Тема 16. Судовий розгляд кримінальних справ

ЗАВДАННЯ

55. До суду були віддані І. та П. по обвинуваченню в крадіжках із квартир у селищі міського типу Будівельник.

У процесі судового розгляду один з вказаних в обвинувальному висновку епізодах крадіжки – з квартири О. – не був підтверджений. Разом з тим було встановлено, що крім злочинів, інкримінованих підсудним, вони вчинили також крадіжки з квартири Д. Суд виправдав підсудних у вчинені крадіжки з квартири О. і визнав їх винними у вчиненні злочинів, що зазначені в обвинувальному висновку, а також в крадіжці з квартири Д.

Чи порушено в даному разі межі судового розгляду? В яких випадках допускається зміна обвинувачення в суді? Чи правильно діяв суд?

56. При розгляді кримінальної справи по обвинуваченню К. у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК, суддя дійшов висновку, що дані судового слідства указують на вчинення к. у співучасті з П. злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК. Беручи до уваги те, що перший і другий злочини тісно пов'’зані між собою і роздільний розгляд їх неможливий, суддя, керуючись ч. 2 ст. 276 КПК, виніс постанову, якою повідомив прокурора про вчинення К. і П. злочину і цією ж постановою повернув справу для додаткового розслідування, не зважаючи на те, що проти цього заперечував державний обвинувач.

Чи правильно зробив суддя?

57. У ході судового розгляду кримінальної справи по обвинуваченню М. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК (умисне тяжке тілесне ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого), прокурор виніс постанову про зміну обвинувачення на ст. 115 КК. Копії своєї постанови прокурор передав судді для вручення учасникам судового розгляду.

Суд, виходячи з положень ч. 2 ст. 277 КПК, виніс постанову про повернення справи для додаткового розслідування, незважаючи на те, що прокурор клопотав про направлення справи за підсудністю в апеляційній суд.

Чи правильно діяв суд?

58. У підготовчій частині судового розгляду по справі С. і Л., обвинувачених у вчиненні злісного хуліганства, на запитання судді, чи одержали підсудні у встановлений строк копії обвинувального висновку, С. дав позитивну відповідь, л. же заявив, що він ознайомився з копією, яка була вручена С., і не заперечував проти слухання справи.

Як має діяти суд?

59. О., обвинувачений у підпалі за ч. 2 ст. 145 КК України, заявив у підготовчій частині судового розгляду клопотання про відкладення справи й виклик до суду для допиту свідків Н., П. і Ч. для встановлення його алібі. Суд виніс таку постанову: “Вважаючи, що О. мав можливість клопотатися про виклик свідків під час попереднього слідства, зокрема, у виконання вимог ст. 218 КПК України, заяву такого клопотання під час розгляду справи судом належить розглядати як намагання відтягти її вирішення. У клопотанні О. відмовити й справу слухати далі”.

Після цього суд розглянув справу й виніс вироку.

Чи правильні дії суду?

60. У судовому засіданні розглядалася кримінальна справа по обвинуваченню А. в тому, що він у підвалі свого будинку пострілом із пістолета “ТТ” поранив Ж., який від отриманого пошкодження помер на місці події. В обвинувальному висновку дії А. кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК.

Визначаючи обсяг доказів, що підлягає дослідженню у судовому засіданні, усі учасники розгляду заявили, що вони вважають обставини, при яких А. вистрелив у Ж., правильно установленими на досудовому слідстві і ніким не оспорюваними. Суд роз’яснив учасникам судового розгляду положення ч. 3 ст. 299 КПК, об’явив про початок судових дебатів.

У судових дебатах державний обвинувач стверджував, що Р. мав неприязні стосунки з потерпілим і тому зазвав його до підвалу будинку. Коли Ж. спустився до підвалу, А., маючи умисел на вбивство, вистрелив у нього із пістолету “ТТ”.

Захисник заявив, що між А. і Ж. ніколи не було неприязних стосунків. Стріляючи у підвалі із пістолета А. вважав, що там нікого немає. Отже А. не мав умислу на вбивство, а попав у нього випадково. Про те, що А. не визивав Ж. до підвалу, підтверджують свідки Г. і Т., протоколи допитів яких є у кримінальній справі. Захисник також стверджував, що А. не міг бачити Ж., який спускався до підвалу по драбині.

Суд, керуючись ст. 315-1 КПК, направив судове доручення про провадження відтворення обстановки та обставин події за участю А. Після одержання протоколу цієї слідчої дії суд оголосив його і, заслухавши останнє слово підсудного, виніс обвинувальний вирок, змінівши кваліфікацію дій підсудного А. з ч. 1 ст. 115 КК на ч. 1 ст. 119 КК.

Чи правильні дії суду?

61. При розгляді справи І., обвинуваченого в зхдійсненні розбійного нападу, суд оголосив протокол обшуку, згідно з яким у квартирі І. було знайдено пістолет “ТТ” № 1145278-ВЦІ, схований у шухляді з білизною. Крім цього, оголошено протокол пізнання, в якому відзначено, що потерпілий Т. серед пред’явлених йому осіб упізнав І..який напав на нього з пістолетом у ніч з 14 на 15 липня.

Підсудний І. заявив, що обшук в його квартирі провадився без понятих. Тоді в судове засідання були викликані С. та М., які зазначалися в протоколі обшуку як понятті. За викликом з’явився тільки М., який показав, що він був понятим під час обшуку в квартирі І. й підтверджує факт знайдення пістолета, але саме де він був знайдений, сказати не може, тому що був разом з С. (другий понятий) в іншій кімнаті.

Після оголошення протоколу пізнання І. та його ззахисник заявили про декілька порушень, допущених при провадженні цієї слідчої дії. Наприклад, слідчий вказав І. місце, яке він мав зайняти серед осіб, пред’явлених для пізнання. Потерпілий спочатку вказав на іншу особу, а не на І., тільки після розмови зі слідчим у коридорі зайшов у кабінет і пізнав І. Це підтвердили визнані в судове засідання поняті, а також особи, серед яких І. пред’являлся для пізнання.

В обвинувальному вироку в справі І. суд послався на протоколи обшуку і пізнання як на докази, що підтверджують винність І. в здісненні розбійного нападу.

Які порушення допущено судом і як їх можна усунути?

62. Р. було притягнуто до кримінальної відповідальності за те, що він без спеціального дозволу зберігав і носив револьвер системи “Наган” (ч. 1 ст. 263 КК України). При виконанні вимог ст. 218 КПК України захисник обвинуваченого заявив слідчому клопотання про призначення криміналістичної експертизи, на вирішення якої просив поставити запитання: чи справний револьвер і чи придатний він для стрільби, а якщо непридатний. То чи є реальна можливість привести його в придатний для цього стан? Своє колпотання захисник мотивував тим, що за твердженням Р., він з револьвера не стріляв і був переконаний в тому, що зброя несправна, і не мав наміру привести револьвер у придатний для стрільби стан. Слідчий відхилив клопотання захисника, пославшись на те, що протокол огляду зброї, в якому брав участь як спеціаліст продавець магазину “Полювання” З., встановлена придатність револьвера для стрільби.

Прокурор затвердив обвинувальний висновок і направив справу до суду. В судовому засіданні Р. наполягав на раніше даних показаннях. Після закінчення судового слідства захисник порушив клопотання про призначення криміналістичної експертизи для вирішення вказаних вище питань і просив повернути для цього справу на дослідування. Прокурор погодився з захисником у частині необхідності проведення криміналістичної експертизи, але вважав, що немає підстав для повернення справи на додаткове розслідування, оскільки револьвер приєднано до справи як речовий доказ, а для підготовки матеріалів на експертизу немає необхідності в проведенні слідчих дій. Разом з тим прокурор вважав, що на період проведення криміналістичної експертизи суд має зупинити справу. Суддя виніс постанову про призначення криміналістичної експертизи і зупинення розгляду справи на час її проведення.

Чи порушено вимоги закону під час досудового слідства? Чи правильний висновок прокурора в судовому засіданні? Чи правильні дії суду?

63. Під час розгляду кримінальної справи про обвинувачення К. захисник С. подав до суду фотознімки місцевості, де згідно з обвинувальним висновком обвинувачений здійснив розбійний напад на П. Подані фотознімки свідчили, що протокол огляду місця події має суттєві недоліки щодо опису обстановки місця події. У зв’язку з цим захисник С. заявив клопотання про приєднання до справи вказаних фотознімків як доказів, а також про додатковий огляд місця події та відтворення обстановки й обставин події з участю підсудного К. Суд відмовив у цьому клопотанні в частині приєднання фотознімків як доказів, посилаючись у своїй постанові на те, що адвокат здійснив не належну йому функцію збирання доказів, яку покладено законом на орган досудового розслідування, прокуратуру та суд. Щодо провадження огляду місця події та відтворення обстановки й обставин події суд клопотання задовольнив.

Чи є правильним це рішення суду?

64. У справі про обвинувачення К. у крадіжці потерпілий заявив цивільний позов про стягнення з обвинуваченого вартості викраденого майна.

На досудовому слідстві і в судовому розгляді К. винним себе не визнав.У дебатах адвокат – представник цивільного позивача, який виступав після прокурора, почав аналізувати докази, що, за його думкою, доводили винність К. Суддя зупинив адвоката і запропонував йому дотримуватися у своїй промові лише питань, які стосуються цивільного позову.

Чи правильні дії суду?

65. Т. і Є. було пред’явлено обвинувачення в тому, що вони, працюючи продавцями відділу магазину, привласнили 1050 грн. виторгу від проданих товарів (ч. 3 ст. 191 КК України). Нестачу названої суми було виявлено під час ревізії. На досудовому слідстві та в судовому засіданні обвинувачені не визнали себе винними, а виявлену нестачу пояснили тим, що працюють лише шість місяців і через свою недосвідченість неправильно оформляли документацію у відділі.

Суд виніс обвинувальний вирок, визнавши підсудних винними у привласнені 1050 грн. Підставами для цього вироку були такі висновки суду: “Т. і Є. не подали доказів того, що вони при одержані й відпуску товарів допускали помилки, які й призвели до нестачі товарів. Свідки, допитані в судовому засіданні, характеризують підсудних як добре підготовлених працівників, які не звертались за допомогою при оформленні документації. Хоча факт привласнення грошей в сумі 1050 грн. і викликає деякі сумніви, однак суд переконаний в тому, що нестача товарів мала місце, а сума нестачі підсудними не заперечується і в справі відсутні дані про те, що крадіжка могла бути вчинена іншими особами”.

Чи може бути визнаний законним і обгрунтованим вирок суду в цій справі?