Бланк до методики Б. Басса

Дати відповідь «так» чи «ні»

1. У мене є звичка уважно вивчати особистість і поведінку людей, їх характер, схильності, можливості.

2. Якщо оточуючі виявляють ознаки знервованості, я зазвичай залишаюся спокійним.

3. Я більше вірю своєму розуму, ніж інтуїції.

4. Я вважаю цілком доречним для себе цікавитися сімейними проблемами колег.

5. У разі потреби я можу легко ввійти в довіру до людини.

6. Зазвичай я з першої ж зустрічі вгадую «родинну душу» у новій людині.

7. Я з інтересом розмовляю про життя, роботу, політику з випадковими попутниками в потягу, літаку.

8. Я втрачаю рівновагу, якщо оточуючі чимось захоплені.

9. Моя інтуїція - надійніший засіб розуміння оточуючих, ніж знання або досвід.

10. Виявляти інтерес до внутрішнього світу іншої особистості - безтактно.

11. Часто своїми словами я кривджу близьких мені людей, не помічаючи того.

12. Я легко можу уявити себе якою-небудь твариною, відчути її поведінку і стан.

13. Я рідко міркую про причини вчинків людей, що мають до мене безпосереднє відношення.

14. Я рідко беру близько до серця проблеми своїх друзів.

15. Звичайно за кілька днів я почуваю: щось повинно трапитися з близькою мені людиною,... і очікування здійснюються.

16. У спілкуванні з діловими партнерами намагаюся уникати розмов про особисте.

17. Іноді близькі дорікають мені за черствість, неуважність до них.

18. Мені легко вдасться копіювати інтонацію, міміку людей.

19. Під моїм зацікавленим поглядом нові партнери часто ніяковіють.

20. Чужий сміх заражає мене.

21. Часто, діючи навмання, я знаходжу правильний підхід до людини.

22. Плакати від щастя нерозумно.

23. Я здатний цілком злитися з улюбленою людиною, ніби розчинившись у ній.

24. Мені рідко зустрічалися люди, яких я розумів без зайвих слів.

25. Я мимоволі або з цікавості часто підслухую розмови сторонніх людей.

26. Я можу залишатися спокійним, навіть якщо усі навколо мене хвилюються.

27. Мені простіше підсвідомо відчути сутність людини, ніж зрозуміти її, «розклавши по поличках».

28. Я спокійно ставлюся до дрібних прикростей, що трапляються в кого-небудь із членів сім'ї.

29. Мені було б важко задушевно, довірчо розмовляти із замкнутою людиною.

30. У мене творча натура - поетична, художня, артистична.

31. Я без особливої цікавості вислуховую сповіді нових знайомих.

32. Я нервую, коли бачу людину, яка плаче.

33. Моє мислення більше вирізняється конкретністю, суворістю, послідовністю, ніж інтуїцією.

34. Коли друзі починають говорити про свої прикрощі, я намагаюся перевести розмову в інше русло.

35. Якщо я бачу, що в когось із близьких важко на душі, то зазвичай утримуюся від запитань.

36. Мені важко зрозуміти, чому дрібниці можуть так сильно засмучувати людей.

Обробка результатів. Підраховується кількість правильних відповідей (згідно з ключем) за кожною шкалою, а потім визначається сумарна оцінка.

Ключ: 1. Раціональний канал емпатії: +1, +7, -13, +19, +25, -31. 2. Емоційний канал емпатії: -2, +8, -14, +20, -26, +32. 3. Інтуїтивний канал емпатії: -3, +9, +15, +21, +27, -33. 4. Настанови, що підкріплюють емпатію: +4,-10,-16, -22, -28, -34. 5. Здатність до проникнення в емпатії: +5, -11, -17, -23, -29, -35. 6. Ідентифікація в емпатії: +6, +12, +18, -24, +30, -36.

Інтерпретація результатів. Аналізуються показники окремих шкал і їх загальна сумарна оцінка рівня емпатії. Оцінки за кожною шкалою варіюються від 0 до 6 балів і вказують на значущість конкретного параметра в структурі емпатії. Шкальні оцінки ви­конують допоміжну роль в інтерпретації основного показника - рівня емпатії. Сумарний показник теоретично може змінюватися в межах від 0 до 36 балів. За даними експериментальних досліджень, можна вважати, що: 30 і вище - дуже високий рівень емпатії; 29-22 - середній рівень; 21-15 - знижений; менше 14 - дуже низький.

Раціональний канал емпатії характеризує спрямованість уваги, сприймання і мислення на сутність кожної людини — на її стан, проблеми, поведінку. Це спонтанний інтерес до інших, що відкри­ває шлюзи емоційного й інтуїтивного відображення партнера. У раціональному компоненті емпатії не слід шукати логіки або мотивації інтересу до інших. Партнер приваблює своєю побутові-стю, що дає змогу правильно оцінювати його сутність.

Емоційний канал емпатії. Фіксується здатність людини входити в емоційний резонанс з оточуючими - співпереживати, допомагати. Емоційна чутливість у цьому випадку стає засобом «входження» в енергетичне поле партнера. Зрозуміти його внутрішній світ, прогнозувати поведінку і ефективно впливати можна лише за умови енергетичного зв'язку партнерів. Співчуття і співпереживання виконують роль ланцюга, що поєднує двох людей.

Інтуїтивний канал емпатії. Оцінка в балах свідчить про здатність респондента передбачати поведінку партнерів, діяти за умов дефіциту початкової інформації про них, спираючись на досвід підсвідомого. На рівні інтуїції узагальнюються різні відомості про партнерів. Інтуїція менше залежить від оцінкових стереотипів, ніж усвідомлене сприйняття партнерів.

Настанови, що підкріплюють емпатію, полегшують дію всіх емпатичних каналів. Ефективність емпатії знижується, якщо людина прагне уникнути особистих контактів з іншими, вважає нетактовним виявляти інтерес до інших, переконує себе спокійно ставитися до переживань та проблем оточуючих. Такі умовиводи обмежують діапазон емоційної чутливості та емпатичного сприймання. Навпаки, різні канали діють активніше та надійніше, якщо немає перешкод з боку настанов особистості.

Здатність проникати в емпатії оцінюється як важлива комунікаційна властивість людини, яка дає можливість створювати атмосферу відкритості, щирості, любові. Поведінка і ставлення до партнерів впливає на інформаційно-енергетичний обмін між людьми з позитивного чи негативного боку. Розслаблення партнерів веде до емпатії, а атмосфера напруженості, неприродності, підозрілості заважає розкриттю й емоційному пізнанню.

Ідентифікація в емпатії — ще одна важлива умова успішної емпатії. Це вміння зрозуміти іншого на основі співпереживання, поставити себе на місце іншого. В основу ідентифікації покладено легкість, рухливість, гнучкість емоцій, здатність до наслідування.

► САМООЦІНКА РІВНЯ ОНТОГЕНЕТИЧНОЇ РЕФЛЕКСІЇ