Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсновн≥ групи рослин за практичним використанн€м




ƒл€ того, щоб студенти при написанн≥ домашньоњ контрольноњ роботи могли ор≥Їнтуватис€ у р≥зних напр€мках використанн€ рослин, наводимо коротку характеристику корисних груп рослин. ¬она надана за сучасним стандартом опису використанн€ рослин ЂEconomic botany data collection standardї, розробленим м≥жнародною групою фах≥вц≥в на чол≥ з F.-≈.-ћ. Cook (1995) (Ѕуданцев, 1996).

1.’ј–„ќ¬≤ –ќ—Ћ»Ќ». ÷е рослини, частини €ких використовуютьс€ у њжу. √рупа харчових рослин дуже р≥зноман≥тна. ” њжу використовуютьс€ наступн≥ частини (органи) рослин: пагони (олист€н≥ стебла), лист€, кв≥тки та бутони, плоди та нас≥нн€, корен≥ та кореневища.

«а характером використанн€ харчов≥ рослини можуть бути розпод≥лен≥ на так≥ групи:

гор≥хопл≥дн≥ (л≥щина звичайнаЦ Corylus avellana L.);

плодово-€г≥дн≥ (барбарис звичайний Ц Berberis vulgaris L.);

овочев≥ коренепл≥дн≥ (частуха подорожникова Ц Alisma plantago-aquatica L.), листов≥ (кульбаба л≥карська Ц Taraxacum officinale Webb. ex Wigg.), стеблов≥ (€глиц€ звичайна Ц Aegopodium podagraria L.);

крохмалоноси Ч рослини, з п≥дземних орган≥в €ких (≥нод≥ з плод≥в) можна добути крохмальне борошно (пир≥й повзучий Ц Elytrigia repens (L.) Nevski). ÷е борошно не м≥стить кл≥йковини та за властивост€ми под≥бне до картопл€ного борошна. ƒл€ приготуванн€ звичайних хл≥бо-булочних вироб≥в до нього сл≥д додавати у р≥вн≥й пропорц≥њ звичайне пшеничне борошно.

зернов≥ Ч так≥, що дають добро€к≥сне зерно, €ке ≥нод≥ у молотому вигл€д≥ можна використовувати дл€ виготовленн€ каш (щириц€ з≥гнута Ц Amaranthus retroflexus L., лепешн€к великий Ц Glyceria maxima (C.Hartm.) Holmb.);

цукороносн≥ та ≥нул≥ноносн≥ Ч рослини, що м≥ст€ть цукор та ≥нул≥н у корен€х (солодка гола Ц Glycirrhiza glabra L., оман високий Ц Inula helenium L.) чи у весн€ному соц≥ (клен польовий Ц Acer campestre L., береза повислаЦ Betula pendula Roth);

ол≥йн≥, €к≥ дають харчов≥ ол≥њ (риж≥й др≥бноплодий Ц Camelina microcarpa Andrz.);

нап≥йн≥ Ч т≥, що використовуютьс€ дл€ виготовленн€ напоњв прохолоджуючого типу (барбарис звичайний Ц Berberis vulgaris L.), кавового типу (лопух справжн≥й Ц Arctium lappa L.), чайного типу (малина звичайна Ц Rubus idaeus L.), гор≥лчаних напоњв та оцету (лепеха звичайна Ч Acorus calamus L.), а також п≥ни дл€ напоњв (солодка гола Ц Glycirrhiza glabra L.) и лимонноњ кислоти (шовковиц€ б≥ла Ц Morus alba L.).

2. ’ј–„ќ¬≤ ƒќЅј¬ » Ч це частини рослин, €к≥ додаютьс€ до харчових продукт≥в у в≥дносно незначн≥й к≥лькост≥ у пер≥од виробництва, транспортуванн€ або збер≥ганн€ задл€ наданн€ ним бажаних властивостей (аромата, смаку, консистенц≥њ, тривалост≥ збер≥ганн€. ¬они сам≥ харчовоњ ц≥нност≥ не мають, але зм≥нюють властивост≥ харчових продукт≥в. ¬еликою групою Ї ароматичн≥ та пр€носмаков≥ рослини. ƒе€к≥ з цих рослин можуть бути зам≥нниками загальнов≥домих пр€ностей та гострих приправ, таких €к г≥рчиц€ б≥ла (Sanapis alba L.), духм€ний перець, ван≥ль, ≥мбир, кориц€ та ≥н. ’арчовими добавками Ї також харчов≥ барвники, дом≥шки до борошна. ’арчов≥ добавки використовуютьс€ дл€ зброджуванн€ молока.

3.  ќ–ћќ¬≤ –ќ—Ћ»Ќ». ƒо групи кормових рослинвход€ть види, €кы використовуютьс€ р≥зним чином:

1) пасовищн≥ Ц так≥, що поњдаютьс€ тваринами у природних умовах зростанн€ (м≥тлиц€ повзуча Ч Agrostis stolonifera L.);

2) с≥нок≥сн≥ Ц так≥, що поњдаютьс€ у с≥н≥ Ч зкошеному та висушеному травостоњ (тимоф≥њвка лучна Ч Phleum pratense L.);

3) силосн≥ Ц так≥, що поњдаютьс€ п≥сл€ силосуванн€ Ч заквашуванн€, консервуванн€ рослин без доступу пов≥тр€;

4) кормов≥ дл€ птах≥в та риб.

ƒо кормових рослин в≥днос€тьс€ види, €к≥ використовуютьс€ на вс≥х стад≥€х розвитку або т≥льки на певних (наприклад, ковили Stipa Ц до цв≥т≥нн€); т≥ рослини, у €ких поњдаютьс€ вс≥ або лише окрем≥ органи (наприклад, нас≥нн€ у г≥рчака березковидного Ч Polygonum convolvulus L.).

4. ћ≈ƒќЌќ—Ќ≤ –ќ—Ћ»Ќ» Ч велика групагруппа покритонас≥нних рослин, з €ких бджоли збирають нектар та пилок. ƒо медонос≥в в≥днос€тьс€:

1) нектароноси Ц рослини, що утворюють у кв≥тках нектар, €кий бджоли переробл€ють у мед (липа др≥бнолиста Ч Tilia cordata Mill.);

2) перганоси Ц рослини, €к≥ дають лише пилок, €кий бджоли переробл€ють у пергу (ситник Ч Juncus). ѕерганоси можуть запилюватис€ €к комахами (шипшина Ч Rosa), так ≥ в≥тром (верба Ч Salix). „астина рослин надаЇ бджолам ≥ нектар, ≥ пилок.

5.  ќ–ћќ¬≤ –ќ—Ћ»Ќ» ƒЋя Ѕ≈«’–≈Ѕ≈“Ќ»’ тварин, €к≥ мають практичне значенн€ (наприклад, тутовый шовкопр€д). ƒл€ тутового шовкопр€ду кормовою рослиною Ї шовковиц€ б≥ла (Morus alba L.).

6. –ќ—Ћ»Ќ» Ч ƒ∆≈–≈Ћј ѕ–ќƒ” “≤¬ “ј ћј“≈–≤јЋ≤¬. ÷€ група дуже р≥зноман≥тна ≥ нал≥чуЇ, щонайменше, 8 груп рослин.

а) ƒеревинн≥ рослини. ÷е деревн≥ рослини, у €ких використовуЇтьс€ деревина. ÷е, в основному, дерева, у €ких деревина використовуЇтьс€ у промислових масштабах дл€ великих за розм≥ром вироб≥в (наприклад, сосна звичайна Ч Pinus sylvestris L.) “акож у ц≥й груп≥ багато кущ≥в, њхн€ деревина використовуЇтьс€ дл€ незначних за розм≥ром вироб≥в (наприклад, самшит в≥чнозелений - Buxus sempervirens L.).

б) ƒубильн≥ рослини Ч рослини, €к≥ м≥ст€ть у кл≥тинному соц≥ кл≥тин кори, стебла, лист€, плод≥в велику к≥льк≥сть дубильних речовин. ƒо дубильних речовин в≥днос€ть так≥, що можуть перетворювати шкуру у шк≥ру. ѕ≥сл€ д≥њ дубильних речовин шк≥ра не тверд≥Ї та не робитьс€ жорсткою, не гн≥Ї у холодн≥й вод≥ та не даЇ кл≥ю з кип'€ченою водою. ƒубильн≥ речовини м≥ст€тьс€ у р≥зних органах рослин. Ќайчаст≥ше вони знаход€тьс€ у кор≥ стовбур≥в, менше њх у кор≥ корен≥в, кореневищах, у лист≥ та оболонках плод≥в, значно менше - у деревин≥ та кв≥тках. Ќезважаючи на розвиток виробництва штучних дубител≥в, дубильна сировина природного походженн€ не втратила значенн€ ≥ зараз.

в) ‘≥рбувальн≥ рослини Ч так≥, що виробл€ють та м≥ст€ть в своњх органах (корен€х, стеблах, листках, кв≥тках, плодах, нас≥нн≥) та тканинах (деревина, кора) фарбувальн≥ речовини. ƒо фарбувальних в≥днос€тьс€ рослини, €к≥ використовуютьс€ дл€ фарбуванн€ тканин та нитей, харчових блюд, парфум≥в, косметичних вироб≥в та ≥н. «араз природн≥ фарби використовуютьс€ част≥ше, н≥ж штучн≥, хоча виробництво останн≥х налагоджено досить добре. ѕриродн≥ фарбники дають б≥льш барвист≥ художн≥ ефекти у зв'€зку з тим, що вони €вл€ють собою дуже складну сум≥ш фарбувальних пигмент≥в та супров≥дних речовин (дубильних та ≥н.).  р≥м того, вони менш лин€ють та вигор€ють на сонц≥. “ому фарби з рослин особливо ц≥нуютьс€ при виготовленн≥ килим≥в, коштовних та вишуканих тканин (наприклад, шовкових).

г) ќл≥йн≥ рослини Ч види, €к≥ м≥ст€ть у €кост≥ запасних поживних речовин ол≥њ трьох категор≥й: так≥, що висихають, що нап≥ввисихають та так≥, що не висихають. ќл≥њ, €к≥ висихають, мають велике техн≥чне значенн€, насамперед, дл€ виготовленн€ ол≥фи, €ка Ї основою дл€ виробництва ол≥йних фарб. ќл≥њ, що висихають або нап≥ввисихають, вход€ть також до складу лак≥в. ќл≥њ, що нап≥ввисихають, мають широке використанн€ у миловар≥нн≥, при виготовленн≥ маргарину. ќл≥њ, що не висихають, також знаход€ть широке використанн€ у техниц≥, миловар≥нн≥, задл€ мастила, у шк≥р€ному та фарбувальному виробництв≥.

д) ƒо еф≥роол≥йних рослин в≥днос€тьс€ види, що м≥ст€ть еф≥рн≥ ол≥њ Ч летк≥ та сильно ароматичн≥ речовини складноњ х≥м≥чноњ будови. Ѕ≥льш за все еф≥рних ол≥й м≥ститьс€ у кв≥тках та плодах, менше Ч у лист€х та корен€х. ” стеблах, звичайно, вм≥ст ол≥й незначний.

«наченн€ еф≥рних ол≥й у житт≥ людини дуже велике. ¬они служать основою дл€ виробництва ароматних речовин та широко використовуютьс€ у парфумерн≥й промисловост≥, кондитерами дл€ ароматизац≥њ харчових вироб≥в. ≈ф≥рн≥ ол≥њ знаход€ть використанн€ ≥ у медицин≥. ƒе€к≥ еф≥рн≥ ол≥њ в≥дл€кують комах та захищають людину в≥д њх укус≥в.

е) ƒо смолоносних в≥днос€тьс€ рослини, €к≥ вид≥л€ють смоли та бальзами або м≥ст€ть смоли у млечному соц≥. —моли зустр≥чаютьс€ в р≥зних органах, але найчаст≥ше Ч у деревин≥, корен€х, р≥дше - у плодах. «астосуванн€ смол та бальзам≥в Ї дуже широким: вони використовуютьс€ €к мастило, дл€ виготовленн€ лак≥в, у медицин≥ та ≥н. Ѕагато смолоносних рослин серед голонас≥нних Ч наприклад, сосна звичайна (Pinus sylvestris L.).

ж) ƒо камеденосних в≥днос€тьс€ види, €к≥ утворюють камедь Ч безфарбну або буру р≥дину, що вид≥л€Їтьс€ з тр≥щин стебла або плод≥в та стаЇ твердою на пов≥тр≥.  амед≥ утворюють вишн€ (Cerasus vulgaris Mill.), абрикос (Armeniaca vulgaris Lam.).  амед≥ мають дуже широке використанн€ у р≥зних галуз€х промисловост≥: при ситцедрукуванн≥, при виготовленн≥ запарних фарб, дл€ аппретури (заключноњ операц≥њ обробки) шовкових тканин та мережива.  амедь використовуЇтьс€ у кондитерському виробництв≥ €к загущувач, при обробц≥ шк≥ри €к кл≥й, у паперов≥й промисловост≥ дл€ прокл≥йц≥ паперу, у фармац≥њ дл€ виготовленн€ п≥люль. ћенш ц≥нн≥ сорти камед≥ йдуть на виготовленн€ кл≥ю, акварельних фарб, дл€ приданн€ блиску чорнил та ≥н.

з) ¬олокнист≥ рослини Ч група рослин, €к≥ дають волокно дл€ виготовленн€ грубих та тонких тканин (наприклад, види род≥в льон - Linum, бавовник - Gossipium, конопл≥ - Cannabis та ≥н.). ƒо групи волокнистих рослин включають: пр€дильн≥ Ц рослини, з волокон €ких можна отримати пр€жу дл€ тканин (канатник “еофраста Ц Abutilon teophrasti Medik., конопл≥ рудеральн≥ Ч Cannabis ruderalis Janisch., кендир сарматський Ч Trachomitum sarmatiense Woodson); плетеночн≥ деревн≥ рослини, що використовуютьс€ дл€ грубого плет≥нн€ корзин (види роду верба Ч Salix); плет≥ночн≥ трав'€нист≥ рослини, що використовуютьс€, головним чином, дл€ б≥льш тонкого плет≥нн€ Ц домашнього начинн€, капелюх≥в, взутт€ та ≥н. (види роду осока - Carex, види роду ситник Ц Juncus); щ≥тков≥ и в≥ничн≥ Ц використовуютьс€ дл€ виготовленн€ щ≥ток, в≥ник≥в, (бородач звичайний Ч Botryochloa ischaemum (L.) Keng, хр≥нниц€ смердюча Ц Lepidium ruderale L., полин однор≥чний Ч Artemisia annua L.); набивков≥ та пакувальн≥ (камка морська Ч Zostera marina L., рог≥з широколистий Ч Typha latifolia L.); паперово-целюлозн≥ Ц придатн≥ дл€ виготовленн€ паперу (очерет звичайний Ч Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud.); п≥дв'€зувальн≥ Ч використовуютьс€ дл€ п≥дв'€зуванн€, наприклад, кущ≥в винограду (осока колхидська Ч Carex colchica J.Gay.).

7. –ќ—Ћ»Ќ» Ч «јћ≤ЌЌ» » ѕјЋ»¬Ќ»’ ћј“≈–≤јЋ≤¬. ” зв'€зку з тим, що рослини у процес≥ фотосинтезу закр≥плюють у своњх тканинах енерг≥ю сонц€, €ка перетворюЇтьс€ у енерг≥ю х≥м≥чних зв'€зк≥в, вони завжди використовувались €к паливо.  р≥м цього, рослин спец≥ально переробл€ли на б≥опаливо Ч паливо, €ке отримують з сухого орган≥чного матер≥алу або пальних ол≥й, що утворюють рослини. як ≥ основн≥ види палива, що отримують з нафти, джерела енерг≥њ рослинного походженн€ розпод≥л€ютьс€ на 3 види: 1) б≥оетанол Ч зам≥нник бензину, що м≥стить спирт (виробл€Їтьс€ з зернових культур, цукрового бур€ка та кукурудзи, соЇвих боб≥в та цукрового очерету). « його використанн€м виробл€ють дек≥лька вид≥в бензину. 2) Ѕ≥одизель - добувають з ол≥њ нас≥нн€ р≥паку та пальмовоњ ол≥њ. 3) Ѕ≥огаз Ч зам≥на природного газу, €кий отримують з в≥дход≥в тваринницьких господарств та см≥тт€, €к≥ проход€ть процес розкладанн€ без доступу кисню за участ≥ бактер≥й. ќстанн≥м часом з'€вились розробки щодо отриманн€ дизельного палива з борщ≥вника сиб≥рського (Heracleum sibiricum L.) та ≥н.

8. –ќ—Ћ»Ќ» —ќ÷≤јЋ№Ќќѓ «Ќј„”ўќ—“≤. ƒо ц≥Їњ групи в≥днос€тс€ рослини,призначен≥ дл€ кур≥нн€, сурогати тютюну (хм≥ль Ч Humulus lupulus L.), дом≥шки до табаку, рослини, €к≥ вход€ть до складу безникотинових сигарет, до складу препарат≥в дл€ в≥двиканн€ в≥д кур≥нн€ тощо. “акож до ц≥Їњ групи вход€ть рослини, що допомагають регулювати народжуван≥сть: контрацептиви (щириц€ запрокинута Ч Amaranthus retroflexus L.), абортивн≥ та так≥, що знижують потенц≥ю (лататт€ б≥ле Ч Nymphaea alba L.).

9. ќ“–”“» ƒЋя ’–≈Ѕ≈“Ќ»’ “¬ј–»Ќ. ќтруйн≥ рослини Ч так≥, що м≥ст€ть речовини (алкалоњди, гл≥козиди, сапон≥ни, де€к≥ орган≥чн≥ кислоти, еф≥рн≥ ол≥њ тощо), €к≥ викликають отруЇнн€ або смерть людини та тварин. ќтруйними прийн€то вважати рослини, €к≥ виробл€ють токсичн≥ речовини (ф≥тотоксини), €к≥ нав≥ть у незначн≥й к≥лькост≥ оказують токсичну д≥ю на людину та тварин. —еред всього р≥зноман≥тт€ отруйних рослин вид≥л€ютьс€ види безумовно отруйн≥ (з п≥дгрупою особливо отруйних) та види умовно отруйн≥. ќстанн≥ Ї токсичн≥ми лише в окремих м≥сц€х зростанн€, на певних стад≥€х розвитку, при неправильному збер≥ганн≥, ферментативн≥й д≥њ гриб≥в, м≥кроорган≥зм≥в. –ослинн≥ токсини можуть накопичуватис€ €к в ус≥х частинах рослини, так ≥ в њњ окремих органах.

10. ќ“–”“» ƒЋя Ѕ≈«’–≈Ѕ≈“Ќ»’ “¬ј–»Ќ. « групи отруйних рослин окремо вид≥л€ютьс€ ≥нсектицидн≥ рослини Ч отруйн≥ дл€ комах, €к≥ можуть бути використан≥ дл€ боротьби з м≥ллю (безсмертник п≥щаний Ч Helichrysum arenarium (L.) Moench, самосил повстистий Ч Teucrium polium L.), тарганами (лататт€ б≥ле Ч Nymphaea alba L., глечики жовт≥ Ч Nyphar lutea (L.) Smith), шк≥дниками садових та овочевих культур (полин г≥ркий Ч Artemisia absinthium L., ромашка л≥карська - Chamomilla recutita (L.) Rauschert та ≥н.).

11. Ћ≤ ј–—№ ≤ –ќ—Ћ»Ќ» (включаючи види, що використовуютьс€ у ветеринар≥њ) - це велика група рослин, €к≥ застосовуютьс€ у медицин≥ та ветеринар≥њ з л≥кувальною або проф≥лактичною метою. ƒо л≥карських рослин в≥днос€тьс€ види р≥зноман≥тноњ фармаколог≥чноњ д≥њ на людину та тварин. ¬они можеть бути подразд≥лен≥ на три групи:

1) Ђоф≥цинальн≥ї - внесен≥ до ƒержавноњ фармакопењ ”крањни;

2) Ђнап≥воф≥цинальн≥Ф - вони не вход€ть до ƒержавноњ фармакопењ, але широко в≥дом≥ своњми л≥карськими властивост€ми (наприклад, хм≥ль звичайнийЧ Humulus lupulis L.);

3) Ђнеоф≥цинальн≥ї - використовуютьс€ лише в народн≥й медицин≥ €к ”крањни, так ≥ ≥нших крањн.

Ћ≥карськ≥ рослини розгл€даютьс€ у курс≥ фармакогноз≥њ, €кий читаЇтьс€ студентам медичних вуз≥в. Ќа кафедр≥ ботан≥ки ќЌ” також читаЇтьс€ курс УЋ≥карськ≥ рослиниФ. ¬они розпод≥л€ютьс€ за хворобами, дл€ л≥куванн€ €ких використовуютьс€: при захворюванн€х центральноњ нервовоњ системи; серц€ та судин; €к спазмол≥тичн≥ та болезаспок≥йлив≥ засоби; при захворюванн€х орган≥в диханн€; кишково-шлункового тракту, печ≥нки, жовчного м≥хура, нирок та сечог≥нних шл€х≥в, €к кровоспинн≥ та маточн≥ засоби, в г≥неколог≥чн≥й, дерматолог≥чн≥й, онколог≥чн≥й практиц≥, €к протиглисн≥, вТ€жуч≥, антисептичн≥, антим≥кробн≥ та протизапальн≥, ≥нсектицидн≥ та акарицидн≥ засоби.

ƒо групи л≥карських рослин в≥днос€тьс€≥ в≥таминоносн≥ рослини Ч види, €к≥ м≥ст€ть у своњх органах значну к≥льк≥сть в≥там≥н≥в. ƒо групи в≥там≥нонос≥в включен≥ рослини, що накопичують переважно каротин (пров≥там≥н ј), в≥там≥ни ¬1, ¬2, —, ƒ, ≈,  , ––, вид≥л€ють також рослини-пол≥в≥там≥ноноси.

12. Ё ќЋќ√≤„Ќќ «Ќј„”ў≤ –ќ—Ћ»Ќ». —юди в≥днос€тьс€ декоративн≥ та ф≥томел≥оративн≥ рослини широкого спектру використанн€.

ƒо декоративних рослин в≥днос€тьс€: 1) декоративно-кв≥туч≥ та декоративно-лист€н≥ дерева та кущ≥, €к≥ можуть бути використан≥ дл€ зеленого буд≥вництва (парки, сквери, придорожн≥ смуги тощо); 2) витк≥ та лазаюч≥ рослини-л≥ани (ломин≥с лозний Ч Clematis vitalba L., обв≥йник грецький Ч Periploca graeca L.), що можуть використовуватис€ дл€ покритт€ ст≥н, паркан≥в, альтанок та ≥н.; 3) багатор≥чн≥ та однор≥чн≥ трав'€нист≥ красивокв≥туч≥ рослини дл€ кв≥тник≥в, кам'€нистих горок, букет≥в, в тому числ≥ сухих; 4) водн≥ та прибережно-водн≥ рослин≥ дл€ озелененн€ водойм та аквар≥ум≥в (сальв≥н≥€ плаваюча Ч Salvinia natans (L.) All., р€ска мала Ч Lemna minor L., лепеха Ч Acorus calamus L., лепешн€к великий Ч Glyceria maxima (C. Hartm.) Holmb. та ≥н.).

ƒо ф≥томел≥оративних в≥днос€тьс€ рослини, що пол≥пшують природне середовище. ¬загал≥ ф≥томелиорац≥€ Ч це система заход≥в з покращанн€ природних умов шл€хом регламентованого використанн€ рослинних угруповань (л≥сосмуг, кулисних насаджень, пос≥ва трав ≥ т.≥.). ‘≥томел≥оративн≥ рослини розпод≥л€ютьс€ на так≥ групи: 1) види-закр≥плювач≥ п≥ск≥в (осока колхидська Ч Carex colchica J.Gay., холодок л≥карський Ч Asparagus officinalis L.); 2) види, що перешкоджають ероз≥њ грунт≥в та закр≥плюють схили (маслинка вузьколиста Ч Elaeagnus angustifolia L., стоколос безостий Ч Bromoipsis inermis (Leys.) Holub); 3) види, €к≥ використовуютьс€ у л≥со- сн≥го- та полезахисних насадженн€х; 4) сидерати Ц види, €к≥ Ї зеленими добривами (бобов≥, на корен€х €ких утворюютьс€ бульбочки з бактер≥€ми, що засвоюють атмосферний азот з пов≥тр€, г≥рчиц€ Ч Salix alba L.); 5) види, €к≥ використовуютьс€ дл€ залуженн€ Ц створенн€ продуктивного трав'€ного покриву на малопродуктивних земл€х та на д≥л€нках, позбавлених рослинност≥, на засолених грунтах; 5) види, €к≥ накопичують в своњх органах певн≥ речовини, тим самим очищують оточуюче середовище (адсорбенти т€жких метал≥в, м≥кроелемент≥в); 6) види, що закр≥плюють береги р≥чок та водойм в≥д розмиву; 7) б≥оф≥льтри дл€ очищенн€ промислових вод; 8) так≥, що перешкоджають розвитку личинок мал€р≥йного комара (р€ска мала - Lemna minor L.). “акож до ц≥Їњ групи в≥днос€ть газост≥йк≥, димост≥йк≥ види.

ƒо еколог≥чно значущих рослин в≥днос€тьс€ також так≥, що охорон€ютьс€, та занесен≥ до „ервоноњ книги ”крањни, червоного списку ќдеськоњ област≥, ≈вропейського червоного списку, червоного списку м≥жнародного союзу охорони природи (ћ—ќѕ).

13. ƒ» ќ–ќ—Ћ≤ –ќƒ»„≤  ”Ћ№“”–Ќ»’ –ќ—Ћ»Ќ.  ультурн≥ рослини Ч це види, форми та сорти рослин, €к≥ вирощуютьс€ людиною дл€ отриманн€ продукт≥в харчуванн€, сировини дл€ промисловост≥, корм≥в, декоративних форм. ƒик≥ сп≥вродич≥ (родич≥) культурних рослин Ч це еволюц≥йно-генетично близьк≥ до культурних рослин види природноњ флори, €к≥ в≥днос€тьс€ до того ж роду, що й культурн≥ рослини, потенц≥йно придатн≥ дл€ введенн€ у культуру або використанн€ у процес≥ отриманн€ нових сорт≥в. ƒикий сп≥вродич Ч це вид, €кий не вирощуЇтьс€ та не обробл€Їтьс€. ÷е ≥ предки с≥льськогосподарських культур, ≥ ≥нш≥ види р≥зного ступен€ близкост≥ до цих культур. Ќа в≥дм≥ну в≥д культурних сорт≥в, дик≥ сп≥вродич≥ мають б≥льшу ст≥йк≥сть до шк≥дник≥в, хвороб, коливань фактор≥в зовн≥шнього середовища, кращу адаптован≥сть до природних катакл≥зм≥в. ƒик≥ сп≥вродич≥ культурних рослин Ї резерватом та донором корисних дл€ культурних рослин ген≥в, ≥ тому њх використовують при створенн≥ нових сорт≥в.

“акож дуже часто €к самост≥йну групу рослин негативного значенн€ вид≥л€ють Ѕ”–'яЌ» Ч це рослини м≥сцевоњ природноњ флори або завезен≥, €к≥ зростають на орних земл€х та засм≥чують с≥льськогосподарськ≥ уг≥дд€. Ѕур'€ни сл≥д в≥др≥зн€ти в≥д рудеральних рослин Ч таких, €к≥ зростають на засм≥чених м≥сц€х, де природний покрив знищений або зм≥нений, а не на пол€х. ѕрикладом бур'€н≥в Ї вовчок сон€шниковий (Orobanche cumana Wallr.), рудеральних рослин Ч подорожник великий (Plantago major L.).

 

–≈ ќћ≈Ќƒќ¬јЌј Ћ≤“≈–ј“”–ј

Ћ≥тература дл€ вивченн€ частини 1 теоретичного курсу У–ослинн≥ ресурсиФ

«акон ”крањни Ђѕро рослинний св≥тї (1999).

«акон ”крањни Ђѕро природно-запов≥дний фонд ”крањниї (1992).

«акон ”крањни Ђѕро „ервону книгу ”крањниї (2002).

Ѕуданцев ј.Ћ. F.-E.-M.Cook Economic data collection standart. Kew., 1995. (–ецензи€). - –астит. ресурсы. 1996.Ч“. 32.Ч¬ып. 3.Ч —. 185 - 138.

Ѕуданцев ј.Ћ., ’аритонова Ќ.ѕ. –есурсоведение лекарственных растений. Ц —анкт-ѕетербург, 2003. Ц 85 с.

Ѕуданцев ј.Ћ. ‘ундаментальные направлени€ ботанического ресурсоведени€ и их развитие // –астит.ресурсы. - 2005. - “.41, вып. 1. - —. 3 Ч 26.

√убанов ».ј.,  рылова ».Ћ., “ихонова ¬.Ћ. ƒикорастущие полезные растени€ ———–. Ц ћ.: ћысль, 1976. Ц 360 с.

 рылова ».Ћ. –есурсна€ характеристика лекарственных растений как научна€ основа их рациональной эксплуатации: јвтореф. дис... докт. биол. наук. Ч ћ.: √Ѕ— јЌ ———–, 1985. - 50 с.

 рылова ».Ћ. —пособы определени€ сроков восстановлени€ запасов сырь€ лекарственных растений // –астит. ресурсы. 1981. - “ 17. - ¬ып. 3. - —. 446 - 450.

 рылова ».Ћ., Ўретер ј.». ћетодические указани€ по изучению запасов дикорастущих лекарственных растений Ч ћ.: »зд-во ¬»Ћ–, 1971. - 22 с.

ћ≥нарченко ¬.ћ., ћ≥нарченко ќ.ћ. ћетодика обл≥ку рослинних ресурс≥в. -  .: 2004. - 40 с.

ћ≥нарченко ¬.ћ., —ереда ѕ.≤. –есурсознавство. Ћ≥карськ≥ рослини. Ќавчально-методичний пос≥бник. -  ињв, 2004. Ц 71 с.

ћ≥нарченко ¬.ћ., “имченко ≤.ј., —оломаха “.ƒ., ћ≥нарченко ќ.ћ., ÷иганенко —.ќ. Ќауково-методичн≥ основи обл≥ку ресурс≥в л≥карських рослин ”крањни. ћетодичний пос≥бник. -  ињв: ‘≥тосоц≥оцентр, 2013. - 72 с.

ћуравьева ƒ.ј., —амылина ».ј., яковлев √.ѕ. ‘армакогнози€. Ч ћ.: ћедицина, 2002. - —. 77-94.

Ќечитайло ¬.ј., Ѕадан≥на ¬.ј., √риценко ¬.¬.  ультурн≥ рослини ”крањни.  ињв: ‘≥тосоц≥оцентр, 2005. Ц 351 с.

ќсновные пон€ти€ и термины ботанического ресурсоведени€. - ѕетрозаводск:  арельский науч. центр –јЌ, 2001. - 105 с.

–астение и человек // ∆изнь растений: в 6 т. - т.1 Ц —. 154 Ц 180.

Ўел€г-—осонко ё.–., ƒубина ƒ.¬., ћ≥нарченко ¬.ћ., ”стименко ѕ.ћ. ƒо кадастру рослинност≥ ≥ рослинних ресурс≥в: показники та пор€док первинного обл≥ку // ”кр.ботан.журн. - 2002. - “. 59, є3. - —. 330 Ч 341.

Ўретер ј ».,  рылова ». Ћ.  ак наход€т лекарственные растени€. - ћ.: «нание, 1962. - 37 с.

 

Ћ≥тература дл€ практичних зан€ть з курсу У–ослинн≥ ресурсиФ

 рылова ».Ћ., Ўретер ј.». ћетодические указани€ по изучению запасов дикорастущих лекарственных растений. Ч ћ.: »зд-во ¬»Ћ–, 1971. - 22 с.

ѕлохинский Ќ.ј. Ѕиометри€. - 1970. - 360 с.

ѕлохинский Ќ.ј. јлгоритмы биометрии. - 1980. -150 с.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1775 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

2059 - | 1926 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.045 с.