Методичні вказівки

Етап 1. При виборі зразкових приладів необхідно керуватись наступними правилами:

s основна приведена похибка зразкового приладу повинна бути не менш, ніж у три, а бажано у п’ять разів нижче основної приведеної похибки приладу, який перевіряється;

s прилади змінного струму необхідно перевіряти зразковими приладами електродинамічної системи. Припускається використання в якості зразкових приладів амперметри та вольтметри тієї ж системи, що і перевіряємі, але з кращими метрологічними характеристиками;

s верхня межа вимірювань зразкового приладу повинна бути такою ж, як і у перевіряємого, або не повинна перевищувати її більш, ніж на 25%.

Етап 2. Нормативними документами встановлені умови експлуатації засобів вимірювань у відношенні величин (виключаючи ту, яка підлягає вимірюванню), під дією яких змінюється дійсне значення міри, покази приладу чи рівняння перетворення перетворювача. Факторами, які впливають на покази приладів, є температура і вологість повітря, атмосферний тиск, рівень зовнішніх електричних та магнітних полів, положення приладу, частота та інші.

Похибка засобів вимірювань при нормальних умовах експлуатації називається основною похибкою. Висновок про нормальні умови експлуатації виконується при порівнянні дійсних значень вказаних факторів з допустимими значеннями, вказаними у паспортних даних приладів. Основні похибки вимірювань підлягають визначенню на основі даних про клас точності приладів. Якщо умови перевірки приладів відрізняються від нормальних, то при обробці результатів вимірювань необхідно врахувати додаткову помилку.

Етапи 3, 4. Абсолютною похибкою показів приладу є різниця між показами перевіряємого приладу і дійсним значенням вимірюваної величини (зразковий прилад):

Абсолютна похибка має ті ж одиниці вимірювання, які має вимірювана величина.

Відносна похибка показів приладу визначається як відношення абсолютної похибки до дійсного значення величини, тому вимірюється у долях одиниці чи у відсотках:

Поправкою називається значення величини, що додається до одержаного при вимірюванні значення величини з метою виключення систематичної похибки. Поправки визначають для кожної позначки шкали перевіряємого приладу по середньому арифметичному двох вимірювань при збільшенні і зменшенні вимірюваної величини:

, де ,

, - дійсне значення вимірюваної величини відповідно при її зростанні та зменшенні.

Приведена похибка розраховується як відношення абсолютної похибки до нормуючого значення:

де - нормуюче значення (дорівнює довжині діапазону вимірювань, на який працював прилад).

Щоб урахувати похибку, що вноситься зразковим приладом, рахуються, що прилад відповідає своєму класу точності, якщо

де - найбільше із розрахованих значень приведеної похибки, одержаних в результаті перевірки;

- відповідно класи точності перевіряємого та зразкового приладів.

Прилад не відповідає присвоєному класу точності, якщо

Висновок про відповідність приладу присвоєному класу точності зробити не можна, якщо .

Бувають випадки, коли приладом з класом точності за приведеною похибкою необхідно виконати перевірку приладу з класом точності за відносною похибкою, або навпаки. В цьому випадку максимальна абсолютна похибка зразкового приладу повинна бути в три і більше разів меншою за максимальну абсолютну похибку перевіряємого приладу . Абсолютні похибки приладів находимо за формулами: