Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—линовид≥ленн€. —клад ≥ властивост≥ слини, њњ значенн€ у травленн≥, механ≥зм секрец≥њ, регул€ц≥€ вид≥ленн€




—екрец≥€ слини зд≥йснюЇтьс€ слинними залозами рефлекторно.

ѕривушн≥ залози, найб≥льш≥ серед слинних залоз, утворюють серозний секрет, до складу €кого вход€ть б≥лки та значна к≥льк≥сть води; його к≥льк≥сть становить до 60 % слини.

ѕ≥дщелепн≥ та п≥д'€зикова залози продукують зм≥шаний серозно-слизовий секрет, до складу €кого вход€ть б≥лки та слиз Ч муцин, у к≥лькост≥ 25-30% ≥ 10-15 % в≥дпов≥дно. ƒр≥бн≥ залози €зика та ротовоњ порожнини секретують переважно слиз Ч муцин.

«а добу слинними залозами утворюЇтьс€ 0.8-2.0 л слини, €ка м≥стить воду, електрол≥ти (за складом т≥ ж сам≥, що в плазм≥ кров≥), б≥лки, ферменти, муцин, захисн≥ фактори (бактерицидн≥, бактер≥остатичн≥), ≥нсул≥нопод≥бний б≥лок; паротин, рЌ слини 6,0-7.4. —ухий залишок становл€ть неорган≥чн≥ та орган≥чн≥ речовини.

‘ерменти слини представл€ють:

альфа-ам≥лаза, €ка розпочинаЇ розщепленн€ (г≥дрол≥з) вуглевод≥в до дисахарид≥в. «начна група фермент≥в (понад 20) беруть участь у г≥дрол≥з≥ речовин, що утворюють зубний нал≥т, ≥ тим самим зменшують зубн≥ нашаруванн€.

ћуцин, €кий захищаЇ слизову оболонку ротовоњ порожнини в≥д механ≥чного пошкодженн€ та спри€Ї утворенню харчовоњ грудки.

ƒо захисних фактор≥в слини належать:

Ћ≥зоцим (мурам≥даза), €кий руйнуЇ мембрани бактер≥й. Ћ≥зоцим надходить у ротову порожнину разом з≥ слиною великих ≥ др≥бних слинних залоз, з тканинним ексудатом €сенноњ р≥дини та з лейкоцит≥в, що вход€ть до складу слини. ѕри висок≥й концентрац≥њ л≥зоциму в ротов≥й порожнин≥ бактер≥альна флора стаЇ неефективною.

—екреторн≥ Ig A в менш≥й м≥р≥ Ц Ig G та Ig M

ѕероксидази ≥ т≥оц≥анати слини д≥ють €к антибактер≥альн≥ ферменти.

 

ћехан≥зм утворенн€ слини. ¬ ацинарних кл≥тинах залоз утворюЇтьс€ первинна слина. јцинусн≥ кл≥тини синтезують ≥ вид≥л€ють ферменти ≥ слиз, про≠токов≥ Ч формують р≥дку частину слини, њњ ≥онний склад.

‘ази секреторного циклу. –≥дка частина слини утворюЇтьс€ протоковими кл≥≠тинами. —початку вона нагадуЇ плазму кров≥, в €к≥й висока концентрац≥€ ≥он≥в натр≥ю ≥ хлору ≥ значно менша Ч ≥он≥в кал≥ю та б≥карбонат≥в. ѕри проходженн≥ слини по протоках в н≥й м≥н€Їтьс€ ≥онний склад Ч зменшу≠Їтьс€ к≥льк≥сть натр≥ю ≥ хлору та зб≥льшуЇтьс€ Ч ≥он≥в кал≥ю ≥ б≥карбонат≥в. –еабсорбц≥€ ≥он≥в натр≥ю ≥ секре≠ц≥€ ≥он≥в кал≥ю регулюЇтьс€ альдостероном (€к ≥ у канальц€х нирок). ” к≥нцевому результат≥ утворюЇтьс€ вторинна слина, €ка вид≥л€Їтьс€ в ротову порожнину. Ќа слиноутворенн€ впливаЇ р≥вень крово≠току в залоз≥, €кий залежить в≥д утворених в н≥й мета≠бол≥т≥в, особливо к≥н≥н≥в (брадик≥н≥н), що викликають м≥сцеве розширенн€ судин, зб≥льшенн€ секрец≥њ. ” в≥дпов≥дь на д≥ю р≥зних подразник≥в (з р≥зними властивост€ми) слинн≥ залози вид≥л€ють неоднакову к≥льк≥сть слини, з р≥зним ≥њ складом. “ак, при вживанн≥ сухоњ њж≥ вид≥л€Їтьс€ велика к≥льк≥сть р≥дкоњ слини; при споживанн≥ р≥дкоњ (молока) Ч продукуЇтьс€ мало, проте в н≥й багато слизу.

≤ннервац≥€ слинних залоз зд≥йснюЇтьс€ парасимпа≠тичними та симпатичними нервами.

ѕарасимпатичну ≥ннервац≥ю залози отримують в≥д €дер черепних нерв≥в довгастого мозку: привушн≥ Ч в≥д нижнього слиновид≥льного €дра Ч IX пари (€зикоглотковий), п≥дщелепн≥ ≥ п≥д'€зикова Ч в≥д верхнього слинови≠д≥льного €дра Ч VII пари (лицевий). —тимул€ц≥€ па≠расимпатичноњ нервовоњ системи викликаЇ вид≥ленн€ великоњ к≥лькост≥ р≥дкоњ слини, б≥дноњ орган≥чними речовинами.

—импатичну ≥ннервац≥ю ус≥м слинним залозам дають центри бокових рог≥в IIЧIV грудних сегмент≥в спинного мозку, €к≥ через верхн≥й шийний симпатич≠ний гангл≥й направл€ютьс€ до залоз. ѕри активац≥њ симпатичних нерв≥в слини вид≥л€Їтьс€ мало, але в н≥й висока концентрац≥€ орган≥чних речовин (фермент≥в, муцину).

–егул€ц≥€ слиновид≥ленн€ зд≥йснюЇтьс€ складнорефлекторними механ≥змами за допомогою:

умовних рефлекс≥в на вигл€д ≥ запах ≥ж≥, звуки, що супроводжують акт њди: њх центр розташований в кор≥ головного мозку (умовнорефлекторна фаза);

безумовних рефлекс≥в, пов'€заних з подразненн€м њжею рецептор≥в €зика, слизовоњ оболонки порожнини рота; њх центр знаходитьс€ у слиновид≥льних €драх довгастого мозку (безумовнорефлекторна фаза). јферентний вх≥д у ÷Ќ— при реал≥зац≥њ безумовних рефлекс≥в - чутлив≥ волокна V, VII, IX ≥ X пар черепних нерв≥в; еферентний вих≥д - парасимпатичн≥ волокна VII. IX пар та симпатичн≥ нейрони бокових рог≥в IIЧIV сегмент≥в грудного в≥дд≥лу.

 

3.Ўлунок





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2421 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

2009 - | 1948 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.024 с.