієї еволюції відображає едикт Хільперика. З питанням про стадії розвитку общини тісно пов”язане питання про формування аллоду. Необхідно звернути увагу і на титули, що свідчать про наявність великої сім”ї, її розпад і виділення малої сім”ї.

Питання майнового і соціального розшарування у франкському суспільстві необхідно розкрити, характеризуючи розміри вергельду для різних категорій як франків, так і завойованого галло-римського населення. При цьому слід використати і матеріали “Рипуарської правди”, що свідчить про поглиблення диференціації серед рипуарських франків в більш пізній час.

Потрібно звернути увагу на те, який вплив на франків мало завоювання Галлії, з її матеріальною культурою, торгівлею, римською монетою, римським правом. Це допоможе прослідкувати початок синтезу варварських і античних інститутів, що лежали в основі генези феодалізму в Північній Галлії.

 

П л а н

1. Характеристика джерел.

2. Основні види господарської діяльності франків.

3. Франкська община та її еволюція в VI-VII ст.

4. Майнове і соціальне розшарування у франкському суспільстві. Категорії населення.

 

Основні поняття: Салічні франки. Рипуарські франки. Майнове розшарування.

Соціальне розшарування. Вілла. Вергельд. Аллод. Солід.

Антрустіони. Інгенуї. Посеcсори. Трибутарії. Королівські

співтрапезники

 

Д ж е р е л а

Салическая правда. /Пер. Н.П.Грацианского, под ред. В.Ф.Семенова. – М., 1950.

Салическая правда // Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы. – М., 1961.

Салическая правда. Из Рипуарской правды. Эдикт Хильперика. // Хрестоматия по истории средних веков /Под. Ред. С.Д.Сказкина: В 3 т. – Т.1

 

Л і т е р а т у р а

Грацианский Н.П. О материальных взысканиях в варварских правдах \\ Грацианский Н.П. Из социально-экономической истории западноевропейского средневековья. – М., 1960. – С.286-304.

Грацианский Н.П. К толкованию термина «вилла» в Салической правде.\\ Там же. – С.330-343.

Грацианский Н.П. Введение к изданию перевода Салической правды. \\ Там же. – С.72-105.

Данилова Г.М. Возникновение феодальных отношений у франков в VI-VII вв. – Петрозаводск, 1956.

Енгельс Ф. Франкський період. // К.Маркс і Ф.Енгельс. Твори. – Т.19.

Енгельс Ф. Марка //Там же.

История крестьянства в Европе: Эпоха феодализма. Т 1: Формирование феодального крестьянства. – Гл. 3.- 4; Гл.4.- 1-3.

Корсунский А.Р. О статусе франкских колонов // Средние века (Далі – СВ). – Вып. 32.- М., 1969.

Мильская Л.Т. Аллод в системе феодального землевладения // СВ. – Вып. – М., 1987.

Неусыхин А.И. Возникновение зависимого крестьянства как класса раннефеодального общества в западной Европе VI-VIII вв.- М., 1956.- Гл. 1.2.3, а також с.253-254, 387.

Неусыхин А.И. Собственность и свобода в варварских правдах // Неусыхин А.И. проблемы европейского феодализма. – М., 1974. Гл.1.

Неусыхин А.И. Новые данные по источникам Салической правды // СВ – Вып.30. – М., 1967.

Петрушевский Д.М. Очерки по истории средневекового общества и государства. – М., 1922. Очерк 5.

Сказкин С.Д. Очерки по истории западноевропейского крестьянства в средние века. – М., 1967.

 

Т е м а 3: РОЗВИТОК ФЕОДАЛЬНИХ ВІДНОСИН У ФРАНКСЬКІЙ ДЕРЖАВІ (2 год.)

 

Методичні вказівки

Проблема становлення феодалізму у Франкській державі представляє великий теоретичний інтерес. Саме тут, на основі синтезу двох начал – античного і варварського, поступово сформувався класичний тип феодалізму. В даній темі наведені документи, що висвітлюють обидві сторони цього процесу: 1) розорення селян і перетворення їх аллодів у тяглові держання, що спричинило поземельну і особисту залежність селян; 2) утворення помістя в результаті росту феодального землеволодіння.

Найбільш бурхливо процес феодального підкорення безпосередніх виробників відбувався в епоху Каролінгів (VII-IХ ст.). Саме цим періодом датується більшість документів, вміщених у відповідних розділах хрестоматій (формули, прекарні, престарні, дарчі грамоти, капітулярії).

Основною метою заняття є прослідкувати якими шляхами відбувалася втрата франкськими селянями права власності на землю. Спочатку необхідно простежити процес творення повного аллоду. Тільки його виділення створило передумови для перетворення вільних общинників у залежних селян. Необхідно дати характеристику причин, що привели до розорення франкського селянства. Саме розорені селяни в першу чергу попадали в залежність від великих землевласників. Однією з найбільш розповсюджених форм втягування вільного селянства у залежність стала практика передачі землі у прекарій. Слід дати визначення прекарію, охарактеризувати його основні види (прекарій даний (precaria data), прекарій повернутий (precaria oblata), прекарій з винагородою (precaria remuneratoria)), вказати на умови передачі землі, простежити як погіршувалося становище спадкоємців осіб, що отримали прекарій. До особистої залежності приводили акти комендації, кабальні угоди (неспроможність сплатити борг або штраф за злочин).

Слід мати на увазі, що хоч основною причиною розорення селян був хід економічного розвитку, все ж тряплялося і безпосереднє насилля. Тому необхідно простежити, якими методами користувалися великі церковні і світські феодали, щоб примусити селян передати їм землі.

В процесі феодалізаціх організуючу роль відіграла держава. Необхідно вказати на протиречливість і приреченість політики Каролінгів стосовно захисту селянської маси від насилля феодалів. Саме королівська влада провела бенефіційну реформу та юридично оформила політичні права феодалів шляхом жалування імунних грамот. При вивченні цих грамот слід визначити, які права і в якому об”ємі визнавалися за імуністом: чи передавалося їм право вищої юрисдикції, які соціальні наслідки мало здобуття світськими і духовними магнатами імунітету.

Аграрний переворот, що припав у Франкській державі на VIII-IХ ст., привів до утворення феодальної вотчини – організації для вилучення феодальної ренти. Завдання семінарського заняття – вивчити структуру королівського і монастирського помістя, характер виробництва, становище безпосередніх виробників.

Основними джерелами до даної теми є: 1) “Капітулярій про помістя” – інструкція для ведення господарства у приватних володіннях короля (з”явилася близько 800 р.), що передбачала як повинно бути організоване помісне господарство; 2) поліптик Сен-Жерменського аббатства – частково збережений опис володінь найбільшого у IХ ст. в Нейстрії монастиря св. Германа; 3) “Зразки описів земель церковних і королівських” – інструкція по складанню описів великих вотчин для королівських посланців, що об”їжджали помістя з метою ревізії (написана при Карлі Великому). Необхідно вияснити час написання цих документів, їх авторство, територію, до якої вони відносилися, коло питаня, які вони дозволяють висвітлити.

В першу чергу ці джерела дають можливість вивчити господарську основу помістя і прослідкувати економічні зрушення, які відбулися на території Франкського королівства із часів “Салічної правди”. Необхідно дати характеристику стану зернового господарства, тваринництва, виноградарства, садівництва в IХ ст. Особливу увагу слід звернути на розвиток ремесла, ступінь його відокремлення від землеробства. Студент повинен визначити, чи була зв”язана вотчина із ринком і як задовільняла свої потреби. Важливим є встановлення участі у торгівлі не тільки панського але і селянського господарства. Для цього потрібно вияснити питання як селяни відвідували ринок, якими торговими митами обкладалися.

Слід пам”ятати, що “Капітулярій” малює картину бажаного, а не дійсного стану речей у помісті. Тому необхідно порівнювати дані усіх джерел по темі.

Наступне важливе завдання – характеристика залежного селянства. Необхідно відмітити існування різних його категорій, вияснити правовий статус селян, їх майновий стан, повинності і зв”язок цих повинностей із характером наділів. Слід прослідкувати в якому напрямку йшов процес формування залежного селянства, шляхом відособлення різних категорій селянства одини від одного, чи проходив процес їх зближення.

Джерела дають можливість знайти співвідношення між різними видами ренти, а також встановити характер повинностей, що виконувалися селянами різного виду держань. “Капітулярій” дає можливість характеризувати помісну адміністрацію, вияснити, за рахунок яких шарів вона формувалася, її функції і роль у помісті.

П л а н

1. Шляхи втрати франкськими селянами права власності на землю і втягнення їх у залежність:

а) прекарні відносини;

б) коммендація;

в) кабала;

г) пряме насилля.

2. Політика державної влади по відношенню до селянства в епоху

Каролінгів та її наслідки. Бенефіційна реформа. Імунітет.

3. Королівське помістя при Карлі Великому. Монастирське помістя:

а) структура;

б) господарська основа;

в) помістя і ринок;

г) помісна адміністрація.

 

Основні поняття: Формули. Грамоти. Капітулярії. Аллод. Прекарій даний.

Прекарій повернутий. Прекарій з винагородою. Прекарій

По повелінню короля. Комендація. Патронат. Бенефіцій.

Феод. Сеньйорія. Домен. Десятина. Чинш. Старости (maiores).

Міністеріали. Манси. Гуфи. Колонки. Колони (coloni, ingenui).

Літи. Раби-серви (servi, mancipia).

 

 

Д ж е р е л а

Из Сен-Жерменского полиптика // Хрестоматия по истории средних веков. - Т.1. – М., 1961. – С. 446-452.

Капитулярий о поместьях // Там же. – С.437-446.

Образцы описей земель церковных и королевских // Там же. – С.452-456.

Хрестоматия по истории средних веков /Под ред. С.Д.Сказкина. – Т.1. –

С.428-445, 455-458, 485-490, 493-495.

 

Л і т е р а т у р а

Бессмертный Ю.Л. Социально-экономическое положение зависимого крестьянства Среднерейнской Германии по данным Прюмского полиптика (IХ в.) // СВ. – Вып. 10. – М., 1957. – С.58-80.

Бессмертный Ю. Л. Структура крестьянской семьи во франкской деревне IХ в.// СВ. – Вып. 43.- М., 1980.- С.32-53.

Блок М. Характерные черты французской аграрной истории. – М., 1957.

Грацианский Н.П. Из социально-экономической истории западноевропейского средневековья. – М., 1960. – С.41-45.

Грацианский Н.П. Крепостное крестьянство на поместьях аббатства св. Германа в начале IХ в. (по данным полиптика германского) // Грацианский Н.П. Из социально-экономической истории западноевропейского средневековья. – М., 1960.

Грацианский Н.П. К критике «Capitulare de villis» // Там же. – С.140-168.

Данилов А.И. Капитулярий Карла Великого и его интерпретация в исторической литературе // Труды Томского госуниверситета. Т.121. – Вып.2. – Томск, 1952.

Данилова А.Д. К вопросу о роли светской вотчины в эпоху генезиса феодализма // СВ. – Вып. 12. – М., 1958.

Енгельс Ф. Франкський період // К.Маркс і Ф.Енгельс. Твори.- Т.19.

Енгельс Ф. Марка // Там же.

История крестьянства в Европе: Эпоха феодализма. – Т.1.- М., 1985.

История Франции.- Т.1.- М., 1972.

Корсунский А.Р. О статусе франкских колонов // СВ. – Вып.32. – М., 1969.

Мильская Л.Т. Светская вотчина в Германии VIII-IХ вв. и ее роль в закрепощении крестьян. – М., 1957. – С.203-211.

Неусыхин А.И. Возникновение зависимого крестьянства как класса раннефеодального общества в Западной Европе VI-VIII вв.- М., 1956.- С.122-151, 253-254, 382-387. Глава 1 и 8.

Неусыхин А.И. Судьба свободного крестьянства в Германии в VIII-ХII вв.- М., 1964.- Гл.1.

Михайловская Н.С. Каролингский иммунитет // СВ.- Вып.2. М., 1946.- С.154-190.

Петрушевский Д.М. Очерки из экономической истории средневековой Европы. – М., 1928. – С.151-221.

Петрушевский Д.М. Очерки по истории средневекового общества и государства.- М., 1922.- Очерк 5, 3.

Романова Е.Д. Прекарий на землях Сен-Галленского аббатства в VIII-IХ вв. // СВ. – Вып.8. – М., 1959.

Романова Е.Д. Прекарий на землях Сен-Жерменского аббатства в VIII-IХ вв. // СВ. – Вып.15. – М., 1959.

Серовайский Я.Д. О путях формирования феодальной собственности на леса и пастбища во Франкском государстве // СВ. – Вып 32. – М., 1968. –С.48-61; Вып 33. – М., 1971. – С.61-81

Серовайский Л.Д. Сообщество крестьян – держателей надела в Сен-Жерменском аббатстве (К вопросу о структуре крестьянской семьи во франкской деревне IХ в.) // СВ.- Вып. 48.- М., 1985.- С.244-269.

Сказкин С.Д. Очерки по истории западноевропейского крестьянства в средние века. – М., 1968.

Трашеницкий Д.С. К вопросу о происхождении и содержании франкского иммунитета // СВ. – Вып.2.- М., 1946. -С.132-154.

Филиппов С.И. Церковная вотчина в Провансе начала IХ в. // СВ. – Вып.43. - М., 1980. –С.191-207.

Шаферова Л.А. Французская деревня и вотчина в VIII-Х вв. – Красноярск, 1989.

Шевеленко А.Л. Формы феодального землевладения в Шампани в IХ-Х вв. // СВ. –Вып.12. – М., 1958.

Шевеленко А.Я. Торжество феодальной собственности в Бретани IХ столетия // Французский ежегодник. 1971. – М., 1973.

 

 

Т е м а 4: РАННЬОФЕОДАЛЬНА ДЕРЖАВА ФРАНКІВ (2 год.)

 

Методичні вказівки

Метою семінарського заняття є вивчення становлення, розвитку та основних особливостей ранньофеодальної держави у синтезній зоні генези феодалізму. Таку можливість дає політична історія Франкського королівства. Феодальна державність тут будувалася на подвійній основі: пережитках військової демократії (народні збори, рада старійшин, виборні воєначальники, влада конунга (короля), обмеженого народними зборами без дисциплінарних засобів примусу; залишків римської державності (податкової, митної, монетної систем, територіального а не родоплемінного поділу, залишків державного апарату, римського права, християнської церкви). Успішна взаємодія у франків варварського начала із елементами римської політичної системи привела до формування ранньофеодальної держави уже в VII ст.

Належність до синтезної зони визначила і двоякість у суспільному управлінні Вона стосувалася характеру права (звичаєве варварське і римське), релігії (язичництва, аріанства, християнства), податкової системи, організації війська.

За формою правління Франкське королівство було обмеженою монархією. Студенти повинні визначити принципи успадкування престолу, дати характеристику патримоніальному характеру королівської влади. Слід простежити як поступово король стає главою не тільки пануючої етнічної групи, але й юридично визначеної території, здобуває не тільки судову і військову, але і політичну та адміністративну владу.

Стимуляція державою процесу виникнення приватно-сеньйоріальної феодальної власності одночасно спричинила і ріст приватної влади великих феодалів, що привело до появи такої особливості ранньофеодальної держави як дуалізм політичної влади: владу в центрі і владу окремих феодалів на місцях, в їх вотчинах. Через це ранньофеодальну державу іноді називають “демократією знаті”. Студенти повинні простежити як здійснювалася влада останніх (королівська рада, збори знаті). Прослідкувати як вищеозначені процеси відобразилися на структурі ранньофеодальної держави можна на прикладі змін в організації війська. Одиницею комплетування військових сил стають не території сотень і графств, а володіння магнатів. Ще більш виражену феодальну основу військо набуває з появою бенефіцій. Створення вассально-ленної системи остаточно позбавило селян права бути воїнами.

Історія Франкського королівства дає приклад вищого ступеня централізації ранньофеодальної держави – ранньосередньовічної імперії. Тимчасове поліетнічне політичне утворення, яким була імперія Карла Великого, стало попередником політичноі роздрібленості у Франції.

Важливим фактором розвитку ранньофеодальної держави була війна і завоювання. Джерела дають багатий матеріал для висвітлення завойовницької політики франкських королів

Специфічною особливістю ранньофеодальної держави взагалі і Франкської зокрема, був її тісний зв”язок із церквою. Необхідно прослідкувати як церква входила в управління і політичну організацію суспільства, що призвело до творення імперської церкви при Каролінгах.

Слід розглянути соціальну базу ранньофеодальної держави. Остання відображала інтереси не тільки феодалів, але в деякій мірі і вільних общинників, спираючись на них в своїй політиці, зокрема, по відношенню до завойованого місцевого населення. Це відносилося і до розподілу військової здобичі.

 

П Л А Н

1. Виникнення Франкського королівства

2. Франкська держава Меровінгів (кінець VI – початок VIII ст.):

а) королівський двір;

в) місцеве управління;

г) організація війська;

д) суд;

е) фіск.

3. Франкська держава при перших Каролінгах (VIII ст.)

4. Імперія Карла Великого.

а) центральна влада;

б) управління на місцях;

в) територіально-адміністративний поділ;

г) податкова система;

д) судочинство;

е) військова організація.

5. Особливості ранньофеодальної держави.

 

Основні поняття: Королівський двір. Герцог. Граф. Доместік. Маллус.

Майордом. Міністеріали. Березневі (травневі) поля.

Марка. Маркграф. Манс. Капеллан. Фогт. Missi.

 

Д ж е р е л а

Век Карла Великого и распадение его монархии // Стасюлевич М. История средних веков в ея писателях и исследованиях новейших ученых. – Т.2. – СПб., 1886. – С.9-346.

Галлия // Там же. – Т.1. – СПб., 1885. – С.455-611.

Григорий Турский. История франков / Изд. подгот. В.Д.Савукова. – М., 1987.

История средних веков (V-ХV века). Хрестоматия // Сост. В.Е.Степанова, А.Я.Шевеленко. – Ч.1. – М., 1980. – С.24-42; 51-63.

Хрестоматия памятников феодального государства и права. – М., 1961. – С.7-58.

Хрестоматия по истории средних веков. – Т.1. – С.420-428; 458-470.

Эйнгард. Жизнь Карла Великого // Прометей. Историко-биограф. Альманах серии “Жизнь замечательных людей”. – М., 1977.- Т.11.

 

Л і т е р а т у р а

Енгельс Ф. Франкський період // К.Маркс і Ф.Енгельс. Твори. – Т.19.

Колесницкий Н.Ф.Феодальное государство (VI-ХV вв.). – М., 1967. – С.17-63.

Корсунский А.Р. Образование раннефеодального государства в Западной Европе.- М., 1963.

Корсунский А.Р., Гюнтер Р. Упадок и гибель Западной Римской империи и возникновение германских королевств. – М., 1984. – С.126-165.

Мажуга В.И. Королевская власть и церковь во франкском государстве // Политические структуры эпохи феодализма в Западной Европе VI-ХVII вв. – Л., 1990. – С.46-70.

Малов В.Н. Меровинги // ВИ – 2000. - №6.

Петрушевский Д.М. Очерки по истории средневекового общества и государства. – Очерк 5. – Любе видання.

Сидоров А.И. Людовик Благочестивый // ВИ. – 2000. - №1.

Теорія держави і права / Під ред. Г.Д.Копейчикова. – К., 1994.

Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994.

 

 

Т е м а 5: АНГЛОСАКСОНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО VII – Х СТ. (2 год.)

 

Методичні вказівки

На прикладі Англії студентам слід прослідкувати безсинтезний шлях генези феодалізму, що проявився у відсутності взаємодії варварських і римських начал. Нова суспільна система народжувалася тут безпосередньо із варварського суспільства. Це привело до уповільнення процесів феодалізації.

Ознайомлення із записами звичаєвого права англосаксів (“Закони Уітреда”, “Закони Іне”, “Закони Етельберта”, “Закони Хлотаря і Едріка”) дозволяють вивчити пережитки первіснообщинного ладу в англосаксів, соціальну структуру суспільства. Студенти повинні простежити чим визначався соціальний статус вільних общинників керлів, яким було становище напіввільних, роль родової верхівки, значення королівської влади. Подальшу диференціацію суспільства можна прослідкувати на прикладі законодавчих пам”ятників (Закони Альфреда, Етельреда, Кнута) та юридичних компіляцій (“Про вергельд”, “Закони північних людей”, “Про світські відмінності і закон”).

Великий інтерес представляє питання про характер общини у англосаксів. Специфікою Англії було довге збереження землеробської общини із великою сім`єю, що володіла фолклендом (т.з. “народна земля”, що не відчуджувалася). Перехід до сусідської почав здійснюватися тільки в кінці VII – на початку VIII ст.

Необхідно дати характеристику основних форм землекористування в Англії. Поруч із фолклендом це був бокленд. Слід прослідкувати як з появою бокленда у англосаксів виникає феодальне землеволодіння, які права згідно королівської грамоти отримував його власник, як змінювався статус керлів, що опинилися на території бокленду. Велика феодальна вотчина (манор) у Англії виникає тільки в Х-ХI ст. Необхідно окреслити роль у її появі королівських імунних пожалувань (сока). Про структуру і характер манора, основні категорії залежного селянства (геніти, гебури, котсетлі), їх повинності свідчать такі документи як: трактат про управління вотчиною, описи вотчин Херстборн, Тіденхам, латинський трактат “Про обов`язки різних осіб”.

Відповідь на останнє питання слід розглядати по відомій схемі: через розкриття основних подій політичної історії дати характеристику королівської влади, ролі знаті в управлінні, специфіку територіально-адміністративної, фінансової, судової систем, управління на місцях, організації війська, місця і ролі церкви в суспільстві, вплив зовнішнього фактору.

 

П Л А Н

1. Пережитки первіснообщинного ладу в англосаксів у VII-Х ст.

2. Соціальне розшарування в англосаксонсьому суспільстві.

3. Община англосаксів.

4. Виникнення великого землеволодіння в Англії в VII-Х ст.

5. Політичний лад Англії в VII-Х ст.

 

Основні поняття: Керл. Ерл. Гезіт. Лети. Уілі. Гайд. Фолкленд. Бокленд.

Глафорд. Ельдормен. Шайріф (шеріф). Моти. Гемоти.

Уітенагемоти. Уітани. Сока. Сокмени. Манор. Тени.

Геніти. Гебури. Котсетлі (коттери). Бритвальд. Фірт.

Гафоль.

 

Д ж е р е л а

Беда Достопочтенный. Церковная история народов англов // Памятники средневековой литературы. – М., 1970.

Британия // Стасюлевич М. История средних веков в ея писателях и исследованиях новейших ученых. –Т.1. – СПб., 1885. –С.365-400.

Хрестоматия по истории средних веков / Под ред. С.Д.Сказкина.– Т.1.-М., 1961. – С.587-650.

Отрывки из ”Англосаксонской хроники” // Корсунский А.Р. Возникновение феодальных отношений в Западной Европе. – М., 1973. – С.91-98.

Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы. – М., 1961. – С.61-90, 93-96.

 

Л і т е р а т у р а

Виноградов П. Исследования по социальной истории Англии в средние века. – СПб., 1887. – С.228-259.

Глебов А.Г. Англия в раннее средневековье. – Воронеж, 1998.

Глебов А.Г. Альфред Великий и Англия его времени. – Воронеж, 2003.

Гуревич А.Я. Из истории имущественного расслоения общинников в процессе феодального развития Англии // СВ. – Вып. 7. – М., 1955.

Гуревич А.Я. Роль королевских пожалований в процессе феодального подчинения английского крестьянства // Там же. – Вып. 4. – М., 1953.

Гуревич А.Я. Англосаксонский фолкленд и древненорвежский одаль // Там же. – Вып. 30. – М., 1963.

Кертман Л.Е. География, история и культура Англии. – М., 1968.

Корсунский А.Р. Возникновение феодальных отношений в Западной Европе. – М., 1973. – С.77-119.

Косминский Е.А. Проблемы английского феодализма и историография средних веков. – М., 1963.

Мельникова Е.А. Мечь и лира. Англосаксонское общество в истории и эпосе. – М., 1987.

Петрушевский Д.М. Очерки по истории английского государства и общества в средние века. – М., 1937. – Гл.1. – С.14-53.

Савело К.С. Раннефеодальная Англия. – М., 1977.

Соколова М.Н. Свободная община и процесс закрепощения крестьян в Кенте и Уэссексе в VI-Х вв. // СВ. – Вып. 6. – М., 1955.

Соколова М.Н. К вопросу о положении полусвободных в англосаксонском обществе // Там же. – Вып.26. – М., 1964.

Соколова М.Н. Поместье в Англии до норманского завоевания // Там же. – Вып. 32. – М., 1969; Вып. 33. – М., 1970.

 

 

Т е м а 6: ОСТГОТИ І ЛАНГОБАРДИ (2 год.)

 

Методичні вказівки

Розгляд теми необхідно розпочати з аналізу 17-річного правління Одоакра, звернувши увагу на риси, що уподібнювали його королівство із аналогічними варварськими – захоплення політичної влади, втручання у відносини власності, при збереженні римських соціальних відносин.

При аналізі джерельної бази слід звернути увагу на спірний характер Едикту Теодоріха. Пам`ятник відображає суспільні порядки, що були характерні для римського населення Італії чи Пд. Галлії під владою варварів. Т.т., у цьому документі остготи не були головним суб`єктом права.

При підготовці другого питання необхідно визначити чи мав місце в королівстві аграрний переворот, чи відбулися корінні зміни в економіці, чи збереглися за остготів тенденції економічного розвитку, характерні для Пізньої імперії. Студенти повинні прослідкувати, що спричинило певну стабілізацію в становищі міст, торгівлі, підйом сільського господарства.

Особливу увагу слід звернути на зміни в соціальній структурі як італо-римлян, так і остготів. Необхідно простежити наявність чи відсутність інтеграційних процесів між ними.

При оцінці політичного розвитку Остготського королівства потрібно зупинитися на двоякості в організації управління, адміністративній, військовій системах, персоніфікації права, вирішенні релігійного питання.

В другій частині семінарського заняття студенти повинні охарактеризувати особливості лангобардського завоювання Італії, розкрити причини уповільненого синтезу варварських і пізньоримських начал у королівстві, звернувши увагу на політико-правову, релігійну неоднорідність населення, низький цивілізаційний рівень прибулих. У зв`язку з цим необхідно проаналізувати релікти первіснообщинного ладу в середовищі останніх на прикладі збереження великої патріархальної сім`ї (фари), впливу родичів на різні сторони життя племені, порядку успадкування.

Стадію переходу лангобардів від родоплемінного ладу до ранньофеодальної держави можна прослідкувати на прикладі Едикту Ротарі. Джерела дають можливість прослідкувати перетворення вільних общинників у залежних селян, формування у лангобардів великого землеволодіння.

При характеристиці політичного розвитку Лангобардського королівства необхідно звернути увагу на невдалу політику королів по об`єднанню країни, що стало однією з причин перемоги Карла Великого.

 

П Л А Н

1. Утворення Остготського королівства. Основні етапи його розвитку.

Правління Теодоріха Великого.

2. Аграрні відносини та особливості суспільного ладу Остготського

королівства.

3. Характер лангобардського завоювання Італії.

4. Соціально-політичний розвиток та політичний устрій Лангобардського

королівства.

 

Основні поняття: Інститут tuitio. Коміти готів. Сайони. Фара. Лібелла.

Лібеллярії. Альдії. Мосарії (мосе). Газінди. Аріманни.

Гастальди.

 

Д ж е р е л а

Боэций. Утешение философией // Боэций «Утешение философией» и другие трактаты. – М., 1990. – С.194-197

Диакон Павел. Из истории лангобардов // Памятники средневековой латинской литературы IV-IХ вв. – М., 1970. – С.243-256.

Иордан. О происхождении и деянии готов. – М., 1960.

Кассиодор. Варии // Там же. – С.147-153.

Лангобардские законы // Хрестоматия по истории средних веков. – Т.1. – С.532-542.

Прокопий из Кесарии. Война с готами. - М., 1959.

Хрестоматия по истории средних веков. – Т.1. – С.543-546.

Италия // Стасюлевич М. История средних веков в ея писателях и исследованиях новейших ученых. – Т.1. – СПб., 1885. – С.287-364.

 

Л і т е р а т у р а

Виноградов П. Происхождение феодальных отношений в феодальной Лангобардской Италии. – СПб., 1880.

Дворецкая И.А. Организация управления в Остготском королевстве // Византийский временник. – Вып.21. – М., 1962. – С.3-28.

Дворецкая И.А. О социально-политических противоречиях в лангобардском обществе // СВ. – Вып.41. – М., 1977. – С.78-99.

История Италии. В 3 т. – Т.1. – М., 1970. – С.12-70

Корсунский А.Р. К дискусии об Эдикте Теодориха // Западная Европа в средние века. Экономика. Политика. Культура. – М., 1971.

Корсунский А.Р., Гюнтер Р. Упадок и гибель Западной Римской Империи и возникновение германских королевств. – М., 1984. – С.166-197.

Котельникова Л.А. Либеллярии Северной Италии в VIII-Х вв. // СВ. – Вып.10. – М., 1957.

Луццато Дж. Экономическая история Италии. – М., 1954. – С.151-196

Маркс К. Конспект работы К.Ботта «История народов Италии” // Архив Маркса и Энгельса. – Т.4. – М., 1938.

Неусыхин А.И. Понятие свободы в эдикте Ротари // СВ. – Вып.2. – М., 1946.

Неусыхин А.И. Собственность и свобода в варварских правдах // Неусыхин А.И. Проблемы европейского феодализма. – М., 1974. – Гл. 2, 4

Петрушевский Д.М. Очерки по истории средневекового общества и государства – М., 1922.

Удальцова З.В. Раздел земель между остготами и римлянами в Италии в конце V в. // СВ. – Вып.8. – М., 1956. – С.36-55.