Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕромислове л≥сокористуванн€

“ерм≥н "л≥сове користуванн€", позначаЇ використанн€ вс≥х ресурс≥в л≥су, вс≥х вид≥в л≥сових багатств.

 

√оловне л≥сокористуванн€ займаЇтьс€ загот≥влею й використанн€м деревноњ продукц≥њ: основноњ - деревини, другор€дноњ - живиц≥, кори, тр≥ски, пн≥в, лубу. ѕромисловим головне л≥сокористуванн€ називають завд€ки б≥льшим масштабам роб≥т й њхньоњ постановки на ≥ндустр≥альну основу.

ѕоб≥чне л≥сокористуванн€ використовуЇ не деревну продукц≥ю, ≥ за ознаками воно близьке до промисловогол≥сокористуванн€. ¬≥дм≥нною рисою двох тип≥в природокористуванн€ Ї те, що дл€ промислового л≥сокористуванн€ характерне широке коло еколог≥чних проблем, а дл€ поб≥чного особливо значим≥ проблеми, пов'€зан≥ ≥з надлишком в≥дв≥дувань л≥сових масив≥в й непом≥рним вилученн€м б≥олог≥чних ресурс≥в л≥су.

≈колог≥чний вплив способ≥в вирубуванн€ л≥су
Ќегативн≥ еколог≥чн≥ насл≥дки. ѕозитивн≥ еколог≥чн≥ насл≥дки.
—уц≥льн≥ вирубуванн€
ќголюютьс€ значн≥ територ≥њ, порушуЇтьс€ природна р≥вновага, зб≥льшують швидк≥сть процеси. ѕовн≥стю руйнуютьс€ б≥оценози, деградуЇ тваринний ≥ рослинний св≥т. «нищуЇтьс€ прир≥ст, пог≥ршуютьс€ умови самов≥дновленн€ л≥с≥в. ѕовне зв≥льненн€ л≥сос≥ки полегшуЇ посадку л≥сових культур ≥ догл€д за ними.
¬иб≥рков≥ вирубуванн€
”труднюють роботу з ц≥леспр€мованого л≥сов≥дновленн€. ѕри поваленн≥ ≥ транспортуванн≥ пошкоджуЇтьс€ л≥сова п≥дстилка й ≥нш≥ дерева, порушуЇтьс€ г≥дрорежим територ≥њ й середовище житт€ рослин ≥ тварин. ¬ибираютьс€ сп≥л≥, малоц≥нн≥, хвор≥ рослини, в≥дбуваЇтьс€ оздоровленн€, покращенн€ складу л≥су ¬ основному збер≥гаютьс€ ландшафти, б≥оценози, типова флора та фауна.

√оловним напр€мком промислового л≥сокористуванн€ Ї загот≥вл€ деревини. ≤з цим пов'€зано виникненн€ еколог≥чних проблем у зонах масових загот≥вель л≥су. ќдним ≥з основних насл≥дк≥в загот≥вл≥ деревини Ї зам≥на кор≥нних л≥с≥в вторинними, €к правило, менш коштовними й нер≥дко менш продуктивними. јле це т≥льки перший крок. –убанн€ запускаЇ механ≥зми глибоких економ≥чних зм≥н у рег≥он≥ зникненн€ л≥су. ÷≥ зм≥ни зач≥пають вс≥ сфери. ≤нтенсивн≥сть зм≥н залежить в≥д ≥нтенсивност≥ вирубувань, а вони, у свою чергу, залежать в≥д р€ду фактор≥в: потреба в деревин≥, транспортна доступн≥сть району загот≥вель, оснащен≥сть роб≥т на л≥сос≥ц≥. “акож на ≥нтенсивн≥сть вирубуванн€ впливають склад пор≥д ≥ в≥к л≥с≥в. Ќеспри€тлив≥ насл≥дки особливо про€вл€ютьс€ в тих випадках, коли спостер≥гаЇтьс€ переруб деревини (вирубуЇтьс€ б≥льше, н≥ж виростаЇ за р≥к). ¬икористанн€ деревини в л≥сох≥м≥чн≥й промисловост≥.

ѕри рубанн€х, що в≥дстають по темпах приросту деревини, спостер≥гаЇтьс€ недоруб, €кий приводить до стар≥нн€ л≥су, зниженню його продуктивност≥, захворюванн€ старих дерев. ќтже, переруб приводить до виснаженн€ л≥сових ресурс≥в в одних районах, а недоруб - до недовикористанн€ њх в ≥нших. ≤ в тому, ≥ в ≥ншому випадку ми маЇмо справу з нерац≥ональним природокористуванн€м. “ому л≥с≥вники в≥дстоюють концепц≥ю безперервного л≥сокористуванн€, заснованого на збалансованост≥ вирубки й поновленн€ л≥с≥в ≥ запас≥в деревини. ќднак поки що на планет≥ переважаЇ переруб л≥с≥в.

¬иникненн€ еколог≥чних проблем пов'€зано не т≥льки з масштабами вирубуванн€ л≥с≥в, але й з≥ способами вирубуванн€. «≥ставленн€ позитивних ≥ негативних насл≥дк≥в св≥дчить про те, що виб≥ркове вирубуванн€ Ї б≥льш витратною формою, в≥др≥зн€Їтьс€ меншим еколог≥чним збитком.

Ћ≥сов≥ ресурси Ц ресурси в≥дновн≥, але цей процес займаЇ 80-100 рок≥в. ÷ей пер≥од подовжуЇтьс€ в тих випадках, коли земл≥ сильно деградують п≥сл€ вирубки л≥с≥в. “ому пор€д ≥з проблемами л≥сов≥дновленн€, €ке може зд≥йснюватис€ шл€хом самов≥дновленн€ л≥сопосадок ≥ дл€ прискоренн€ Ц шл€хом створенн€ л≥сових плантац≥й, постаЇ проблема дбайливого використанн€ заготовленоњ деревини. јле зведенню л≥с≥в - деструктивному антропогенному процесу протистоњть стаб≥л≥зуюча антропогенна д≥€льн≥сть - прагненн€ до повного використанню деревини, до застосуванн€ метод≥в, що щад€ть вирубуванн€ л≥су, а також конструктивна д≥€льн≥сть - л≥сов≥дновленн€.

ƒе€к≥ територ≥њ регул€рно чи пер≥одично п≥ддаютьс€ пожежам. ” хвойних л≥сах, зростаючих на п≥вденному сход≥ —Ўј, ≥ безл≥сих саванах, а також у степов≥й зон≥ пожеж≥ - досить розповсюджене €вище. ” л≥сах, де пожеж≥ трапл€ютьс€ регул€рно, дерева звичайно мають товсту кору, що робить њх б≥льш ст≥йкими до вогню. Ўишки де€ких сосен, наприклад сосни Ѕанкса найкраще вив≥льн€ють нас≥нн€, коли нагр≥ваютьс€ до певноњ температури.

“аким чином, нас≥нн€ вис≥ваютьс€ в той час, коли ≥нш≥ рослини конкуруюч≥ з ними за життЇвий прост≥р, гинуть у пожежах. ” де€ких випадках ірунт п≥сл€ пожеж збагачуЇтьс€ б≥огенними елементами, такими, €к фосфор, кал≥й, кальц≥й, магн≥й. ” результат≥ тварини, €к≥ пасутьс€ на д≥л€нках, що пер≥одично п≥ддаютьс€ пожежам, одержують б≥льш повноц≥нне харчуванн€. Ћюдина, запоб≥гаючи природним пожежам, тим самим викликаЇ зм≥ни в экосистемах, дл€ п≥дтримки €ких потр≥бн≥ пер≥одичн≥ вигор€нн€ рослинност≥.

” тепер≥шн≥й час пожеж≥ стали досить розповсюдженим засобом контролю за розвитком л≥сових масив≥в, хоча сусп≥льна св≥дом≥сть важко звикаЇтьс€ з ц≥Їю думкою.

Ћ≥си «емл≥ страждають в≥д пожеж. Ћ≥сов≥ пожеж≥ знищують щор≥чно 2 млн. тонн орган≥чноњ речовини. ¬они завдають великоњ шкоди л≥совому господарству: зменшуЇтьс€ прир≥ст дерев, пог≥ршуЇтьс€ склад л≥с≥в, п≥дсилюютьс€ буреломи, пог≥ршуютьс€ ірунтов≥ умови. Ћ≥сов≥ пожеж≥ спри€ють поширенню шк≥дливих комах й руйнуючих дерево гриб≥в.

—в≥това статистика стверджуЇ, що 97% л≥сових пожеж в≥дбуваЇтьс€ з вини людини й лише 3% - за рахунок блискавок, головним чином кульових. ѕолум'€ л≥сових пожеж знищуЇ на своЇму шл€ху й флору, ≥ фауну. ѕожеж≥ виникають через необережного поводженн€ з вогнем, через глибоке порушенн€ правил пожежноњ безпеки при проведенн≥ с≥льськогосподарських роб≥т. ѕ≥двищену небезпеку пожеж створюЇ захламленность л≥сових територ≥й.

” тепер≥шн≥й час значно розширен≥ права л≥совоњ державноњ охорони по боротьб≥ з порушниками протипожежного режиму в л≥сах, залученню до в≥дпов≥дальност≥ посадових ос≥б ≥ громад€н, що порушуЇ вимоги пожежноњ безпеки.

ƒл€ п≥двищенн€ пожароуст≥йкост≥ л≥с≥в у великих масштабах провод€ть роботи з протипожежного пристрою л≥сового фонду, створюють системи протипожежних розрив≥в ≥ бар'Їр≥в, мережа дор≥г ≥ водойм, л≥си очищають в≥д захламленност≥.

¬иникаюч≥ в л≥с≥ загор€нн€ ви€вл€ють в основному за допомогою пожежно-спостережних стац≥онарних пункт≥в, а також прац≥вник≥в л≥совоњ охорони при наземному патрулюванн≥.

Ќа озброЇнн≥ л≥сопожежних п≥дрозд≥л≥в - автоцистерни, всюдиходи, грунтом≥ри й п≥ногенератори. Ўироко використаютьс€ шнуров≥ зар€ди вибухових речовин, а також штучно викликан≥ опади. ¬проваджуЇтьс€ телев≥з≥йна апаратура, що полегшуЇ працю спостер≥гач≥в. ѕередбачаЇтьс€ використанн€ ≥нфрачервоних ав≥адетектор≥в дл€ ви€вленн€ з пов≥тр€ вогнищ гор≥нн€ вумовах сильноњ задимленост≥. ¬икористовуЇтьс€ ≥нформац≥€, одержана з штучних супутник≥в «емл≥. ѕ≥двищенню оперативност≥ у ви€вленн≥ й гас≥нн≥ л≥сових пожеж буде спри€ти впровадженн€ розрахунк≥в ≥з допомогою комп'ютер≥в оптимальних режим≥в роботи п≥дрозд≥л≥в ав≥ал≥соохорони.

Ѕар'Їром на шл€ху л≥совоњ пожеж≥ може бути розчин, вчасно внесений в ірунт на границ≥ палаючоњ д≥л€нки. Ќаприклад, розчин б≥шоф≥та, дешевого й нешк≥дливого.

¬ажливим розд≥лом протипожежноњ проф≥лактики Ї добре орган≥зована протипожежна пропаганда за допомогою рад≥о, друку, телебаченн€ й ≥нших засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ.

ѕрац≥вники л≥сового господарства знайомл€ть населенн€, роб≥тник≥в л≥сових промисл≥в й експедиц≥й турист≥в, що в≥дпочивають з основними вимогами правил пожежноњ безпеки в л≥с≥, а також ≥з заходами, €к≥ повинн≥ застосовуватис€ в в≥дпов≥дност≥ ≥з чинним законодавством до ос≥б, що порушують ц≥ правила.

ƒл€ захисту л≥сових насаджень в≥д ушкоджень застосовуютьс€ проф≥лактичн≥ заходи, спр€мован≥ на попередженн€ по€ви й масового розмноженн€ л≥сових шк≥дник≥в ≥ ви€вленн€ хвороб. ƒл€ знищенн€ шк≥дник≥в ≥ хвороб використовуютьс€ винищувальн≥ заходи боротьби. ѕроф≥лактика й винищувальна боротьба забезпечують ефективний захист насаджень за умови своЇчасного й правильного њхнього застосуванн€.

«ахисним заходам передуЇ л≥соентомолог≥чне обстеженн€, установленн€ м≥сць поширенн€ шк≥дливих комах ≥ хвороб. Ќа основ≥ отриманих даних вир≥шуЇтьс€ питанн€ про доц≥льн≥сть застосуванн€ тих або ≥нших захисних заход≥в.

«аходи щодо боротьби з≥ шк≥дниками й хворобами л≥су д≥л€ть за принципом њх д≥њ й техн≥чного застосуванн€ на групи: л≥согосподарськ≥, б≥олог≥чн≥, х≥м≥чн≥, ф≥зико-механ≥чн≥ й карантинн≥. ” практиц≥ ц≥ способи л≥созахисту використовуютьс€ комплексно, у вигл€д≥ системи заход≥в. –ац≥ональне сполученн€ способ≥в боротьби забезпечуЇ найб≥льш ефективне придушенн€ життЇд≥€льност≥ шк≥дливих орган≥зм≥в у л≥с≥.

Ћ≥согосподарськ≥ заходи мають переважно проф≥лактичне призначенн€: вони попереджають поширенн€ шк≥дливих комах ≥ хвороб, п≥двищують б≥олог≥чну ст≥йк≥сть рослин. ” пер≥од закладки розпл≥дник≥в ≥ створенн€ л≥сокультур сортуЇтьс€ й в≥дбираЇтьс€ високо€к≥сний пос≥вний ≥ посадковий матер≥ал дл€ запоб≥ганн≥ занесенн€ шк≥дник≥в ≥ збудник≥в хвороб. ѕрид≥л€Їтьс€ увага агротехн≥чним прийомам пос≥ву й посадки, тому що при порушенн≥ агротехн≥ки пог≥ршуЇтьс€ приживлюван≥сть рослин ≥ створюютьс€ умови дл€ њхнього захворюванн€ й ушкодженн€ комахами.

¬ основ≥ б≥олог≥чних метод≥в захисту л≥су в≥д шк≥дник≥в лежить використанн€ хижак≥в ≥ паразитичних комах (ентомофагов), комахоњдних птах≥в ≥ зв≥р≥в, а також патогенних бактер≥й ≥ в≥рус≥в.

¬еликого значенн€ набуваЇ м≥кроб≥ометод, заснований на використанн≥ патогенних м≥кроорган≥зм≥в. «апропоновано р€д бактер≥альних препарат≥в: дендробацилин, ≥нсектин, таксобактерин, екзотоксин, гомелин ≥ ≥н.

«ахист л≥су в≥д шк≥дник≥в ≥ хвороб повинен зд≥йснюватис€ способами та методами, що не нанос€ть шкоди людин≥ й навколишньому середовищу.

’≥м≥чний метод боротьби з≥ шк≥дливими комахами й хворобами заснований назастосуванн≥ отруйних речовин проти комах - ≥нсектицид≥в, проти грибних захворювань - фунгецид≥в. ƒ≥€ ≥нсектицид≥в ≥ фунгецид≥в заснована на х≥м≥чних реакц≥€х њх з речовинами, що вход€ть до складу кл≥тин орган≥зму. ’арактер реакц≥њ й сила впливу отруйних речовин про€вл€Їтьс€ по-р≥зному в залежност≥ в≥д њхньоњ х≥м≥чноњ структури й ф≥зико-х≥м≥чних властивостей, а також в≥д особливостей орган≥зму. ’≥м≥чн≥ методи боротьби зд≥йснюютьс€ за допомогою наземних машин, л≥так≥в ≥ вертольот≥в.

ѕор€д з х≥м≥чними й б≥олог≥чними способами використовуютьс€ й ф≥зико-механ≥чн≥: збиранн€ кладок €Їць непарного шовкопр€да, зр≥занн€ павутинних гн≥зд златогузки й поб≥г≥в сосни, уражених вертуном й пеговьюнами, зб≥р личинок пильщика й жук≥в травневого, хруща й ≥н. ÷≥ прийоми трудом≥стк≥, тому застосовуютьс€ р≥дко й т≥льки на невеликих д≥л€нках.

ќсновними завданн€ми охорони л≥су Ї його рац≥ональне використанн€ й в≥дновленн€. ¬се б≥льшого значенн€ набувають заходу щодо охорони л≥су малол≥систих район≥в у зв'€зку з њх водоохоронною, грунтозахисною, сан≥тарно-оздоровчою роллю. ќсоблива увага повинна прид≥л€тис€ охорон≥ г≥рських л≥с≥в, тому що вони виконують важлив≥ водорегулювальн≥, грунтозахисн≥ функц≥њ. ѕри правильному веденн≥ л≥сового господарства повторн≥ вирубуванн€ на т≥й або ≥нш≥й д≥л€нц≥ повинн≥ проводитис€ не ран≥ше чим через 80 - 100 рок≥в, при дос€гненн≥ повноњ сп≥лост≥. ¬ 60 - 80-х роках ’’ стор≥чч€ в р€д≥ областей Ївропейськоњ частини –ос≥њ до повторних вирубувань поверталис€ значно ран≥ше. ÷е призвело до втрати њх кл≥матоутворюючого й водорегулюючогоого значенн€, зросла к≥льк≥сть др≥бнолистих л≥с≥в. ¬ажливий зах≥д дл€ рац≥онального використанн€ л≥с≥в - це боротьба ≥з втратами деревини. Ќер≥дко при загот≥вл≥ деревини в≥дбуваютьс€ значн≥ втрати. ” м≥сц€х вирубуванн€ залишаютьс€ г≥лки, хво€, €к≥ Ї коштовним матер≥алом дл€ готуванн€ хвойного борошна - в≥там≥нного корму дл€ худоби. ¬≥дходи в≥д рубанн€ л≥су перспективн≥ дл€ одержанн€ еф≥рних масел.

Ћ≥с дуже важко п≥ддаЇтьс€ в≥дновленню. јле все-таки л≥с в≥дновлюють на вирубаних територ≥€х, с≥ють на непокритих л≥сом площах, реконструюють малоц≥нн≥ насадженн€. ќбс€ги л≥сов≥дновних роб≥т пост≥йно зб≥льшуютьс€.

Ћ≥с - один з основних тип≥в рослинного покриву «емл≥, джерело найдавн≥шого на земл≥ матер≥алу - деревини, джерело одержанн€ корисних рослинних продукт≥в, середовище перебуванн€ тварин. ћи повинн≥ його берегти, тому що без л≥су й рослин на «емл≥ не буде житт€, бо л≥с джерело необх≥дного нам кисню. јле чомусь, про це мало хто згадуЇ, рубаючи л≥с на продаж ≥ намагаючись нажитис€ на цьому. ”се, що було викладено вище, це просто висок≥ слова про те, що ми п≥клуЇмос€ про л≥с, бережемо його й так дал≥. Ѕудь-€ка людина, що хоча б к≥лька раз≥в вињжджала за м≥сто, просто посм≥Їтьс€ над цими словами, тому що ми бачимо €к вирубуютьс€ наш≥ л≥си.

«а останн≥ 200 рок≥в площа л≥с≥в «емл≥ скоротилас€ приблизно в 2 рази. ўор≥чно у св≥т≥ знищуютьс€ л≥си на площ≥ 125 тис. кв. км, що дор≥внюЇ територ≥њ јвстр≥њ ≥ Ўвейцар≥њ разом уз€тих (в основному в крањнах, що розвиваютьс€). ” високорозвинених державах л≥сов≥ масиви скорочуютьс€ ≥ деградують у зв'€зку з забрудненн€м пов≥тр€ного середовища ≥ ірунт≥в, обезл≥сненн€м територ≥й через надм≥рну вирубку, у результат≥ чого верхн≥й шар ірунту, нескр≥плений корен€ми, чи вимиваЇтьс€, чи зноситьс€ в≥тром; земл€ деградуЇ; трав'€ний покрив пасовищ б≥дн≥Ї.

Ўл€хи вир≥шенн€ проблеми:

1) комплексна переробка л≥совоњ сировини;

2) не вирубувати л≥си в обс€з≥, що перевищуЇ њхн≥й прир≥ст;

3) лесов≥дновлювальн≥ роботи;

4) контроль за €к≥стю вод, пов≥тр€;

5) зам≥на деревини ≥ншими конструкц≥йними матер≥алами ≥ джерелами палива.

я вважаю, що у наш≥й крањн≥ багато говор€ть про цю проблему, але реально н≥чого не робитьс€, тому що ур€д зайн€тий "б≥льш важливими" питанн€ми, а л≥с може й почекати. ј поки ≥нш≥ крањни, €к≥ б≥льш уважно ставл€тьс€ до своњх л≥сових ресурс≥в, скуповують наш л≥с за неприйн€тними ц≥нами.  оли у нашого ур€ду з'€витьс€ час на р≥шенн€ цього питанн€, буде вже п≥зно.


—писок використаноњ л≥тератури

1. Ѕобко ј. «а деревиною л≥су не бачать. // ¬≥че 1999. - є 2

2. ¬инокур≥в Ќ. ‘.,  америлова √. —., ћетодична допомога з курсу природокористуванн€, ћосква: "ѕросвещение", - 1996, - с. 205.

3. √олуб ј., —трукова ≈.. ѕриродоохоронна д≥€льн≥сть у перех≥дний економ≥ц≥/ѕитанн€ економ≥ки,1995.є1

4. ƒанилов-ƒаниль€н ¬. ». (п≥д ред.) ≈колог≥€, охорона природи й еколог≥чна безпека./ћЌЁѕ”, 1997

5. ƒержавна допов≥дь "ѕро стан навколишнього природного середовища –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ в 1995 роц≥"/«елений мир,1996.є24

6. ≈колог≥€:ѕ≥знавальна енциклопед≥€ / ѕер.с англ. Ћ.яхнина. ћ.:TIME-LIFE,1994.

7. ћедведев ё. ƒ€ченко я. ѕроблеми розвитку л≥сопрмислового комплексу: приор≥тети, структура, ефективн≥сть. //≈коном≥ка ”крањни 1999. є1

8. Ќовиков ё. ¬., ѕрирода й людина, ћосква: "ѕросвещение", - 1988, - с.223.

9. Ќовиков ё. ¬., Ќ≥к≥т≥н ƒ. ѕ., ЌавколишнЇ середовище й людина, ћосква:"¬ища школа", - 1986, - с. 415.

10. –евель ѕ., –евель „., —ередовище нашого перебуванн€, ћосква: "ћир".-1994, -с.340.

11. —ен€кевич ≤. ≈коном≥ка галузей л≥сового комплексу //  ≥њв. «нанн€. 1992.

12. —тепановских ј. —., ќхорона навколишнього середовища, ћосква: "ёнити", - 2000,- с.560.

13. –огожина Ќ. ” пошуках в≥дпов≥дей на еколог≥чний виклик/ —в≥това економ≥ка й м≥жнародн≥ в≥дносини., 1999 є9



<== предыдуща€ лекци€ | следующа€ лекци€ ==>
»зложите требовани€, предъ€вл€емые к протоколу судебного заседани€ | “ема: ќпределение режима течени€ жидкости
ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 420 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

1902 - | 1710 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.02 с.