World Wide Web і Internet Explorer

У всесвітньої комп'ютерної мережі Інтернет є як би 2 сторони: фізична й логічна. Фізично Інтернет - це всесвітнє об'єднання великих і малих комп'ютерних мереж. Логічно Інтернет — це кілька служб, що використовують ті самі фізичні зв'язки, але різні протоколи для обміну інформацією. Відповідно, кожна зі служб використовує й різне програмне забезпечення.

Найбільш розвинена й найбільш популярна служба Інтернет називається World Wide Web (WWW) або просто Web. Ця служба для передачі даних використовує протокол HTTP Документи, що циркулюють у цій службі, повинні мати особливу структуру. Їх називають Web- сторінками. На серверах всесвітньої мережі зберігається безліч файлів: програми, архіви, довідкові документи. Ці файли можуть зберігатися як на звичайних Web-Вузлах, що містять Web-сторінки, так і на спеціальних вузлах FTP, що містять тільки файли. І в тім, і в іншому випадку для завантаження файлу з Інтернет використовують гіперпосилання. Завантаження й збереження файлів трохи відрізняється від завантаження Web-сторінок, використовується інший протокол передачі даних. Для прийому файлів по протоколу FTP Internet Explorer запускає майстер завантаження файлу. Не слід відкривати файл безпосередньо, краще зберегти його на диску й відкрити тільки після перевірки на віруси.

Кожна Web-сторінка у всесвітній мережі має унікальну адресу. Ця адреса називається адресою URL. Вона включає ім'я сервера, на якому Web-сторінка опублікована, і шлях пошуку сторінки на жорсткому диску даного сервера.

Тематично однорідна група Web-Сторінок утворює Web-вузол. На одному фізичному сервері може бути опубліковане декілька Web-вузлів, що містять довільну кількість Web-сторінок. Поки термінологія остаточно не встоялася, замість терміна Web-вузол можуть зустрічатися також терміни Web- сайт (або просто сайт) або віртуальний сервер.

Основою для створення Web-сторінок є спеціальна мова, називаний HTML (HyperText Markup Language — мова розмітки гіпертексту). Гіпертекст відрізняється від звичайного тексту тим, що в нього убудовані спеціальні коди, що зв'язують поточний Web-документ із іншими Web-документами. Такі коди називаються посиланнями або гіперпосиланнями.

Для роботи з Web-документами використовується спеціальний. клас програмного забезпечення. Програми для перегляду Web-сторінок одержали назву браузерів. Одними з найбільш розвинених засобів перегляду Web є програма Internet Explorer, що входить у стандартну поставку операційної системи Windows. За даним програмним продуктом закріпилася назва оглядач. Популярний також броузер Netscape Navigator.

Оглядач Internet Explorer призначений насамперед для перегляду Web-документів і для навігації в World Wide Web по системі гіперпосилань, що зв'язують Web-сторінки мережі.

Оглядач можна використовувати й для інших цілей, наприклад для прийому файлів через службу FTP. Для роботи з іншими службами Інтернету застосовуються додаткові додатки. Так, наприклад, для роботи з електронною поштою або зі службою телеконференцій (груп новин) використовується програма Outlook Express, а для організації відеоконференцій — програма NetMeeting. Ці програми входять у стандартний комплект поставки Windows.

Для відтворення мультимедійних об'єктів, розміщених на Web-сторінках, служать допоміжні й убудовані додатки. Ці додатки використовуються для відтворення як звичних, так і нестандартних мультимедійних об'єктів, убудованих в Web-сторінки, наприклад для прослуховування радіотрансляцій.

Допоміжні додатки запускаються з оглядача в окремому вікні. Убудовані додатки працюють у складі оглядача й не відкривають своє вікно додатка.

Більші можливості оглядача припускають необхідність широких можливостей настроювання програми. Основна частина відповідних елементів керування розташовується в діалоговому вікні Властивості оглядача, що відкривається командою Вид > Властивості оглядача.